Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №369/921/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/921/25

Провадження № 2/369/2823/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву №б/н від 20.05.2013 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на банківському сайті https://privatbank.ua/terms. При укладанні Договору сторони керувались ч.1ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань відповідачем за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 11.12.2024 має заборгованість у розмірі 78404,19 грн., яка складається з наступного 74030,27 грн.-заборгованість за тілом кредита, 4373,92 грн. – заборгованість за простроченим відсотками.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 20.05.2013 у розмірі 78404,19 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2025 по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовною заявою надав клопотання про розгляд справи у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.8ст.178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимогст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 20.05.2013 та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів Банку в редакції, що діяла на дату підписання заяви та була розміщена на офіційному вебсайті Банку: https://privatbank.ua/terms.

При укладенні договору сторони керувалися положеннями ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на 11.12.2024 утворилася заборгованість у загальному розмірі 78 404,19 грн., яка складається з:74 030,27 грн.-заборгованість за тілом кредиту; 4 373,92 грн. заборгованість за простроченими процентами.

Спір між сторонами виник із договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України щодо позики та кредитного договору, а також загальними положеннями про договір і зобов`язання.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі, а договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у документах та він підписаний сторонами.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого визначені однією зі сторін у стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.

Дослідженими судом доказами підтверджується, що відповідач, підписавши Анкету-заяву від 20.05.2013, приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів Банку, які діяли на момент укладення договору, погодившись із визначеними ними умовами кредитування, у тому числі щодо порядку повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у встановлений строк.

На порушення вимог закону та умов укладеного договору відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, кредитні кошти та проценти у передбачені договором строки не повернув.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам укладеного договору, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований. Доказів належного виконання зобов`язань, погашення заборгованості або заперечень щодо правильності здійсненого позивачем розрахунку відповідач суду не надав.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, порушення останнім умов договору та наявність заборгованості у заявленому розмірі, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд також враховує положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у судових рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. При цьому пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає надання детальної відповіді на кожен довід сторін, а обсяг мотивування залежить від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Seryavin and Others v. Ukraine», № 4909/04, § 58, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,12,13,19,23, 76, 83, 89, 141, 247, 258, 259,263-265,274,279, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 20.05.2013 у розмірі 78404,19 грн. (сімдесят вісім тисяч чотириста чотири гривні 19 коп.), яка складається з: 74 030,27 грн. (сімдесят чотири тисячі тридцять гривень 27 коп.) -заборгованість за тілом кредиту; 4 373,92 грн. (чотири тисячі триста сімдесят три гривні 92 коп.) - заборгованість за простроченими процентами та судовий збір у сумі 2422,40 грн.(дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ:14360570, адреса місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 25 вересня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