Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №560/795/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/795/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

25 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними і зобов`язання винити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати дії протиправними Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії за період 2019-2025 рр;

- визнати дії протиправними Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії з 01.05.2024 (по втраті годувальника);

- визнати дії протиправними Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не здійснення правильного розрахунку пенсії що призвело до заборгованості зі сплати пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України за період 2019-2025рр;

- визнати дії протиправними Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не здійснення правильного розрахунку пенсії що призвело до заборгованості зі сплати пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України з дати призначення пенсії - 01.05.2024 (по втраті годувальника);

- визнати дії протиправними Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо включення в складову пенсії, суму коштів 2000 грн, що виплачуються на підставі ПКМУ № 713 від 14.07.2021;

- визнати дії протиправний Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо не правильного становлення відсотків за вислугу років не 40% а правильно 45%;

- визнати вину у діях, які настали з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а саме щодо не здійснення перерахунку та розрахунку пенсії відповідно до частини третьої стаття 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком за період 2019 р по 01.05.2024 р та з 01.05.2024 (пенсії по втраті годувальника);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог статті 63 Закону №2262-ХІІ із врахуванням довідок про розмір грошового (забезпечення за період 2019 рік по 01 травня 2024 р із врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії (по втраті годувальника) відповідно до вимог статті 63 Закону №2262-ХІІ із врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення 01.05.2024 із врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату грошових коштів в сумі 2000 грн щомісячно, що виплачуються на підставі ПКМУ № 713 від 14.07.2021 з 01.05.2024;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок 45% від посадового окладу.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.05.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2025, позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення від 13.09.2024 №4.2/2292-2024/В-1930-20, від 13.09.2024 №4.2/2292-2024/В-1930-21, від 13.09.2024 №4.2/2292-2024/В-1930-22, від 13.09.2024 №4.2/2292-2024/В-1930-23 про розмір грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2024 на підставі довідок Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення від 13.09.2024 №4.2/2292-2024/В-1930-20, від 13.09.2024 №4.2/2292-2024/В-1930-21, від 13.09.2024 №4.2/2292-2024/В-1930-22, від 13.09.2024 №4.2/2292-2024/В-1930-23 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

09.07.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, в якій просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вчинені на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 560/795/25, щодо безпідставного зарахування щомісячної доплати, призначеної відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, у загальному розмірі 44 174,60 грн (за період з травня 2024 року по грудень 2025 року включно) до графи «Фактично виплачено», із подальшим штучним зменшенням суми заборгованості, нарахованої на виконання судового рішення (Епізод I).

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, починаючи з 01 січня 2026 року (Епізод II).

3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у вигляді фактичної невиплати щомісячних сум перерахованої на виконання рішення суду пенсії у розмірі 9 562,22 грн за період з 01 січня 2026 року по липень 2026 року, із подальшим утворенням заборгованості з поточної виплати пенсії (Епізод III).

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вжити заходів для усунення порушень, допущених при виконанні судового рішення у справі № 560/795/25, а саме:

- вилучити зі складових фактично виплаченої пенсії за період з 01.05.2024 по 18.12.2025 суму щомісячної доплати за Постановою КМУ № 713 у розмірі 44 174,60 грн та здійснити донарахування і виплату утриманої внаслідок цієї заборгованості за рішенням суду;

- відновити нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, починаючи з 01 січня 2026 року, та виплатити утворену заборгованість за цей період у розмірі 14 000,00 грн;

- забезпечити фактичне перерахування на поточний банківський рахунок ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» усього обсягу нарахованих, але не виплачених коштів поточної пенсії за період з 01 січня 2026 року по липень 2026 року (із розрахунку повного місячного розміру пенсії 9 562,22 грн), відображених у вебпорталі ПФУ як виплачені.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2026 заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України у справі № 560/795/25, повернуто заявнику.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що до моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження вона не мала офіційно підтверджених відомостей про хід виконання рішення суду, необхідних для повноцінного звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Посилається на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження фактично отримала 30 червня 2026 року, а тому саме з цієї дати, на її думку, слід обчислювати строк звернення із заявою.

