Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №140/14451/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/14451/24 пров. № А/857/28504/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гінди О. М.

Гуляка В. В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 140/14451/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, (головуючий суддя першої інстанції Шепелюк В.Л., місце ухвалення м. Луцьк, за правилами спрощеного позовного провадження), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , позивач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії довідки МСЕК серії ААВ №501586 від 01 грудня 2021 року та пільгового статуту як особи з інвалідністю внаслідок війни третьої групи на період воєнного часу є продовженими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» (далі - Постанова №225).

Також зазначає, що оскаржуване рішення, оформлене протоколом засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30 листопада 2024 року №11 та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02 грудня 2024 року №1884, яким затверджено протокол засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30 листопада 2024 року №11, не містить у своєму тексті жодних підстав для виключення його зі списку на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1.89 рішення об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №11 від 30 листопада 2024 року в частині виключення із списку на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років) прапорщика запасу ОСОБА_1 , зі складом сім`ї 3 (три) особи, а саме: дочка – ОСОБА_2 , 1992 року народження, син – ОСОБА_3 , 1996 року народження;

Визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №1884 від 02 грудня 2024 року «Про затвердження протоколу №11 засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30 листопада 2024 року» в частині затвердження рішення об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 30 листопада 2024 року (протокол №11) щодо виключення із списку на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років) прапорщика запасу ОСОБА_1 , зі складом сім`ї 3 (три) особи, а саме: дочка – ОСОБА_2 , 1992 року народження, син – ОСОБА_3 , 1996 року народження; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 поновити з 30 листопада 2024 року прапорщика запасу ОСОБА_1 у списку на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років) зі складом сім`ї 3 (три) особи, а саме: дочка – ОСОБА_2 , 1992 року народження; син – ОСОБА_3 , 1996 року народження.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що посвідчення позивача особи з інвалідністю третьої групи протерміноване, оскільки згідно з довідкою до акта огляду МСЕК від 28 вересня 2021 року №501586 слід було пройти черговий переогляд 24 вересня 2023 року, але він ймовірно його не пройшов. Тому згідно з протоколом №11 об`єднаної житлової комісії від 30 листопада 2024 року позивача було виключено із списку на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років). При цьому позивач продовжує перебувати на обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання з 25 лютого 2010 року, з правом отримання житла в першочерговому порядку (учасник бойових дій) з 10 вересня 2017 року та з правом отримання житла в позачерговому порядку з 07 грудня 2020 року. Таким чином згідно з рішенням житлової комісії від 30 листопада 2024 року позивач втратив право на грошову компенсацію за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років). Відповідач, покликаючись на 3 пункт Постанови №225, зазначає, що законодавець передбачив можливість перенесення повторного огляду на період дії воєнного стану за умови неможливості направлення осіб з інвалідністю на медико-соціальне експертизу.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12 червня 2018 року №134 прапорщика ОСОБА_1 , звільненого наказом командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади від 30 жовтня 2018 року №252-РС з військової служби у запас відповідно до підпункту «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не виявили бажання продовжувати військову службу) частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу, з 30 жовтня 2018 року виключено зі списків особового складу, з усіх видів забезпечення. Тут же зазначено, що позивач постійним або службовим житлом не забезпечувався (а.с.21).

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та ветерана військової служби, що підтверджується копіями посвідчень учасника бойових дій серія НОМЕР_3 від 20 серпня 2017 року (а.с.29 зворот), ветерана військової служби серія НОМЕР_4 від 26 листопада 2018 року (а.с.30) відповідно.

З довідки до акта огляду МСЕК серії ААВ №501586 від 01 грудня 2021 року слідує, що ОСОБА_1 було проведено повторний огляд та встановлено третю групу інвалідності на строк до 1 жовтня 2023 року, на підставі захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, дата чергового переогляду 24 вересня 2023 року (а.с.31).

15 грудня 2021 року управлінням соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_5 особи з інвалідністю третьої групи (дійсне до 01 жовтня 2023 року), відповідно до якого він має право на пільги встановлені законодавством України для осіб з інвалідністю внаслідок війни (а.с.31 зворот).

Згідно з витягом з протоколу №11 від 25 лютого 2010 року засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_6 , ОСОБА_1 зі складом сім`ї чотири особи, в тому числі: дружина – ОСОБА_4 ,1969 р.н, дочка ОСОБА_5 ,1992 р.н., син ОСОБА_3 ,1996 р.н., було включено в списки військовослужбовців військової частини НОМЕР_6 , які мають право на отримання житлових приміщень (а.с.33).

Відповідно до даних Картки обліку жилих приміщень, наданих військовослужбовцю за час проходження військової служби, датою постановки позивача на квартирний облік вказано 25 лютого 2010 року (а.с.27 зворот-28).

З витягу з протоколу №2 від 20 березня 2015 року засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_6 слідує, що у зв`язку з розформуванням військової частини НОМЕР_6 , розформуванням житлової комісії військової частини НОМЕР_6 та передачі облікових документів до КЕВ м. Володимир-Волинський прапорщика ОСОБА_1 знято з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_6 з подальшим зарахуванням на квартирний облік у військовій частині по місцю проходження служби (а.с.32 зворот).

Згідно з витягом з протоколу №3 від 07 травня 2015 року засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , позивача поставлено на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 зі складом сім`ї три особи та зарахованого на чергу з 25 лютого 2010 року (а.с.33 зворот).

Як вбачається з витягу з протоколу №5 від 10 вересня 2017 року засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , прапорщика ОСОБА_1 було включено в списки на першочергове отримання житла з 10 вересня 2017 року складом сім`ї три особи, в загальну чергу з 25 лютого 2010 року (а.с.34).

07 грудня 2020 року на засіданні житлової комісії військової частини НОМЕР_1 було прийнято рішення вважати позивача зі складом сім`ї три особи, а саме дочка ОСОБА_2 , 1992 р.н., син ОСОБА_3 , 1996 р.н. таким, що перебуває на обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання з 25 лютого 2010 року з правом отримання житла в першочерговому порядку (УБД) з 10 вересня 2017 року з правом отримання житла в позачерговому порядку (за станом здоров`я) з 07 грудня 2020 року (витяг з протоколу №12 від 07 грудня 2020 року, а.с. 34 зворот).

Надалі, відповідно до витягу з протоколу №18 від 12 жовтня 2021 року засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , за результатами розгляду заяви прапорщика ОСОБА_1 , на підставі пункту 11 частини другої статті 7, пункту 18 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункту 3, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з захистом Батьківщини, було прийнято рішення внести позивача до списку осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО та визнані в установленому законом порядку особами з інвалідністю внаслідок війни та мають право на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном два роки) – а.с.35 зворот.

Згідно з витягом з протоколу №11 від 30 листопада 2024 року засідання об`єднаної житлової комісії, затвердженим наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02 грудня 2024 року №1884, за результатами перевірки облікової справи та доданих документів прапорщика ОСОБА_1 було виявлено, що посвідчення інваліда третьої групи серія НОМЕР_5 протерміноване, тому прапорщика запасу ОСОБА_1 ,1970 р.н., зі складом сім`ї 3 особи, а саме: дочка – ОСОБА_2 , 1992 р.н., син – ОСОБА_3 , 1996 р.н. виключено зі списку на позачергове одержання житлових приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років) та вважати таким, що перебуває на обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання з 25 лютого 2010 року з правом отримання житла в першочерговому порядку (учасник бойових дій) з 10 вересня 2017 року та з правом отримання житла в позачерговому порядку (за станом здоров`я) з 07 грудня 2020 року (а.с.24 зворот-25).

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття відповідачем спірних рішень, позивач ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю третьої групи внаслідок війни не втратив, і відповідно – право на перебування його у списку на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років).

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів висновує наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.37 Житлового кодексу УРСР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - ЖК), облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв`язку з виходом на пенсію.

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі ст.38 ЖК встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Статтею 40 ЖК визначено, що громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім`ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім`ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.

Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Вказаний перелік випадків для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов вичерпний.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі – Порядок №1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Порядком №1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Відповідно до п.22. Порядку №1081, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника) (п.23. Порядку №1081).

Пунктом 24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік. Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла. Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Згідно з п.29 Порядку №1081, військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Відповідно до п.30 Порядку №1081, військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п.31 Порядку №1081, житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п.32 Порядку №1081, військовослужбовцям житло надається згідно з чергою. Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Пунктом 33 Порядку №1081 встановлено, що житлове приміщення, що надається військовослужбовцю для постійного проживання, повинне бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.

Згідно з п.34 Порядку №1081, на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім`я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі. Ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення.

Отже, перелік підстав для зняття військовослужбовців з обліку, що визначений п.30 Порядку №1081, не є вичерпним. При цьому житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.

Встановлено, що позивач знятий з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення постійними жилими приміщеннями складом сім`ї одна особа у зв`язку із ненаданням визначених документів (не проходження щорічної перереєстрації).

Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі – Інструкція №380), яка визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).

Відповідно до п.1 розділу VІ Інструкції №380, житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Згідно з п.2 розділу VІ Інструкції №380, військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу Української УРСР. Потребуючими поліпшення житлових умов також визнаються: військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають в одній квартирі по дві і більше сім`ї незалежно від родинних відносин, та особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (у тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати); військовослужбовці з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11, 12 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та члени їх сімей; члени сімей загиблих, визначені абзацами шостим та восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, - із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.

Відповідно до п.3 розділу VІ Інструкції №380, облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об`єднаних житлових комісіях), військових комісаріатах та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.

Відповідно до п.22 розділу V Інструкції №380, зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п.16 розділу VI Інструкції №380, житлові комісії військових частин (об`єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах. За результатами інвентаризації щороку до 15 січня списки військовослужбовців та членів їх сімей, які перебувають на обліку військової частини, направляються до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району. Списки військовослужбовців, які перебувають на обліку, а також військовослужбовців, які не пройшли щорічну перереєстрацію та виключені з обліку, розміщуються у загальнодоступному місці військової частини для загального ознайомлення протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення житловою комісією військової частини (об`єднаної житлової комісії). Військовослужбовці та члени їх сімей, виключені з обліку, мають право повторно протягом року подати командиру військової частини рапорт та документи, визначені Порядком забезпечення житловими приміщеннями, для зарахування на облік в порядку, визначену цією Інструкцією, із збереженням попереднього часу перебування на обліку.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії ААВ №501586 від 01 грудня 2021 року (дата чергового переогляду 24 вересня 2023 року), посвідчення серії НОМЕР_5 (дійсне до 01 жовтня 2023 року) позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи та має право на пільги встановлені законодавством України. Особою з правом на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років) позивач вважається з 12 жовтня 2021 року (як особа з інвалідністю, учасник бойових дій та захисник Батьківщини).

Підставою для прийняття спірного рішення об`єднаної житлової комісії, оформленого протоколом від 30 листопада 2024 року №11 та затвердженого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 02 грудня 2024 року №1884, слугувала та обставина, що посвідчення особи з інвалідністю серії НОМЕР_5 протерміноване, оскільки ОСОБА_1 черговий переогляд слід було пройти – 24 вересня 2023 року.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1). Надалі відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.

Колегія суддів зазначає, що на час прийняття оскаржуваних рішень, питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України були врегульовані Постановою №225 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2022 року №390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану»).

Відповідно до пункту 3 Постанови №225 повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:

осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317;

дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. №917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).

При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю - лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров`я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації.

Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження тих обставин, що він не зміг отримати направлення для проходження повторного медичного огляду і відповідно пройти такий огляд, колегія суддів вказує, що відповідачем не надано доказів того, що позивача було повідомлено про необхідність прибути на засідання комісії 30 листопада 2024 року щодо розгляду питання про виключення останнього із позачергової черги на житло, і відповідно надано можливість надати пояснення щодо причин непроходження ним медико-соціальної експертизи та підтвердження його статусу особи з інвалідністю.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року №1390 «Деякі питання строку дії посвідчень осіб з інвалідністю внаслідок війни на період воєнного стану» (із змінами, Постанова №1390) установлено, що на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

1) строк дії посвідчень особи з інвалідністю внаслідок війни, виданих особам з інвалідністю внаслідок війни, яким групу інвалідності встановлено із строком перегляду до 1 січня 2025 р., який припав на період воєнного стану, якщо медико-соціальною експертною комісією не проведено повторний огляд, продовжується без звернення таких осіб до структурних підрозділів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики: особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ і ІІІ групи з числа чоловіків віком від 25 до 60 років - до 1 листопада 2025 р.;

іншим особам з інвалідністю внаслідок війни, крім осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, - до 1 квітня 2026 р.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (набрала чинності 26 листопада 2024 року, крім абзаців третього - шостого пункту 1, пунктів 7, 8 цієї постанови, які набрали чинності з 1 січня 2025 року), зокрема, передбачено, що у разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (Офіційний вісник України, 2009 р., №95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

Отже, з огляду на викладене, слід зазначити, що на час прийняття відповідачем спірних рішень, позивач ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю третьої групи внаслідок війни не втратив, і відповідно – право на перебування його у списку на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років).

При цьому, 01 грудня 2023 року об`єднаною житловою комісією вирішувалось питання щодо можливості перебування на квартирному обліку військовослужбовців та військовослужбовців запасу, які перебувають на обліку поліпшення житлових умов, у зв`язку з непоновленням ними документів у визначений термін, та з метою недопущення погіршення морально-психологічного стану та збільшення судових позовів вирішено залишити на квартирному обліку до закінчення воєнного стану з подальшим поновлення документів, зокрема і прапорщика запасу ОСОБА_1 .

Так, відповідно до витягів з протоколу засідання об`єднаної житлової комісії від 01 грудня 2023 року №13 та наказу від 01 грудня 2023 року №1950 «Про затвердження протоколу засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01 грудня 2023 року», було вирішено прапорщика запасу ОСОБА_1 , складом сім`ї 3 (три) особи, вважати таким, що перебуває на обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання з 25 лютого 2010 року з правом отримання житла в першочерговому порядку (учасники бойових дій) з 10 вересня 2017 року та з правом отримання житла в позачерговому порядку (за станом здоров`я) з 07 грудня 2020 року, з правом на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років) з 12 жовтня 2021 року (а.с. 26 зворот - 27).

Наведене свідчить про непослідовність відповідача при прийнятті рішення від 30 листопада 2024 року, оформленого протоколом №11, адже з того часу не змінились ні обставини, ні нормативно-правове регулювання даних відносин.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню з наведених вище підстав.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 140/14451/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

В. В. Гуляк