Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №363/2515/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"22" вересня 2026 р. Справа № 363/2515/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в залі суду в м. Вишгороді за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

22 квітня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив стягнути з останньої заборгованість у загальному розмірі 57 540 грн 04 коп., судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 15 грудня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем укладено договір № 4293934 про надання кредиту. Відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. На виконання умов договору ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу кредитні кошти. 29 жовтня 2025 року ТОВ «Алекскредит» на підставі договору факторингу № 29/10-2025 відступило за плату, а ТОВ «Секвоя Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача. 31 жовтня 2025 року ТОВ «Секвоя Капітал» на підставі договору факторингу № ДФ-31102025 відступило за плату, а ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 57 540 грн 04 коп., з яких 8 849 грн 59 коп. — заборгованість за тілом кредиту та 48 690 грн 45 коп. — заборгованість за процентами.

Процесуальні дії у справі.

22 травня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

06 липня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для підготовки відзиву на позов.

09 вересня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги у заявленому розмірі, вважає їх незаконними, необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Відповідач зазначила, що відповідно до умов кредитного договору № 4293934 від 15 грудня 2020 року кредит надавався на визначений сторонами строк. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове погашення заборгованості. Положення статті 1048 ЦК України щодо сплати процентів до дня повернення позики застосовуються виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування. Отже, якщо зі змісту договору № 4293934 вбачається, що строк кредитування закінчився значно раніше дати, до якої позивач здійснював нарахування процентів, вимога про стягнення 48 690 грн 45 коп. є безпідставною. Відповідач заперечила проти стягнення 48 690 грн 45 коп. процентів до моменту надання позивачем належного, прозорого та деталізованого, поденного або помісячного, розрахунку із зазначенням суми та дати видачі кредиту, строку кредитування, чинних процентних ставок у кожному періоді, дат і сум фактично здійснених відповідачем платежів та порядку їх зарахування, залишку основного боргу після кожного платежу, а також конкретної дати припинення права нарахування договірних процентів. Крім того, зазначила, що сума заявлених до стягнення процентів більш ніж у 5,5 раза перевищує суму основного боргу, у зв`язку з чим вважала таке нарахування таким, що порушує баланс інтересів сторін, суперечить засадам добросовісності, розумності та справедливості, а також може свідчити про істотний дисбаланс на шкоду споживачеві. Відповідач також заявила про застосування наслідків спливу позовної давності, посилаючись на те, що кредитний договір укладено 15 грудня 2020 року, тоді як позов подано лише у квітні 2026 року. Крім того, відповідач заперечила проти належності переходу права вимоги до позивача та зазначила, що сам факт укладення договорів факторингу не звільняє позивача від обов`язку довести факт переходу права вимоги саме за кредитним договором № 4293934. Відповідач вказала на необхідність надання позивачем належних доказів включення кредитного договору до реєстрів прав вимоги за кожним із договорів факторингу, відповідності розміру вимоги в реєстрах сумі, заявленій у позові, належно оформлених актів приймання-передачі заборгованості, а також доказів повідомлення відповідача про зміну кредитора. Також відповідач не заперечувала проти юридичної сили електронної форми кредитного договору як такої, однак зазначила, що позивач має довести ознайомлення відповідача саме з тими умовами договору, на які посилається при визначенні розміру заборгованості, зокрема з паспортом споживчого кредиту, реальною річною процентною ставкою, графіком платежів та наслідками прострочення. Щодо витрат на професійну правничу допомогу відповідач заперечила проти їх стягнення, вважаючи заявлену суму необґрунтованою, неспівмірною та такою, що не підтверджена належними доказами.

09 вересня 2026 року на адресу суду від відповідача також надійшло клопотання про підтримання позиції, викладеної у відзиві, та відкладення розгляду справи.

15 вересня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідно до пункту 3.1 договору сторони погодили строк його дії з 15 грудня 2020 року до 30 червня 2021 року включно. Представник позивача зазначив, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі від обов`язку сплатити заборгованість, яка виникла під час дії договору. Згідно з поданим позивачем детальним розрахунком заборгованості станом на 29 жовтня 2025 року загальна сума заборгованості відповідача становить 57 540 грн 04 коп., з яких 8 849 грн 59 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 48 690 грн 45 коп. - заборгованість за процентами. Представник позивача зазначив, що відповідач здійснювала платежі 01 січня 2021 року у розмірі 1 535 грн, 31 січня 2021 року у розмірі 2 707 грн 97 коп. та 21 лютого 2021 року у розмірі 1 805 грн 32 коп., що, на думку позивача, свідчить про визнання відповідачем факту укладення кредитного договору та наявності відповідних зобов`язань. Позивач також посилався на положення законодавства щодо продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану, а також на положення Закону України № 4434-IX від 14 травня 2025 року. Щодо переходу права вимоги позивач зазначив, що 29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до якого до ТОВ «Секвоя Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4293934. 31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. На підтвердження переходу права вимоги позивач подав копії договорів факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги та платіжні інструкції, що підтверджують проведення фінансування за договорами факторингу. Позивач також подав докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, а саме договір про надання правової допомоги, додаткову угоду до нього, детальний опис робіт, акт наданих послуг та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, направила до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечила.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи.

Судом установлено, що 15 грудня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4293934.

Відповідно до пункту 1.2 договору кредитодавець надав позичальнику кредит на споживчі цілі без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове та платне користування, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 1.3 договору сума кредиту становить 8 850 грн.

