Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №161/19310/24 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19310/24

Провадження № 2/161/2239/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Денис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.12.2015 ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 63/100 частки земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:21:028:0047 загальною площею 0,0694 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом №729 від 18.12.2015.

03.03.2016 рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , а саме на 59/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме кімнату 1-6 площею 13,6 кв. м., кімнату 1-5 площею 19,0 кв.м, кухню 1-4 площею 12,5 кв.м., ванну 1- площею 3,2 кв.м., кухню 1-2 площею 7,2 кв.м, коридор 1-1 площею 8,6 кв.м., ганок а5, погріб а2, 2/3 частини хліва Б-1, гараж Г-1,1/2 % частину огорожі 1.

30.06.2016 зареєстровано за позивачем право спільної часткової власності на 59/100 частки будинковолодіння.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.09.2024 спільне будинковолодіння за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 122,4 кв. м. житловою площею 67.6 кв. м., прибудова а, прибудова а1, погріб а2, прибудова а3, сходи 4а, ганок а5, Б1 - хлів, хлів- прибудова б1, В- вбирання, Г-1 - гараж,1 - огорожа.

Таким чином, позивачу належить на праві спільної часткової власності 63/100 частки земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:21:028:0047 та 59/100 частки будинковолодіння. Іншим співвласником є відповідач, якому належить 37/ 100 частки земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:21:028:0047 та 41/100 частки будинковолодіння.

Упродовж багатьох років між позивачем та відповідачем як співвласниками був встановлений фактичний порядок користування будинковолодінням відповідно до розміру їх часток та технічного паспорту від 14.06.2016 з влаштуванням двох ізольованих квартир, a саме:

-в користуванні позивача перебувають квартира АДРЕСА_3 (загальна площа 64.1 кв.м. житлова 32,6 кв.м), з наступними приміщеннями: кімната 1-6 площею 13,6 кв.м., кімната 1-5 площею 19,0 кв.м., кухня 1-4 площею 125 кв.м., ванна 1-3 площею 3,2 кв.м., кухня 1-2 площею 7,2 кв.м. коридор 1-1 площею 8,6 кв.м., та ганок а5, погріб a2, 2/3 частини хліва Б-1, гараж Г-1,1/2 частина огорожі 1.

- в користуванні відповідача перебувають квартира АДРЕСА_4 (загальна площа 58,3 кв.м. - житлова - 35,0 кв.м), з наступними приміщеннями: коридор 2-1 площею 7,1 кв.м., кухня 2-2 площею 16,2 кв.м., кімната 2-3 площею 17,7 кв.м, кімната 2-4 площею 17,3 кв.м, та прибудови а, а1, а3, а4 1/3 частини хліва Б-1, хлів-прибудова 61, В-вбиральня, 1/2 частина огорожі 1.

Отже, будинковолодіння фактично розділене між позивачем та відповідачем та облаштоване як дві окремі ізольовані квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , кожна із яких має свій вхід та становить зблокований житловий будинок.

Тому, позивач прагне оформити юридично даний поділ в натурі, щоб мати можливість самостійно розпоряджатися та користуватися своєю часткою житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (59/100) та земельної ділянки (63/100) під ними без згоди дозволу іншого співвласника.

З огляду на викладене, просила позов задовольнити.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2024 року у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с. 31).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2025 року у справі було призначено будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу (а.с.61).

Розпорядженням керівника апарату від 29.04.2025 року № 88/01-06 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку зі звільненням у відставку судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_4 , здійснено повторний автоматичний розподіл вищевказаної цивільної справи між суддями, відповідно до якого дану справу передано для розгляду головуючого - судді Антіповій Т.А. (а.с.71).

09.03.2026 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи № 1329, № 1330 від 24.02.2026 року (а.с. 83-106).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2026 року поновлено підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності (а.с.107).

