Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №560/14530/21 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14530/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

24 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії на підставі довідки №329 від 13 травня 2021 року Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області» про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019.

Також, позивач просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою №329 від 13 травня 2021 року про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням видів грошового забезпечення, зазначених у оновленій довідці державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" про розмір грошового забезпечення №329 від 13 травня 2021 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року відповідно до довідки державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" про розмір грошового забезпечення №329 від 13 травня 2021 року з врахуванням раніше виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили 13.01.2022.

В подальшому позивач ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні ВП № 68784086 з виконання виконавчого листа № 560/14530/21, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) на його процесуального правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329418).

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/14530/21 задоволено позовні вимоги: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії. На виконання цього рішення видано виконавчий лист № 560/14530/21, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП № 68784086. Заявник змінив місце проживання та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у зв`язку з чим його пенсійну справу передано на облік та обслуговування до цього управління, яке, на думку заявника, є єдиним уповноваженим органом на виконання судового рішення за рахунок коштів свого бюджету.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №560/6275/24 - відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.312 КАС України та розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що боржником за виконавчим листом № 560/14530/21 є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) - юридична особа, яка станом на час розгляду цієї заяви не ліквідована та не реорганізована, продовжує свою діяльність та зберігає повну адміністративну компетенцію в межах Хмельницької області. Доказів того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області припинило своє існування як юридична особа або що його адміністративна компетенція щодо виконання спірного судового рішення передана (набута) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на підставі акта реорганізації, злиття, приєднання, поділу чи перетворення, матеріали справи не містять і заявником не надано.

Наведена заявником обставина стосовно зміни ним місця проживання та переведення його пенсійної справи на облік до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області є внутрішньо-організаційним питанням в межах єдиної системи органів Пенсійного фонду України, що не тягне за собою припинення чи передання адміністративної компетенції одного територіального органу Пенсійного фонду іншому в розумінні правонаступництва.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених частиною першою статті 379 та частиною першою статті 52 КАС України правових підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні ВП № 68784086, оскільки факт вибуття Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як сторони виконавчого провадження не встановлено, а перехід прав та обов`язків боржника до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в порядку правонаступництва не підтверджено належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тобто, заміна сторони виконавчого провадження можлива лише у випадку вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Як передбачено ч.5 ст.15 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Як передбачено ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Отже, процесуальне правонаступництво – це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

В свою чергу, згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України.

При цьому, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини «Воротнікова проти України» від 14 лютого 2008 року (заява № 1225/02) зазначено про те, що виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

В свою чергу, позивач зазначає, що підставою для зміни боржника у виконавчому провадженні є те, що сам позивач змінив місце проживання, а пенсійну справу ОСОБА_1 надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у зв`язку з переїздом заявника на постійне місце проживання.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що як вірно зазначив суд першої інстанції єдиною підставою для заміни боржника є його вибуття. Боржником за виконавчим листом № 560/14530/21 є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) - юридична особа, яка станом на час розгляду цієї заяви не ліквідована та не реорганізована, продовжує свою діяльність та зберігає повну адміністративну компетенцію в межах Хмельницької області.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження, з вказаних вище підстав.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сам факт місця перебування позивача на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не передбачає собою правонаступництва у виконавчому провадженні, а тому підстави для заміни сторони (боржника) у виконавчому провадженні відсутні. Органом, який має забезпечити виконання судового рішення є той орган, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

З урахуванням вказаного, доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.