Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №165/2917/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2917/26

Провадження № 2/165/1398/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Рибас А.В.,

за участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нововолинськ, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити Готівкою» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

18 серпня 20026 року представник позивача ТОВ «Кредити Готівкою» Павленко С.В. звернувся до Нововолинського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитування в сумі 43883,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору №НВ16-00694 від 17.06.2021, укладеного між ТОВ “Вендор-Фінанс” та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит на поточні потреби в розмірі 19 120,00 грн., строком на 24 періоди по 30 днів, а саме з 17.06.2021 року по 07 червня 2023. Днем кінцевого повернення кредиту є 07.06.2023 року. Відповідно до п.1.6. договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору плату в розмірі 8% від суми наданого кредиту за кожен місяць користування. Процентна ставка є фіксованою та не змінюється протягом усього строку кредитування. ТОВ «Вендор-Фінанс» на виконання умов договору свої зобов`язання по видачі відповідної суми кредиту виконало повністю та надало кошти, що підтверджується видатковим касовим ордером б/н від 17.06.2021 року.

09.09.2022 між ТОВ “Вендор-Фінанс” та ТОВ “Кредити готівкою” укладено договір факторингу №1-09Ф, право вимоги за кредитним договором № НВ16-00694 від 17.06.2021перейшло до ТОВ “Кредити готівкою”. У зв`язку з підписанням сторонами 09.09.2022 року Реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу від 09.09.2022 №1-09Ф, клієнт передав а фактор прийняв договори про надання фінансового кредиту, паспорти споживчого кредиту, документи, які підтверджують перерахування/отримання грошових коштів боржниками.

Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, інших витрат. Відповідачка зобов`язання за договором належно не виконувала, внаслідок чого станом на 20.07.2026 утворилась заборгованість в розмірі 43 583,38 грн, з яких 19 120,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 463,38 грн - заборгованість за процентами.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити Готівкою» 43 583,38 грн. заборгованості за вищевказаним кредитним договором, а також судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок. Крім того, посилаючись на п.9 ч.3 ст. 175, ч.8ст. 141 ЦПК України, позивач повідомив, що орієнтовний (попередній) розрахунок витрат на правову допомогу складає 7 100 гривень та заявив про свої наміри подати суду докази на підтвердження понесених судових витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду .

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 20 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

11.09.2026 року на адресу суду надійшла письмова заява позивача про розмір судових витрат у справі, у якій позивач просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Кредити Готівкою» витрати за надання правничої допомоги в сумі 7100 грн. В обґрунтування свого клопотання долучив до нього письмові докази щодо понесених витрат.

Представник ТОВ «Кредити Готівкою» в судове засідання не з`явився, при звернення до суду з позовною заявою просив розгляд позовної заяви проводити у спрощеному провадженні без участі представника ТОВ «Кредити Готівкою» та не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 правом подати відзив не скористалася, в судове засідання не з`явилася. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата (а.с. 49).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Крім того, SMS повідомлення щодо виклику у судове засідання доставлено у 20.08.2026 на номер мобільного телефону відповідача, зазначений у позовній заяві, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.69).

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Зважаючи на положення частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 25.09.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 17.06.2021 між ТОВ “Вендор-Фінанс” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №НВ16-00694, за яким відповідач отримала кредит в розмірі 19 120,00 грн., строком на 24 періоди по 30 днів, а саме з 17 червня 2021 року по 07червня 2023 року (п. п. 1.4, 1.5). Договір підписано власноручно позичальником ОСОБА_1 на кожній сторінці та у розділі «Реквізити та підписи сторін» (а.с. 12). На період строку, визначеного у п. 1.5 договору, нарахування процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 8% від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом. Процентна ставка є фіксованою та не змінюється протягом усього строку користування кредитом (п. 1.6, а.с.12)

Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту № НВ16-00694 від 17.06.2021 року, яким сторони визначили графік внесків за договором, встановили періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, теж підписаний власноручним підписом позичальника ОСОБА_1 (а.с.13).

Крім того, власноручним підписом позичальника ОСОБА_1 підписані анкета позивальника, у якій зазначені усі ідентифікуючи та контактні дані особи, що звернулася за отриманням кредиту (а.с.14), а також паспорт споживчого кредиту (а.с.15).

Також ОСОБА_1 17.06.2021 року надала кредитодавцю завірені нею копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 30.10.2007 Нововолинським МВ УМВС України у Волинській області на її ім`я, та картки фізичної особи-платника податків (а.с.16-17).

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

У силу ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов переконання, що договір кредитування був укладений у визначеній законодавством формі, містить зафіксоване належним чином волевиявлення сторін щодо усіх істотних умов договору та є обов`язковим для сторін.

