Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №364/683/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/683/26

Провадження № 2/364/559/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Моргун Г. Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в селищі Володарка, справу за позовом

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІTC )

до

ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , № тел.: НОМЕР_4 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСITC)

про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

УСТАНОВИЛА:

Позивачка, 30.06.2026 звернулася до Володарського районного суду Київської області засобами поштового зв`язку.

Викладаючи обставини виниклих правовідносин, посилаючись на ст.ст. 28, 76-83, 95, 96 133,134, 175, 177, 187, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, позивачка , просить суд:

-прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

-шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 листопада 2006 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 69 - розірвати;

-після розірвання шлюбу залишити прізвище - " ОСОБА_3 ";

-стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання цієї заяви і до повноліття дитини;

-судові витрати покласти на відповідача.

13.07.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судовий розгляд справи по суті призначено на 25.09.2026.

Станом на 25.09.2026 сторони про відкриття провадження та про визначену судом дату розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 28, 29).

Зважаючи на неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Сторонам роз`яснено їх права передбачені ст. 278 ЦПК України, щодо порядку та строків подання відзиву, заперечень тощо.

Станом на час розгляду справи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін до суду не надходило.

З огляду на зазначене суд, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проходив за відсутності учасників справи.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, взявши до уваги позицію позивачки викладену у позові, за відсутності заперечень відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 29 листопада 2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції Київської області, про що було зроблено відповідний актовий запис за № 69 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 . Після реєстрації шлюбу позивачка стала носити прізвище ОСОБА_3 (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилася дочка ОСОБА_4 (а.с.11). Згідно витягу з реєстру територіальної громади дитина починаючи з 16.09.2015 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.12).

В позовній заяві позивачка зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на сімейне життя та обов`язки. На підставі чого в сім`ї відбувалися непорозуміння та суперечки, які поступово призвели до того, що ми втратили почуття любові один до одного та стали зовсім чужими людьми, кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Подружні відносини між нами фактично припинились з 3 жовтня 2024 року, спільне господарство не ведемо. Всі спроби зберегти сім`ю не дали позитивного результату. Станом на даний час можливості зберегти сім`ю немає. За таких обставин вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, суперечить моїм інтересам та інтересам дитини. Вказує, що строк для примирення надавати не потрібно. Спору відносно місця проживання дитини не має, за усною домовленістю дитина залишилась проживати зі позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки, відповідач також має обов`язок утримувати дитину, шляхом перерахування грошових коштів (аліментів) на утримання дитини. З часу припинення шлюбних відносин відповідач грошових коштів на утримання доньки не надає. У зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду про стягнення аліментів. Відповідач є працездатним, інвалідності не має, стягнення по виконавчим документам з нього не провадяться, отже, спроможний сплачувати належні аліменти на дитину у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із наступних міркувань.

Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Ст. 112 ч. 2 СК України зазначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Взявши до уваги викладене, обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, суд вважає, що позов слід задовольнити, оскільки добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідачки проти розірвання шлюбу і ту обставину, що подружжя не підтримує сімейно-шлюбні стосунки, небажання сторін примиритися, суд вважає, що причини, що спонукають ОСОБА_1 наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам як дружини так і чоловіка.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб, що передбачено частиною другою статті 115 Сімейного кодексу України.

Щодо вимоги про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Так, непорушним конституційним правом кожної неповнолітньої дитини є її право на утримання батьками до досягнення повноліття.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Крім того, такий обов`язок передбачено в ст. 180 Сімейного кодексу України.

Обов`язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням шлюбу між батьками та спільного проживання з дитиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Ст. 180 Сімейного кодексу України, вказує, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини визначені ст. 182 СК України та положеннями ч. 2 названої статті, а саме, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов`язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.

Відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З огляду на викладене суд, визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів на доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховує: що відповідач є особою працездатного віку та може надавати матеріальну допомогу (доказів неможливості надання такої допомоги відповідачем суду не надано); обов`язок обох батьків утримувати дітей; розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та вважає розумним і справедливим стягнення аліментів на дитину, в заявленому позивачкою розмірі - (одна чверть) частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць у відповідності з п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.

Таким чином встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивачки щодо стягнення аліментів на дитину, базуються на законі, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, які в цій справі складаються з судового збору, суд виходить з того, що позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір за вимогою про розірвання шлюбу, а отже за положеннями ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задовольняються, судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивачки. Окрім того, оскільки позивачку звільнено від сплати судових збору при зверненні до суду з вимогою про стягнення аліментів, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати у розмірі судового збору визначеного державою для розгляду справ такої категорії, що складає - 1331,20 грн станом на час звернення до суду.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 105, 110, 112, 115, 180-182, 183, 191 СК України, ст. ст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстрований 29 листопада 2006року відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції Київської області, про що було зроблено відповідний актовий запис за № 69 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, судовий збір у розмірі - 1331,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на дитину доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 (одна четверта) частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.06.2026, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , - на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду після набрання законної сили надіслати до Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ( 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 22) - для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Київського апеляційного суду.

Суддя Г. Л. Моргун