Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №357/15449/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15449/26

3/357/4682/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУН ГУНП у Київській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої торговим представником, Торговий дім «Мірана», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

27 липня 2026 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1 не виконала вимоги по догляду за малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що передбачено ч. 1, 2 ст. 150 СК України, що призвело до того, що 23.07.2026 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин на дитячому майданчику, що поблизу будинку АДРЕСА_3 , неповнолітній ОСОБА_2 погрожував фізичною розправою тримаючи в руці предмет схожий на ніж малолітньому ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок, тобто ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що 23.07.2026 року її син ОСОБА_2 прийшов додому, плакав та розповів, що ОСОБА_4 провокував ОСОБА_5 за якого він заступився. ОСОБА_4 пішов додому по бабусю, після чого повернувся з бабусею, яка почала ображати її сина та її. Вину в вчиненні правопорушення не визнала, разом з тим не заперечувала, що 23.07.2026 року можливо у сина і був іграшковий пластмасовий ніж, який вона йому купила в магазині. Син розповів, що ОСОБА_4 словесно ображав ОСОБА_5 , а він захищаючи ОСОБА_6 , у відповідь словесно ображав ОСОБА_7 . Що трапилося між дітьми 23.07.2026 року вона не знає, так як в цей час перебувала вдома. Крім того, пояснила, що рік тому був випадок, що їй зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що її син ОСОБА_9 гуляє на вулиці з ножами, бесіду з сином вона провела, сварила та заборонила брати з дому кухонні ножі. 23.07.2026 року всі кухонні ножі були дома, можливо син гуляв на вулиці з пластмасовими ножами, які вона йому купила. Тричі були засідання комісії з розгляду випадків насильства або жорстокого поводження з дітьми з різних питань. 19 серпня 2026 року також було третє засідання комісії, яке стосувалося булінку відносно ОСОБА_10 та розгляду випадків насильства або жорстокого поводження з дітьми, вона на дане засідання не прийшла, так як хворіла дитина.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 пояснив, що 23.07.2026 року його син ОСОБА_11 прийшов додому та повідомив, що ОСОБА_12 погрожував йому ножем та штовхав. Зазначив, що ОСОБА_12 та інші хлопці неодноразово, систематично ображають його сина. 17.08.2026 року він звернувся з заявою щодо вчинення булінгу ОСОБА_13 до його сина ОСОБА_14 , а саме систематичні образи, провокації, штовхання, фізичні напади, відбирання та пошкодження його речей, як ОСОБА_13 так і іншими хлопцями – друзями ОСОБА_5 , а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_15 . 19.08.2026 року було засідання комісії з розгляду випадків насильства або жорстокого поводження з дітьми Пилипчанська гімназія-початкова школа Білоцерківської міської ради. На засіданні поспілкувавшись з дітьми, було встановлено, що саме ОСОБА_12 вчиняє провокаційні дії, фізичні напади та образи стосовно дітей, ОСОБА_1 на дане засідання не з`явилася. На даному засіданні обговорювали, що ОСОБА_12 неодноразово систематично перебуває на вулиці з ножем, чіпляється до дітей, погрожує. Рік тому він був свідком, як ОСОБА_12 перебував на вулиці з двома великими кухонними ножами та погрожував дітям, він зробив зауваження останньому, а в подальшому зателефонував його матері ОСОБА_16 та розповів про дану подію, нащо остання повідомила, що проведе бесіду з сином.

За клопотанням представника ОСОБА_1 – адвоката Стамбуляк Ю.В. допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 , пояснила, що вона працює представником служби у справах дітей Пилипчанської сільської ради. З ОСОБА_1 вони проживають по сусідству. 23.07.2026 року вона не була свідком вказаних подій, які трапилися між дітьми, вона той момент перебувала дома. Зі слів матері та дитини їй стало відомо, що ОСОБА_4 вчиняє боулінг відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , було засідання на якому з`ясувалося, що ОСОБА_4 не вчиняє боулінг відносно ОСОБА_5 . Зазначила, що ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов`язки по догляду за малолітнім сином ОСОБА_2 . ОСОБА_12 чемний хлопчик, відвідує школу, гуртки, товаришує з багатьма дітьми, лише з ОСОБА_18 у нього конфлікти. Про те, що ОСОБА_12 носить із собою ножі вона не бачила, лише на одному із засідань комісії вона дізналася від ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_12 носить із собою на вулиці ножі. Що трапилося між дітьми 23.07.2026 року вона не бачила.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Стамбуляк Ю.В. просила закрити провадження по справі в зв`язку із відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Ствердила, що ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов`язки. щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_19 .

Представник ОСОБА_1 – адвокат Лебедовська Л.Ю. в судові засідання 23.09.2026 року та 25.09.2026 року не з`явився, про день та час розгляду справи була належно повідомлена про що свідчать довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber», причини неявки невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. В своїх письмових поясненнях, які направила до суду 14.09.2026 року через систему «Електронний суд», просила закрити провадження по справі в зв`язку із відсутність в діях ОСОБА_20 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. та зазначила, що ОСОБА_1 батьківські обов`язки виконує у повному обсязі, про що свідчить акт проведення оцінки рівня безпеки дитини від 19.08.2026 року, складений працівниками служби у справах дітей Білоцерківської міської ради та актом оцінки потреб сім`ї від 07.08.2026 року, складений працівниками Білоцерківського міського центру соціальних служб Білоцерківської. За висновками вказаних актів під час візиту соціальних працівників 04.08.2026 року з`ясовано, що сім`я проживає в приватному будинку нової забудови за адресою АДРЕСА_2 , будинок складається з трьох кімнат, коридору та веранди. Для дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 створені належні умови для проживання, відпочинку та навчання. Дитина забезпечена окремим спальним місцем. Будинок забезпечений усіма необхідними комунальними зручностями, газопостачання, електропостачанням, центральним водопостачанням, а також санвузлом і ванною кімнатою. Сім`я обробляє та використовує город для вирощування овочевих культур з метою забезпечення власних потреб. ОСОБА_1 працює торговим представником в ДК «Мірана», матеріально забезпечує сина, аліменти від колишнього чоловіка, батька ОСОБА_9 не отримує і який участі в матеріальному і виховному процесі дитини не приймає. Натомість мати, ОСОБА_1 дбає та матеріально забезпечує сина в повному обсязі.

Крім того, до матеріалів адміністративної справи додані документи, а саме заява до Білоцерківського РУП ГУНП, виписки з історії хвороби ОСОБА_3 про події датовані 2024 року і ніякого відношення до подій, зазначених в протоколі 23.07.2026 року стосунку не мають, також в матеріалах справи в пояснення малолітнього ОСОБА_19 зазначено, що про події, які відбувалися 23.07.2026 року він не знає та не пам`ятає, нікого він не ображав і нікому не погрожував.

В протоколі не вказано, які саме дії вчинила ОСОБА_1 23.07.2026 року, щоб ухилитись від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання, а також не вказано, які конкретно умови (чи з приводу життя, чи з приводу навчання, чи з приводу виховання) не забезпечила ОСОБА_1 . Події 23.07.2026 року описані в протоколі про адміністративне правопорушення не утворює складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП України, оскільки при описанні складу адміністративного правопорушення не зазначено, які дії ОСОБА_1 свідчать про ухилення її від виконання передбаченого законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виконання неповнолітніх дітей за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 не заперечува проти розгляду справи у відсутності її захисника Лебедовської Л.Ю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р.), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В судовому засіданні досліджено надані представником ОСОБА_1 – адвокатом Лебедовською Л.Ю. копії актів проведення оцінки рівня безпеки дитини, копію висновку потреб сім`ї.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , позицію захисника Лебедовської Л.Ю., дослідивши заяву ОСОБА_8 , копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , фотокартку дитини, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , копію протоколу засідання комісії з розгляду випадків насильства або жорстокого поводження з дітьми, а також докази надані стороною захисту, оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Посилання представника ОСОБА_1 – адвоката Лебедовської Л.Ю, про те, що до матеріалів адміністративної справи додані документи, а саме заява до Білоцерківського РУП ГУНП, виписки з історії хвороби ОСОБА_3 про події датовані 2024 року і ніякого відношення до подій, зазначених в протоколі 23.07.2026 року стосунку не мають, то слід зазначити, що вони дійсно не є обставинами події 23.07.2026 року.

Разом із тим, ОСОБА_1 в судовому засідання пояснила, що не заперечувала, що 23.07.2026 року можливо у сина і був іграшковий пластмасовий ніж, який вона йому купила в магазині.

Крім того, як вбачається з письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_21 , який був допитаний в присутності матері ОСОБА_22 , які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що 23.07.2026 року приблизно о 16 годині 00 хвилин він перебував на дитячому майданчику, що розташований в с. Пилипча по вул. Соборна, 5, де він гуляв з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 та в цей час ОСОБА_9 дістав з кишені предмет схожий на ніж та погрожував ОСОБА_11 фізичною розправою при цьому розмахував ножем.

Крім того, допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що був випадок, що її син ОСОБА_9 взяв з дому два кухонних ножа та гуляв з ними на вулиці, вона з цього приводу проводила з ним бесіди. Пояснила, що купила сину пластмасові ножі і він з ними гуляє на вулиці.

Відповідно ч. 1 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Враховуючи обставини справи про адміністративне правопорушення, а саме погрози неповнолітнього ОСОБА_2 , який погрожував фізичною розправою тримаючи в руці предмет схожий на ніж малолітньому ОСОБА_3 , які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, то в даному конкретному випадку ОСОБА_2 неналежно виховується в дусі поваги до прав та свобод інших людей, що передбачено ст. 150 СК України.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються дослідженими судом доказами, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в її діях наявний склад вказаного правопорушення.

При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, її відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення у виді штрафу, в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП. відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 184, 268, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО