Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №165/2271/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2271/26

Провадження № 2/165/1166/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Рибас А.В.,

за участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нововолинськ, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

24 червня 2026 року позивач ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Нововолинського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 10 112,00 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 16 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінас» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3360007558-198206, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 1000 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 14 календарних днів, строк повернення кредиту 02.03.2022 (включно). Згідно договору позики за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору. Умовами договору визначено, що на період зазначений у п. 2.3 договору, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 0,50 % за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 9.2 договору позики цей договір укладений в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбулося за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей договір, надсилаються товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних. Пунктом 9.3. договору встановлено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором, має юридичну силу власноручного підпису.

Кредитодавець свої зобов`язання за вказаним договором виконав та перерахував кошти позичальнику, проте останній свої зобов`язання за договором кредитування належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Крім того, 31.01.2022 року ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір №1203177418032, шляхом підписання електронним підписом відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора, за вказаним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит в сумі 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених в договорі. Строк дії договору до 02.03.2022 року, строк дії договору може бути продовжений з урахуванням умов продовження строку надання кредиту , передбачених пунктами договору, у будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного його виконання. У період строку дії договору нарахування процентів здійснюється щоденно за процентною ставкою 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування ним.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, протяте станом на день звернення до суду з позовом, строк повернення грошових коштів наступив, але відповідач не виконує своє зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Також позивач зазначає, що в подальшому, 07 березня 2023 року було укладено договір №07/03/23, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3360007558-198206 від 16.02.2022 року, тобто ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача за вказаним договором.

Також 29.05.2023 року було укладено договір №29-05/23, відповідно до якого ТОВ «ФК «Віва Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1203177418032 від 31.01.2022, внаслідок чого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача за вказаним договором.

Загальний розмір заборгованості відповідача по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за договором №3360007558-198206 від 16.02.2022, що підлягає стягнення з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 1070,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 1 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 70,00 грн.

Заборгованість відповідача по договору № 1203177418032 від 31.01.2022, що підлягає стягнення з позичальника станом на день формування позовної заяви, становить 90421,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 3 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6 042,00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 10 112,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 112,00 - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 10 112 гривень 00 копійок заборгованості за вищевказаними кредитними договорами, а також судовий збір в сумі 2 662 гривні 40 копійок, витрати на правову допомогу в сумі 9 000 гривень.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 29 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, при звернення до суду з позовною заявою просив розгляд позовної заяви проводити у спрощеному провадженні без участі представника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 правом подати відзив не скористався, в судове засідання не з`явився. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Зважаючи на положення частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 25.09.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 16 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінас» та ОСОБА_1 укладений договір надання коштів у позику №3360007558-198206, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором E3V5V8CX 16.02.2022 о 16:05:23 год. (а.с. 67-74).

Відповідно до умов вищевказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 1000 гривень (п. 2.2. договору), на строк 14 днів, який починається з 16.02.2022 та закінчується 02.03.2022 (включно) (п. 2.3. договору), цільове призначення кредиту - споживчі потреби. Пунктом 2.5. договору визначено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору (додаток 1 до цього договору). Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором не може бути збільшений без письмової згоди позичальника (п. 2.6 договору). Відповідно до графіку розрахунків, процентна ставка є фіксованою та визначена у сумі 70 грн. за увесь строк користування кредитом (а.с. 73 зворотній бік).

Відповідно до п. 9.2 договору сторони домовилися, що цей договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором; електронний підпис одноразовим ідентифікатором має юридичну силу власноручного підпису (п.9.3 договору). Пунктом 9.4 визначено, що цей договір вступає в силу з моменту передання грошей позичальнику, в порядку передбаченому п.п.3.2 договору (шляхом одноразового перерахування коштів на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви про надання кредиту та зазначений у розділі 10 (реквізити сторін). При укладенні договору позичальником зазначений номер його карткового рахунку НОМЕР_1 .

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, що підтверджується листом про перерахування коштів від ТОВ «Профіт Гід» року щодо проведених транзакцій, відповідно до якого платником ТОВ «ФК «Інкасо» на номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 в PRIVAT BANK 16.02.2022 року о 16:05 год перераховані грошові кошти в сумі 1000,00 грн. З призначенням платежу «переказ для позики 3360007558-198206» (а.с. 61).

Отже, судом встановлено, що кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» за кредитним договором № 3360007558-198206 від 16.02.2022 року, станом на 07.03.2023 року (включно), заборгованість за кредитним договором не була погашена і складала 1070,00 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 1000,00 грн., заборгованості за процентами - 70,00 грн. (а.с. 84-88, а.с. 90).

07 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу №07/03/23, відповідно до умов якого, акту прийому-передачі Реєстру боржників, акту зарахування зустрічних однорідних вимог, до ТОВ «КОЛЛЕНКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №3360007558-198206 від 16.02.2022 року (а.с. 91-96).

Відповідно до додатку 1 до договору факторингу №07/03/23, яким є реєстр боржників, позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму заборгованості 1070,00 гр. (заборгованість станом на дату відступлення права вимоги), при цьому самим позивачем нарахування відсотків за вказаним договором не здійснювалося (п. 1115, а.с. 97-99, а.с. 100).

Крім того, судом встановлено, що 31 січня 2022 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Старт» №1203177418032, який був підписаний відповідачем шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором D6L9J7, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 3000 гривень, з процентною ставкою 1,9 відсотків в день за користування кредитом, строком користування кредитом 30 днів (а.с. 15).

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Віва Капітал» клієнт ОСОБА_1 ідентифікований товариством та акцепт договору позичальником здійснений за допомогою одноразового ідентифікатора D6L9J7 31.01.2022 року, ідентифікатор спрямовувався на номер телефона НОМЕР_2 (а.с. 35).

Факт отримання кредитних коштів в розмірі 3000 гривень відповідачем ОСОБА_1 від позивача ТОВ «ФК «Віва Капітал» підтверджується також інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» за №2305/06 від 29.06.2023 року, номер транзакції:34366-46534-70544, сума транзакції: 3000 гривень, дата та час проведення транзакції: 31.01.2022 року, 23:30:55 годин, номер карти: НОМЕР_1 в PRIVAT BANK (а.с.36), а також підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Віва Капітал» (а.с. 37).

29 травня 2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу №29-05/23, відповідно до умов якого, Реєстру боржників, акту прийому-передачі Реєстру боржників, до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту продукту «Старт» №3360007558 від 31 січня 2022 року на загальну суму 9042,00 грн, з яких: сума виданої позики складає 3000, 00 грн.; проценти за користування позикою - 6042,00 грн, станом на дату відступлення права вимоги, при цьому новим кредитором нарахування відсотків не здійснювалося (а.с. 102-106, а.с. 7-8, п. 1355 а.с. 9-11, а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

У силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Матеріалами справи підтверджений факт укладання відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем договорів з ТОВ ФК «Інкасо Фінанс» за № 3360007558-198206 від 16.02.2022 та договору про кредитування з ТОВ «ФК «Віва Капітал» за №1203177418032 від 31.01.2022, на умовах, визначених сторонами у вищевказаних договорах.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 610, 611 ЦК України визначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Станом на день подання позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договорів не виконуються, кошти та відсотки за користування кредитами не повертаються.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно із ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно із ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 525 ЦК України установлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, не сплативши у вказані в договорах строк кошти, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ОСОБА_1 , уклавши кредитні договори з первісними кредиторамим - ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал», зобов`язався вчасно повернути кредити, сплатити проценти за користування кредитами в порядку, визначеному цими договорами.

Як встановлено судом, і ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», і ТОВ «ФК «Віва Капітал» свої зобов`язання виконали, перерахувавши позичальнику - відповідачу у справі грошові кошти в сумі 1 000,00 грн. та 3 000,00 грн. відповідно у день укладення та підписання вищевказаних договорів. Після укладення договорів відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, проте в подальшому у визначених умовами договорів порядку та строки не здійснював платежів щодо повернення боргу та сплати процентів за користування кредитами.

Належних доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань за договорами та які б спростовували проведені позивачем розрахунки заборгованості за вказаними договорами, відповідачем по справі суду не надано, контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.

Враховуючи те, що за умовами договору відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, однак їх у встановлені строки не повернув, та враховуючи правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10 112,00 гривень, з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 6 112,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, а саме у розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 108), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 9 000,00 грн., на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с. 22-24); прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 26-27); заявку на надання юридичної допомоги № 1222 від 01.05.2026 року (а.с. 26); витяг з Акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року (а.с. 29).

При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Суд зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 4 000,00 гривень, які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282, 288 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами кредитування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договорами № 3360007558-198206 від 16.02.2022, № 1203177418032 від 31.01.2022 у загальному розмірі 10 112 (десять тисяч сто дванадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133 (код ЄДРПОУ 44276926, ІВАN: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Сенс Банк», код МФО: 300346).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25.09.2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС