Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №363/2442/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"23" вересня 2026 р. Справа № 363/2442/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

26 лютого 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 52 849 грн 52 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 вересня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1447-9285. Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у сумі 13 600 грн строком на 365 днів. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Додатковою угодою № 1 від 26 вересня 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1447-9285 від 15 вересня 2024 року кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 200 грн. Додатковою угодою № 2 від 31 жовтня 2024 року до зазначеного договору кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000 грн. Додатковою угодою № 3 від 13 грудня 2024 року до зазначеного договору кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000 грн. Додатковою угодою № 4 від 16 грудня 2024 року до зазначеного договору кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600 грн.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконувала умов кредитного договору та додаткових угод, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 18 березня 2026 року становить 52 849 грн 52 коп., з яких: 13 762 грн 32 коп. — заборгованість за кредитом; 38 107 грн 20 коп. — заборгованість за нарахованими процентами; 980 грн — заборгованість зі штрафів.

Процесуальні дії та рішення у справі.

26 травня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14 вересня 2026 року протокольною ухвалою суду постановлено проводити розгляд справи за відсутності відповідача в заочному порядку на підставі документів та доказів, наявних у матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце його проведення.

Разом із позовною заявою представник позивача подала клопотання, у якому просила розглянути справу за її відсутності, а також висловила згоду на ухвалення заочного рішення за наявності передбачених законом підстав.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Про дату та час розгляду справи вона повідомлена належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, поштовими відправленнями з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання», а також оголошеннями про виклик до суду, розміщеними на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, поштове відправлення, яке повернулося з відміткою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», може вважатися належно врученим за умови, що воно було направлене на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб), чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адресу для листування.

Відповідно до частини першої статті 280 та статті 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, або якщо причину його неявки визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи те, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, її неявки в судове засідання без поважних причин, неподання відповідачем відзиву та відсутності заперечень позивача проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено відповідну ухвалу, відображену в протоколі судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що всі сторони у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, наявність клопотання представника позивача про розгляд справи за її відсутності, а також відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

15 вересня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1447-9285.

Вказаний кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, у якому визначені всі його істотні умови та з яким позичальник попередньо ознайомлений.

Відповідно до пунктів 2.1–2.3 договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором.

Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання кредиту на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, у порядку, визначеному договором.

Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування відповідно до рекомендованого розрахунку: дата видачі кредиту — 15 вересня 2024 року; останній день першого базового періоду — 5 жовтня 2024 року; сума кредиту — 13 600 грн; нараховані проценти та комісія — 285 грн 60 коп.; разом до сплати — 13 885 грн 60 коп.

Згідно з пунктами 4.1, 4.6–4.11, 4.13–4.16, 8.3 договору загальний розмір кредиту становить 13 600 грн.

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, зазначеної у пункті 4.1 договору, на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу, зазначених позичальником. Ініціювання безготівкового переказу здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами договору та направлення позичальнику примірника (оригіналу) договору і додатків до нього у вигляді електронного документа.

У разі надання кредитодавцем позичальнику додаткових грошових коштів на підставі додаткової угоди ініціювання безготівкового переказу відповідної суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення такої додаткової угоди та направлення її примірника (оригіналу) позичальнику у вигляді електронного документа.

Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх подальшого зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником під час оформлення кредиту.

Плата за користування кредитом передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту, якщо умовами договору передбачено її сплату.

Тип процентної ставки за користування кредитом — фіксована. Процентні ставки, зазначені у пункті 4.10 договору, застосовуються у відповідні періоди дії договору та не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника.

Разом із тим позичальнику на умовах, визначених договором, у межах програми лояльності може надаватися можливість користуватися кредитом за промо-ставкою, пільговою та/або зниженою процентною ставкою. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють та залишаються незмінними протягом усього періоду дії відповідної пропозиції за умови дотримання позичальником усіх умов програми лояльності.

Комісія за видачу кредиту становить 0 %, тобто є відсутньою.

Базовий період становить 21 календарний день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання (видачі) кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду.

Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати після дати закінчення попереднього базового періоду, крім випадку, коли у поточному базовому періоді позичальник не має заборгованості зі сплати процентів, комісії та суми кредиту, тобто здійснив дострокове повернення кредиту.

Якщо у позичальника відсутня будь-яка заборгованість за договором, у дату отримання додаткових грошових коштів у кредит починається перебіг нового базового періоду, за винятком випадку, коли у позичальника наявна заборгованість зі сплати процентів, комісії або суми кредиту. У такому випадку перебіг базового періоду продовжується відповідно до умов договору.

Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії договору.

Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту, якщо її передбачено умовами договору, позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних базових періодів, шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов`язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця.

У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня відповідного базового періоду у розмірі обов`язкового платежу до такого платежу, починаючи з наступного календарного дня, додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користування кредитом у межах строку кредитування.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за такою стандартною процентною ставкою:

?1,00 % за кожен день користування кредитом — протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору;

?0,75 % за кожен день користування кредитом — починаючи зі 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 2 376,61 %.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за весь строк кредитування становить 56 950 грн та включає суму кредиту, комісію за видачу кредиту, якщо вона передбачена умовами договору, та проценти за користування кредитом.

Денна процентна ставка на дату укладення договору становить 0,873 %.

Строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Датою повернення кредиту визначено 14 вересня 2025 року.

Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Строк кредитування може бути продовжений лише за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору.

