Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №140/3713/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/3713/25 пров. № А/857/40483/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року (головуючий суддя: Денисюк Р.С., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛТРАНС» до Волинської митниці про визнання протиправним та рішення про коригування митної вартості товарів,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛТРАНС», 09.04.2025 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 18.03.2025 № UA205140/2025/000119/2.

Обґрунтовує позов тим, що позивач ввіз на митну територію України автомобіль марки DAF, моделі XF 510 FT з номером кузова НОМЕР_1 та подав через декларанта митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом на рівні 13500 євро. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із зауваженнями до поданих документів, які, на думку митного органу, містили розбіжності. Внаслідок цього позивач надав митному органу письмові пояснення та додаткові документи, однак останні не були взяті до уваги митницею.

На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Вважає, що у відповідача були відсутні обґрунтовані сумніви для прийняття рішення про коригування митної вартості та для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості, а тому рішення про коригування митної вартості не відповідає принципу «належного урядування», оскільки не містить чітких мотивів його прийняття.

Також вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі – МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У зв`язку з цим відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року позов задоволено повністю.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що у зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:- товар 1 – на рівні 19000 євро/од за ЕМД № UA305160/2025/001400 від 21.01.2025, за ЕМД NoUA209200/2025/005470 від 28.01.2025.

З огляду на наведене вище, а також ненаданням декларантом всіх витребуваних митним органом підтверджуючих документів, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 20.06.2023 року № UA205140/2025/000152/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.03.2025 між ПП «Олтранс» (покупець) та компанією DS TRANS POLSKA Sp.z.o.o., Польща (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 2/2025, за умовами якого продавець зобов`язується передати майно у власність покупцю, а покупець прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Майно, передбачене п.1.1 – Сідельний тягач, б/у, марки DAF, моделі XF 510 FT, країна походження Нідерланди, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , в кількості 1 шт, що відчужується за цим договором.

Ціна автомобіля становить 13500 євро. Форма оплати – 100% попередня оплата на розрахунковий рахунок згідно фактури. Всі банківські витрати щодо переведення грошових коштів у банк здійснюються за рахунок покупця (п. 2.1-2.3 договору).

Пунктом 3.3.3 договору визначені умови поставки – DAP LUTSK протягом 30 днів від дати цього договору (а.с. 21).

Відповідно до рахунку-фактури № FV 142/2025 від 13.03.2025 компанією DS TRANS POLSKA Sp.z.o.o поставлено автомобіль марки DAF, моделі XF 510 FT, країна походження Нідерланди, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 13500 євро (а.с.23 зворот).

Оплата за вказаний транспортний засіб проведена 14.03.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 173JBKLP3 від 14.03.2025 (а.с. 22), заключною випискою за період з 14.03.2025 по 14.03.2025 (а.с. 23).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «сідельний тягач, б/у, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування, марка згідно з довідником – DAF, модель згідно з довідником - XF 510 FT. Календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, шасі № XLRTEH4300G164220, потужність – 375 кВт, тип (номер) двигуна - A293574, тип палива - дизель, об`єм двигуна – 12902 см3, колісна формула - 4х2, кількість місць - 2, тип ТЗ - сідельний тягач, власна маса – 8 222 кг, повна маса – 20 500 кг, вантажопідйомність – 12 278 кг, категорія ТЗ за документами виробника - N3, виробник – «DAF TRUCKS N.V., NL. Торгівельна марка – DAF» декларант 17.03.2025 позивача подав МД №25UA205140016780U0 (а.с. 16). Фактурна вартість товару становить 13500 євро. Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 610592,85 грн. Для підтвердження митної вартості надано: рахунок-фактура (інвойс) № FV 142/2025 від 13.03.2025; автотранспортна накладна № 1278301 від 13.03.2025; декларація про походження товару № FV 142/2025 від 13.03.2025; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA205140016648U8.001 від 17.03.2025; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 25UA205140016648U8 від 17.03.2025; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2025/000745 від 17.03.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 06.02.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 173JBKLP3 від 14.03.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 26/25 від 17.03.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 2/2025 від 12.03.2025; доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 1 від 31.05.2021; договір про надання послуг митного брокера № 36-к від 01.06.2018; інші некласифіковані документи - довідка про відповідність екологічним нормам № 0403-25 від 17.03.2025; копія митної декларації країни відправлення № 25PL301010000UOKB1 від 13.03.2025.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) вартість якого визначається; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) банківські платіжні документи, що стосуються товару (а.с. 93-94).

Додатково на вимогу митниці позивач надав довідку про балансову вартість від 18.03.2025, виписку з банку від 18.03.2025, протокол валюти від 14.03.2025, валютну виписку від 18.03.2025. Переліку запитуваних митницею документів не надано, про що листом від 18.03.2025 № 11 повідомлено про відсутність інших додаткових документів (а.с. 34 зворот).

Волинською митницею, 18.03.2025 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2025/000119/2 (а.с. 20) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/000783 (а.с. 19).

У графі 33 оскаржуваного рішення від 18.03.2025 №UA205140/2025/000119/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 – на рівні 19000 євро/од за ЕМД № UA305160/2025/001400 від 21.01.2025, за ЕМД № UA209200/2025/005470 від 28.01.2025. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Сідельний тягач, бувший у використанні, - марки DAF, - моделі XF 510 FT, дизель, - робочий об`єм циліндрів - 12902 см3, - потужність двигуна - 375 kw, календарний рік виготовлення – 2017» імпортованих на умовах поставки DAP (Україна).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205140017083U0 від 18.03.2025 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с. 18).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 18.03.2025 № UA205140/2025/000119/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).

Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що митний орган при реалізації своїх повноважень, щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом, мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості. Однак, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребуванню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митним органом іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши конкретні документи, надання яких може усунути такі сумніви.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «сідельний тягач, б/у, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування, марка згідно з довідником – DAF, модель згідно з довідником - XF 510 FT. Календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, шасі № XLRTEH4300G164220, потужність – 375 кВт, тип (номер) двигуна - A293574, тип палива - дизель, об`єм двигуна – 12902 см3, колісна формула - 4х2, кількість місць - 2, тип ТЗ - сідельний тягач, власна маса – 8 222 кг, повна маса – 20 500 кг, вантажопідйомність – 12 278 кг, категорія ТЗ за документами виробника - N3, виробник - "DAF TRUCKS N.V., NL. Торгівельна марка – DAF» декларант 17.03.2025 позивача подав МД № 25UA205140016780U0 (а.с.16). Для підтвердження митної вартості надано: рахунок-фактура (інвойс) № FV 142/2025 від 13.03.2025; автотранспортна накладна № 1278301 від 13.03.2025; декларація про походження товару № FV 142/2025 від 13.03.2025; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA205140016648U8.001 від 17.03.2025; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 25UA205140016648U8 від 17.03.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 06.02.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 173JBKLP3 від 14.03.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 26/25 від 17.03.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 2/2025 від 12.03.2025; доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 1 від 31.05.2021; договір про надання послуг митного брокера № 36-к від 01.06.2018; інші некласифіковані документи - довідка про відповідність екологічним нормам № 0403-25 від 17.03.2025; копія митної декларації країни відправлення № 25PL301010000UOKB1 від 13.03.2025.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, Волинська митниця, засобами електронного зв`язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання цієї вимоги декларант, у відповідь на електронне повідомлення митниці, зазначив подано всі наявні документи для підтвердження митної вартості (а. с. 34 зворот).

У подальшому, Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025 № UA205140/2025/000119/2.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що договором купівлі-продажу від 12.03.2025 № 2/2025 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Згідно з пунктами 1, 2 контракту предметом поставки є один транспортний засіб – сідельний тягач, б/у, марки DAF, модель згідно з довідником - XF 510 FT, 2017 року виготовлення, шасі № XLRTEH4300G164220 за ціною 13500 євро (загальна вартість контракту – 13500,00 євро).

Відповідно до інвойсу від 13.03.2025 № FV 142/2025, загальна вартість товару становить 13500,00 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну, умови оплати.

Ціна товару в інвойсі від 13.03.2025 № FV 142/2025 (13500,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД № 25UA205140016780U0 від 17.03.2025 (графа 22).

До митної декларації надано платіжну інструкцію від 14.03.2025 № 173JBKLP3 на суму 13500 євро (а. с. 22), відповідно до якої позивач на виконання умов контракту від 12.03.2025 № 2/2025, перерахував на рахунок продавця 13500,00 євро.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про перерахування коштів за договором від 12.03.2025 за № 2/2025 в сумі 13 500,00 EUR на рахунок (PL 28124022231978001063935661) контрагента DS TRANS POLSKA Sp.z.o.o., (Польща), свідчить підтвердження про виконання операції з банку контрагента-нерезидента, BANK PEKAO S.A. (а. с. 24).

Також, заключна виписка по валютному рахунку ПП «ОЛТРАНС» підтверджує перерахування контрагенту DS TRANS POLSKA суми в 13 500,00 EUR до BANK PEKAO S.A. в рамках договору від 12.03.2025 за № 2/2025 (а. с. 23).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє покликання відповідача щодо не проведення оплати за товар на розрахунковий рахунок згідно умов договору та рахунку-фактури.

Щодо покликання митного органу про те, що висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 17.03.2025 № 26/25 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість у зв`язку із тим, що надані додатки № 1-5 не містять інформації щодо стану оцінюваного товару, характеристик товару, відсотку зносу, умов поставки тощо, то суд апеляційної інстанції відхиляє такі твердження, оскільки такий документ не впливає на митну вартість спірного товару чи її складових.

Отже, перевіривши товарно-супровідні документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, суд апеляційної інстанції вважає, що такі містили належні, об`єктивні та достовірні відомості про числові складові заявленої митної вартості.

Натомість, відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки подані декларантом відповідачу документи надавали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, тобто за основним методом, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025 № UA205140/2025/000119/2 підлягає скасуванню.

Таким чином, апеляційна скарга Волинської митниці не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 140/3713/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

З. М. Матковська