Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №344/21403/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21403/25

Провадження № 2/344/2009/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю:секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.

та учасників розгляду : прокурора Романів Г.

представника позивача –адвоката Челій-Пушкар О.І.,

представника відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третьої особи : органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025 позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить : позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позову, зокрема, зазначено, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі з 01.11.2002 по 04.12.2024. У шлюбі у них народились діти : син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу доньку залишено проживати разом з матір`ю. 20.10.2025 відповідно до наказу служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради дитину у зв`язку з ухиленням матері ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків влаштовано в сім`ю бабусі ОСОБА_7 .

Разом з тим, щодо ОСОБА_3 неодноразово розглядались справи про невиконання батьківських обов`язків щодо виховання дітей, вчинення домашнього насильства. В присутності доньки відповідач перебувала у стані алкогольного сп`яніння, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про розвиток дитини, не цікавиться її навчанням, вихованням, що негативно впливає на стан доньки ОСОБА_6 .

Після влаштування дитини на проживання з бабусею, ОСОБА_3 , не цікавиться життям дитини, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток, участі в вихованні не приймає, не дивлячись на те, що отримує аліменти на утримання дитини, кошти на утримання дитини не надає.

ОСОБА_3 не виконує свої батьківські обов`язки щодо доньки, не бере належної участі у її вихованні, не забезпечує необхідного утримання, наявні підстави для позбавлення її батьківських прав.

02.12.2025- ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі.

25.03.2026- ухвалою суду закрито підготовче провадження.

У вступному слові представник позивача позовні вимоги підтримала, зокрема з підстав та мотивів, що викладені письмово. Позов просила задоволити.

Представник відповідача у вступному слові у позові просила відмовити, так як позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.

Прокурор не заперечила проти задоволення позову, так як таке відповідатиме інтересам дитини. Зауважила, що відповідач не цікавиться даної справою. Фактично ініціювала представництво інтересів відповідача, її мати. Сама представник відповідача підтвердила, що її довіритель не йшла на контакт.

Представник третьої особи подала заяву про розгляд справи без участі.

Суд, вислухавши вступне слово сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків:

Так, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що видане повторно, батьками вказані : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно із рішенням Івано-Франківського міського суду у цивільній справі №344/20167/24 від 04.12.2024, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 01.11.2002 розірвано. Неповнолітню дитину, ОСОБА_4 залишено проживати з матір`ю ОСОБА_3 . Рішення суду набрало законної сили 09.01.2025.

Відповідно до наказу №912 служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради малолітню ОСОБА_4 , як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, пов`язаних з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків тимчасово влаштовано у сім`ю бабусі ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 , до вирішення питання про повернення дитини в рідну сім`ю або надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та подальше влаштування дівчинки.

Відповідно до акту обстеження умов проживання, що затверджений начальником Служби у справах дітей 30.05.2025 в присутності батька ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , де проживають : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в помешканні проведений сучасний ремонт, таке облаштоване меблями та побутовою технікою. Базові потреби дитини забезпечені на достатньому рівні. Зі слів батька продукти харчування закупив він. Батько призваний до лав ЗСУ, мати працює в магазині «Сенсей». Фінансово забезпечує дитину батько. За висновком житлово-побутові умови частково задовільні. В помешканні брудно, розкидані речі, неохайна постільна білизна. Зі слів батька він прибув у відпустку. Зайшовши у помешкання побачив дружину у стані алкогольного сп`яніння. Факт сп`яніння 25.05.2025 є зафіксований поліцією. Про те, його цікавлять лише належні умови для дитини. Зі слів дитини мати їсти не готує; дитину годує бабуся. Зранку дівчинка не снідає. Під час відвідування матері дома не було.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 25.08.2025 присутності матері ОСОБА_3 , такі забезпечені на достатньому рівні. О 15 год. 20 год. дитина повідомила, що голодна; матір перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння, була порушена координація рухів. Дитина була передана бабусі до вирішення питання про можливість повернення до батьків на виховання. Матір відмовилась підписувати акт обстеження.

Так, згідно із даних інформації щодо розгляду судових справ сайту « Судова влада», а саме :

-У справі № 344/3710/23, ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження. З ухвали суду вбачається, що саме 16.02.2023 року, близько 18 год. 00 хв. вона перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння, вихованням дочки не займалася, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП;

-У справі 344/2712/23, ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу. З ухвали суду вбачається, що 16.02.2023 року близько 16 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинила домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно свого сина ОСОБА_8 , а сааме виражалася в його сторону нецензурною лайкою, виганяла з місця реєстрації, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров`ю.

-У справі 344/15874/23 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення. В ухвалі суду зазначено, що ОСОБА_3 неналежним чином не виконує батьківські обов`язки передбачені ст. 150 СК України, щодо виховання своїх малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 07.08.2023 близько 17 год. 00 хв. знаходилася по АДРЕСА_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, вихованням дитини не займалася, не цікавилася.

-У справах про адміністративне правопорушення,а саме за №344/19630/24 та 344/9921/25, провадження закрито за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/20158/24, у задоволенні заяви ОСОБА_3 , за участю заінтересованої особи : ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису – відмовлено у повному обсязі. Рішення набрало законної сили 17.12.2024. в обґрунтування заяви ОСОБА_3 зазначала, що відповідач систематично вчиняє щодо заявника психологічне та фізичне насильство, ображає словесно, погрожує фізичною розправою,зокрема і при доньці. Разом з тим, ОСОБА_2 вказував, що заява безпідставною та надуманою. З 10 березня 2022 року перебуває на військовій службі. До лютого 2023 року вдома не був, у питанні виховання дітей поклався на дружину. Вперше приїхав у відпусту 22 січня 2023 року. Прибувши до квартири, побачив жахливу картину, повний безлад, гори брудної посуди та білизни, жахливі умови для проживання малолітньої дитини. Дружина через зловживання алкоголем знаходилася в неадекватному стані, через що був змушений викликати швидку допомогу. Протягом трьох місяців відмивав квартиру для можливості проживання дітей. Після закінчення відпустки повернувся на фронт та у жовтні знову приїхав у відпустку. Обидва рази звертався до Служби у справах дітей, працівниками якої складалися відповідні висновки. Причиною звернення було неналежне виховання дружиною дітей. Також дружина зловживала алкоголем, внаслідок чого застосовувала фізичну силу до сина ОСОБА_5 , який пішов з дому. Через зловживання алкоголем дружина не займається вихованням дочки, не готує їжу, не слідкує за сезонним одягом, не доглядає, не дбає за стан здоров`я дитини. Через таку поведінку дружини він змушений був неодноразово звертатися до Служби у справах дітей, про що останньою складалися відповідні акти обстеження житлово-побутових умов та висновок оцінки потреб сім`ї. З 01 вересня 2023 року дочку зі школи забирає його мама ОСОБА_7 , якій 76 років та піклується нею. Старшого сина дружина вигнала і він проживає окремо. З 02 по 25 жовтня 2024 року він приїхав додому у відпустку та побачив, що для дитини відсутня їжа. На кухні гори брудної посуди, у всіх кімнатах антисанітарія, брудно. Все це він зафіксував на відео та викликав працівників поліції. Протягом відпустки він наводив у квартирі порядок, займався вихованням дочки, готував їй їжу. ОСОБА_2 не заперечує, що із дружиною під час його відпустки виникають сварки через її неналежне виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої дочки на період його знаходження на фронті».

Також, судом у справі № 344/20158/24, встановлено, що «У судовому засіданні заявник підтвердила, що її чоловік мобілізований та приїжджає на відпустку додому, наступні шість місяців він знову також буде проходити військову службу. Судом був досліджений відеозапис (а.с. 7), проте з даного доказу неможливо встановити вчинення будь-яких форм домашнього насильства. Суд зазначає, що сам факт звернення заявниці до органів поліції та винесення заборонного припису не є безумовною підставою для застосування судом до ОСОБА_2 спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно із інформацією КЗ « Міський центр соціальних служб» Івано-Франківської міської ради №105/49-20 від 15.07.2025 сім`я ОСОБА_9 , яка проживає по АДРЕСА_2 , отримує послугу соціального супроводу з 13.05.2025 згідно заяви матері. З матір`ю проводилися бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків, необхідності догляду дитини за неповнолітньою дитиною, недопущення залишення дитини без нагляду дорослих, ведення здорового способу життя та шкідливого впливу алкоголю, дотримання санітарно-гігієнічних умов проживання та кола спілкування матері. Однак, ОСОБА_9 ігнорує рекомендації фахівця із соціальної роботи, часто залишає дитину саму в помешканні. На час відвідування сім`ї 11.07.2025 та ІНФОРМАЦІЯ_4 в помешканні спостерігався безлад, розкидані речі, відсутні продукти харчування та готова їжа, стійкий неприємний запах алкоголю та зіпсованих продуктів. Відтак, просять начальника служби у справах дітей вжити заходів.

Згідно із рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.04.2026 №547 вирішено надати Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області висновок у справі про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дитини ОСОБА_4 .

З такого висновку, який є додатком до рішення від 21.04.2026 за №547, вбачається, що згідно з згідно актом оцінки потреб від 22.01.2026 №47.5-08/9, складеним фахівцем із соціального роботи КЗ «МЦСС» Івано-Франківської міської ради відомо, що сім`я двічі отримувала послугу соціального супроводу в КЗ «Міський центр соціальної служби» ІФМР з 05.02.2024 до 05.08.2024 (знята з мінімізацією складних життєвих обставин) та з 13.05.2025 до 08.12.2025 (знята з негативним результатом). З матір`ю проводилися бесіди щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, необхідності догляду за малолітньою дитиною, недопущення залишення дитини без нагляду дорослих, ведення здорового способу життя та шкідливого впливу алкоголю, врегулювання конфліктних ситуацій з родичами, дотримання санітарно – гігієнічних умов проживання, раціонального використання коштів, які призначені для дитини та кола спілкування матері. ОСОБА_3 пройшла лікування в КЗ «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» ( 12.09.2025). Однак, 19.09.2025 така перебувала з вираженими ознаками алкогольного сп`яніння. 09.10.2025 поліцією складено протокол на матір з приводу стану алкогольного сп`яніння в присутності малолітньої дитини. Неодноразово під час спілкування у матері спостерігалась неконтрольована поведінка, дратівливість, різка зміна настрою без видимої причини, неадекватна поведінка. Мати ігнорувала телефонні дзвінки та рекомендації фахівця із соціальної роботи. Мати ОСОБА_3 не здатна самостійно вирішувати власні проблеми та здійснювати належний догляд за дитиною. Складні життєві обставини наявні. ОСОБА_10 висловлювалась нецензурно та ображала фахівця з соціальної роботи. ОСОБА_3 не працює, не за призначенням використовує аліменти призначені для доньки, фінансово не допомагає дитині, не цікавиться її життям. Мати приходила двічі до дитини в пізній час доби, у стані алкогольного сп`яніння.

Також, у висновку зазначено, що зі слів бабусі, ОСОБА_7 , з вересня по листопад 2025 року мати ОСОБА_10 не займається вихованням доньки та не спілкувалася з нею. ОСОБА_10 прийшла на день Святого Миколая до дитини та принесла подарунок.

Згідно із листом від 19.01.2026 №37/69, наданого адміністрацією КНП « ЦПМКДД» ІФМР дитина має відповідний діагноз, захворювання. На прийом дитину супроводжує бабуся ОСОБА_7

12.01.2026 працівниками Служби у справах дітей було проведено бесіду з ОСОБА_3 та повідомлено про розгляд позову про позбавлення батьківських прав.

Згідно із характеристикою адміністрації Ліцею 20 Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_4 навчається в ліцеї з першого класу, характеристика виключно позитивна. Мати у вересні приводила дитину до ліцею, а забирала після уроків бабуся ОСОБА_11 батько – коли був у відпустці. ОСОБА_3 не завжди відвідувала батьківські збори. З її слів матері, між батьками часто виникали конфлікти. З середини жовтня 2025 року ОСОБА_6 проживає у бабусі ОСОБА_7 , яка приводить і забирає її зі школи, турбується про дитину.

26.02.2026 на підставі клопотання Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, що підтверджується актом передачі дитини від 26.02.2026, ОСОБА_4 передано до Соціально-реаблітаційного центру « Світлиця Святої Макрини», так як під час візиту в сім`ю дитина повідомила, що не хоче залишатися на проживанні з бабусею та просить її забрати. Свій намір пояснює тим, що у неї з бабусею виникає багато конфліктів, непорозумінь, як на побутовому рівні, так і через світосприйняття, викликано великою різницею у віці. Дитина не виявляє прихильності до бабусі, оскільки ( зі слів дитини), бабуся у всьому її обмежує, не дозволяє спілкуватись з іншою бабусею, гуляти з друзями, користуватись телефоном. Тому просить забрати її або до іншої бабусі або в центр соціально-психологічної реабілітації для дітей.

Питання розглядалось на комісії з прав дитини 04.03.2026 (протокол ;4) у присутності батька та матері.

Разом з тим, суд враховує пояснення дитини ОСОБА_6 , яка у присутності спеціаліста психолога, в судовому засіданні повідомила, що останній раз бачила маму взимку. Не дуже хоче її бачити та не хотіла б говорити про маму (причин цього не висловила). Якщо щось потрібно, то звертається до бабусі чи до батька.

Свідок ОСОБА_8 , син сторін у справі, дав покази, що мати не дбає про сестру. Після того, як батько пішов на фронт, мати фактично почала зловживати спиртним. З зими 2023 року він почав проживати окремо, так як був конфлікт з мамою. Сталося таке після того, як він зробив зауваження матері через те, що вона не належно дбає про сестру, так як відсутня їжа, нормальні умови, мати накинулась на нього з ножицями. Він працює вахтовим методом. Маму з сестрою навідував раз на два тижні. У найгіршому стані матір він бачив у вересні - жовтні 2025 році. Не може пояснити, з яких причин така почала вживати алкоголь.

Свідок ОСОБА_7 , мати позивача у справі, суду дала покази, що ОСОБА_10 не дбала за ОСОБА_6 , дитина була без їжі, в квартирі не придбано. Після цього, працівники служби у справах дітей забрали дитину від матері і дали їй на виховання. ОСОБА_6 перебувала у неї три місяці, за цей час ОСОБА_10 не цікавилась дитиною, не дзвонила, не приходила. Лише у кінці грудня 2025 року ОСОБА_10 приходила тричі у стані алкогольного сп`яніння. На даний час з січня 2026 року дитина в центрі Св. Мокрини. Зі слів дитини відомо, що мати не приходить, і не телефонує, лише бабуся по лінії матері. З дитиною у неї (свідка ) виникло непорозуміння через надмірне користування телефоном.

Суд надає віри таким позам та бере їх до уваги.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, СК України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, підписану Українською РСР 21 лютого 1990 року та ратифікованою постановою ВР №789-XII від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини).

Так, відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Аналогічна за змістом норма міститься в ст.27 Конвенції про права дитини.

За змістом ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.141 СК України кожна дитина має право на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За змістом ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 СК України на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.155 СК України батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. Відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства.

Нормою ч.1 п.2, ч. ч. 2-4 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, в тому числі, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. З підстави за п. 2 мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За змістом, характером та значенням, як для батька (матері), так і для дитини правових наслідків позбавлення батьківських прав, передбачених ст. 166 СК України, позбавлення батьківських прав є винятковою мірою. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують ), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини. У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. При цьому за положенням ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При вирішенні такої категорії спорів необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, який підлягає застосуванню лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені в ході розгляду справи факти у контексті позбавлення батьківських прав, необхідно також враховувати, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід, як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Правові висновки щодо викладеного викладено, також зазначено в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2020 року по справі №552/2947/19, від 11 вересня 2020 року по справі №357/12295/18, від 11 вересня 2020 року по справі №371/693/18, від 29 квітня 2020 року по справі №522/10703/18, від 13 квітня 2020 року по справі №760/468/18, від 11 березня 2020 року по справі №638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року по справі №461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року по справі №409/1865/17-ц, від 29 січня 2020 року по справі №756/1967/16-ц.

Судова практика щодо застосування положень ст.164 СК України є усталеною. Крім того, схожий підхід до вирішення питання про позбавлення батьківських прав роз`яснено в п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц.

Статтею 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

За змістом ст. 7 СК України, ст.3 Конвенції про права дитини регулювання сімейних відносин, зокрема судами, має здійснюватися з максимально можливим та першочерговим урахуванням і забезпеченням інтересів дитини.

Так, у даній цивільній справі відповідач, будучи (вважаючись) належним чином повідомленою про судові засідання у справі, не надала пояснення по суті спору щодо порядку здійснення та виконання нею своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини. Так, її представництво було забезпечено адвокатом за дорученням для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, яка повідомила, що відповідач заперечує про позбавлення її батьківських прав, про розгляд справи їй відомо. При цьому, також враховує, що у попередніх засідань представник відповідача повідомляла комунікації з відповідачем, оскільки та не відповідала на її телефонні зв`язки.

Судом неодноразово відкладалися судові засідання, в том числі і з метою надання можливості відповідачу особисто з`явитися в судове засідання, однак як вже зазначено таким правом відповідач не скористалася.

При цьому, жодних обставин поважності причин того, що ОСОБА_3 не займається вихованням своєї доньки, судом не встановлено.

Судом не встановлено також обставин, а стороною відповідача такого не доведено належними та допустимими засобами доказування, що будь-хто чинить перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні з дитиною, участі у її вихованні, з огляду, в тому числі, і на вік дитини, яка на думку суду вже є свідомою щодо батьківського піклування.

Під час перегляду судових рішень про задоволення позову про позбавлення батьківських прав по справі № 459/3411/18 Верховний Суд роз`яснив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, свідомо та систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не відстоює належно позицію. Належні докази на підтвердження того, що відповідач піклується про фізичний і духовний розвиток доньки ОСОБА_6 , її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини (в разі потреби), спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; надає дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; виявляє інтерес до внутрішнього світу дитини, - відсутні.

Також, відсутній інтерес до малолітньої доньки у відповідача, зокрема за час розгляду справи (дитина перебуває у центрі св. Мокрини, проте мати не відвідує дитину, до цього двічі сім`я перебувала під соціальним супроводом), несе загрозу для розвитку дитини враховуючи і попередню та дійсну поведінку матері ( зловживання алкоголем, незабезпечення дитини їжею, вихованням, доглядом) та відсутність доказів на її зміну, є такою, що не відповідає забезпеченню прав дитини, а отже є свідомим ухиленням від виконання батьківських обов`язків.

Такі обставини свідчать про те, що поведінка матері, пов`язана з її самоусуненням від виконання батьківських обов`язків, суперечить інтересам дитини ОСОБА_6 , створює перешкоди у реалізації навіть самих простих невід`ємних прав та обов`язків.

При цьому, у постанові від 29.09.2021 по справі № 459/3411/18, Верховний Суд наголосив, що «права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків».

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо доньки ОСОБА_6 , є обґрунтованими, такими, що відповідають інтересам дитини та підлягають задоволенню, так як встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач не тільки ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а свідомо не бажає їх виконувати.

Положення ст. 166 СК України передбачають такі правові наслідки позбавлення батьківських прав. Особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

В той же час, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 331/8310/15, провадження № 61-4879св20.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останній положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Крім цього, так як позов задоволено, з відповідача в користь позивача, слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Керуючись 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 224, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1 331, 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації : АДРЕСА_2 ;

Третя особа : Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ЄДРПОУ 04054346, адреса : вул. Грушевського,21, м. Івано-Франківськ.

Повне рішення 24.09.2026.

Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.