Відповідно до видаткового касового ордера №128 від 17.06.2021 відділення ТОВ “Вендор-Фінанс” №16 в м. Нововолинську здійснило видачу 19 120,00 грн. ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №НВ16-00694 від 17.06.2021 року, та в цьому ж орлері міститься власноручна розписка позичальника про отримання вищевказаних грошових коштів (а.с.11).

Тобто позивачем на підтвердження факту виконання умов договору кредитування та надання позичальнику обумовлених договором коштів, наданий первинний бухгалтерський документ, який визнається судом належним та допустимим доказом.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

09.09.2022 між ТОВ “Вендор-Фінанс” та ТОВ “Кредити готівкою” укладений договір факторингу №1-09Ф, право вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ “Вендор-Фінанс”, перейшло до ТОВ “Кредити готівкою”, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № НВ16-00694 від 17.06.2021. Зазначене підтверджується копією договору факторингу №1-09Ф від 09.09.2022 (а.с. 18-21); актом прийому-передачі документів до договору факторингу від 09.09.2021 №1-09Ф (а.с. 22).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу від 09.09.2022, у п. 2162 зазначено перехід права вимоги до боржника ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості на дату відступлення права вимоги становить 43 583,38 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 120,00 грн,, заборгованість за нарахованими процентами - 24 463,38 грн. (а.с. 23).

09.09.2022 на адресу боржника ОСОБА_1 направлено письмове повідомлення про відступлення права вимоги щодо її кредитного зобов`язання та перехід права вимоги до нового кредитора (актора) ТОВ «Кредити Готівкою», ОСОБА_1 повідомлено про наявність у неї непогашеної заборгованості за договором кредитування в сумі 43 583,38 грн. та запропоновано погасити її шляхом перерахування коштів на рахунок нового кредитора (а.с.25).

Вищевказаний договір факторингу не визнаний недійсним (доказів протилежного суду не надано), згідно ст. 204 ЦК України договір є дійсним і враховується судом.

Відповідно до довідки ТОВ «Кредити готівкою» від 04.08.2026 №04/08-2026, будь-які платежі (погашення заборгованості), боржниками, які зазначені у реєстрі боржників №1 до договору факторингу №1-09Ф від 09.09.2022, не здійснювалося (а.с.27).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №НВ16-00694 від 17.06.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , здійсненого позивачем, станом на 20.07.2026 року, заборгованість нарахована за період з 17 червня 2021 по 09.05.2023 року і становить: за тілом кредиту - 19120,00 грн, за процентами – 24463 грн. (а.с. 10), отже нарахування відсотків здійснювалося в межах строку дії договору (до 07.06.2023 року) первісним кредитором та самим позивачем, який набув право вимоги за договором кредитування, не здійснювалося.

При цьому, наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем в установленому законом порядку, а тому вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

Відповідно до вимог ч.1, ч.5, ч.6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані стороною позивача докази, суд визнає належними та допустимими.

Підписавши 17.06.2021 року договір про надання фінансового кредиту, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання своєчасно повернути кредит, проценти за користування кредитом, в порядку, передбаченому цим договором.

Як встановлено, первісний кредитор - ТОВ «Вендор-Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем за вказаним договором виконав та надав кредит в сумі 19120,00 гривень. Проте, відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку наразі остання повинен сплатити на користь позивача.

Враховуючи те, що за умовами договору відповідачка отримала кредитні кошти та користувалася ними, однак їх у встановлені строки не повернула, та враховуючи правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки 43 583,38 гривень, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, а саме у розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 42), підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, та в подальшому надав заяву про розподіл судових витрат стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7100 грн. На підтвердження понесених витрат долучив до позовної заяви договір № 010426 від 01.04.2026 про надання правничої допомоги (а.с. 73-77); додаткову угоду до договору №1 від 01.04.2026 (а.с. 78); договір про надання правничої допомоги №03-08/2026 від 03.08.2026 (а.с. 79-81); акт приймання-передачі наданої практичної допомоги за договором №010426 від 20.08.2026 (а.с. 83), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 85). Отже заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 7100 грн. підтверджується належними письмовими доказами та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 137, 141, 211, 259, 263, 279, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. 610, 611, 625, 1050 ЦК України, суд, –

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити Готівкою» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити Готівкою» заборгованість за кредитним договором №НВ16-00694 від 17.06.2021 в розмірі 43 853 (сорок три тисячі п`ятсот вісімдесят три) гривні 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Кредити Готівкою» витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 7 100 (сім тисяч сто) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредити Готівкою», (адреса: пров. Киянівський, 3/7, офіс 110, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 42971405, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ»).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 25.09.2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС