Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №607/4916/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2026 Справа №607/4916/26 Провадження №2/607/3740/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Тернопільводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення боргу та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

05 березня 2026 року Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» (далі – КП «Тернопільводоканал») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення боргу в розмірі 20 906,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог КП «Тернопільводоканал» зазначило, що на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . До листопада 2013 року нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення здійснювалися за показами лічильника холодної води

КВ-1,5 № 223619, зареєстрованого 27 липня 2006 року та опломбованого 18 січня 2012 року. Особовий рахунок було відкрито на ОСОБА_3 , який на той час був співвласником будинку.

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 повідомив про відмову від користування послугами, після чого їх надання припинено шляхом пломбування запірної арматури у закритому стані на вводі в будинок, особовий рахунок закрито, а нарахування припинено. Заборгованість на той час була відсутня. Лічильник був установлений на межі балансової належності – у місці приєднання мережі споживача до водопроводу позивача.

17 червня та 10 листопада 2021 року житловий будинок частинами відчужено на користь відповідачів. Останні про зміну власників КП «Тернопільводоканал» не повідомили, за видачею технічних умов та погодженням проєкту водопостачання і водовідведення не зверталися, заяв про розпломбування запірної арматури та відновлення надання послуг не подавали.

24 червня 2025 року працівниками КП «Тернопільводоканал» проведено технічне обстеження водопровідних мереж та складено відповідний акт, яким зафіксовано ввід у будинок діаметром 20 мм, наявність лічильника КВ-1,5 № 223619, опломбованого до труби, однак ідентифікувати пломбу не вдалося, а також самовільне підключення до водопровідної та каналізаційної мереж. До опломбування запірної арматури працівників підприємства не допущено. Під час обстеження також встановлено проведення реконструкції будинку, при цьому в місці підключення на межі балансової належності засіб обліку води був відсутній.

Посилаючись на те, що приєднання до мереж здійснено без технічних умов та погодженого проєкту, договір про надання послуг із відповідачами не укладався, а споживання води здійснювалося без належного обліку, позивач вважає таке приєднання самовільним та провів розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу.

Виходячи з діаметра вводу 20 мм, розрахункового періоду 30 днів та швидкості руху води 0,7 м/с, позивач визначив обсяг споживання у 569,72 м?, а вартість послуг за тарифом 36,696 грн за 1 м? – у розмірі 20 906,45 грн. Направлені відповідачам попередження про необхідність сплати зазначеної суми залишилися без задоволення.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористалися.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача – КП «Тернопільводоканал» – в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялося належним чином, однак подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, у якій також зазначив про підтримку позовних вимог та не заперечив стосовно заочного розгляду справи.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідачів, повторно в судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили та відзиву не подали.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07 липня 2025 року № 434304997, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2388761961101, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності по (одній другій) частці належить житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 126,6 кв.м., житловою площею 55,5 кв.м. (а.с. 4–6).

Відповідно до Інформації про осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 03 жовтня 2025 року за цією адресою зареєстровані: ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 –

ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дата реєстрації 11.07.2022, 10.11.2022 та 10.11.2022 відповідно (а.с. 7).

Актом технічного обстеження водопровідних мереж від 24 червня 2025 року, складеним інспекторами ВКІ КП «Тернопільводоканал» Лещишин О.Р. та ОСОБА_6 , зафіксовано, що інспекторами виявлено ввід 20 мм, водомір КВ -1,5 № 223619, показник 79. Пломба ДСТУ неможливо визначити. До труби опломбований, визначити пломбу не можливо. На час обстеження з`ясовано, що наявне самовільне підключення до водопровідної та каналізаційної мережі. Також є самовільне підключення до фекальної міської мережі. До опломбування запірної арматури не допущено (а.с. 8).

Також актом технічного обстеження водопровідних мереж від 03 листопада 2025 року, складеним працівниками КП «Тернопільводоканал», встановлено, що будинок за вказаною адресою є новозбудованим, а в місці підключення на межі балансової належності водомір відсутній. На час проведення обстеження мешканців у будинку не було (а.с. 8).

Крім того, згідно з відомостями пошукової системи Міністерства юстиції України, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2388761961101 та кадастровим номером земельної ділянки 6110100000:02:006:0043 відомостей не знайдено (а.с. 10). До матеріалів справи також долучено фотоматеріали будинку (а.с. 14–15) та схему проходження водопровідних мереж по АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок пропускної спроможності труб вводу при швидкості руху води 0,7 м/с, для різних форм труб (а.с. 9).

Відповідно до картки абонента за період з лютого 2024 року по лютий 2026 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим за адресою: АДРЕСА_2 , власниками по 1/2 частці зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , стан абонента – «самовільне приєднання». Заборгованість, нарахована за період з липня 2025 року по лютий 2026 року, становить 20 906,42 грн (а.с. 11, 12).

У попередженні КП «Тернопільводоканал», адресованому ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вказано, що станом на 01 серпня 2025 року їхня заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення становить

20 906,42 грн (а.с.13).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

2.1. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша та друга статті 8 Конституції України). Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України закріплено: суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша); суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга); суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта); забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина десята).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша); законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина друга); судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя); при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта); обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина п`ята).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною другою статті 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідачів на його користь заборгованість в розмірі 20 906,42 грн, оскільки фактично користувалися ними як споживачі житлово-комунальних послуг.

2.2. Правовідносини, які виникли між сторонами цього спору, регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), Водним кодексом України (далі – ВК України), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі – Закон № 2189) та іншими нормативно-правовими актами України.

Частини перша – друга статті 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Частина перша статті 526 ЦК України визначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (частина перша статті 6 Закону № 2189).

Згідно з пунктами 6, 13 частини першої статті 1 Закону № 2189 індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2189 надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (частина друга статті 12 Закону № 2189).

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону № 2189 договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901

ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 9 Закону № 2189 споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Як вбачається з матеріалів справи договір про надання послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між позивачем та відповідачами не укладався, однак правовідносини, які виникли, регулюються Законом № 2189, чинним на момент надання житлово-комунальних послуг, та Правилами користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 21 червня 2008 року № 190 (далі – Правила № 190).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Верховний Суд зауважував, що відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг (постанова від 20 листопада 2024 року, справа № 463/6799/18).

Відповідно до пункту 1 розділу IV Правил № 190 не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Самовільне користування – користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення за відсутності договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення із виконавцем комунальної послуги, а також у випадку порушення споживачами умов укладеного між сторонами договору (пункт 4 розділу І Правил № 190).

За пунктом 4 розділу IV Правил № 190 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4). Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов`язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову.

У разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води. Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб (пункт 6 розділу IV Правил №190).

З інформації, яка міститься у вільному доступі в мережі Інтернет, вбачається, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24 грудня 2024 року № 2320 затверджено тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для населення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі самовільно приєдналися до систем централізованого водопостачання та водовідведення. Оскільки дату початку такого приєднання встановити неможливо, позивач відповідно до пункту 6 розділу IV Правил № 190 правомірно здійснив розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу за розрахунковий період тридцять діб, унаслідок чого нараховано 20 906,42 грн.

Згідно з вимогами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачами не надано суду доказів, які б свідчили про безпідставність вимог позивача.

2.3. Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Суд враховує, що відповідачі є співвласниками по 1/2 частці одного житлового будинку, самовільне приєднання якого до систем централізованого водопостачання та водовідведення здійснено через спільний водопровідний ввід. Спірна заборгованість визначена не виходячи з обсягу послуг, індивідуально спожитих кожним із відповідачів, а відповідно до пункту 6 розділу IV Правил № 190 за пропускною спроможністю цього водопровідного вводу за розрахунковий період тридцять діб.

За таких обставин визначити окремий обсяг безоблікового водокористування кожного зі співвласників та, відповідно, розподілити нараховану за правилами пункту 6 розділу IV Правил № 190 суму між ними залежно від фактичного обсягу споживання кожним неможливо. Тому предмет спірного грошового зобов`язання, яке виникло внаслідок самовільного приєднання належного відповідачам об`єкта до централізованих мереж, у межах цих правовідносин є неподільним, що відповідно до статті 541 ЦК України є підставою для солідарного обов`язку відповідачів.

Відтак заборгованість у розмірі 20 906,42 грн підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь КП «Тернопільводоканал».

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи наведене, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що факт самовільного приєднання відповідачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, а також правомірність здійсненого позивачем нарахування за пропускною спроможністю водопровідного вводу підтверджені належними та достатніми доказами. Відтак з відповідачів на користь КП «Тернопільводоканал» підлягає солідарному стягненню заборгованість у розмірі 20 906,42 грн.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову – на відповідача.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 3 328 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 24592 від 07 листопада 2025 року та № 27154 від 18 березня 2026 року (а.с. 17, 25). Оскільки позов задоволено, з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 1 664 грн судового збору.

Одночасно суд роз`яснює, що згідно з вимогами статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76–78, 141, 223, 244, 247, 258–268, 273–274,

280–289, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Комунального підприємства «Тернопільводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення боргу – задовольнити.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал» заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 20 906 (двадцять тисяч дев`ятсот шість) гривень 42 копійки.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал» сплачений судовий збір у розмірі

3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень, тобто по 1 664 (одній тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні з кожного.

4. Відповідачам направити копію заочного рішення суду.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

11. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

12. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у тридцяти денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Тернопільводоканал», код ЄДРПОУ: 03353845, адреса місця знаходження: вул. Старий Поділ, 7, м. Тернопіль.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець