Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №363/3124/26 — Вишгородський районний суд Київської області

25.09.2026 Справа № 363/3124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокуВишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участю секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа Громадська організація Об`єднання (масиву) садівницьких товариств «Кедр-1,2,3,4,6,7», про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

встановив:

21 травня 2026 року позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа — Громадська організація Об`єднання (масиву) садівницьких товариств «Кедр-1,2,3,4,6,7», про визнання права власності на спадкове майно, а саме: садовий будинок під літерою «А», 1990 року спорудження, загальною площею 158,1 кв. м з мансардою та підвалом, який складається з: підвалу «1» площею 40,7 кв. м, веранди «2» площею 30,4 кв. м, вітальні «3» площею 22,0 кв. м, кладової «4» площею 4,4 кв. м, санвузла «5» площею 3,3 кв. м, кухні «6» площею 6,5 кв. м, передпокою «7» площею 15,2 кв. м, холу «8» площею 14,4 кв. м, кімнати «9» площею 21,2 кв. м, та надвірні будівлі і споруди: гараж «Б», вбиральня «В», огорожа «№ 1-3», свердловина «№ 4».

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача — ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема на садовий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 та у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини до Другої Київської державної нотаріальної контори.03.04.2026 року державним нотаріусом йому видано свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Водночас у видачі свідоцтва про право на спадщину на садовий будинок із господарськими будівлями та спорудами позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю зареєстрованого за спадкодавцем права власності та правовстановлюючих документів на зазначене майно.Таким чином, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав.

Процесуальні дії та рішення у справі.

22 травня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку 10 днів для усунення недоліків.

27 травня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із позовною заявою в оновленій редакції.

28 травня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребувано від державного нотаріуса копію спадкової справи.

30 червня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про виправлення описки та розгляд справи без його участі.

30 червня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

30 червня 2026 року ухвалою суду виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 28.05.2026 року.

16 липня 2026 року на адресу суду від Другої Київської державної нотаріальної контори надійшли витребувані матеріали.

17 серпня 2026 року від представника позивача надійшла заява про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

17 серпня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позиції учасників справи

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце його проведення. Представник позивача направив до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, а справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд цивільної справи без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що всі сторони у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, наявність заяв сторони позивача та сторони відповідача про розгляд справи за їх відсутності, а також відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.05.1977 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.05.1977 року зареєстровано шлюб. Прізвище подружжя після укладення шлюбу — « ОСОБА_4 ».

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.12.2025 року батьками ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 03.06.2022 року вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 68 років.

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 83780206 від 03.01.2026 року вбачається, що державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С. внесено запис про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03.04.2026 року, виданим державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С., спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_2 , а саме грошових вкладів із відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться в Акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Києві, є його син — ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03.01.2026 року, виданим державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С., спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_2 , а саме 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , є його син — ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03.01.2026 року, виданим державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С., спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_2 , а саме грошових вкладів із відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у філії — Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», є його син — ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03.01.2026 року, виданим державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С., спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_2 , а саме грошових вкладів із відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться в АТ КБ «ПриватБанк», є його син — ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори № 302/02-31 від 12.03.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті його батька — ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю відомостей про державну реєстрацію права власності померлого на зазначений садовий будинок відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з членською книжкою садівника Київської обласної спілки садівницьких товариств і масивів від 02.09.2006 року ОСОБА_2 сплачував членські внески за період з 2006 року по 2013 рік за ділянку № НОМЕР_5 у садовому товаристві «Кедр-6».

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Новосілківського старостинського округу № 179 від 10.12.2025 року садовий будинок, розташований на земельній ділянці, виділеній члену садового товариства «Кедр-6» ОСОБА_2 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки Громадської організації Об`єднання (масиву) садівницьких товариств «Кедр-1,2,3,4,6,7» від 15.05.2026 року після смерті ОСОБА_2 його син — ОСОБА_1 — прийнятий до членів СТ «Кедр-6», яке розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 1.

З 01.07.2025 року по теперішній час ОСОБА_1 користується садовим будинком та земельною ділянкою, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , та своєчасно сплачує членські внески.

Згідно з відповіддю Громадської організації Об`єднання (масиву) садівницьких товариств «Кедр-1,2,3,4,6,7» на запит Другої Київської державної нотаріальної контори від 21.01.2026 року № 134-02-14 садовий будинок, який розташований на земельній ділянці, виділеній та належній члену садового товариства «Кедр-6» ОСОБА_2 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з технічним паспортом від 24.12.2025 року паспорт виготовлений та виданий щодо садового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , на замовлення ОСОБА_1 .

Згідно зі звітом про незалежну оцінку нерухомості, складеним з метою визначення ринкової вартості майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , ринкова вартість садового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 158,1 кв. м, без урахування вартості земельної ділянки, становить 1 609 460 грн без ПДВ.

Із матеріалів спадкової справи № 472/2025 встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 .

Застосовані норми права.

Як зазначено в частині другій статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав є визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами частини першої статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання права власності у разі, якщо це право не визнається або оспорюється, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від померлої фізичної особи до інших осіб.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її, а незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, має право на одержання свідоцтва про право на спадщину, при цьому його відсутність не позбавляє права на спадщину.

Статтею 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства застосовуються до відносин, які виникли з дня набрання ними чинності, а у разі зміни законодавства — до прав та обов`язків, що виникли після набрання чинності новим актом.

Відповідно до статей 25, 30, 346 ЦК України та листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005 № 19-32/319, у разі смерті власника нерухомого майна, право власності на яке не було зареєстровано та щодо якого відсутні правовстановлюючі документи, питання щодо належності такого майна спадкодавцю та оформлення спадкових прав підлягає вирішенню в судовому порядку.

Згідно з пунктом 49 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року, документом, що підтверджує прийняття в експлуатацію окремих об`єктів, може бути технічний паспорт на об`єкт нерухомості.

Питання оформлення прав на об`єкти нерухомого майна, збудовані без належного введення в експлуатацію, регулюються також будівельними нормами та роз`ясненнями уповноважених органів, відповідно до яких технічна інвентаризація та технічний паспорт можуть підтверджувати характеристики об`єкта та слугувати підставою для вирішення спорів щодо права власності.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно суди, зокрема, з`ясовують правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване майно, наявність дозволів на будівництво, завершення будівництва, дотримання будівельних, протипожежних та санітарних норм, а також факт належного оформлення права власності на момент його виникнення.

Мотиви і висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять належні йому майнові права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами.

Таким чином, ОСОБА_1 належить до спадкоємців першої черги за законом відповідно до статті 1261 ЦК України.

Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений статтею 1270 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , на підставі чого було відкрито спадкову справу № 472/2025.

Відповідно до матеріалів спадкової справи та свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 . Інших осіб, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця, судом не встановлено.

Судом також встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_2 належав садовий будинок та надвірні будівлі і споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому право власності ОСОБА_2 на зазначене майно за життя не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стало підставою для відмови нотаріуса у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на це майно.

Разом із тим відсутність державної реєстрації права власності спадкодавця на нерухоме майно сама по собі не свідчить про відсутність у нього такого права, якщо набуття цього права підтверджується належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Суд враховує, що спірний садовий будинок та надвірні будівлі і споруди фактично перебували у власності ОСОБА_2 , що підтверджується доказами, дослідженими судом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , прийняв спадщину у встановленому законом порядку, а нотаріальне оформлення спадкових прав на садовий будинок та надвірні будівлі і споруди є неможливим виключно через відсутність державної реєстрації права власності спадкодавця, суд вважає, що позивач має право на визнання за ним права власності на зазначене спадкове майно в судовому порядку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно — садовий будинок та надвірні будівлі і споруди — є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що цей спір виник у зв`язку з тим, що позивач не зміг надати нотаріусу правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спірне нерухоме майно.

Тобто спір виник не з вини відповідача. У зв`язку з цим, виходячи з вимог справедливості судового розгляду, суд не вважає за необхідне стягувати судовий збір з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 200, 259, 263–265, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа Громадська організація Об`єднання (масиву) садівницьких товариств «Кедр-1,2,3,4,6,7», про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно, а саме: садовий будинок під літерою «А», 1990 року спорудження, загальною площею 158,1 кв. м з мансардою та підвалом, який складається з підвалу «1» площею 40,7 кв. м, веранди «2» площею 30,4 кв. м, вітальні «3» площею 22,0 кв. м, кладової «4» площею 4,4 кв. м, санвузла «5» площею 3,3 кв. м, кухні «6» площею 6,5 кв. м, передпокою «7» площею 15,2 кв. м, холу «8» площею 14,4 кв. м, кімнати «9» площею 21,2 кв. м, та надвірні будівлі і споруди: гараж «Б», вбиральня «В», огорожа «№ 1-3», свердловина «№ 4».

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Пірнівська сільська рада, ЄДРПОУ: 04359643, адреса: 07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Спортивна, 1.

Третя особа: Громадська організація Об`єднання (масиву) садівницьких товариств «Кедр-1,2,3,4,6,7», ЄДРПОУ: 33851465, адреса: 07362, Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 1.

Суддя С.В. Олійник