26 травня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. В обґрунтування заяви зазначає, що після ознайомлення із висновком судової експертизи, яка була призначена по даній справі, сторона позивача вирішила привести у відповідність позовні вимоги, згідно з висновком експертизи та не змінюючи правового обґрунтування і фактичних обставин справи, позовні вимоги викладають у наступній редакції, а саме просять:

1. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 122.4 кв.м, житловою площею 67.6 кв.м, та на земельну ділянку за кадастровим номером 0710100000:21:028:0047, загальною площею 0,0694 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

2. В порядку поділу майна, що є спільною частковою власністю, виділити в натурі в особисту приватну власність ОСОБА_1 59/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий об`єкт нерухомого майна (квартира АДРЕСА_3 ), що складається з: кімната 1-6 площею 13,6 кв.м., кімната 1-5 площею 19,0 кв.м., кухня 1-4 площею 12,5 кв.м., ванна 1-3 площею 3,2 кв.м., кухня 1-2 площею 7,2 кв.м., коридор 1-1 площею 8,6 кв.м., ганок а5, погріб а2, Хлів Б-1, ганок «а4» , Гараж «Г-1» , хлів-прибудова б1, огорожа «1» частини огорожі.

3. В порядку поділу майна, що є спільною частковою власністю, виділити в натурі в особисту приватну власність ОСОБА_2 41/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий об`єкт нерухомого майна (квартира АДРЕСА_4 ), що складається з: коридор 2-1 площею 7,1 кв.м., кухня 2 2 площею 16,2 кв.м., кімната 2-3 площею 17,7 кв.м., кімната 2-4 площею 17,3 кв.м., огорожа «1» частини огорожі.

4. В порядку поділу майна, що є спільною частковою власністю, виділити в натурі в особисту приватну власність, як окремий об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 63/100 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0694 га, за кадастровим номером 0710100000:21:028:0047, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Схеми поділу №1 позначеної червоним кольором площею 437 кв.м., згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1329,№1330 від 24 лютого 2026 року.

5. В порядку поділу майна, що є спільною частковою власністю, виділити в натурі в особисту приватну власність ОСОБА_2 37/100 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0694 га, за кадастровим номером 0710100000:21:028:0047, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Схеми поділу №1 позначеної синім кольором площею 257 кв.м., згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1329,№1330 від 24 лютого 2026 року.

6. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки при поділі будинку у розмірі 40 513 грн. (сорок тисяч п`ятсот тринадцять гривень)

7. Стягнути з відповідача судові витрати по справі, пов`язані зі сплатою судового збору, проведення експертизи та витрат на професійну правничу допомогу (а.с.116-118).

29 травня 2026 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме просили долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у зв`язку із фактичним збільшенням позовних вимог, а саме вимоги про компенсацію за відхилення від ідеальної частки (а.с.124-125).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності до судового розгляду по суті (а.с.138-139).

24.08.2026 року представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Чайкою О.Ф., подано до суду клопотання про повернення до розгляду справи на стадії підготовчого провадження (а.с.145-149).

27.08.2026 року представником позивача подано до суду заперечення на клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження з посиланням на його безпідставність, необґрунтованість та вважає його таким, що спрямоване на свідоме затягування розгляду справи (а.с.150-151).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Чайки О.Ф., про повернення до стадії підготовчого провадження при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності залишено без задоволення (а.с.152-155).

31.08.2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чайки О.Ф., надійшла заява про визнання позову. Відповідно до вказаної заяви сторона відповідача просить задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, у повному обсязі відповідно до уточнених позовних вимог (а.с.161-162).

02.09.2026 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Огородника О.В. надійшла заява про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог).

Зазначає, що 26.05.2026 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою, окрім іншого, заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки при поділі будинку у розмірі 40 513 грн, а також вимогу стягнути з відповідача судові витрати по справі, пов`язані зі сплатою судового збору, проведення експертизи та витрат на професійну правничу допомогу. Сторона позивача вирішила відмовитися від частини позовних вимог щодо відповідача, що стосувалась прохання стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки при поділі будинку у розмірі 40 513 грн, а також вимоги стягнути з відповідача судові витрати по справі, пов`язані зі сплатою судового збору, проведення експертизи та витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі (а.с.163-164).

У судове засідання учасники справи не з`явились.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Як визначено в статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

18.12.2015 ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 63/100 частки земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:21:028:0047 загальною площею 0,0694 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом №729 від 18.12.2015 (а.с.12).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.03.2026 визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , а саме на 59/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме кімнату 1-6 площею 13,6 кв. м., кімнату 1-5 площею 19,0 кв.м, кухню 1-4 площею 12,5 кв.м., ванну 1- площею 3,2 кв.м., кухню 1-2 площею 7,2 кв.м, коридор 1-1 площею 8,6 кв.м., ганок а5, погріб а2, 2/3 частини хліва Б-1, гараж Г-1,1/2 % частину огорожі 1 (а.с.15-16).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 30.06.2016 зареєстровано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 59/100 частки будинковолодіння (а.с.17-19).

Крім того, згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.09.2024 спільне будинковолодіння за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 122,4 кв. м. житловою площею 67.6 кв. м., прибудова а, прибудова а1, погріб а2, прибудова а3, сходи 4а, ганок а5, Б1 - хлів, хлів- прибудова б1, В- вбирання, Г-1 - гараж,1 – огорожа (а.с.17-18).

Крім того, позивачу належить на праві спільної часткової власності 63/100 частки земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:21:028:0047 та 59/100 частки будинковолодіння (а.с.17-18).

Іншим співвласником є відповідач ОСОБА_2 , якому належить 37/ 100 частки земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:21:028:0047 та 41/100 частки будинковолодіння.

Як вбачається з висновку судового експерта за результатами проведення судово будівельно-технічної та земельно технічної експертизи №1329, № 1330 від 24.02.2026, на розгляд суду експерт виносить наступний варіант поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 , якій належать 59/100 частки майна, пропонується виділити: коридор (1-1) площею 8,6 кв.м.; кухня (1-2) площею 7,2 кв.м.; санвузол (1-3) площею 3,2 кв.м.; кухня (1-4) площею 12,5 кв.м.; кімната (1-5) площею 19,0 кв.м.; кімната (1-6) площею 13,6 кв.м. Всього: 64.1 кв.м.

Крім того: погріб під частиною будівлі «а2», ганок «а5», хлів «Б-1», хлів-прибудова «б1», огорожа «l»-1/2.

ОСОБА_2 , якій належить 41/100 частки майна пропонується виділити: Коридор (2-1) площею 7,1 кв.м.; кухня (2-2) площею 16,2 кв. м.; кімната (2-3) площею 17,7 кв.м.; кімната (2-4) площею 17.3 кв.м. Всього 58,3 кв. м.

Крім того, ганок «а4»; гараж «Г-1», огорожа «l»-1/2.

Експерт вважає, що це єдиний варіант поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на дві ізольовані частини між співвласниками відповідно до їхніх ідеальних часток у праві спільної часткової власності на дане нерухоме майно за умови, що ОСОБА_1 належать 59/100 частки майна, а ОСОБА_2 належить 41/100 частки майна.

Щодо земельної ділянки, за кадастровим номером 0710100000:21:028:0047, загальною площею 0,0694 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На розгляд суду експерт виносить наступний варіант поділу земельної ділянки за кадастровим номером 0710100000:21:028:0047, загальною площею 0,0694 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Частина земельної ділянки площею 437 кв.м., що відповідає 63/100 частки та пропонується до відведення одному співвласнику, а саме: ОСОБА_1 .

Частина земельної ділянки, яку пропонується виділити ОСОБА_2 , яка становить 37/100 частки земельної ділянки.

Частина земельної ділянки площею 257 кв.м., що відповідає 37/100 частки та пропонується одному співвласнику, а саме: ОСОБА_2 .

Сума грошової компенсації, яку другий співвласник нерухомого майна ОСОБА_2 (з часткою 41/100) повинен сплатити іншому співвласнику ОСОБА_1 (з часткою 59/100), частка якого в спільному майні фактично зменшилася, складає: 40 513 грн (а.с.86-105).

