Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №756/4478/26 — Оболонський районний суд міста Києва

21.08.2026 Справа № 756/4478/26

Номер справи 756/4478/26

Номер провадження 2-о/756/240/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.

за участю секретаря судового засідання - Погорелової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бута Д.Л. в порядку окремого провадження звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою реалізації заявником права на спадкування майна після смерті останнього.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 . Спадкоємцем після його смерті є його рідний брат - ОСОБА_1 . З метою отримання спадщити заявник звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. Постановою приватного нотаріуса від 24 листопада 2025 року заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 та свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти в АТ «Державний ощадний банк України» з тієї підстави, що заявник не може надати оформлений належним чином документ, який підтверджує родинні зв`язки зі спадкодавцем, у зв`язку з чим нотаріус, керуючись пунктами 4.3, 4.4, 4.14 пункту 4 та пунктом 5.16 пункту 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, роз`яснив заявнику право на вирішення цього питання в судовому порядку.

Заявник зазначає, що у свідоцтві про народження спадкодавця, виданому Оболонським відділом ДРАЦС у м. Києві 22 лютого 2022 року в порядку поновлення втраченого актового запису, відомості про батьків не зазначені, тоді як за даними адвокатських запитів, направлених представником заявника до Державної міграційної служби України та органу РАЦС, а також за наявним свідоцтвом про народження спадкодавця, виданим на тимчасово окупованій території, батьками спадкодавця зазначені ті самі особи, що й батьки заявника - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши кожен доказ окремо та всі докази в їх сукупності і взаємному зв`язку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Києві помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі актового запису про смерть № 2799 від 22 травня 2025 року.

Як убачається з матеріалів справи, первинний актовий запис про народження ОСОБА_2 не зберігся у зв`язку з тимчасовою окупацією Сніжнянського району Донецької області.

22 лютого 2022 року Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції поновлено втрачений актовий запис про народження ОСОБА_2 за № 04, про що видано повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , в якому відомості про батьків не зазначені.

Причини відсутності в поновленому актовому записі відомостей про батьків спадкодавця з`ясовані судом з відповіді Оболонського відділу ДРАЦС від 16 травня 2025 року № 836/33.5-80 на адвокатський запит представника заявника, згідно з якою ОСОБА_2 із заявою про видачу повторного свідоцтва про народження до Відділу не звертався, а 28 січня 2022 року звернувся саме із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану; поновлений актовий запис № 04 складено 22 лютого 2022 року на підставі висновку № 05 від 22 лютого 2022 року у зв`язку з потребою в отриманні повторного свідоцтва про народження, відсутністю відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та зберіганням паперового носія відповідного актового запису на тимчасово окупованій території України; при цьому саме свідоцтво про народження спадкодавцем надано не було, оскільки, за його поясненнями, було втрачене, у зв`язку з чим відомості щодо батьків не могли бути документально підтверджені органом РАЦС та внесені до поновленого запису.

Отже, суд доходить висновку, що відсутність відомостей про батьків у повторному свідоцтві про народження спадкодавця зумовлена виключно об`єктивною неможливістю подання ним до органу РАЦС первинного документа, а не відсутністю в дійсності родинних зв`язків, і сама по собі не спростовує обставин, які встановлюються в цій справі, а лише пояснює причину, з якої заявник був позбавлений можливості підтвердити факт родинних відносин у позасудовому порядку.

Судом досліджено свідоцтво про народження ОСОБА_2 , видане 17 квітня 2020 року виконавчим комітетом Первомайського селищного ради м. Сніжне Донецької області, згідно з яким батьками спадкодавця зазначені: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 .

Суд враховує, що документи, видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, не визнаються дійсними та не створюють правових наслідків відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у зв`язку з чим цей документ не приймається судом як самостійний офіційний акт цивільного стану, що встановлює походження спадкодавця.

Разом з тим суд оцінює зазначений документ не як акт цивільного стану, а як письмовий доказ у розумінні ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, відомості якого підлягають зіставленню з іншими, не пов`язаними з органами окупаційної адміністрації джерелами.

Як вбачається з відповіді Оболонського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 15 травня 2025 року на адвокатський запит представника заявника, згідно з якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був документований паспортом громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_3 , виданим 11 грудня 2001 року Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві, а власноручно заповнена спадкодавцем заява про видачу цього паспорта містила відомості про його батьків: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 .

Суд надає цьому доказу визначальне доказове значення, оскільки відповідні відомості внесені особисто спадкодавцем до офіційного документа компетентного державного органу України 11 грудня 2001 року, тобто задовго до тимчасової окупації Сніжнянського району Донецької області (2014 рік) і поза будь-яким зв`язком з органами окупаційної адміністрації, а отже є об`єктивним, достовірним і не залежним від обставин тимчасової окупації підтвердженням того, що сам спадкодавець незмінно ідентифікував своїми батьками саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Судом також встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Сніжнянського міського управління юстиції Донецької області на підставі актового запису № 118 за 1949 рік, народився в м. Сніжне Донецької області, а його батьками зазначені ті самі особи - батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 .

Крім того, судом досліджено наявне в матеріалах справи свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з яким батьками останнього так само зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що узгоджується з доводами заявника про наявність у спадкодавця ще одного рідного брата і додатково підтверджує, що подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мало трьох синів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

За результатами дослідження сукупності письмових доказів судом встановлено, що в чотирьох джерелах, не залежних одне від одного, - а саме: у власноручній заяві спадкодавця ОСОБА_2 про видачу паспорта громадянина України, поданій ним компетентному державному органу України 11 грудня 2001 року, тобто до початку тимчасової окупації; у свідоцтві про народження, виданому на тимчасово окупованій території 17 квітня 2020 року; у повторному свідоцтві про народження заявника ОСОБА_1 ; та у свідоцтві про народження ОСОБА_5 , - послідовно та без будь-яких розбіжностей зазначені одні й ті самі особи як батьки: ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_4 (мати). Суд також враховує тотожність прізвища « ОСОБА_9 »заявника, спадкодавця та ОСОБА_5 , а також те, що місця народження зазначених осіб пов`язані з Сніжнянським районом Донецької області (селище Шахта-2 та місто Сніжне, які входять до єдиної адміністративно-територіальної одиниці). Наявна незначна розбіжність у найменуванні населеного пункту народження спадкодавця (селище Шахта-2) порівняно із зазначеним у свідоцтві заявника (місто Сніжне) не спростовує встановлених судом обставин і не породжує сумнівів у наявності родинних відносин, оскільки визначальне доказове значення для встановлення факту, що розглядається, має тотожність відомостей про батьків цих осіб, підтверджена незалежними одне від одного джерелами, а не точна назва населеного пункту в межах однієї міської територіальної громади.

Суд враховує, що позасудове (самостійне) підтвердження факту родинних відносин між заявником та спадкодавцем є для заявника об`єктивно неможливим, оскільки: архів актів цивільного стану Сніжнянського району Донецької області розташований на тимчасово окупованій території, доступ до якого унеможливлений; орган державної реєстрації актів цивільного стану України не мав правових підстав вносити відомості про батьків до поновленого актового запису спадкодавця за відсутності первинного документа; а приватний нотаріус постановою від 24 листопада 2025 року відмовив заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину саме з підстави відсутності належного документального підтвердження родинних відносин, роз`яснивши заявнику право на звернення до суду.

Наведене підтверджує наявність передбаченої статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України умови для розгляду справи в порядку окремого провадження, а саме об`єктивну неможливість заявника одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, в іншому, позасудовому порядку.

Встановлюваний факт має юридичне значення, оскільки відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки спадкодавця, а відповідно до статті 1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця.

Підтвердження статусу заявника як рідного брата спадкодавця є необхідною умовою реалізації ним права на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .

Спору про право між сторонами не існує.

Суд звертає увагу, що встановлений цим рішенням факт обмежується виключно підтвердженням родинних відносин між заявником і спадкодавцем та не вирішує і не може вирішувати питання щодо кола інших спадкоємців, черговості спадкування чи складу спадкового майна, які підлягають з`ясуванню нотаріусом при оформленні спадкових прав.

За результатами оцінки досліджених доказів у їх сукупності та взаємному зв`язку суд дійшов висновку про доведеність факту, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 315, 316, 317, 318, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1261, 1262 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заявлені вимоги - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Шахта-2 Сніжнянського району Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя І.В. Белоконна