Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №161/15801/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15801/26

Провадження № 2/161/7567/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судових засідань Камінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/15801/26 за позовною заявою ТзОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № CCNG-631028520 від 02 жовтня 2018 року в сумі 21 825,77 гривень, з яких сума заборгованості за тілом кредиту – 15 747,03 гривень, сума заборгованості за пенею та/або штрафами – 4 662,53 гривень, сума заборгованості за 3% річних – 364,98 гривень, заборгованість за інфляційними збитками – 1 051,23 гривень; та судові витрати з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві; не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляла, від неї до суду не надходило відзиву на позовну заяву, однак подано заяву про розгляд справи у її відсутності, та заяву про застосування строків позовної давності.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Розгляд справи проводиться судом на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

02 жовтня 2018 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CCNG-631028520. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, ПАТ «Альфа-Банк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого ліміту кредитної лінії. Процентна ставка фіксована – 35.99% річних.

17 травня 2021 року ПАТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу № 2. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ПАТ «Альфа-Банк» відступило за плату, а ТзОВ «Фінансова компанія «Флексіс» передало грошові кошти в розпорядження клієнта та набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .

18 травня 2021 року ТзОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 18-05/21. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ТзОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило за плату, а ТзОВ «Вердикт Капітал» передало грошові кошти в розпорядження клієнта та набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .

10 січня 2023 року ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТзОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № CCNG-631028520 від 02 жовтня 2018 року належним чином не виконав. В результаті чого, в нього, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ТзОВ «Коллект Центр» в сумі 21 825,77 гривень, з яких сума заборгованості за тілом кредиту – 15 747,03 гривень, сума заборгованості за пенею та/або штрафами – 4 662,53 гривень, сума заборгованості за 3% річних – 364,98 гривень, заборгованість за інфляційними збитками – 1 051,23 гривень.

Однак, суд звертає особливу увагу, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено та в подальшому продовжено режим воєнного стану.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Внаслідок чого, не підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_1 сума заборгованості за пенею та/або штрафами – 4 662,53 гривень, сума заборгованості за 3% річних – 364,98 гривень, заборгованість за інфляційними збитками – 1 051,23 гривень. До вказаних висновків суд приходить, виходячи з наявного в ОСОБА_1 простроченого грошового зобов`язання за кредитним договором, яке виникло в період дії в Україні воєнного стану.

В результаті чого, в ОСОБА_1 , мається заборгованість перед ТзОВ «Коллект Центр» в сумі 15 747,03 гривень, з яких сума заборгованості за тілом кредиту – 15 747,03 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі – 1 920,89 гривень.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом достовірно встановлено, що позивачем зазначено про понесення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 13 000,00 гривень.

При цьому, суд звертає увагу, що стороною позивача не надано належних доказів щодо надання йому правничої допомоги та реального здійснення відповідних витрат.

Оскільки, із змісту акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2026 року достовірно вбачається лише про погодження сторонами надання правових послуг за списком.

Однак, до позовної заяви та в подальшому в ході розгляду справи суду не був наданий акт прийому-передачі виконаних робіт, який належним чином підтвердив би саме надання позивачу та отримання ним правничої допомоги в конкретному обсязі, а не намір її отримання.

Крім того, до матеріалів справи взагалі не додано платіжний документ, який підтвердив би реальне понесення позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 13 000,00 гривень.

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу в сумі 13 000,00 гривень.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № CCNG-631028520 від 02 жовтня 2018 року належним чином не виконав. В результаті чого, в нього, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ТзОВ «Коллект Центр» в сумі 15 747,03 гривень, з яких сума заборгованості за тілом кредиту – 15 747,03 гривень.

А також враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТзОВ «Коллект Центр» виниклої заборгованості та судових витрат.

Керуючись ст. ст. 526, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-18, 81, 141, 263-268, 280 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТзОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926) – 15 747,03 гривень заборгованості за договором позики № CCNG-631028520 від 02 жовтня 2018 року, з яких сума заборгованості за тілом кредиту – 15 747,03 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926) понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 920,89 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення в повному обсязі складено

22 вересня 2026 року.

Суддя В.В. Ковтуненко