Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №159/5408/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5408/26

Провадження № 3-в/159/20/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про відстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з заявою, в якій просить розстрочити виконання постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.09.2026 по справі №159/5408/26 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП в частині сплати штрафу в розмірі 40800 грн. строком на 6 місяців.

Свою заяву заявник мотивує тим, що через скрутне матеріальне становище не має можливості сплатити штраф одноразовим платежем.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.09.2026 у справі №159/5408/26 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Зазначена постанова суду набрала законної сили 21.09.2026 та підлягає виконанню.

Згідно ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Враховуючи роз`яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 (справа №2-54/08) при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Отже, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Разом з тим, під час судового розгляду справи таких виняткових обставин для розстрочки сплати штрафу ОСОБА_1 суду не доведено. Жодних доказів скрутного матеріального становища, його хвороби чи хвороби членів його сім`ї, відсутності іншого майна ОСОБА_1 суду не надав.

Враховуючи, що при розгляді заяви про розстрочку сплати штрафу заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності обставин, передбачених ч. 1ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності яких суддя може прийняти рішення про таку розстрочку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове, судове рішення залишалося невиконаним.

На підставі викладеного заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.09.2026 у справі №159/5408/26 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 283,301,304 КУпАП України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.09.2026 у справі №159/5408/26 про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП - залишити без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

СуддяО. Г. Шишилін