Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №600/5014/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/5014/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

24 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Херсонській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військових службових осіб, з числа керівного складу Управління Служби безпеки України в Херсонській області, а саме: заступника начальника Управління ОСОБА_2 та начальника Управління Борисевича А.С. щодо не нарахування та невиплати позивачу місячного грошового забезпечення за жовтень 2025 та за листопад 2025 року;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Херсонській області нарахувати та виплатити позивачу місячне грошове забезпечення за жовтень 2025 року та за листопад 2025 року, що не нараховане та не виплачене;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати місячного грошового забезпечення за жовтень 2025 року та за листопад 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач, у розпорядженні якого перебуває позивач на підставі наказу начальника УСБУ в Херсонській області "По особовому складу" від 30.05.2024 року №187-ОС/дск, протиправно не здійснив йому виплату грошового забезпечення за жовтень 2025 року та за листопад 2025 року. Позивач стверджує, що в даному випадку має місце допущення відповідачем протиправної бездіяльності, що суперечить положенням нормам чинного законодавства, а також вважає, що має право на нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

01.03.2022 року між Службою безпеки України в особі начальника Управління СБ України в Херсонській області бригадного генерала ОСОБА_3 та позивачем було укладено контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України. Зазначений контракт укладено між позивачем та Службою безпеки України з 01 березня 2022 року до оголошення демобілізації.

30.05.2024 наказом начальника відповідача №187-ОС/дск позивача зараховано у розпорядження начальника Управління за підпунктом "в" пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007, у зв`язку з повідомленням йому 30 травня 2024 року про підозру у рамках кримінального провадження №62024080200000199 від 13 лютого 2024 року, звільнивши з посади спеціаліста (капітан) за рахунок посади головного спеціаліста (майор) сектору мобілізації та територіальної оборони.

26.11.2024 наказом начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 26 листопада 2024 року №405-ОС/дск відповідно до підпункту "в" пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, та пункту 2 глави 1 розділу IV Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 10 квітня 2018 року №515/ДСК, позивачу припинено нарахування та виплату грошового забезпечення з 30 листопада 2024 року до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом або до прийняття рішення керівництвом Служби безпеки України про здійснення виплати грошового забезпечення.

На виконання судових рішень, які набрали законної сили, у справах №600/472/25-а та №600/1978/25-а, 29 серпня 2025 року Управління Служби безпеки України у Херсонській області подало рапорт №71/6/377-150 дск Голові Служби безпеки України, у якому висловлено прохання винести рішення щодо не здійснення виплати грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України у Херсонській області, у строк понад шість місяців перебування у розпорядженні.

Також матеріали справи містять виписку по картковому рахунку позивача за жовтень 2025 року та за листопад 2025 року.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було вжито передбачені чинним законодавством заходи для здійснення виплати грошового забезпечення позивачу під час перебування у розпорядженні начальника Управління, що виключає підстави для висновків про допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності, тому заявлені вимоги не можуть бути задоволені.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що у зв`язку з тим, що військову службу йому не призупинено, а начальник УСБУ в Херсонській області ОСОБА_4 , у розпорядженні якого він перебуває за підпунктом "в" пункту 48 Положення №1262/2007, не наділений повноваженнями КМУ щодо не здійснення виплати йому грошового забезпечення, як військовослужбовцю СБУ, який перебуває у його розпорядженні, суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на правильність висновків суду першої інстанції та просив відмовити в її задоволенні.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 47 Розділу IV Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007 (далі Положення №1262/2007) військовослужбовці Служби безпеки України, які переміщуються по службі, мають вибути до нового місця служби не пізніш як через один місяць від дня одержання підрозділом, органом, закладом, установою наказу про переміщення по службі, а ті з них, які на цей час перебувають у відпустці, відрядженні чи на лікуванні, - після повернення з відпустки, відрядження чи лікування.

Підстави зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників визначені пунктом 48 Розділу IV Положення №1262/2007.

Зокрема, відповідно до пп. "в" п. 48 Розділу IV Положення №1262/2007 зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників, а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника іншого підрозділу, органу, закладу, установи допускається у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом.

Окрім того, п. 48 Розділу IV Положення №1262/2007 визначено, що військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов`язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України визначено Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженою наказом Центрального управління Служби безпеки України від 10 квітня 2018 року №515/ДСК (далі Інструкція №515/ДСК).

Згідно пункту 2 глави 1 Розділу IV Інструкції №515/ДСК (з урахуванням змін, внесених наказом №1393/ДСК від 07 листопада 2022 року) за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими підпунктами "в", "д", "з" пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262 (далі - Положення), зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків, передбачених пунктом 48 Положення, з урахуванням їх продовження у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 3 глави 1 Розділу IV Інструкції №515/ДСК (з урахуванням змін, внесених наказом №1393/ДСК від 07 листопада 2022 року) за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників за підставою, передбаченою підпунктом "в" пункту 48 Положення (крім випадків, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу), зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом шести місяців з дня зарахування у розпорядження.

Згідно абзацу третього пункту 6 глави 1 Розділу IV Інструкції №515/ДСК (з урахуванням змін, внесених наказом №1393/ДСК від 07 листопада 2022 року) після закінчення строків перебування у розпорядженні, передбачених підпунктами "а", "б", "г", "ґ", "е", "є", "и" пункту 48 Положення (якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільнені з військової служби), а у випадках, передбачених підпунктом "в" пункту 48 Положення, - після спливання шести місяців з дня зарахування в розпорядження відповідних начальників або керівників, виплата їм грошового забезпечення здійснюється за рішенням Голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці. Стосовно військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні Голови СБ України, такі рапорти готуються одним із його заступників або начальником Управління роботи з основним складом.

Отже, за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників, зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків, передбачених пунктом 48 Положення №1262/2007, з урахуванням їх продовження у встановленому порядку, однак, окрім тих військовослужбовців, які зараховані в розпорядження у зв`язку із здійсненням стосовно них кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом (підпункт "в" пункту 48 Положення №1262/2007), для яких зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом шести місяців з дня зарахування у розпорядження. Після ж спливу шести місяців з дня зарахування в розпорядження відповідних начальників або керівників, виплата указаним військовослужбовцям грошового забезпечення здійснюється за рішенням Голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що позивач, як військовослужбовець Служби безпеки України, наказом начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 30.05.2024 року №187-ОС/дск був зарахований у розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області з 30.05.2024 року саме у зв`язку із здійсненням стосовно нього кримінального провадження №62024080200000199 від 13.02.2024 року - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом (підпункт "в" пункту 48 Положення №1262/2007), і в подальшому йому було здійснено виплату грошового забезпечення до 29.11.2024 року, тобто протягом шести місяців з дня зарахування у розпорядження, при цьому розгляд вказаного кримінального провадження не було завершено. У зв`язку із зазначеними обставинами, відповідачем прийнято рішення, оформленого наказом від 26.11.2024 року №405-ОС/дск, про припинення нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення з 30.11.2024 року до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом або до прийняття рішення керівництвом Служби безпеки України про здійснення виплати грошового забезпечення. При цьому, суд звертає увагу, що вказаний наказ є чинним та не був скасований.

Приписи абз. 3 п. 6 глави 1 Розділу IV Інструкції №515/ДСК (з урахуванням змін, внесених наказом №1393/ДСК від 07 листопада 2022 року) не скасовують виплату грошового забезпечення військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні керівника Управління на підставі підпункту "в" пункту 48 Розділу IV Положення №1262/2007, а лише змінюють механізм його нарахування та виплати.

Аналіз змісту абз. 3 п. 6 глави 1 Розділу IV Інструкції №515/ДСК (з урахуванням змін, внесених наказом №1393/ДСК від 07 листопада 2022 року) свідчить про те, що після спливу шестимісячного строку перебування у розпорядженні на підставі підпункту "в" пункту 48 Положення №1262/2007 виплата грошового забезпечення такому військовослужбовцю припиняється, а не скасовується, водночас подальша виплата грошового забезпечення здійснюється виключно за рішенням Голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці.

Тобто, в даному випадку керівник Управління Служби безпеки України в Херсонській області не наділений правом самостійно приймати рішення про виплату позивачу грошового забезпечення після закінчення шестимісячного строку перебування його у розпорядженні, однак він повинен був звернутися з відповідним рапортом до Голови СБ України, яким, фактично, і має вирішуватися питання виплати грошового забезпечення військовослужбовцю, що перебуває у розпорядженні керівника Управління на підставі підпункту "в" пункту 48 Розділу IV Положення №1262/2007.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, виконуючи зазначений порядок, Управлінням Служби безпеки України в Херсонській області 29.08.2025 року було направлено до Голови Служби безпеки України рапорт №71/6/377-150дск щодо вирішення питання подальшої виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 після спливу шестимісячного строку перебування у розпорядженні.

Отже, відповідачем було вчинено саме ті дії, які передбачені абзацом третім пункту 6 глави 1 Розділу IV Інструкції №515/ДСК для вирішення питання щодо можливості подальшої виплати грошового забезпечення позивачу. При цьому прийняття рішення за таким рапортом не належить до повноважень начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області.

Колегія суддів звертає увагу, що попередніми судовими рішеннями у справах №600/472/25-а та №600/1978/25-а було встановлено необхідність вчинення відповідачем дій саме щодо подання відповідного рапорту на розгляд Голови Служби безпеки України. На виконання зазначених судових рішень відповідачем відповідний рапорт було складено та направлено 29.08.2025 року.

Таким чином, станом на жовтень та листопад 2025 року відповідач не залишав питання щодо подальшої виплати грошового забезпечення позивачу без розгляду, а вчинив передбачену Інструкцією №515/ДСК дію, необхідну для вирішення цього питання уповноваженою посадовою особою.

Доводи апеляційної скарги про те, що начальник Управління Служби безпеки України в Херсонській області не мав повноважень самостійно вирішувати питання про подальшу виплату грошового забезпечення позивачу, наведеного висновку не спростовують.

Навпаки, відсутність у начальника Управління відповідних повноважень якраз і зумовлювала необхідність звернення з мотивованим рапортом до Голови Служби безпеки України. Тобто визначений Інструкцією №515/ДСК порядок не передбачає обов`язку начальника Управління самостійно нараховувати та виплачувати грошове забезпечення після спливу шестимісячного строку, а встановлює спеціальну процедуру, яка передбачає прийняття відповідного рішення Головою Служби безпеки України.

При цьому колегія суддів враховує, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив про прийняття у грудні 2025 року Головою Служби безпеки України рішення за результатами розгляду рапорту №71/6/377-150дск від 29.08.2025 року щодо нездійснення виплат грошового забезпечення ОСОБА_1 ..

Отже, питання, для вирішення якого відповідачем було подано відповідний рапорт, у подальшому було розглянуто саме тією посадовою особою, яка відповідно до абзацу третього пункту 6 глави 1 Розділу IV Інструкції №515/ДСК наділена повноваженнями приймати рішення про здійснення виплати грошового забезпечення військовослужбовцю після спливу шестимісячного строку перебування у розпорядженні.

Зазначене додатково свідчить про те, що відповідачем було дотримано встановлений нормативними положеннями порядок вирішення питання щодо подальшої виплати позивачу грошового забезпечення, а тому підстави вважати бездіяльність Управління Служби безпеки України в Херсонській області протиправною відсутні.

При цьому сам факт продовження позивачем проходження військової служби та перебування у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області не є достатньою підставою для висновку про наявність у нього безумовного права на отримання грошового забезпечення за жовтень та листопад 2025 року.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, після спливу шестимісячного строку виплата грошового забезпечення позивачу могла бути здійснена лише за рішенням Голови Служби безпеки України. Відтак до моменту прийняття такого рішення у відповідача не виникало самостійного обов`язку здійснювати нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за спірний період.

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з установленим Інструкцією №515/ДСК порядком виплати грошового забезпечення після спливу шестимісячного строку перебування у розпорядженні та не враховують розмежування повноважень між начальником Управління Служби безпеки України в Херсонській області та Головою Служби безпеки України.

Колегія суддів також враховує, що позивачем не оскаржено наказ начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 26.11.2024 року №405-ОС/дск, яким припинено нарахування та виплату йому грошового забезпечення з 30.11.2024 року до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом або до прийняття рішення керівництвом Служби безпеки України про здійснення виплати грошового забезпечення. Зазначений наказ на час виникнення спірних правовідносин був чинним, а тому відповідач не мав правових підстав не враховувати його положення при вирішенні питання про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем вчинено передбачені законодавством дії для вирішення питання щодо подальшої виплати позивачу грошового забезпечення, а відтак відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за жовтень та листопад 2025 року.

Оскільки вимоги про нарахування та виплату грошового забезпечення за жовтень та листопад 2025 року є необґрунтованими, похідною від них є вимога про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. За відсутності встановленого права позивача на отримання відповідних сум грошового забезпечення відсутні й правові підстави для нарахування компенсації за їх несвоєчасну виплату.

Отже, суд першої інстанції, дослідивши обставини справи та застосувавши до них положення Положення №1262/2007 та Інструкції №515/ДСК, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.