Крім того, апелянт посилається на триваючий характер порушення її права на отримання пенсії, зокрема щодо припинення виплати щомісячної доплати та невиплати належного розміру пенсії.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що про стан нарахування та виплати пенсії, а також про дії та бездіяльність відповідача, які заявниця вважає протиправними, вона достеменно дізналася щонайменше 02 червня 2026 року під час перегляду даних у своєму електронному кабінеті на вебпорталі ПФУ та отримання листа-відповіді.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 383 КАС України, останнім днем для звернення до суду з цією заявою (в межах 10-денного строку) було 12 червня 2026 року. Натомість, вказана заява подана 07.07.2026, а тому відповідно до частини п`ятої статті 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам (зокрема, щодо дотримання строку звернення), вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною 2 статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом в Україні є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (статтею 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (статті 383 КАС України).

Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Згідно із статтею 382 КАС України судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення статті 383 КАС України.

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України або звернутись із відповідною заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення суду. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

За приписами частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою ст. 383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Як правильно встановив суд першої інстанції, щодо ОСОБА_2 та Епізоду ІІ обставини, які заявниця вважає порушенням її прав, були доведені до її відома листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29 травня 2026 року № 15101-13781/В-03/8-2200/26.

Таким чином, саме з отриманням зазначеного листа заявниця мала інформацію про здійснений пенсійним органом розрахунок та виплату пенсії, у тому числі щодо зарахування сум щомісячної доплати та припинення її виплати з 01 січня 2026 року.

Щодо Епізоду ІІІ, матеріали заяви містять роздруківку (скріншот) із особистого кабінету на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, з якої вбачається, що відповідні відомості сформовані станом на 02 червня 2026 року.

Отже, станом щонайменше на 02 червня 2026 року заявниці були відомі відомості про стан нарахування та виплати пенсії, які вона надалі визначила як протиправну бездіяльність відповідача.

Таким чином, наведені обставини об`єктивно підтверджують, що заявниця дізналася або, у будь-якому разі, повинна була дізнатися про обставини, які вона вважає порушенням своїх прав, до 02 червня 2026 року.

За таких обставин доводи апелянта про те, що перебіг строку звернення із заявою за статтею 383 КАС України має обчислюватися лише з 30 червня 2026 року, а саме з дати отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, є необґрунтованими.

Сам факт відкриття виконавчого провадження не є юридичною обставиною, з якою частина четверта статті 383 КАС України пов`язує початок перебігу встановленого нею строку.

Більше того, апелянт не зазначає, які саме нові обставини щодо Епізодів ІІ та ІІІ стали їй відомі саме 30 червня 2026 року та які не були їй відомі станом на 29 травня або 02 червня 2026 року.

Отримання постанови про відкриття виконавчого провадження саме по собі не спростовує встановленої судом першої інстанції обізнаності заявниці про дії та бездіяльність відповідача, які стали предметом її заяви.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження заявниця нібито не мала офіційно підтверджених відомостей про хід виконання рішення суду.

Зі змісту частини четвертої статті 383 КАС України не вбачається, що початок перебігу десятиденного строку залежить від наявності у позивача постанови про відкриття виконавчого провадження або іншого документа, виданого органом державної виконавчої служби.

Визначальним є встановлення моменту фактичної обізнаності особи про порушення її прав.

При цьому наявність у заявниці листа відповідача від 29 травня 2026 року та відомостей особистого кабінету станом на 02 червня 2026 року свідчить про те, що вона володіла інформацією, достатньою для усвідомлення тих обставин, які згодом були покладені нею в основу заяви за статтею 383 КАС України.

Також апеляційна скарга не містить належного обґрунтування того, що саме отримання постанови про відкриття виконавчого провадження 30 червня 2026 року стало первинним моментом, коли заявниця дізналася про порушення її прав.

Посилання апелянта на триваючий характер порушення щодо невиплати пенсії також не спростовує висновків суду першої інстанції.

За встановлених обставин останнім днем десятиденного строку для звернення із заявою було 12 червня 2026 року.

Натомість заяву подано лише у липні 2026 року, тобто після спливу встановленого законом строку.

Таким чином, встановивши факт пропуску заявницею спеціального процесуального строку звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення заяви.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2026 - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.