Відповідно до пункту 1.4 договору кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що розрахунок зобов`язань позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, дат платежів, загальної суми платежу, основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки та інших показників зазначається у графіку платежів, який є додатком № 1 до договору.

Відповідно до пункту 1.7 договору проценти за користування кредитом нараховуються відповідно до визначених договором умов.

Пунктом 1.7.2 договору передбачено, що у разі використання позичальником лояльних умов кредитування, тобто повного повернення суми кредиту та сплати процентів протягом базового періоду з 15 грудня 2020 року до 01 січня 2021 року включно, процентна ставка становить 1,02 % за один день користування кредитом.

При використанні загальних умов кредитування процентна ставка у базовий період з 15 грудня 2020 року до 01 січня 2021 року включно становить 1,70 % за один день користування кредитом, а у спеціальний період з 02 січня 2021 року до 30 червня 2021 року включно — 3 % за один день користування кредитом.

Згідно з пунктом 3.1 договору строк його дії встановлено з 15 грудня 2020 року до кінцевої дати виконання договору — 30 червня 2021 року включно.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02 листопада 2024 року 15 грудня 2020 року на картковий рахунок відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 8 850 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 29 жовтня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4293934 становить 57 540 грн 04 коп., з яких 8 849 грн 59 коп. — заборгованість за тілом кредиту та 48 690 грн 45 коп. — заборгованість за процентами.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до якого ТОВ «Секвоя Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4293934 від 15 грудня 2020 року.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 29/10-2025 від 29 жовтня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 57 540 грн 04 коп., з яких 8 849 грн 59 коп. — заборгованість за тілом кредиту та 48 690 грн 45 коп. — заборгованість за процентами.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4293934 від 15 грудня 2020 року.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 57 540 грн 04 коп., з яких 8 849 грн 59 коп. — заборгованість за тілом кредиту та 48 690 грн 45 коп. — заборгованість за процентами.

Застосовані норми права.

Згідно статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесяти кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Мотиви та висновки суду.

Судом установлено, що між ОСОБА_1 та первісним кредитором укладено договір про надання кредиту № 4293934, відповідно до умов якого первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі та на умовах, визначених договором.

Факт надання кредитних коштів у розмірі 8 850 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач, у свою чергу, взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у встановлені строки не виконала.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідач здійснила платежі 01 січня 2021 року в розмірі 1 535 грн, з яких 0,41 грн зараховано на погашення основної суми кредиту, а 1 534 грн 59 коп. - на погашення процентів; 31 січня 2021 року - 2 707 грн 97 коп.; 21 лютого 2021 року - 1 805 грн 32 коп. Здійснення зазначених платежів підтверджує виконання відповідачем умов кредитного договору та визнання нею наявності кредитних зобов`язань.

Нарахування процентів здійснювалося відповідно до умов договору та в межах визначеного договором строку кредитування.

Відповідач не надала належних і допустимих доказів повного погашення заборгованості, не спростувала поданий позивачем розрахунок та не надала контррозрахунку.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу № 29/10-2025, за яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № 4293934.

31 жовтня 2025 року ТОВ «Секвоя Капітал» відступило зазначене право вимоги ТОВ «ФК «Солвентіс» за договором факторингу № ДФ-31102025.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем подано договори факторингу, витяги з відповідних реєстрів, а також платіжні інструкції, що підтверджують проведення фінансування за договорами факторингу.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт набуття права вимоги за договором № 4293934 від 15 грудня 2020 року.

Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань у повному обсязі до матеріалів справи не долучено.

За умовами кредитного договору відповідачу 15 грудня 2020 року надано кредит у розмірі 8 850 грн. Проценти нараховувалися за ставкою 1,70 % на день у період з 15 грудня 2020 року до 01 січня 2021 року включно та 3 % на день у період з 02 січня 2021 року до 30 червня 2021 року включно.Згідно з поданим позивачем розрахунком після врахування здійснених платежів залишок основної заборгованості становить 8 849,59 грн, а нараховані та несплачені проценти 48 690,45 грн, у зв`язку з чим загальна заборгованість становить 57 540,04 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 4293934 від 15 грудня 2020 року в розмірі 57 540 грн 04 коп.

Доводи відповідача суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки нарахування процентів здійснено відповідно до умов кредитного договору та в межах строку кредитування, позивачем підтверджено перехід до нього права вимоги, розрахунок заборгованості відповідач не спростувала, а доказів погашення боргу, неправомірності нарахувань чи пропуску позовної давності не надала.

Щодо судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи. Зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 43657029/03 від 02 січня 2026 року, додатковою угодою № 4293934 від 27 березня 2026 року, детальним описом робіт (наданих послуг) від 27 березня 2026 року, актом наданих послуг від 27 березня 2026 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10 від 02 листопада 2023 року.

Разом із тим суд вважає заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу завищеним, оскільки сума 6 000 грн є неспівмірною зі складністю справи, обсягом та характером виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, та не відповідає критеріям реальності, розумності й співмірності судових витрат.

Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, однак представник позивача участі в судових засіданнях не брав.

Крім того, спір у цій категорії справ є поширеним та не має особливої складності, а фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, за матеріалами справи, складається переважно зі складання позовної заяви та формування додатків до неї.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 258, 263–265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 540 грн 04 коп., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник