Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №400/8961/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 400/8961/25 пров. № А/857/43298/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Глушка І.В., Затолочного В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 400/8961/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємством «Чортківський комбінат хлібопродуктів» про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-

суддя в 1-й інстанції – Юзьків М.І.

час ухвалення рішення – 14 год. 26 хв.,

місце ухвалення рішення – м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення – 07.10.2025,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі – позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємством «Чортківський комбінат хлібопродуктів» (далі – третя особа) про встановлення відповідачу тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року позов залишено без руху та надано строк для подання заяви про поновлення строку із наведенням обґрунтованих причин пропуску строку звернення до суду.

07.10.2025 позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду у якому вказав, що суд надто формально віднісся до застосування строку звернення до суду та наголосив, що обмеження у праві виїзду за межі України є заходом виконання судового рішення або рішення контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 400/8961/25 позовна заява повернена позивачу, оскільки позивач не на вів поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

Не погодившись з цією ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти рішення, яким справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що підставою для звернення до суду є повернення установами банків платіжних доручень виданих на виконання судових рішень про стягнення з третьої особи податкового боргу, в іншому випадку звернення до суду про обмеження у праві виїзду за кордон керівника третьої особи було б передчасним.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями статті 311 КАС України.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів виходить з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачу суд першої інстанції виходив з того, що відповідач із позовом про встановлення відповідачу тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України звернувся пізніше тримісячного строку з моменту закінчення присічного строку тривалістю 240 днів після вручення платнику податків вимоги про сплату боргу.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд наголошує, що поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Питання застосування строків звернення до суду у разі звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою в порядку статей 160, 289-2 КАС України щодо застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України було предметом дослідження Верховним Судом зокрема при розгляді адміністративних справ №120/2322/24, №580/11507/24, №140/26462/23.

Так, Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 у справі № 120/2322/24 вказав, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.

У постанові від 24.07.2025 у справі № 580/11507/24 Верховний Суд акцентує увагу на тому, що норма частини другої статті 122 КАС України чітко встановлює момент початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень саме з дня виникнення підстав, які наділяють його правом на подання визначених законом позовних вимог. Такими підставами слід уважати об`єктивно визначені обставини, за наявності яких суб`єкт владних повноважень усвідомлює або повинен усвідомлювати факт порушення публічного інтересу, на захист якого спрямований відповідний адміністративний позов. При цьому слід виходити з того, що строк звернення до суду не може визначатися на розсуд суб`єкта владних повноважень чи пов`язуватися з будь-якими суб`єктивними чинниками, такими як момент прийняття внутрішніх рішень чи отримання додаткових роз`яснень.

Таким чином, законодавець передбачив об`єктивний критерій для обчислення строку звернення до адміністративного суду, який забезпечує належну реалізацію принципів юридичної визначеності, стабільності правовідносин та оперативності у вирішенні публічно-правових спорів. Недотримання цього строку позбавляє суб`єкта владних повноважень можливості реалізувати своє право на судовий захист, якщо не буде встановлено наявності поважних причин для його поновлення. Вказане забезпечує збалансованість інтересів суб`єктів владних повноважень та інших учасників адміністративного процесу, сприяє дисциплінованості та прогнозованості діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, унеможливлює зловживання процесуальними правами та гарантує ефективний судовий захист прав і законних інтересів усіх учасників правовідносин.

При цьому, право на звернення до суду згідно зі статтею 289-2 КАС України щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, та повинно бути реалізовано в межах тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України. (Постанови Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 580/11507/24 та від 12.09.2024 - № 140/26462/23)

Таким чином, беручи до уваги, що ГУ ДПС у Тернопільській області було подано позовну заяву в порядку статті 289-2 КАС України, строк на звернення до суду визначається статтею 122 КАС України та становить три місяці, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом позовних вимог.

Апеляційний суд встановив, що позивач направив Держаному підприємству "Чортківський комбінат хлібопродуктів" податкову вимога форми "Ю" № 91212-50 від 08.07.2020 року на суму 3172577,53 грн., яка отримана Держаним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" 15.07.2020.

Відповідно 240 календарних днів (згідно з статтею 289-2 КАС України) для сплати визначеного у ній податкового боргу сплинули 11.03.2021.

Підставою для звернення позивачем до суду є наявність у Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів", керівником якого є відповідач, податкового боргу, що перевищує 1 000 000,00 грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Тобто, з 12.03.2021 у контролюючого органу виникло право звернення до суду з цим позовом.

Апеляційний суд встановив, що з позовною заявою контролюючий орган звернувся 15.08.2025 (здано на пошту), тобто поза межами тримісячного строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

Водночас, на думку апеляційного суду, посилання позивача на судові рішення про стягнення з третьої особи податкового боргу та невиконання з цього приводу банками виставлених платіжних доручень є необґрунтованим, оскільки КАС України пов`язує можливість звернення до суду з цим позовом із закінченням 240 днів після отримання податкової вимоги та несплати боргу вказаного у вимозі протягом цього строку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 400/8961/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний