Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №294/809/20 — Чуднівський районний суд Житомирської області

Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №294/809/20

Суддя: БІЛЕРА І. В.

провадження № 2-а/294/13/26

справа № 294/809/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі секретаря судових засідань – Івашкевич В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №1 Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області Корнійчука Юрія Володимировича про скасування постанови серії БАА №002849 від 13.06.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2020 позивач звернувся до суду з позовом до поліцейського СРПП №1 Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області Корнійчука Юрія Володимировича про скасування постанови серії БАА №002849 від 13.06.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 13.06.2020 близько 22 год. 00 хв. він керуючи автомобілем марки Vokkswagen (модель – Passat 1.8, реєстраційний номер: НОМЕР_1 ) з причіпом марки КАМА (модель – 500 случ, реєстраційний номер: НОМЕР_2 ) і рухаючись по вул. Героїв Майдану в напрямку вул. Соборна, був зупинений неподалік супермаркету «Наш Край» по вул. Героїв Майдану поліцейським СРПП №1 Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області Корнійчуком Ю.В., який незрозуміло відрекомендувавшись зазначив, що у ОСОБА_1 на причіпі не ввімкнені габаритні ліхтарі, адже останній рухався в темну пору доби, і про те, що відносно нього буде складено постанову. Вийшовши з машини позивач побачив несправність та нічого не заперечував. Перед початком руху позивач з`єднав причіп з фаркопом та підключив його і саме під час руху на автомобілі з причіпом виникла технічна несправність приладів освітлення, про що Філінський П.О. одразу сказав поліцейському та попрохав щоб йому дали 15 хвилин усунути несправність, на що поліцейський відмовив та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за керування транспортним засобом що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 25.08.2026 справу прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, судовий розгляд призначено на 25.09.2026.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву у визначений судом строк не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав. Згідно з частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13.06.2020 серії БАА №002849, складеної поліцейського СРПП №1 Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області Корнійчуком Ю.В. 13.06.2020 о 22:00 год водій ОСОБА_1 в м. Чуднів по вул. Героїв Майдану, керував автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 та буксерував причіпа в темну пору доби у якому не горіли габарити, чис скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн (а.с.2).

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає таку постанову необґрунтованою, неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає нормам КУпАП, винесена без з`ясування та доведеності обставин, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного проступку (правопорушення), за який законодавством України встановлено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частинами 1 та 4 ст. 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами 3-4 ст. 48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського СРПП №1 Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області Корнійчука Ю. В. про скасування постанови серії БАА №002849 від 13.06.2020 про накладення адміністративного стягнення.

Згідно зі ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, зокрема, за частинами 1-3, 5 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Тому, належним відповідачем у справі про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення як суб`єкт владних повноважень повинен бути не окремий поліцейський СРПП, а відповідний орган Національної поліції (територіальний підрозділ ГУНП чи Департаменту патрульної поліції), в якому працює поліцейський.

При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує того, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а та від 17.06.2020 у справі №127/6881/17.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020 належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Позивачем не було заявлено клопотання про залучення співвідповідача, чи заміну неналежного відповідача належним, тоді як вчинення таких дій можливе лише за клопотанням позивача або ж після з`ясування думки позивача, який свої доводи, міркування або заперечення щодо можливості залучення до участі у справі в якості другого відповідача (співвідповідача), не надав.

Під час судового розгляду спору і до його завершення позивач не надав належним чином оформленого позову до належного відповідача і не пред`явив вимог до належного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

самостійною підставою для відмови в позові.

Правовий висновок щодо обґрунтованості відмови у позові, пред`явленого до неналежного відповідача, зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц та від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц.

У зв`язку з вищезазначеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, пред`явлені до визначеного відповідача, є необґрунтованими, а отже у задоволенні їх слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 77, 134, 139, 243-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №1 Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області Корнійчука Юрія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення.

Суддя Ірина БІЛЕРА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua