Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №357/13138/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13138/26

1-кп/357/1134/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора Білоцерківської окружної прокуратури – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111030001176 від 20.07.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Потьомкине Високопільського р-ну Херсонської обл., громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого різноробочим на будівництві, неодруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

з укладеною 24.09.2026 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 угодою про визнання винуватості,-

У С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан. Строк його дії неодноразово продовжувався. На час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан діяв.

20 липня 2026 року близько 00 год 15 хв ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння на території Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківський міський парк культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка» за адресою: вул. Героїв 72-ї Бригади, 11, м. Біла Церква Київської області, побачив на лавці чоловіка, який спав і на якому була чоловіча сумка. У цей час у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення майна, яке належало ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 у зазначений час і в зазначеному місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що потерпілий спав, а його дії залишалися непоміченими для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу таємно викрав із сумки, яка була на потерпілому, мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 14 Pro Max», вартістю 21 600 грн.

Після цього ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 21 600 грн.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

ІІ. Відомості про укладення угоди та позиції учасників кримінального провадження

24.09.2026 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яку подано суду в підготовчому судовому засіданні. До матеріалів кримінального провадження також долучено письмову згоду потерпілого ОСОБА_6 на укладення цієї угоди.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, зазначивши, що під час її укладення дотримано вимог КК України та КПК України.

Потерпілий ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з`явився. Він подав заяву про проведення судового засідання без його участі та просив притягнути обвинуваченого до відповідальності, визначивши вид і міру покарання згідно із законом.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні беззастережно визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України. Він зазначив, що розуміє характер обвинувачення, свої права, узгоджений вид покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, і наполягав на її затвердженні.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого та просив затвердити угоду і призначити покарання, визначене її умовами.

ІІІ. Мотиви суду щодо затвердження угоди та призначення покарання

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в її затвердженні.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів.

Оскільки кримінальним правопорушенням завдано шкоди потерпілому, суд перевірив дотримання вимоги ч. 4 ст. 469 КПК України щодо надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості. Письмова згода ОСОБА_6 долучена до матеріалів кримінального провадження.

Згідно з умовами угоди ОСОБА_4 беззастережно визнає пред`явлене йому обвинувачення. Сторони погодили призначення йому за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років зі звільненням від його відбування з випробуванням, з іспитовим строком один рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд перевірив добровільність укладення угоди. Із пояснень обвинуваченого та інших учасників судового засідання не встановлено обставин, які свідчили б про укладення угоди внаслідок насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дій, не передбачених її умовами.

Суд також переконався, що ОСОБА_4 розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, узгоджене покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Обвинувачений підтвердив, що погоджується з умовами угоди та наполягає на її затвердженні.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Суд не встановив передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України підстав для відмови в її затвердженні. Правова кваліфікація узгодженого обвинувачення відповідає викладеним фактичним обставинам, узгоджене покарання перебуває в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а умови угоди не суперечать вимогам закону.

Вирішуючи питання про можливість призначення узгодженого покарання, суд ураховує характер і тяжкість кримінального правопорушення, обставини його вчинення та дані про особу ОСОБА_4 .

Обвинувачений учинив умисне кримінальне правопорушення проти власності. Він має постійне місце проживання, неодружений, працює різноробочим на будівництві. Характеристика за місцем проживання відсутня. Медичної допомоги у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує, на обліку Білоцерківського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області не перебуває. У силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України в разі затвердження угоди про визнання винуватості суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо сторонами узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років та таке звільнення. Узгоджене сторонами покарання відповідає цим умовам.

Беручи до уваги обставини вчиненого, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до пред`явленого обвинувачення, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також умови укладеної угоди, суд вважає можливим затвердити її та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років зі звільненням від його відбування з випробуванням на один рік. На думку суду, таке рішення є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

IV. Мотиви вирішення інших питань

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не застосовувався.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 12, 65–67, 75, 76, ч. 4 ст. 185 КК України, ст. 100, 314, 368, 370, 373–376, 469, 472–475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.09.2026, укладену в кримінальному провадженні № 12026111030001176 від 20.07.2026 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

* періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

* повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку - 24.09.2026.

Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем його проживання.

Речові докази:

* мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 14 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , фіолетового кольору, у чохлі фіолетового кольору, який відповідно до постанови про визнання речей речовими доказами та їх приєднання до матеріалів кримінального провадження від 21.07.2026 і розписки від 22.07.2026 передано на відповідальне зберігання потерпілому, - залишити потерпілому ОСОБА_6 ;

* DVD-R диск із написом «Голінський», на якому міститься відеозапис із камери відеоспостереження «Безпечне місто» від 20.07.2026 з назвою «92 фонтан», який відповідно до постанови про залучення до матеріалів кримінального провадження матеріальних об`єктів та визнання їх документами від 27.07.2026 зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

* обвинуваченим - виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого за узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, установлених чч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, зокрема нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

* прокурором - виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого за узгоджене сторонами угоди, або затвердження судом угоди у провадженні, у якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України вона не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1