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

При цьому, володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до частини четвертої статті 355 та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаних статей випливає, що право кожного із співвласників пов`язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

У постанові від 12.12.2018 у справі №442/7505/14 Верховний Суд виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно зі статтею 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Аналіз статті 361 ЦК України дозволяє зробити висновок, що об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не є тотожним розпорядженню частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Порядок поділу спільного майна встановлено у статтях 367 та 372 ЦК України.

Так, статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом частини третьої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу з нього частки формується нова реєстраційна справа з відкриттям відповідного розділу в Державному реєстрі прав.

В постанові від 23.04.2025 у справі №357/3145/20 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такі висновки: «У результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України.

Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.

Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13».

За встановлених фактичних обставин справи суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Позивачу ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 63/100 частки земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:21:028:0047 та 59/100 частки будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Іншим співвласником є відповідач ОСОБА_2 , якій належить 37/ 100 частки земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:21:028:0047 та 41/100 частки будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , за умови, що ОСОБА_1 належить 59/100 частки майна, а ОСОБА_2 належить 41/100 частки майна є технічно можливий.

Поділ земельної ділянки, за кадастровим номером 0710100000:21:028:0047, загальною площею 0,0694 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 , якій належить 59/100 частки майна, ОСОБА_2 належить 41/100 частки майна є технічно можливий.

Оскільки висновком судового експерта встановлено технічну можливість виділу частки позивача з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також поділ земельної ділянки, за кадастровим номером 0710100000:21:028:0047, загальною площею 0,0694 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Запропонований відповідний варіант виділу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Враховуючи заяву представника позивача про відмову від частини позовних вимог щодо: стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсацію за відхилення від ідеальної частки при поділі будинку у розмірі 40 513,00 гр.; вимоги про стягнення з відповідача судових витрат по справі, пов`язані зі сплатою судового збору, проведення експертизи та витрат на професійну правничу допомогу, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), судові витрати слід залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 206, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 122.4 кв.м, житловою площею 67.6 кв.м, та на земельну ділянку за кадастровим номером 0710100000:21:028:0047, загальною площею 0,0694 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу майна, що є спільною частковою власністю, виділити в натурі в особисту приватну власність ОСОБА_1 59/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий об`єкт нерухомого майна (квартира АДРЕСА_3 ), що складається з: кімната 1-6 площею 13,6 кв.м., кімната 1-5 площею 19,0 кв.м., кухня 1-4 площею 12,5 кв.м., ванна 1-3 площею 3,2 кв.м., кухня 1-2 площею 7,2 кв.м., коридор 1-1 площею 8,6 кв.м., ганок а5, погріб а2, Хлів Б-1, ганок «а4» , Гараж «Г-1» , хлів-прибудова б1, огорожа «1» частини огорожі.

В порядку поділу майна, що є спільною частковою власністю, виділити в натурі в особисту приватну власність ОСОБА_2 41/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий об`єкт нерухомого майна (квартира АДРЕСА_4 ), що складається з: коридор 2-1 площею 7,1 кв.м., кухня 2 2 площею 16,2 кв.м., кімната 2-3 площею 17,7 кв.м., кімната 2-4 площею 17,3 кв.м., огорожа «1» частини огорожі.

В порядку поділу майна, що є спільною частковою власністю, виділити в натурі в особисту приватну власність, як окремий об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 63/100 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0694 га, за кадастровим номером 0710100000:21:028:0047, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Схеми поділу №1 позначеної червоним кольором площею 437 кв.м., згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1329,№1330 від 24 лютого 2026 року.

В порядку поділу майна, що є спільною частковою власністю, виділити в натурі в особисту приватну власність ОСОБА_2 37/100 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0694 га, за кадастровим номером 0710100000:21:028:0047, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Схеми поділу №1 позначеної синім кольором площею 257 кв.м., згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1329, №1330 від 24 лютого 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_5 , РНОКПП невідомий.

Повний текст рішення складений 22 вересня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова