Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №420/13878/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 420/13878/24

касаційне провадження № К/990/25723/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року (головуючий суддя - Попов В.Ф.),

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді Турецька І.О., Єщенко О.В.)

у справі № 420/13878/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА»

до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА») звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2024 року № 42/34-00-23/33268860.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27 листопада 2024 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року, позовні вимоги задовольнив.

У подальшому позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якому просив суд стягнути з відповідача судові витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 68 000,00 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року, задоволено заяву ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА» про стягнення судових витрат на проведення експертизи.

Так, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу на користь Товариства судові витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 68 000,00 грн.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача, то підстави для відшкодування йому витрат на підготовку експертного висновку відсутні. При цьому зазначає, що дослідження експертом правопорушень зафіксованих в акті перевірки, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені Товариством витрати були необхідними (неминучими).

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині третій статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями частин першої - третьої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (частини перша, шоста, сьома статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Позивач на підтвердження розміру витрат на проведення судової експертизи надав такі документи, а саме: договір про надання експертних та консультаційних послуг; додаткову угоду до договору; рахунок на оплату послуг у сумі 68 000,00 грн; платіжну інструкцію на суму 68 000,00 грн; акт приймання-передачі послуг за додатковою угодою.

Так, ураховуючи те, що експертний висновок був предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій, факт надання такого висновку підтверджується відповідними доказами, він стосувався предмету спору та вплинув на вирішення справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на проведення експертизи.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки і повторного дослідження наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.А. Васильєва І.Я.Олендер