Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №335/3019/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №335/3019/26

Суддя: Новасардова І. В.

1Справа № 335/3019/26 2/335/2205/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючої судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в особі представника адвоката Чернової Г.С. звернулася до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання дитини.

В обґрунтуванні позову зазначила, що від спільного проживання без реєстрації шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 18.03.2015 позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2014 ЄУН №335/9233/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розміру частини з усіх видів заробітку та доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 11.08.2014 до досягнення дитиною повноліття. Рішення Орджонікідзевського суд м. Запоріжжя від 11.03.2021 року шлюб між сторонами розірвано. На підставі рішення по справі ЄУН №335/9233/14-ц, було відкрито виконавче провадження №45123682, яке перебуває на виконанні в Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

На теперішній час за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати аліментів на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період 30.09.2019 по 16.01.2026 в сумі 268 076,11 грн. Позивачка зазначає, що відповідач рішення суду не виконує та ухиляється від утримання неповнолітньої доньки, просила стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 268 0736,11 гривень.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 30.03.2026 відкрито провадження у цій справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 29.04.2026 залучено в якості третьої особи Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

04.05.2026 року від представника позивача надійшла оновлена позовна заява, в обґрунтування якої зазначено наступне. У провадженні Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України наявне виконавче провадження № 45123682 з примусового виконання виконавчого листа № 335/9233/14-ц, за яким відповідач має заборгованість зі сплати аліментів. Розрахунок заборгованості у виконавчому провадженні № 45123682 за вказаним виконавчим листом, станом на березень 2026 року, становить 277 570,75 грн., що підтверджується оновленим розрахунком Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Тому, враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд поновити строк для оновлених позовних вимог та прийняти оновлену позовну заяву до розгляду, за якою стягнути з відповідача на користь позивача, неустойку (пеню) за несплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , за період з березня 2021 року по березень 2026 року включно у розмірі 277 570,75 грн.

28.05.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. За змістом якого просить долучити до матеріалів справи Витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12026087320000008 від 14.04.2026 відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 164 КК України.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 22.06.2026 року поновлено представнику позивачу процесуальний строк для подання заяви про збільшення позовних вимог. Прийняти заяву про збільшення позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання дитини.

Від представниці позивачки адвоката Чернової Г.С., 01.09.2026 надійшли додаткові пояснення, за змістом яких надано на підтвердження зміни прізвища позивача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » та інформацію по виконавчому провадженні № 45123682.

Позивачка у судове засідання не з`явився. Представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Третя особа повідомлена у встановлений законом порядку у судове засідання не з`явилась, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 81 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що від спільного проживання без реєстрації шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.2014, виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №04.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2014 ЄУН №335/9233/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розміру частини з усіх видів заробітку та доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 11.08.2014 до досягнення дитиною повноліття.

18.03.2015 між позивачкою ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2021 у справі №335/10991/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище « ОСОБА_6 ».

Постановою державного виконавця Біченко Л.П. Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжі ГТУЮ у Запорізькій області від 10.10.2014, було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 02.10.2010 виданого по справі №335/9233/14-ц.

У провадженні Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №45123682 щодо стягнення аліментів на підставі виконавчого листа по справі №335/9233/14-ц, що підтверджується інформацією про виконавче провадження з АСВП.

У відповідності до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на користь позивачки на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період березень 2021 по березень 2026 розмір заборгованості відповідача складає 277 570,75 грн. Отже, як вбачається з розрахунку, відповідач рішення суду не виконує та ухиляється від утримання своєї неповнолітньої дитини, яка проживає з позивачкою.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнені судом в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісяця, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.08.2014 і до досягнення дитиною повноліття, відтак цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. У разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) викладені такі правові висновки про порядок нарахування пені за прострочення аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець встановив розмір пені 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, до дня, в який проведена сплата заборгованості, чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помножити та один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %.

За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %.

Перебіг строку прострочення починається з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Представник позивачки навела розрахунок заборгованості неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, відповідно до якого розмірі неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період березень 2021 року до березня 2026 року складає 277 570,75 грн, що складає 100% суми заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідач контррозрахунок суми неустойки суду не надав, як і доказів своєї невинуватості у несплаті аліментів на утримання власної дитини.

Частиною 3 статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у цивільній справі № 661/905/19 неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

У Сімейному Кодексі України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Досліджуючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази того, що у боржника ОСОБА_2 на момент ухвалення судом рішення відсутня заборгованість зі сплати аліментів, або така заборгованість нарахована помилково.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина 9 статті 7 СК України).

У п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 22 Постанови пленуму верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» ст. 196 Сімейного кодексу України передбачено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

Враховуючи вищевказане, вважаю, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 196, 199 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання дитини- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по виконавчому провадженню №45123682 за період з березня 2021 року по березень 2026 року в розмірі 277 570 (двісті сімдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 25.09.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя І.В. Новасардова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua