Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №158/2392/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокуСправа №158/2392/26 пров. №А/857/41413/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

при секретарі судового засідання – Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 липня 2026 року (суддя Корецька В.В., м. Ківерці, повний текст складено 14 липня 2026 року), -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції (далі – Управління) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.05.2026 серії ЕНА № 7235663 (далі - Постанова).

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В доводах апеляційної скарги вказує, що відповідач в якості доказів зазначає лише про відеозапис з боді-камер працівників поліції, проте в оскаржуваній Постанові відсутнє будь-яке посилання на судове рішення, яким ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами та відсутні дані про набрання таким рішенням суду законної сили. В свою чергу, з оскаржуваної Постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 був встановлений саме на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 . Отже, відповідачем не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке, передбачена частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою винесення щодо ОСОБА_1 оскаржуваної постанови за частиною четвертою статті 126 КУпАП стали внесені в базу ІПНП НПУ відомості про позбавлення його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2026 року у справі №161/7385/26 (далі – Постанова суду). Постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та підстав для її скасування суд першої інстанції не вбачав.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 21.05.2026 працівниками Управління була винесена Постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.

Відповідно до вказаної Постанови, 21.05.2026 о 20 год. 10 хв. в м. Краматорськ, по вул. Василя Стуса, 66 Донецької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом скутером, без застебнутого мотошолому, не маючи при собі реєстраційного документу на транспортний засіб та будучи особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. п. 2.3 «г», 2.1 «б», 2.1. «а» ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною п`ятою статті 121, частинами першою, четвертою статті 126 КУпАП. Вказані адміністративні правопорушення об`єднані на підставі частини другої статті 36 КУпАП та застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн.

16.04.2026 Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП та на підставі частини другої статті 36 КУпАП на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн в дохід держави з позбавленням права керування усіма транспортними засобами строком на 1 рік (справа № 161/7385/26). Постанова суду набрала законної сили 28.04.2026, в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається «Правилами дорожнього руху», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).

Згідно з пунктом 2.1.а. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Положеннями пункту 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2015 №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами першою, другою, четвертою статті 126 КУпАП.

Як передбачено приписами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З дослідженого судом апеляційної інстанції відеозаписів, доданих відповідачем до відзиву на позовну заяву, вбачається, що позивач повідомив, що йому відомо про наявність Постанови суду за частиною першою статті 130 КУпАП та позбавлення його права керування транспортними засобами строком на один рік.

Так, як встановлено вище, 16.04.2026 Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП та на підставі частини другої статті 36 КУпАП на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн в дохід держави з позбавленням права керування усіма транспортними засобами строком на 1 рік (справа № 161/7385/26). Вказана Постанова суду набрала законної сили 28.04.2026, в апеляційному порядку оскаржена не була.

Зі змісту Постанови суду слідує, що особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Захисник ОСОБА_1 адвокат Полетило П.С. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Клопотання захисника зводилося до того, що факт керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, належними та допустимими доказами не підтверджений.

Відповідно до положень частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Відтак, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП не є обов`язковою.

Таким чином, розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП відбувся з дотриманням положень КУпАП, при цьому позивач був належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи. До того ж захисником Шевчика Ю.В. у справі № 161/7385/26 був адвокат Полетило П.С., який є також представником позивача у даній справі.

За правилами статті 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Згідно зі статтею 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

Таким чином, норми КУпАП не ставлять в залежність набрання законної сили постанови у справі про адміністративне правопорушення з моментом отримання копії цієї постанови та факту вилучення посвідчення водія органами Національної поліції України. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили постановою суду про позбавлення цього права. Відтак, безпідставними є покликання апелянта на те, що особу ОСОБА_1 працівниками поліції було встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 .

Апеляційний суд звертає увагу, що з досліджених відеозаписів убачається, що під час спілкування з працівниками поліції та Військової служби правопорядку позивач поводився агресивно, неодноразово висловлювався на їх адресу нецензурною лексикою та висловлював погрози, при цьому не заперечував факту керування скутером, відсутності реєстраційних документів на транспортний засіб та мотошолома, а також підтвердив, що йому відомо про Постанову суду, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та позбавлено права керування усіма транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Зміст долучених до справи відеозаписів не викликає сумнівів у тому, що на них зафіксовані події, які відбувались 21.05.2026 за участі сторін в справі; останні є якісними, надають можливість чітко й однозначно з`ясувати зафіксовані ними обставини.

Також із відеозаписів встановлено, що поліцейськими дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та ознайомлено позивача з його правами та обов`язками тощо.

Водночас покликання позивача на незазначення в Постанові реквізитів судового рішення про позбавлення особи права керування транспортними засобами не спростовує встановленої обставини керування позивачем транспортним засобом, будучи позбавленим права керування на момент вчинення правопорушення.

Отже, на момент керування транспортним засобом 21.05.2026 ОСОБА_1 був позбавлений права керування таким на підставі судового рішення, яке набрало законної сили 28.04.2026, та був обізнаний про застосування до нього такого адміністративного стягнення, а відтак не мав правових підстав керувати транспортним засобом.

У свою чергу, позивачем не наведено обставин та не надано належних доказів, які б спростовували встановлені обставини керування ним транспортним засобом під час дії позбавлення права керування транспортними засобами.

З огляду на викладене, зважаючи на встановлені фактичні обставини справи та оцінюючи наявні докази у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, підтверджений належними та достатніми доказами, а доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваної Постанови і задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 липня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складено 24.09.2026.