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань договором передбачено штраф у розмірі 5000 % від розміру простроченої заборгованості, але не більше 490 грн за кожен факт порушення. При цьому сукупна сума штрафів та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником у зв`язку з порушенням виконання зобов`язань, не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником від кредитодавця за договором.

Із додаткової угоди від 26 вересня 2024 року встановлено, що відповідачу додатково надано 1 200 грн кредитних коштів, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 14 800 грн.

Із додаткової угоди від 31 жовтня 2024 року встановлено, що відповідачу додатково надано 1 000 грн кредитних коштів. Після надання кредитодавцем додаткових грошових коштів позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю суму в розмірі 13 277 грн 60 коп.

Із додаткової угоди від 13 грудня 2024 року встановлено, що відповідачу додатково надано 1 000 грн кредитних коштів. Після надання додаткових грошових коштів позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю суму в розмірі 14 113 грн 88 коп.

Із додаткової угоди від 16 грудня 2024 року встановлено, що відповідачу додатково надано 600 грн кредитних коштів.

Після надання кредитодавцем позичальнику додаткових грошових коштів позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю суму в розмірі 14 713 грн 88 коп., яка складається із суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику на підставі цієї додаткової угоди.

Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 15 % від суми додаткових грошових коштів, наданих відповідно до додаткової угоди.

Сторони домовилися продовжити строк кредитування на 365 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за договором становить 457 днів.

Згідно з квитанціями № b946f88c-ae9b-490a-b2b6-fc30072d26d2 від 15 вересня 2024 року, № 0a3d82ec-22c0-4552-84ec-692acea9b860 від 26 вересня 2024 року, № 439f9f2e-d969-49ca-b53a-5eb0e9ebf2c1 від 31 жовтня 2024 року, № 0e2922ff-97bc-4de9-931a-4f375291ec5a від 13 грудня 2024 року та № 56c2b858-80a7-4d21-8e30-c73cb8718bd9 від 16 грудня 2024 року на рахунок платіжної картки НОМЕР_1 здійснено перекази грошових коштів у розмірі відповідно 13 600 грн, 1 200 грн, 1 000 грн, 1 000 грн та 600 грн із призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1447-9285».

Зазначене також підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту.

Таким чином, позивачем фактично перераховано відповідачу кредитні кошти на загальну суму 17 400 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 1447-9285 від 15 вересня 2024 року станом на 18 березня 2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у загальному розмірі 52 849 грн 52 коп., з яких: 13 762 грн 32 коп. — заборгованість за кредитом; 38 107 грн 20 коп. — заборгованість за нарахованими процентами;

980 грн — заборгованість зі штрафів.

Застосовані норми права.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України - правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі за №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі за №127/33824/19.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту або позики позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки, штрафу чи пені за такий період прострочення.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово був продовжений та триває на теперішній час.

Мотиви та висновки суду.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи встановлено, що 15 вересня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1447-9285, який укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора.

Умовами договору, які є обов`язковими для сторін, визначено розмір кредиту, порядок його надання, строк користування, процентну ставку, а також обов`язок позичальника повернути отримані кошти та сплатити проценти у встановлені строки.

Факт укладення договору та прийняття його умов підтверджується матеріалами справи, зокрема договором та відомостями про використання електронного підпису (одноразового ідентифікатора).

У подальшому між позивачем та відповідачем укладалися додаткові угоди, на підставі яких відповідачу надавалися додаткові кредитні кошти.

Згідно з квитанціями та довідкою позивача відповідачу фактично перераховано кредитні кошти на загальну суму 17 400 грн, що свідчить про належне виконання позивачем своїх договірних зобов`язань щодо надання кредиту.

Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у визначені договором строки не виконала, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 18 березня 2026 року, відповідно до якого загальна заборгованість становить 52 849 грн 52 коп., зокрема: 13 762 грн 32 коп. — заборгованість за кредитом; 38 107 грн 20 коп. — заборгованість за нарахованими процентами; 980 грн — заборгованість зі штрафів.

Надані позивачем докази є належними, допустимими та взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів, умови їх повернення та наявність невиконаного грошового зобов`язання.

Відповідач, у свою чергу, не надала суду доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості, неналежне отримання кредитних коштів або неправильність розрахунку позивача. Клопотання про призначення судової експертизи для перевірки розрахунку заборгованості не заявлялося.

Разом із тим вимоги про стягнення штрафу в розмірі 980 грн задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності у вигляді штрафу та пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором споживчого кредиту.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 51 869 грн 52 коп., з яких: 13 762 грн 32 коп. — заборгованість за кредитом; 38 107 грн 20 коп. — заборгованість за нарахованими процентами. Отже, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню в розмірі 51 869 грн 52 коп., а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо судового збору.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 24934 від 14 квітня 2026 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Судом встановлено, що заявлені позовні вимоги становлять 52 849 грн 52 коп., з яких підлягає задоволенню 51 869 грн 52 коп., що становить 98,14 % від загального розміру позовних вимог.

Враховуючи зазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 612 грн 88 коп. (2 662 грн 40 коп. х 98,14 %).

Інша частина судового збору покладається на позивача як на сторону, позовні вимоги якої задоволено частково.

Керуючись статтями 258–259, 263–265, 268, 272–273, 351–352, 354–355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 51 869 грн 52 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 612 грн 88 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник