Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №524/122/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/122/26

Провадження №2/524/2023/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року Автозаводський районний суд м Кременчука у складі: головуючого судді Предоляк О.С.

при секретарі судового засідання Косенко Р.Д.

за участі позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державний нотаріус Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Пащенко Тетяна Борисівна, Автозаводська районна адміністрація Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В :

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим в ході судового розгляду, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державний нотаріус Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Пащенко Т. Б., Автозаводська районна адміністрація Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . Смерть настала на території Республіки Польща, за невідомих для нього обставин і причин. Про смерть батька стало відомо ІНФОРМАЦІЯ_2 від родичів. Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому на праві власності нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 . Зазначав, що будинок побудований дідом, який надав усне розпорядження щодо передачі нерухомості саме йому. Відзначав, що з 2011 року батько остаточно, під впливом дружини, став ухилятися від спілкування, відносини наші перестали бути схожими на відносини батька з сином, з кожним роком він віддалявся від нього. З початком військової агресії російської федерації, родина батька, а саме дружина та батько вимушено виїхали на територію Республіки Польща. Підставою для виїзду стала безпосередня близькість місця проживання родини від Кременчуцького нафтопереробного заводу, який є одним з найбільш обстрілюваних різними видами далекобійної, потужної та смертоносної зброї. Перебування в безпосередній близькості від такого об`єкта з людиною, яка не має можливості самостійно пересуватися є надзвичайно ризикованим, тому мотиви та підстави для виїзду є більш ніж переконливими та беззаперечними за обставин, що склалися. Виїзд, ще більше віддалив позивача від батька, який був прикутий до ліжка, майже втратив можливість ясно формулювати свої думки, мав суттєві труднощі в спілкуванні. З того часу, спілкування з батьком фактично відбувалося через сестру, яка на той час вже постійно проживала в Республіці Польща. З рідких моментів спілкування, відзначав, що батько майже не говорив, його мова була повільною, важко зрозумілою, складалася з типових односкладових відповідей, переважно містила або стверджувальну відповідь «так» або заперечення словом «ні». Влітку 2024 року звертався до сестри з питанням відвідування батьківщини з можливістю оформлення ним відстрочки по догляду за батьком, особою з інвалідністю. Сестра відмовила, посилаючись на важкий стан батька, та те що, переміщення на такі відстані може негативно вплинути на стан здоров`я. Восени 2024 повідомила, що у батька стався новий, сьомий напад, загрози життю немає, але батько, як вона висловилася «лежить під трубкою» в реанімації, до нього майже нікого не пускають. Періодично, повідомляла, що змін у стані батька немає, проте за словами лікарів начебто незабаром вони його заберуть додому

Законної можливості виїхати за межі України в нього не було, відтак і можливості особисто побачити батька, після того як він виїхав за кордон теж не було. Сімейні взаємовідносини склалися таким чином, що спадкодавець спадкоємець тривалий час, за незалежних від них обставин, не мали 6 можливості підтримувати відносини через особисте спілкування. Підтримування відносин, відбувалося через третіх осіб, які в даному конкретному випадку також входять до спадкоємців першої черги, є заінтересованими особами і лише від їх волевиявлення залежала проінформованість позивача щодо стану батька. Зазначав, що ОСОБА_2 при користуванні додатком «Телеграм», його пропозицію з наданням допомоги в прийнятті спадщини залишила в статусі непрочитаного, і лише отримавши лист з МЗС та свідоцтво про смерть батька, зрозумів, щодо обману, залучивши до цього спільних близьких (знайомих) осіб, при цьому до того часу поки сплив встановлений законом строк для прийняття спадщини, вели переписку з метою контролю ситуації, створюючи ілюзію нібито нормальних відносин. Запропонував сестрі допомогу у питаннях спільного прийняття спадщини, але дана пропозиція проігнорована. Додатково відзначив, що ОСОБА_2 , має юридичну освіту, відтак всі її дії були осмисленні, продумані, сплановані та вчинені з єдиною метою, усунути його від права спадкування.

20.06.2025 звернувся до МЗС з заявою про отримання свідоцтва про смерть батька. В даній заяві зазначив, що за наявною інформацією, батько помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на території Республіки Польщі. 15.09.2025 через поштового оператора «Нова пошта» отримав свідоцтво про смерть батька. У подальшому, вчинив необхідні дії щодо легалізації документу, звернувся до Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори та 30.09.2025 державний нотаріус Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Пащенко Т. Б., зробила запит до Автозаводської районної адміністрації з метою отримання інформації щодо осіб зареєстрованих у будинку, який входить до спадкового майна. 09.10.2025 Автозаводська районна адміністрація надала відповідь, згідно якої, крім батька, за адресою: АДРЕСА_1 станом на 18.08.2024 значилися зареєстрованими: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 04.12.2025 державний нотаріус Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Пащенко Т. Б. надала роз`яснення, щодо видачі свідоцтва про прийняття спадщини, у зв`язку з пропущеним встановленим законом шестимісячним строком для прийняття спадщини, спадкоємцю який не проживав постійно з спадкодавцем на момент смерті.

Стверджував, що спадкоємці, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ввели в оману спільних знайомих та близьких осіб з метою усунення позивача від реалізації свого законного права на прийняття спадщини, яка залишилися після смерті батька та щоб за можливості дізнався про смерть батька якомога пізніше і не встиг вчинити будь яких дій для прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Щодо строків прийняття спадщини, зазначав, що всі необхідні дії, які залежали від нього здійснив вчасно, тобто якщо припустити що дата смерті батька, була повідомлена правильно, 18.02.2025, то з 20.06.2025 (день звернення до МЗС України) враховуючи, що звичайний строк розгляду заяв громадян про витребування документів з-за кордну становить 10 днів, інформація про що міститься у відповідному розділі на сайті МЗС України, відстань та рівень співпраці між державою Україна та Республікою Польща, та за повідомленням державного службовця який займається консультуванням громадян з питань пов`язаних з витребуванням документів з-за кордону, про те, що у випадку реєстрації у Польщі смерті громадянина України та за наявності даних коли та в якому воєводстві померла особа, строк виконання складає приблизно 2-4 тижні, лише у випадку якщо реєстрація смерті не була проведена, відсутні дані щодо місця смерті, у такому випадку термін виконання може складати від 3 до 6 місяців. Враховуючи що посольство України у м. Варшава не могли знайти інформацію про смерть батька, на неодноразове звернення на гарячу лінію та за іншими номерами телефонів для отримання інформації, підставою для затримки стала некоректна інформація щодо дати смерті. Пропуск строку на прийняття спадщини має поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення дій, подання до нотаріальної контори заяви, для прийняття спадщини у встановлений законом строк, які ніяким чином не залежали від позивача і вплинути на які позивач не міг.

Просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини за законом , що залишилася після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 – 45 календарних днів з дня набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

Ухвалою судді від 08.01.2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_4 .

Ухвалою судді від 26.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачаОСОБА_2 – адвоката Шевченка С.М. про повернення позовної заяви та скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 20.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, з підстав, що зазначені.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 просять проводити судові засіданні у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена засобами рекомендованого поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання.

Третя особа державний нотаріус Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Пащенко Т. Б., представник Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у судові засідання не прибули.

Суд, вислухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 батьками зазначено: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м Легьоново воєводство Мазовецьке Республіка Польща помер ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину ВРК №117818 від 19.05.2011, виданого Третьою Кременчуцькою держнотконторою р. №1-3297 житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 .

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Згідно з витягу зі спадкового реєстру № 83500946 після померлого ОСОБА_4 заведена спадкова справа

04.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Пащенко Т. Б із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька та отримав повідомлення про необхідність звернення до суду з заявою про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини після ОСОБА_4 або про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Виходячи із змісту статті 1220 ЦК,часом відкриття спадщини є день смерті особи. Положеннями статті 1269 ЦК визначено, що спадкоємець, який бажає реалізувати своє право на прийняття спадщини, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений законом.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частинами 1,3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1статті 1270 ЦК України).

Строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина 2 статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина 3 статті 1272 ЦК України).

За змістом частин 1 та 3 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За матеріалами спадкової справи, спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є син ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_3 , донька ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 1270 ЦК України, та вважається таким, що не прийняв спадщину відповідно до статті 1272 ЦК України.

За даними відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 значиться зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 . Станом на 18.08.2024 року за вказаною адресою значаться зареєстрованими ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (пункти 53-58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

Отже, правила частини 3 статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Як свідчить тлумачення частини 3 статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області повідомило, що ОСОБА_4 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримував пенсію по інвалідності 1 групи (підгрупа Б) загального захворювання. Пенсію призначено з 14.07.2016 року. У зв`язку зі смертю пенсіонера 18.08.2024 виплата пенсії з 01 вересня 2024 року припинена.

ОСОБА_1 , будучи повнолітньою, дієздатною особою та спадкоємцем першої черги за законом зазначив суду, яким чином цікавився життям та долею батька, про смерть якого, за його твердженням, йому стало відомо лише 23 лютого 2025 року.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила, що є троюрідною сестрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердила суду, що ОСОБА_2 повідомила її про смерть дядька у лютому 2025 року і саме вона повідомила брату про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

В умовах воєнного часу та відсутності стабільного доступу до інформації, позивач був позбавлений реальної можливості своєчасно дізнатися про факт смерті батька на території Республіки Польща, а відтак і своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивач наголошує на тому, що мав складні сімейні стосунки дружиною померлого. Внаслідок цього сімейні стосунки з батьком не були стабільними, після хвороби, періоди спілкування змінювалися тривалими періодами повної відсутності контакту та залежали від бажання відповідачів. Станом на момент смерті батька спілкування між ними перервано. Батько, за життя, мав тяжку хронічну хворобу, скаржився на стан здоров`я, у позивача були підстави вважати, що з ним могла статись фатальна подія. У той же час, інші спадкоємиці умисно приховували цей факт від позивача як спадкоємиця першої черги.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач обґрунтовував пропуск строку для прийняття спадщини тим, що відповідачі, маючи вплив на спадкодавця, який у 2016 році переніс інсульт, був інвалідом першої групи, виїхав з відповідачами до Республіки Польщі на тимчасове проживання, інші спадкоємці за законом обмежували позивача у спілкуванні з батьком, після смерті останнього приховали від нього цей факт .

Як встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а отже останній день шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини припав на 19 лютого 2025 року.

Враховуючи у сукупності та взаємозв`язку усі описані вище обставини та загальні засади цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість, просив визнати поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, згідно наданих позивачем доказів, встановив наявність обставин у ОСОБА_1 , що пов`язані з необхідністю вказані вище обставини, які виникли до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, і продовжували існувати й після спливу такого строку, є такими, що істотно впливали на можливість особи вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Вказані обставини, не залежали від волі позивача та пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.

Суд достоменно встановив,що відповідачі – спадкоємці за законом не повідомили іншого спадкоємця про смерть спадкодавця на території Республіка Польща, таким чином недобросовісно усунувши позивача від можливості успадкування спадщини після померлого спадкодавця.

Встановивши, що офіційне повідомлення про смерть батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано позивачу 15.09.2025 року вже після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

В контексті викладеного, суд враховує, що у своїй постанові від 05.09.2024року у справі № 522/13557/23 Верховний Суд вже викладав правовий висновок з приводу того, що наведені позивачем обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Доказів свідомого нехтування позивачем своїми правами спадкоємця матеріали справи не місять

З урахуванням обставин цієї справи, зокрема і незначного проміжку часу між закінченням шестимісячного строку для прийняття спадщини та зверненням до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька й подачею позову у цій справі, що встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а також враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд вважає, що необхідно частково задовільнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначити його строком достатнім для прийняття спадщини. Слід зауважити, що у відповідності до ст. 1270 ЦК України спадкоємцю встановлюється строк у шість місяців для подання заяви для прийняття спадщини, отже за загальним правилом додатковий строк для прийняття спадщини повинен був достатнім для прийняття спадщини, зважаючи, що він визначений позивачем - 45 днів, встановлюється судом строком на один місяць

Судові витрати необхідно розподілити згідно ст. 133, 141 ЦПК України. Так, при зверненні з позовом позивачем сплачено судовий збір щодо вимог до кожного відповідача у розмірі 1211, 20 грн та 605, 60 грн за подання заяви про забезпечення позову та до витрат, пов`язаних з розглядом справи у розмірі 2602 грн суд відносить документально підтверджені:платні послуги правового характеру не пов`язані із вчиненням нотаріальних дій Державного нотаріуса ОСОБА_8 у розмірі у розмірі 1710 грн, кошти отриманні за вчинення консульських дій у розмірі 120 грн , поштові послуги у розмірі 772 грн. (140+48+48+96+96+100+100+144 ) грн., отже з кожного відповідача на користь позивача необхідно стягнути у повернення сплаченого судового збору 1514 грн та витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 1301 грн

Керуючись ст.ст. 10,12,13,19,76,78,80,81,141,263-265, 266, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державний нотаріус Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Пащенко Тетяна Борисівна, Автозаводська районна адміністрація Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини –задовільнити частково .

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у один місяць після набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у повернення сплаченого судового збору 1514 грн та витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 1301 грн

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у повернення сплаченого судового збору 1514 грн. та витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 1301 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1

Суддя: Олена Предоляк