Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №159/4491/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №159/4491/26

Суддя: Губар В. Є.

Справа № 159/4491/26

Провадження № 2/159/2672/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Губара В.Є.,

з участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Хомич А.В., звернулася у суд з позовною заявою до Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області, у якій просить визнати за нею право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності агрофірми «Полісся» Любитівської сільської ради Ковельського району Волинської області, розміром 2,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0085442 зареєстрованого 18.10.1996 за №212, в порядку спадкування за законом після смерті мами - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обгрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача ОСОБА_2 , яка постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла позивач, заведено спадкову справу №68/2026 у приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Козоріз Н.С. Інші спадкоємці відсутні. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.10.2004 за позивачем визнано право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 . Крім того, до спадщини увійшла земельна частка (пай), розміром 2,65 умовних кадастрових гектарів в агрофірмі «Полісся». Сертифікат щодо підтвердження права власності ОСОБА_2 на вказану земельну частку (пай) втрачено. В газеті «Вісті Ковельщини» опубліковане повідомлення про втрачення сертифікату. Позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказану земельну частку (пай), у зв"язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Позивач та її представник в підготовче засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, судові витрати просили залишити за позивачем.

Представник відповідача Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області в підготовче засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги визнає повністю.

За змістом ч. 4 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 вищезазначеного Кодексу в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 цього ж Кодексу обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом 14.09.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи його складення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 10.00 годину 24.09.2026.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується виданим повторно свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.05.2026.

У актовому записі про народження позивача батьком зазначений ОСОБА_3 , матір"ю ОСОБА_4 ..

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу від 28.05.2026, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 12.03.1968 шлюб розірвано, прізвище дружини після розірвання шлюбу ОСОБА_5 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 28.05.2026, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 14.07.1973 зареєстровано шлюб, прізвище подружжя ОСОБА_8 .

Позивач у зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_9 18.09.1983 змінила прізвище з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом від 18.09.1983 про укладення шлюбу.

Тобто, позивач є дочкою ОСОБА_2 .

Зі спадкової справи №68/2026, заведеної щодо спадщини померлої ОСОБА_2 , вбачається, що позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини і видачу свідоцтва прро право на спадщину за законом на спадкове майно: право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності в Агрофірмі «Полісся» Любитівської сільської ради Ковельського району Волинської області, розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості. Інші спадкоємці відсутні.

Листом приватного нотаріуса Козоріз Н.С. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності на вищевказану земельну частку (пай).

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.10.2004 за ОСОБА_1 визнано право власності на спадковий житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 . Судове рішення набрало законної сили 11.11.2004.

З державного акту на право колективної власності на землю агрофірми «Полісся» Любитівської сільської ради Ковельського району та з додатку до нього - списку громадян, які мають право на земельну частку (пай) видно, що за порядковим номером 268 значиться ОСОБА_2 .

З інформації відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Волинській області вбачається, що відповідно до записів Книги реєстрації сертифікатів на право земельну частку (пай) агрофірми «Полісся» ОСОБА_2 видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0085442, номер запису у Книзі реєстрації сертифікатів 262.

Позивач у позовній заяві зазначає, що вказаний сертифікат втрачений, долучено копію газети «Вісті Ковельщини» від 02.07.2026 з опублікованим оголошенням про втрату сертифікату про вищевказану земельну частку (пай).

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У ст.1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, тобто згідно визначеної законом черговості спадкоємців (частина друга 1223 ЦК України).

Згідно зі ст.116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією є основним документом, що підтверджує право на земельну частку (пай), документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Визначення конкретної земельної ділянки, що виділяється в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі, та затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затверджений відповідною сільською, селищною, міською радою, є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та у Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель (ст.9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Отже, земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель.

Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості) (ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року № 294/1094/17 зазначено, що головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) є факт членства громадянина в колективному сільськогосподарському підприємстві на момент реєстрації державного акта на право колективної власності на землю. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 685/1373/17, від 15 червня 2021 року у справі № 743/961/20.

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 175/2757/21 вказано, що право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: - одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю; - перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта; - включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Матеріали справи свідчать, що позивач по справі не має можливості оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючого документа (сертифікату на право власності) на земельну частку (пай), однак спадкодавець була внесена до списків на розрахунок земельної частки (паю) в колективній власності агрофірми «Полісся», розміром 2,65 умовних кадастрових гектарів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність у позивача правовстановлюючого документу, який би підтверджував факт належності спадкодавцю права на земельну частку (пай), унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину, що є підставою для задоволення позову.

Судові витрати слід залишити за позивачем згідно вимог заяви.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України та на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 2,65 умовних кадастрових гектарів у колективній власності агрофірми «Полісся» Любитівської сільської ради Ковельського району Волинської області без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право земельну частку (пай) серія ВЛ №0085442 зареєстрованого 18.10.1996 за №212, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Колодяжненська сільська рада Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333974, місцезнаходження: вул.Лесі Українки, 20, с.Колодяжне, Ковельський район, Волинська область.

Повне рішення складене 24.09.2026.

Головуючий:В. Є. ГУБАР

Оригінал: reyestr.court.gov.ua