Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №358/1923/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1923/26 Провадження № 3/358/649/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 .

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

УСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 769638 від 12.09.2026 складеного поліцейським відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, сержантом поліції Манелюком Р.О., 12.09.2026, о 09:05 год., в м. Богуславі по вул. Шевченка, буд. № 24 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу марки «Kia Magentis», державний номерний знак НОМЕР_3 , після її скоєння місце ДТП залишила, чим порушив вимоги п.2.10 «а» ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано, за ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнала та пояснила, що 12.09.2026 близько 09 год 00 хв припаркувала свій автомобіль біля магазину «Фора» у м. Богуславі на вул. Шевченка, біля буд. № 24, після чого зайшла до магазину. Про пошкодження автомобіля на той час вона не знала. Коли згодом вона виїжджала з парковки, її зупинив невідомий чоловік і повідомив, що водій автомобіля «Kia Magentis», рухаючись заднім ходом, допустив зіткнення з її автомобілем. Дізнавшись про це, ОСОБА_1 зупинилася на іншому вільному місці, повідомила про дорожньо-транспортну пригоду за номером «102» та звернулася до адміністрації магазину «Фора» з метою отримання відеозапису і встановлення особи, яка пошкодила автомобіль. Після встановлення водія вона поїхала до нього для вирішення питання про відшкодування завданої шкоди. ОСОБА_1 зазначила, що умислу залишити місце пригоди та уникнути відповідальності не мала.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з пунктом 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до статті 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її наслідки та бажала або свідомо допускала їх настання.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, є формальним. Для притягнення особи до відповідальності необхідно довести, що під час дорожньо-транспортної пригоди вона була водієм транспортного засобу або іншим учасником дорожнього руху, причетним до цієї пригоди, та, усвідомлюючи таку причетність, умисно залишила її місце всупереч установленим правилам.

Отже, для встановлення складу цього правопорушення необхідно довести не лише факт залишення особою певного місця після отримання інформації про ДТП, а й те, що така особа була водієм або іншим учасником дорожнього руху, причетним до пригоди, на якого поширювалися обов`язки, установлені пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови встановлення в її діях усіх елементів складу адміністративного правопорушення: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає наявність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, до протоколу, складеного за результатами оформлення дорожньо-транспортної пригоди, додаються схема місця ДТП, пояснення її учасників і свідків, наявні показання технічних приладів, матеріали фото- та відеофіксації, а також інші матеріали, необхідні для прийняття рішення у справі.

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд оцінює надані докази відповідно до статті 252 КУпАП за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 769638 від 12.09.2026; схему місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.09.2026 о 09 год 05 хв у м. Богуславі на вул. Шевченка, біля буд. № 24, із фототаблицями; рапорт старшого інспектора-чергового відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП у Київській області О. Ступацького від 12.09.2026; копії постанов, винесених стосовно ОСОБА_2 за статтями 124 та 122-4 КУпАП; письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 12.09.2026; копії страхових полісів № 240799939 та № 240767490; копії реєстраційних документів на автомобілі «Kia Magentis», державний номерний знак НОМЕР_3 , та «Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_2 ; копії посвідчень водіїв; витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00024911960 від 12.12.2019, відповідно до якого після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 набула прізвище ОСОБА_4 .

Інших доказів матеріали справи не містять.

За визначенням, наведеним у пункті 1.10 Правил дорожнього руху України, учасником дорожнього руху є особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир або погонич тварин. Підпункт «а» пункту 2.10 цих Правил покладає обов`язок негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди саме на водія у разі його причетності до ДТП.

Винуватість у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди та причетність до неї є різними правовими поняттями. Тому встановлення вини ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху саме по собі не виключає можливості кваліфікації дій іншого учасника за статтею 122-4 КУпАП і не може бути самостійною підставою для закриття провадження щодо ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль «Tesla Model 3» був припаркований ОСОБА_1 біля магазину «Фора», після чого вона залишила автомобіль і зайшла до магазину. Зіткнення сталося за її відсутності: водій автомобіля «Kia Magentis» ОСОБА_2 , рухаючись заднім ходом, допустив наїзд на припаркований автомобіль. Отже, у момент ДТП ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, не перебувала в ньому, не брала безпосередньої участі у процесі дорожнього руху та не була обізнана про дорожньо-транспортну пригоду.

Зазначені обставини узгоджуються з постановою, винесеною стосовно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП, схемою ДТП, письмовими поясненнями учасників та іншими матеріалами справи. Вони підтверджують механізм пошкодження припаркованого автомобіля і водночас спростовують викладене у протоколі твердження про те, що ОСОБА_1 керувала автомобілем у момент дорожньо-транспортної пригоди.

Про пошкодження автомобіля ОСОБА_1 дізналася не під час ДТП, а згодом, коли після відвідування магазину вже виїжджала з парковки і була зупинена невідомим чоловіком. Після отримання цієї інформації вона зупинилася на іншому вільному місці, повідомила про подію поліцію за номером «102», звернулася до адміністрації магазину для отримання записів камер відеоспостереження, встановила транспортний засіб та водія, який допустив зіткнення, а потім поїхала до ОСОБА_2 для вирішення питання про відшкодування завданої шкоди. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи та судом не заперечуються.

Водночас отримання власником припаркованого автомобіля інформації про його пошкодження після завершення ДТП не надає такій особі статусу водія або іншого учасника дорожнього руху, причетного до пригоди в розумінні статті 122-4 КУпАП, і не зумовлює виникнення в неї обов`язку, передбаченого підпунктом «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху України. Подальше залишення ОСОБА_1 місця паркування після повідомлення поліції за встановлених обставин не утворює об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.

Таким чином, матеріали справи не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 обов`язкових ознак суб`єкта та об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення відображає сформульоване працівником поліції обвинувачення, однак сам по собі, без належних і достатніх доказів зафіксованих у ньому обставин, не може підтверджувати винуватість особи.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, усувати недоліки адміністративного обвинувачення або змінювати викладену у протоколі фабулу на шкоду особі, оскільки в такому разі суд перебрав би на себе функції сторони обвинувачення, що суперечить гарантіям справедливого судового розгляду, установленим статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У Рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 Конституційний Суд України зазначив, що принцип презумпції невинуватості поширюється і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події або складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 9, 10, 122-4, пунктом 1 частини першої статті 247, статтями 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя К. І. Буравова