Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №371/1765/26 — Миронівський районний суд Київської області

24.09.2026

Єдиний унікальний № 371/1765/26

провадження № 3/371/436/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1765/26

Провадження № 3/371/436/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: квартира під номером АДРЕСА_1 , працює водієм автотранспортних засобів транспортної колони тентових авто філії «МХП - Логістика ПрАТ «МХП»,

за статтею 122- 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

Відносно ОСОБА_1 складено протоко про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 753643 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122- 4 КУпАП.

За змістом протоколу, 19 серпня 2026 року о 08 годині 17 хвилин, водій автомобіля марки «Mercedes-Benz Actros 1842 LS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Krone», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце на вулиці Київській міста Рівне, поблизу будівлі під номером 64, та до якої він був причетний.

На розгляд справи ОСОБА_1 та його захисник Шкребтій В.В. не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належно.

23 вересня 2026 року захисником ОСОБА_2 подано заяву, в якій він вказав, що просить розглядати справу за його відсутності та за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.

Відповідно до правил статті 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП не є обов`язковою, а тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.

На підставі статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає таке.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

19 серпня 2026 року, о 08 годині 17 хвилин, на на вулиці Київській міста Рівне, поблизу будівлі під номером 64, автомобіль марки марки «Mercedes-Benz Actros 1842 LS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 став учасником дорожньо-транспортної пригоди. Водій не зупинився на місці пригоди.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб`єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно зв`язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб`єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов`язкова умова адміністративної відповідальності.

Умисел - це відношення пізнавальної можливості і волі суб`єкта до вчиненого ним діяння. Його обов`язкові елементи, це повне усвідомлення протиправності скоєного діяння в його юридичних і соціально-побутових особливостях, передбачення антигромадських результатів свого діяння (бездіяльності), бажання або усвідомлене допущення настання вказаних наслідків. Відсутність умислу і необережності засвідчують про випадок - такому збігу життєвих обставин, при яких особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати властивостей вчиненого або не передбачала і не могла передбачати наслідків вчиненого діяння. Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково не є умовою адміністративної відповідальності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Суб`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, під яким статті 10 КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У справі не надано беззаперечних доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення умисно.

ОСОБА_1 надав письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи, за змістом яких під час повороту праворуч для заїзду на місце розвантаження він не врахував, що причіп при повороті піде вліво, так як ліву сторону автомобіля не було видно. Саме в той момент він ймовірно міг зачепити припаркований автомобіль. Оскільки не відчув, що зачепив припаркований автомобіль, то поїхав на адресу розвантаження. Якби він відчув, що допустив наїзд на припаркований автомобіль, він би залишився на місці та повідомив про вказану подію співробітників поліції. Про ДТП його повідомило керівництво підприємства.

З пояснень ОСОБА_1 , які підтверджені належними та допустимими доказами, вбачається, що останній не мав на меті залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої причетний. Мав місце випадок, за якого він не зрозумів, що зачепив інший транспортний засіб.

Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково не є умовою адміністративної відповідальності.

За приписами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обов`язок доводити вину, як складова презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.

Суддя зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.

Оставини щодо наявності у ОСОБА_1 прямого умислу, спрямованого на вчинення адміністративного правопорушення, не встановлені в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, тому суд дійшов висновку, що в діях вказаної особи відсутня суб`єктивна сторона (вина у формі умислу) адміністративного правопорушення та негативні наслідки таких дій, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого 122-4 КУпАП.

Пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Встановлені обставини є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.

Враховуючи вказані обставини, керуючись статтями 9, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за статтею 122-4 КУпАП, закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.О.Капшук