Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №352/2160/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2160/26

Провадження № 2-а/352/55/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

за участю представника позивача Романишин К.В.,

розглянувши в порядку позовного провадження в окремих категорія термінових справ у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

26.08.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 11.08.2026 позивач у бухгалтерії за місцем своєї роботи дізнався про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження, у межах якого здійснюються відрахування із його заробітної плати. За отриманою інформацією, відповідне виконавче провадження відкрито на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення.

Разом із тим позивачу не було відомо про складення щодо нього будь-яких матеріалів про адміністративне правопорушення, розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Копії протоколу, постанови та інших матеріалів справи він не отримував.

20.08.2026 року позивач та його представник уперше отримали можливість достовірно встановити факт існування постанови № 690 від 25.02.2026 року, її зміст, правову кваліфікацію та підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зі змісту оскаржуваної постанови № 690 від 25.02.2026 року вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стали такі обставини. 02.02.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 керівнику ПАТ «Івано Франківськцемент» нібито було направлено розпорядження № 12/434 щодо здійснення оповіщення. 04.02.2026 року видано наказ № 638/к «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до якого позивача мали повідомити про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 10.02.2026 року. Також у матеріалах міститься акт № 139 від 04.02.2026 року, відповідно до якого працівники, серед яких зазначено ОСОБА_1 , начебто відмовилися ознайомлюватися з відповідним розпорядженням та наказом. 14.02.2026 року начальником групи військового обліку солдатів та сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 складено рапорт, в якому зазначено про неявку ОСОБА_1 до ТЦК 10.02.2026 року. Після цього відповідачем було сформовано матеріали справи та 25.02.2026 року винесено постанову № 690 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Вважає, що при постановленні оскаржуваної постанови відповідачем допущено істотні порушення встановленої КУпАП та спеціальною Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення процедури. Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у даній справі взагалі не складався, також позивач не отримував виклику щодо складення протоколу, на неявку за яким посилається відповідач. Позивача не викликали для оформлення адміністративних матеріалів та складення щодо нього протоколу, також у повідомленні №14 про розгляд справи зазначено, що розгляд справи відбудеться 25.02.2026 п 12:00 год, натомість безпосередньо у тексті постанови №690 від 25.02.2026 вказано, що розгляд справи призначено на 11:00 25.02.2026. Така розбіжність свідчить, що позивач не міг бути належним чином повідомлений про конкретний час розгляду справи. Просила постанову скасувати, а провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити, та стягнути судові витрати.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, у якому зазначив, що із позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованим та безпідставним, а доводи, наведені в позовній заяви такими, що не можуть слугувати підставою для висновку про протиправність винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 постанови про накладення адміністративного стягнення. Вказав, що згідно наявних облікових даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання АДРЕСА_1 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 , користується правом на відстрочку, з 23.07.2025 по 22.07.2026 було наявне активне звернення до відділення поліції, у зв`язку із порушенням військового облік.

02.02.2026 на виконання керівнику ПрАТ «Івано-Франківськцемент» було надано розпорядження №12/434 для здійснення оповіщення військовозобов`язаних осіб, які є працівниками даного підприємства про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 10 год 00 хв 10.02.2026. Серед військовозобов`язаних громадян, що викликалися згідно поіменного списку розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 був ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно відповіді начальника відділу управління персоналом ПрАТ «Івано Франківськцемент» №169 від 06.02.2026, надано акт № 139 від 04.02.2026, де зазначено, що ОСОБА_1 у присутності інспектора з військового обліку ОСОБА_3 , інспектора з кадрів ОСОБА_4 та інспектора з кадрів ОСОБА_5 ознайомлений із розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/434 від 02.02.2026, і наказом про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 №638/к від 04.02.2026, про що зафіксовано факт відмови від проставляння підпису у наказі. 10.02.2026, о 10 год 00 хв ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув, про поважні причини неявки в порядку передбаченому абз. 7-8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не повідомив. На підставі цього, начальником групи військового обліку солдатів та сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 складено рапорт від 14.02.2026 вх. 852/4, додано витяг з реєстру Оберіг щодо облікових даних, витяг з реєстру Оберіг з паспортними даними, копія розпорядження №12/434 від 02.02.2026; копія наказу "Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 " №638/к від 04.02.2026, копія акту №139 від 04.02.2026 "Про відмову працівників ознайомитись з розпорядженням та наказом про оповіщення щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

20.02.2026 позивачу було надіслано повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення 25.02.2026, о 12 год 00 хв у приміщені ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ). Повідомлення про виклик на розгляд справи про адміністративне правопорушення було надіслано рекомендованим поштовим відправленням 20.02.2026 згідно квитанції №7740103862395. Проте, ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не прибув, та 25.02.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №690. згідно якої на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП накладено адміністративне стягнення в розмірі 17 000 грн. 17.03.2026 постанова № 690 від 25.02.2026 була надіслана позивачу рекомендованим поштовим відправленням №7740103867559. Вважає, що вся процедура фіксування адміністративного правопорушення та притягнення винної особи до відповідальності здійснена з дотриманням норм КУпАП та чинного законодавства. Просив у позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача в поданій суду заяві просив справу розглянути за його відсутності з врахуванням доводів наведених у письмовому відзиві.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 31.08.2026 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду, витребувано докази.

Ухвалою суду від 08.09.2026 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення штрафу з ОСОБА_1 на підставі постанови №690 від 25.02.2026 року.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що згідно наявних облікових даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відома адреса проживання АДРЕСА_1 , перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 , користується правом на відстрочку. З 23.07.2025 по 22.07.2026 наявне активне звернення до відділення поліції, у зв`язку із порушенням військового обліку, у зв`язку із неявкою по повістці.

Згідно розпорядження начальника ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 12/434 від 02.02.2026 надано на виконання керівнику ПрАТ «Івано-Франківськцемент» здійснити оповіщення військовозобов`язаних згідно із списком, шляхом вручення повісток або під їх особистий підпис у картках первинного обліку та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , та забезпечити їх своєчасне прибуття 10.02.2026 о 10:00 год за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно витягу з поіменного списку, що є додатком до вказаного розпорядження, під №18 міститься запис, у якому зазначено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На виконання зазначеного розпорядження, 04.02.2026 керівником ПрАТ «Івано-Франківськцемент» винесено наказ «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 та доручено інспектору з військового обліку ОСОБА_6 його виконання, в якому під №26 міститься запис « ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ; у графі примітка вказано «Акт №139 від 04.02.2026».

Відповідно до рапорту начальника групи військового обліку солдатів та сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 від 14.02.2026, громадянин ОСОБА_1 , будучи належно оповіщеним інспектором з в/о ПАТ «Івано-Франківськцемент» Світланою Горішною про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 10.02.2026 з метою звірки в/о даних, відмовився від підпису в наказі «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 » №638/к від 04.02.2026, про що було складено акт №139 від 04.02.2026, та не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений термін.

Згідно оскаржуваної постанови №690 від 25.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено, що під час опрацювання відповіді №169 від 06.02.2026 на розпорядження № №12/434 від 02.02.2026 керівнику ПАТ "Івано-Франківськцемент", було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 , будучи належно оповіщеним інспектором з в/ о ПАТ "Івано-Франківськцемент" Світланою Горішною про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 10.02.2026 р. з метою звірки в/о даних, відмовився від підпису в наказі "Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 " №638/к від 04.02.2026, про що було складено акт №139 від 04.02.2026 р. "про відмову працівників ознайомитись з розпорядженням та наказом про оповіщення щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 ", та не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений термін. Відповідно до ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 (Порядок військового обліку), п.32, 47, 79 обов`язком військовозобов`язаних є з`являтися за викликом ТЦК та СП. Ухилення від виконання такого обов`язку передбачено ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Виходячи з наведеного, вчинене громадянином ОСОБА_1 правопорушення відбулося в період дії особливого періоду згідно Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. У зв`язку з цим на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

20.02.2026 ОСОБА_1 направлено повідомлення №14, сформоване ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 18.01.2026, про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 25.02.2026 о 12 год 00 хв.

Як убачається з відомостей трекінгу поштових відправлень повідомлення про виклик ОСОБА_1 фактично прийняте оператором поштового зв`язку 20.02.2026, і лише 03.03.2026 повернуто відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою).

Згідно постанови головного державного виконавця галицького відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ворох В.П. від 05.05.2026 року відкрито виконавче провадження №80915326 з виконання постанови №690 від 25.02.2026 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави в розмірі 34000 грн.

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч.1 ст.22 цього Закону громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно ч.3 ст.22 вищевказаного Закону під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація на території України. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України.

Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Частинами 1, 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо не складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд звертає увагу, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про адміністративне правопорушення не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Лише доказ фіксації, який долучений до постанови про адміністративне правопорушення, а не сама постанова, без зазначення у ній належних доказів вчинення такого правопорушення, підтверджує обставини та подію щодо вчинення правопорушення та накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним по справі.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови про адміністративне правопорушення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.

Суд зазначає, що належним доказом у такій категорії справ, який встановлює наявність адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення.

Водночас, відповідно до частини 6, 7 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа: не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику; або подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Аналогічне правове регулювання міститься у пункті 1 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3.

Зокрема, протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Указана Інструкція прямо встановлює лише два винятки: 1) Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику; 2) Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Щодо порядку повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.9 розділу 2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 р. за № 36/41381 матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП.

Статтею 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 278 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Тобто, виходячи з приписів наведених норм, під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Суд зазначає, що в будь-якому випадку особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи.

Це право є гарантією реалізації інших прав особи, визначених ст.268 КУпАП, а саме: на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Суд звертає увагу, що в оскарженій постанові позивача визнано винним саме через нез`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 саме на 25.02.2026 о 11:00 год.

Однак позивач ОСОБА_1 не був належним чином оповіщений про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 10.02.2026 о 10:00 год, оскільки з долученого до матеріалів справи наказу керівника ПАТ «Івано-Франківськцемент» від 04.02.2026 року «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 » наявний запис під №26 « ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ; у графі примітка вказано «Акт №139 від 04.02.2026». Однак, такого акту про відмову працівників (у тому числі позивача) ознайомитися з розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_1 суду не надано.

Щодо повідомлення про дату та час розгляду справи, то із трекінгу відстеження поштового відправлення №7740103862395 встановлено, що таке прийнято 20.02.2026 року у м. Тисмениця, прибуло до Відділення с.Дубівці 24.02.2026 року; повернення відправнику – одержувач відсутній за вказаною адресою 03.03.2026 року, вручено за довіреністю 77401 09.03.2026 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання є 03.03.2026 року, оскільки саме у цей день поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Натомість, повідомленням №14 здійснено виклик позивача на 25.02.2026 року о 12:00 год.

Відтак, позивач вважається належно оповіщеним про розгляд справи лише 03.03.2026 року, тому не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи зазначення в оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним про виклик на 25.02.2026 року не з`явився.

Отже, на час винесення оскаржуваної постанови – 25.02.2026 у відповідача не було жодних відомостей про належне повідомлення та отримання позивачем такого повідомлення.

Також, відповідачем не надано для дослідження в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки як установлено судом такий не складався взагалі.

Судом достеменно встановлено, що підстав для розгляду відповідачем справи без протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема заяви про визнання ОСОБА_1 своєї вини та підтвердження про отримання ним виклику, відсутні, і в даному випадку його складання є обов`язковим.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки у матеріалах справи відсутня інформація про те, що позивач був оповіщений своїм роботодавцем про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також поінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, суд погоджується з доводами позивача про істотні порушення відповідачем процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, зокрема відсутність передбачених законом підстав для розгляду справи без складення протоколу, відсутність належного повідомлення про виклик позивача, порушення його права на участь у розгляді справи та на захист.

Вказане є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, суд дійшов висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення № 690 від 25.02.2026 є протиправною, а тому її необхідно скасувати.

З огляду на зазначене, позов слід задовольнити в повному обсязі.

VІ. Судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час відповідно до рішення КСУ № 10-р(ІІ)/2026 від 9 вересня 2026 року КСУ визнав, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає сплати судового збору за подання позову чи апеляційної скарги про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення (штрафу). Відтак, підстави для стягнення судових витрат із відповідача відсутні, а позивач вправі звертатись із відповідною заявою щодо повернення сплаченого судового збору із державного бюджету.

На підставі ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст. 38, ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову №690 від 25.02.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Рішення складене в повному обсязі 25.09.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.