Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №159/1060/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1060/26

Провадження № 2/159/1356/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., з участю секретаря судового засідання Сабецької К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась в суд з вимогою стягнути з відповідача борг за договором позики відповідно до розписки від 11.10.2013 в розмірі 400000,00 грн. Посилається на те, що між сторонами укладено усний договір позики. На виконання договору відповідач 11.10.2013 надав розписку про отримання від позивача грошових коштів у борг в сумі 200000,00 грн., які зобов`язувався повернути в строк до 11.10.2023 та сплатити проценти в сумі 200000,00 грн. Відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, кошти не повернув.

Судове засідання було призначене на 17.09.2026.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач, повідомлений судовою повісткою через поштове відправлення Укрпошта R067262068681 за останнім відомим місцем реєстрації проживання, а також через оголошення відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив. Відзиву не подав.

Приймаючи до уваги що позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи відповідно до положень ст. ст. 280-283 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом частин четвертої та п`ятої ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 вказано, що за таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Отже за таких умов датою рішення суд зазначає дату складання повного тексту рішення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов такого висновку.

Позивач надав суду оригінал боргової розписки від 11.10.2013, якою доводиться та обставина, що відповідач позичив у позивача гроші в сумі 200000,00 грн. з терміном повернення суми позики до 11.10.2023, а також сплатити проценти в сумі 200000,00 грн.

Згідно ст. ст.1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) вказано: «У частині 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку. Цивільним законодавством покладається обов`язок на позичальника повернути те, що він отримав на підставі договору позики. Це підтверджується використанням таких формулювань: «зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості» (абзац 1 частини першої статті 1046 ЦК України); «позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем)» (абзац 1 частини першої статті 1049 ЦК України)».

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 127/35718/21.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як зазначено в ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно розпискою сторони передбачили по закінченню строку позики відповідач сплачує позивачу проценти в сумі 200000,00 грн.

Таким чином, наявність боргового документа, а саме боргової розписки у позивача свідчить про те, що відповідач не виконав зобов`язань по поверненню боргу та не сплатив проценти в строк до 11.10.2023 та є таким, що прострочив виконання зобов`язання по поверненню позики.

Позивач є особою з інвалідністю 2 групи та звільнений на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору за подання позову тому відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір стягується з відповідача на користь держави в сумі 4000,00 грн, що дорівнює 1 відсоток ціни позову визначеного п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 247, 263-265,280-289 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 400000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 4000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.09.2026.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2

Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН