Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №274/6560/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/6560/26

провадження №3/0274/1250/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Базюк Ю.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Бердичівського РВП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красівка Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

16.08.2026 о 16:15 по вул. Центральна в с. Пузирки Хмільницького району Вінницької області, ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом ЗАЗ 11028, державний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.п. (а) п. 2.1 Правил дорожнього руху.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення, передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що на прохання товариша їхав в с. Гурівці по запчастини.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Як регламентовано п.п. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747163 від 16.08.2026. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- витягом з ІКС ІПНП, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 22.05.2026 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова ЕНА №7241888);

- рапортом поліцейського СРПП ВнП №2 Бердичівського РВП ГУНА в Житомирській області сержанта поліції Липи В. від 16.08.2026;

- довідкою відділення поліції №2 Бердичівського РВП про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.

Обставин, що пом`якшують, обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд враховує суспільну небезпеку скоєного, особу винного, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують, обтяжують відповідальність, недієвість попереднього стягнення за аналогічне правопорушення, та вважає, що доцільним буде накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Призначаючи таке стягнення суд приймає до уваги той факт, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить ОСОБА_2 , відомості про належність транспортних засобів ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2026 р. - 3328 грн).

Крім того, згідно змісту протоколу від 16.08.2026, серії ЕПР1 № 747155, 16.08.2026 в 16 год. 15 хв. в с. Пузирки Хмільницького району Вінницької області по вул. Центральна ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки ЗАЗ 11028, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп?яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП до протоколу долучено:

- направлення на огляд до медичного закладу від 16.08.2026, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 направляється на огляд до Бердичівської міської лікарні , оскільки в нього виявлені ознаки: розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Огляд не проводився;

- копію постанови судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами;

- відеозапис, на якому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння в медичному закладі м. Житомир. Від огляду на стан сп?яніння в м. Житомир ОСОБА_1 відмовився.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що наркотичні засоби взагалі не вживає. Відмовився від огляду, оскільки працівники поліції запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в м. Житомир, а як повернутися додому він знав.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно правових позицій, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в статтях 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Водночас саме відеозапис, який є об`єктивним технічним доказом, здатним відобразити реальний перебіг подій, містить відомості, що істотно відрізняються від викладених у протоколі та ставлять під сумнів правильність висновків про безумовну відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду.

Відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП, настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, повторно протягом року.

Таким чином, диспозиція наведеної норми не встановлює відповідальності за будь-яку відмову особи від певних дій, а пов`язує адміністративну відповідальність виключно з відмовою від проходження огляду, проведення якого здійснюється у порядку, визначеному законом.

Отже, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є не лише встановлення факту відмови, а й перевірка того, чи було працівниками поліції дотримано процедуру проведення такого огляду.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець прямо визначив, що проведення медичного огляду є не правом водія, а процесуальною дією, організація та забезпечення проведення якої покладається саме на працівника поліції.

Порядок реалізації наведених положень КУпАП конкретизовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Так, відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння є одна чи декілька таких ознак: наявність однієї чи кількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або, навпаки, підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння або неприродна блідість обличчя.

Саме наявність таких ознак, на думку працівників поліції, стала підставою для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, хоча таких ознак озвучено не було.

Разом із тим закон зобов`язує працівників поліції діяти виключно у спосіб, визначений статтею 266 КУпАП та зазначеною Інструкцією.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності ознак наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейський направляє особу до найближчого закладу охорони здоров`я, якому надано право на проведення відповідного медичного огляду.

У долученому до протоколу направленні на огляд зазначено, що ОСОБА_1 направляється до Бердичівської міської лікарні, оскільки у нього виявлено розширені зіниці очей, які не реагують на світло.

Водночас, відеозапис не відображає належної перевірки реакції зіниць на світло та пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння в найближчому медичному закладі. Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівник поліції не озвучуючи виявлених в ОСОБА_1 ознак, відразу запропонував йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в м. Житомирі. При цьому відеозапис не містить ні моменту виявлення відповідних ознак, ні належного пояснення причин огляду саме в м. Житомирі, а не в медичних закладах, що знаходяться на території Хмільницького району Вінницької області, оскільки події мали місце саме в Хмільницькому районі, або ж на території Бердичівського району Житомирської області, що розташовані значно ближче від м. Житомира. Така вимога поліцейського явно не відповідала вимогам діючих інструкцій.

З дослідженого судом відеозапису також вбачається, що під час того, як працівник поліції роздруковує протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 висловив згоду продути прилад «Драгер», що підтверджує те, що він не зрозумів, який огляд йому пропонувався пройти працівниками поліції. У свою чергу працівник поліції відповів: «Я Вам казав нарко, а не алкогольне сп?яніння. Зрозуміли?».

За таких обставин висновок працівників поліції про категоричну, добровільну та усвідомлену відмову не відповідає фактичному змісту відеозапису.

Відмова від огляду, який не був належним чином запропонований або проведення якого реально не забезпечувалося, не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Сукупність наведених обставин не є сукупністю окремих формальних недоліків, які не впливають на висновок про винуватість. Вони стосуються ключових елементів об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення: законності вимоги, наявності підстав для огляду, дотримання процедури та існування свідомої відмови.

Протокол про адміністративне правопорушення, направлення до Бердичівської міської лікарні, не утворюють достатньої й узгодженої доказової сукупності, оскільки не усувають суперечностей, які безпосередньо випливають із відеозапису.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості всі сумніви щодо події правопорушення, винуватості особи та доведеності окремих елементів складу правопорушення повинні тлумачитися на користь ОСОБА_1 .

Суд не вправі самостійно припускати, які саме ознаки могли бути виявлені працівниками поліції в ході спілкування з водієм, або замінювати доказування припущенням, що працівники поліції діяли відповідно до процедури лише через наявність складених ними документів.

Враховуючи каральний характер санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, висновок про винуватість особи може ґрунтуватися лише на чітких, послідовних, взаємоузгоджених і достатніх доказах, які не залишають обґрунтованого сумніву щодо події та складу правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки належними, допустимими та достатніми доказами не доведено наявності законних і належно зафіксованих підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд саме на стан наркотичного сп`яніння, дотримання працівниками поліції встановленої процедури, забезпечення реальної можливості пройти відповідний огляд в найближчому медичному закладі та однозначної свідомої відмови водія від його проходження, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 36, 40-1, 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

Об`єднати в одне провадження справи №№ 274/6560/26, 274/6562/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Об`єднаній справі відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП присвоїти номер 274/6560/26.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0.2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665 грн. 60 коп.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Інформацію щодо рахунку для сплати штрафу можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: