Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №357/14348/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14348/26

3/357/4397/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 962692 від 08.08.2026 року: 08.08.2026 року о 20 год. 45 хв., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме фізичного та психологічного характеру, що виражалось у погрозах фізичною розправою та нецензурною лайкою.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Щодо неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання.

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, до суду не надходило.

Відповідно до статті 268 КУпАП, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Загальні положення

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положення ст.9 КУпАП визначають, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Частиною третьою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З досліджених матеріалів справи установлено, що 08.08.2026 року о 20 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 погрожував своїй матері ОСОБА_2 фізичною розправою та ображав нецензурною лайко.

Тобто, ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї матері психологічне домашнє насильство.

Із довідки визначення повторності порушення встановлено, що протягом року до події, яка розглядається, ОСОБА_1 було неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП.

За таких обставин, суд констатує, що в діях ОСОБА_1 підтверджується склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Висновок щодо доведеності винуватості

Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 962692 від 08.08.2026 року; довідкою визначення повторності порушення; довідками з Інформаційного порталу Національної поліції; копією заяви ОСОБА_2 від 08.08.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08.08.2026; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 08.08.2026; копією згоди на обробку персональних даних; рапортом поліцейського від 08.08.2026 та відеозаписами.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінюванні доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», а така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту.

Досліджені докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Істотних суперечностей, які ставили б під сумнів достовірність цих доказів, судом не встановлено.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.

Щодо адміністративного стягнення

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами.

Санкція ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке в даному випадку посягнуло на громадський порядок і громадську безпеку та поєднані, особу порушника, який систематично вчиняє насильство в сім`ї, ступінь його вини, майновий стан, зокрема відсутність офіційного місця роботи, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, його ставлення до вчиненого.

На переконання суду, застосування відносно ОСОБА_1 лише такого виховного заходу, як адміністративний арешт, буде справедливим, необхідним і достатнім для досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.

Тому, суддя вважає за необхідне за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб.

При цьому суд зауважує, що відповідно до Рішення Конституційного Суд України від 19.10.2009 №26-рп/2009, положення ч. 1 ст. 294, ст. 326 КУпАП, якими передбачено, що постанова суду про застосування адміністративного арешту набирає законної сили в момент її винесення та виконується негайно, встановлюють обмеження прав на судовий захист та апеляційний перегляд справи, гарантованих ч. 3 ст. 8, ч. 1, ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

Отже, Конституційний Суд України визнав норми ст. 294, ст. 326 КУпАП таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності підлягає направленню для відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, після набрання постановою законної сили.

Щодо вирішення питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для кривдників

Відповідно до статті 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Пункт 10 частини 1 статті 1Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Частиною 6 статті 28 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» регламентовано, що кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідності направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, оскільки останній неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства в сім`ї, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив правопорушення.

Щодо стягнення судового збору

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Враховуючи, що стосовно ОСОБА_1 за дане правопорушення застосовано адміністративне стягнення, а підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору під час розгляду справи не було встановлено, тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 35,39-1, 40-1, 173-2, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб.

Строк відбування адміністративного арешту рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .

Направити ОСОБА_1 на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 №1434, строком на 3 (три) місяці.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь