Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №553/1349/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/1349/26

Провадження № 3/553/700/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.09.2026м. Полтава

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Фоміна Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626151 від 28.03.2026 року, 28.03.2026 року о 10.15 год. в м. Полтава, вул. Панянки 65Б ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на боді-камеру поліцейського 906464, правопорушення вчинено повторно протягом року, притягувався до відповідальності справа №545/2138/25 від 11.06.2025 року, №345/4297/25 від 27.10.2025 року, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №626155 від 28.03.2026 року, 28.03.2026 року о 10.15 год. в м. Полтава, вул. Панянки 65Б водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21099, н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надіслав.

Щодо притягнення ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП суддя зазначає наступне.

Вказані протоколи надійшли до провадження судді Фоміної Ю.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2026 року, тобто за межами строку накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Дана справа про адміністративні правопорушення не відноситься до справ, зазначених у частині третій- шостій ст. 38 КУпАП.

Оскільки, відповідно до зазначеного протоколу адміністративне правопорушення було вчинено 28.03.2026 року та не є триваючим, то строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, закінчився 28.06.2026 року.

В постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.07.2018 року по справі №308/8763/15-а, Верховний суд зауважує, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Таким чином, провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАп слід закрити без підтвердження чи спростування вини особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП суддя зазначає наступне.

Диспозиція ч.3 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626151 від 28.03.2026 року, складеного о 10.35 годині, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру №906464.

Ознайомившись із відеозаписом з боді-камери поліцейського №906464, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що дійсно водія ОСОБА_1 було зупинено поліцейськими за вказано в протоколі адресою, якого попереджено про відеофіксацію, перевірені документи, поліцейський звернувся до водія з питанням чому він керує автомобілем будучи позбавленим права керування за адміністративне правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАп. Після чого, пропонує водію не втрачати час, «два протокола і поїхали далі». Водій відповідає щось нерозбірливе, після чого поліцейський йде до службового автомобіля, в якому складає два протоколи за ч.3 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП. Після складання двох протоколів за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП поліцейський підгодить до водія, повертає йому документи, оголошує про те, що відносно водія складено протокол за ч.5 ст.126 та ч.3 ст.130 КУпАП, без оголошення повного змісту складених протоколів, після цього стисло запитує «будете проходити огляд», водій відповідає «ні». Після цього водію вручаються копії протоколів та повідомляється про те, що суд відбудиться в Подільському районному сумі міста Полтави. Водій розписується в протоколах. На цьому відеозапис завершується.

Письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння до КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР» від 28.03.2026 року, складене на ім`я ОСОБА_1 , не містить підпису ОСОБА_1 , а отже не є достатнім доказом на підтвердження відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР»

Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточний проти України» Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

В рекомендації №R (91)1 Комітету Міністрів Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держава-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» п.86).

Суддя, здійснивши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду в установленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння, оскільки поліцейський взагалі не запропонував водію пройти такий огляд на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, не роз`яснив його прав та обов`язків.

Отже, вищенаведені обставини виключають наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

При таких обставинах провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУАП у зв`язку із відсутністю в діях особи події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.5 ст.126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, п. 1 ст. 247, 266, 284 КУпАП, суддя -

.

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі в частині притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Провадження по справі в частині притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити, на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд міста Полтави протягом десяти днів, з дня її проголошення.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. В. Фоміна