Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №935/601/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/601/26

Провадження № 2/935/866/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11 серпня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді – Василенка Р.О., із секретарем – Криворучко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна колишнього подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про поділ спільного майна подружжя у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:016:0332 та земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:016:0334 об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ввизначити йому частку у праві спільної сумісної власності колишнього подружжя у розмірі 1/2, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0332 та 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0334, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8491 грн. 27 коп.

В обґрунтування позову вказує, що з 07.08.2004 року перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, позов про розірвання шлюбу подано до суду, однак на дату подання уточнень рішення ще не прийнято. У період перебування у шлюбі позивач та відповідач спільними зусиллями та за спільні кошти придбали та побудували будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку на якій розташований даний будинок з кадастровим номером 1822510100:01:016:0332 та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822510100:01:016:0334. Також, ОСОБА_2 за спільні грошові кошти з позивачем придбала земельну ділянку та є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0332 та земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0334.У зв`язку з цим з урахуванням положень ст. 60, 70 СК України, вважає за доцільним поділити між ними як колишнім подружжям спільне сумісне майно по 1/2 частці кожному.

Позивач в судове засідання не з`явився в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Представник позивача –адвокат Розпутенко Р.А. подав до суду клопотання в якому просить задовольнити позовні вимоги, а розгляд справи проводити за відсутності позивача. Будь-які інші заяви чи клопотання до суду не надходили, а тому суд розглянув справу без участі позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті суду, відзиву чи будь-яких інших заяв до суду не направила.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами, відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності, в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 серпня 2004 року між позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований шлюб, відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Коростишівського районного суду від 06.05.2026 у справі № 935/35/26 шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. 06.06.2026 рішення набрало законної сили.

На підставі договору купівлі-продажу частки земельної ділянки № 608 від 25.07.2014 року та витягу №442909244 з Державного реєстру на нерухоме майно та Реєстру прав власності ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0300.

На підставі договору купівлі-продажу частки земельної ділянки №611 від 25.07.2014 року та витягу №442909244 з Державного реєстру на нерухоме майно та Реєстру прав власності ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01;016:0301.

Згідно технічної документації земельна ділянка загальною площею 0,10 га із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 1822510100:01:016:0300 була розділена на дві окремі земельні ділянки та 03.03.2015 року даним земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери: земельній ділянці площею 0,0500 га із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка передбачалася до виділення ОСОБА_2 присвоєно кадастровий номер 1822510100:01:016:0332 та земельній ділянці площею 0,0500 га, яка передбачалася до виділення ОСОБА_4 присвоєно кадастровий номер 1822510100:01:016:0333. Також було розділено і земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:016:0301 загальною площею 0,0497 га та присвоєно поділеним земельним ділянкам кадастрові номери: земельній ділянці площею 0,0248 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка передбачалася до виділення відповідачу ОСОБА_2 присвоєно кадастровий номер 1822510100:01:016:0334, а земельній ділянці площею 0,0249 га із цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, яка передбачалася до виділення ОСОБА_4 присвоєно кадастровий номер 1822510100:01:016:0335.

З метою внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися із відповідними позовними заявами до суду, та рішенням судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 березня 2016 року у справі № 280/91/16-ц позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності було задоволено та прийнято рішення про поділ земельних ділянок, які належать на праві спільної часткової власності між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.09.2025 року слідує, що відповідач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку №605 від 25.07.2014 року є власником житлового будинку, загальною площею 81,2 кв., що за адресою: АДРЕСА_1 , частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0332; та власником частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0334.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки спірні житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 і земельні ділянки з кадастровими номерами 1822510100:01:016:0332 та 1822510100:01:016:0334 за цією ж адресою, придбані подружжям в період перебування у шлюбі, то таке майно є спільною сумісною власністю подружжя на підставі ч.1ст.60 СК України.

Так при розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Більше того, відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року в справі №523/14489/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Відповідно до п.п. 22, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя`поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Разом із тим відповідно до ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Жодних доказів про існування попередніх письмових домовленостей між сторонами щодо певного узгодженого порядку поділу майна також суду не надано. Не надано і доказів листування між сторонами щодо врегулювання порядку поділу майна подружжя на договірній основі.

Таким чином належними та допустимими доказами не підтверджено відповідачем ту обставину, що між відповідачем і позивачем існувала домовленість про порядок поділу спільного сумісного майна, як спірного житлового будинку із земельними ділянками.

Враховуючи те, що спірне майно набуте у період перебування сторін у шлюбі, відомостей про те, що таке майно придбано за особисті кошти одного із подружжя відсутні, тому таке майно підлягає поділу як спільне сумісне майно з урахуванням положень ст. 70 СК України за якою у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, слід визначити частку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , у праві спільної сумісної власності колишнього подружжя у розмірі 1/2, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0332 та 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0334, що є ефективним способом захисту, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8491 грн. 27 коп.

На підставі викладеного вище і керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:016:0332 та земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:016:0334 - об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визначити частку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , у праві спільної сумісної власності колишнього подружжя у розмірі 1/2, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0332 та 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0334.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8491 грн. 27 коп.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1

Повне судове рішення складено 21.08.2026

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО