Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №371/1309/26 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1309/26

Номер провадження № 2/371/1594/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Пастушенко М.В.

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Горової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пастушенко Марина Володимирівна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

встановив:

У липні 2026 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пастушенко Марина Володимирівна звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини. В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 . Позивачка з відповідачем припинили сімейні відносини та проживають окремо. Малолітній син проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. ОСОБА_1 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення сина трирічного віку та потребує матеріальної допомоги. У зв`язку з чим просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), починаючи від дати подання позовної заяви та до досягнення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.

Ухвалою суду від 12.08.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

15.09.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Горової О.В. надійшов відзив на позовну заяву. Вважає пред`явлений позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 26.08.2026 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Судовим наказом від 23.07.2026 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття. Просила врахувати, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, на даний час перебуває на лікуванні; крім того, на його утриманні знаходиться його батько ОСОБА_4 , який є пенсіонером по інвалідності та відмовити у задоволенні позовних вимог у стягненні з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дружини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу). У разі якщо суд дійде висновку про наявність у позивачки права на отримання від відповідача аліментів на її утримання, просила визначити розмір такого утримання у мінімальному та співмірному розмірі 3 328, 00 грн.

22.09.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Пастушенко М.В. надійшла відповідь на відзив. Вважає, що стороною відповідача не доведені обставини, що ОСОБА_2 не має змоги сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на її утриманні до досягнення дитиною трьох років. Сам по собі факт інвалідності батька відповідача, не свідчить про повну втрату працездатності та не є безумовною підставою для висновку про необхідність постійного стороннього догляду.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Пастушенко М.В. у судовому засіданні наполягала на задоволенні позову з підстав викладених у позові. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), починаючи від дати подання позовної заяви та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Горова О.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. У разі якщо суд дійде висновку про наявність у позивачки ОСОБА_1 права на отримання від відповідача аліментів на її утриманні, просила визначити розмір такого утримання у мінімальному та співмірному розмірі 3 328, 00 грн.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Судом встановлено, що 14 лютого 2023 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис №242, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.02.2023 (а.с. 7).

Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8).

Дитина проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (а.с. 9, 10).

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 26.08.2026 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 48).

З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується копією судового наказу від 23.07.2026 (а.с. 49).

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно із статті 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Разом з тим, зі змісту вказаних вище норм слідує, що визначальною умовою стягнення аліментів на дружину є та обставина, чи може платник аліментів надавати таку матеріальну допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_2 , та має такий склад сім`ї: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - батько, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - мати, що підтверджується довідкою від 08.09.2026 виданою Прогресівським старостинським округом Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с. 31).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є пенсіонером по інвалідності, 3 гр, загальне захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с. 35).

ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_2 з 25.06.2022, що підтверджується довідкою від 08.09.2025 (а.с. 36).

17 травня 2023 року ОСОБА_2 отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення правого передпліччя з дефектом променевої кістки. Акубаротравма, що підтверджується довідкою про обставини травми від 14.12.2025 (а.с. 30).

ОСОБА_2 неодноразово звертався за медичною допомогою та перебував на лікуванні, що підтверджується копією медичної картки стаціонарного хворого №5633 від 24.09.2025, копією медичної картки стаціонарного хворого №11003 від 04.09.2026, копіями виписок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с. 32, 33-34, 37, 77-82).

З наданих відповідачем платіжних інструкцій АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що він щомісяця надсилає кошти на рахунок позивача ОСОБА_1 в розмірі від 2 000 до 25 000 грн на місяць (а.с. 51-74).

Матеріалами справи підтверджено факт того, що спільна дитина позивача та відповідача проживає разом з матір`ю - позивачкою по справі ОСОБА_1 .

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла трирічного віку.

Отже, з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що син проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.

Відповідач надає позивачці кошти, проте сторони не можуть самостійно дійти згоди про розмір коштів, які повинен надавати чоловік на утримання дружини.

Враховуючи приписи законодавства, зокрема, положення ст. 84 СК України, ОСОБА_1 має право на утримання від чоловіка - батька дитини, ОСОБА_2 до досягнення дитиною трирічного віку.

Позивачка ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отже вона потребує матеріальної допомоги від свого чоловіка, що у свою чергу є його обов`язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.

Проте, на думку суду, позивач не надала належних і допустимих доказів для обґрунтування заявленого нею до стягнення розміру аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, необхідність стягнення аліментів саме у такому розмірі.

Заперечення відповідача щодо необхідності утримувати непрацездатних батьків відхиляються судом, бо ці витрати не є абсолютно обов`язковими відповідно до норм чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначені обставини, зокрема те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, має проблеми зі здоров`ям, сплачує аліменти на утриманні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, що безумовно вплине на його матеріальне становище, тому виходячи із засад розумності виваженості та справедливості суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд зобов`язаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 79 СК України, аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пастушенко Марина Володимирівна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Прогрес Козелецького району Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м. Миронівка Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 07 липня 2026 року та до досягнення малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Кириленко