Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №620/13643/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/13643/25 Головуючий у 1 інстанції: Дубіна М.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, до якої приєдналася Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква, Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква, Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району), в якому просив:

- визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.08.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року;

- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 06.08.2017, з встановленням базового місяця - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.08.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.11.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3833 грн 39 коп відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати Остерську квартирно-експлуатаційну частину (району) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.08.2017 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Остерську квартирно-експлуатаційну частину (району) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3833 грн 39 коп на місяць за період з 01.03.2018 по 04.11.2020 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) щодо обрахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 04 листопада 2020 року, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн);

- зобов`язати Остерську квартирно-експлуатаційну частину (району) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 29.01.2020 року по 04.11.2020 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (2102 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.08.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язано квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 06.08.2017, з встановленням базового місяця - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.08.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.11.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3833,39 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано Остерську квартирно-експлуатаційну частину (району) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.08.2017 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Остерську квартирно-експлуатаційну частину (району) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3833,39 грн на місяць за період з 01.03.2018 по 04.11.2020 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) щодо обрахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.11.2020, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762, 00 грн).

Зобов`язано Остерську квартирно-експлуатаційну частину (району) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 29.01.2020 по 04.11.2020, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (2102 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити виплату різниці, з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення обмежився лише доводами в інтересах позивача та не врахував особливостей фінансування Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква як державної бюджетної установи, яка є розпорядником бюджетних коштів та здійснює видатки на грошове забезпечення виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом. При цьому, апелянт наголошує, що видатки на грошове забезпечення, у тому числі, на його індексацію, мають здійснюватися в межах бюджетних асигнувань, а відповідно до пункту 6 Порядку № 1078, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Крім того, апелянт посилається на роз`яснення Міністерства соціальної політики України та лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України, відповідно до яких проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється у межах коштів, передбачених на відповідні цілі. Водночас, апелянт зазначає, що після внесення постановою Кабінету Міністрів України № 1013 змін до Порядку № 1078 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін є місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (посадового окладу), та вказує, що нові розміри посадових окладів військовослужбовців були встановлені з 01 березня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 704

Також, до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) про приєднання до апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року.

У заяві про приєднання до апеляційної скарги Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району), повністю підтримуючи доводи апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква, зазначає про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції. Вказує, що індексація грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, з яких виплачується грошове забезпечення. Наголошує, що, відповідно до Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці підвищення приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем такого підвищення. Зазначає, що з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін є місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (посадового окладу), а у березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшився з 1300,00 грн до 6630,00 грн. Крім того, заявник стверджує, що розрахунок індексації грошового забезпечення, у тому числі визначення базового місяця, належить до компетенції органу, в якому позивач проходив службу та який виплачував йому грошове забезпечення, і пов`язує такі повноваження з дискрецією суб`єкта владних повноважень. У підсумку, Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району) вважає, що суд першої інстанції не врахував та належним чином не дослідив обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, та просить скасувати рішення суду першої інстанції і відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року прийнято заяву Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) про приєднання до апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква, Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у Квартирно-експлуатаційному відділі міста Біла Церква у період з 18 листопада 2013 року по 06 серпня 2017 року, а в Остерській квартирно-експлуатаційній частині (району) - у період з 07 серпня 2017 року по 04 листопада 2020 року.

31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква із письмовим запитом щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 06 серпня 2017 року із встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Листом від 04 грудня 2025 року № 4183 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква надав ОСОБА_1 відповідь, до якої долучив копії карток особових рахунків позивача. Вказану відповідь позивач отримав 11 грудня 2025 року. Зі змісту наданих карток особових рахунків встановлено, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по серпень 2017 року не виплачувалася.

Також, 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) із письмовим запитом, у якому просив повідомити, чи нараховувалася та виплачувалася йому індексація грошового забезпечення за період з 07 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року із встановленням базового місяця - січень 2008 року, а також чи були враховані вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 листопада 2020 року.

Листом від 11 грудня 2025 року № 584/4031 Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району) надала ОСОБА_1 відповідь, до якої долучила копії карток особових рахунків позивача. Вказану відповідь позивач отримав 15 грудня 2025 року. Із зазначених карток особових рахунків вбачається, що індексація грошового забезпечення за період із серпня 2017 року по листопад 2018 року ОСОБА_1 не виплачувалася, а її виплату розпочато з грудня 2018 року.

Крім того, 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) із письмовим запитом, у якому просив здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 04 листопада 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. У цьому ж запиті позивач просив надати довідку про щомісячний розмір його грошового забезпечення за 2020 рік із зазначенням розміру нарахованої та виплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги на оздоровлення.

Із наданої Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) разом із листом від 11 грудня 2025 року № 584/4031 довідки про доходи встановлено, що при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших передбачених законодавством виплат за період з 29 січня 2020 року по 04 листопада 2020 року для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, у розмірі 1762,00 грн.

Не погоджуючись із такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом другим частини третьої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).

За змістом статті 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У силу статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частиною першою статті 6 Закону № 1282-XII встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078). Редакція Порядку № 1078 від 15 грудня 2015 року, яка застосовувалася з 01 грудня 2015 року, була запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення ведеться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 141, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Пунктом 6 Порядку № 1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, які застосовувалися з 01 січня 2008 року до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у первинній редакції установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, пункт 4 постанови № 704 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 18 листопада 2013 року по 06 серпня 2017 року ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у Квартирно-експлуатаційному відділі міста Біла Церква, а з 07 серпня 2017 року по 04 листопада 2020 року - в Остерській квартирно-експлуатаційній частині (району).

Матеріалами справи підтверджується та відповідачами не заперечується, що Квартирно-експлуатаційним відділом міста Біла Церква ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 06 серпня 2017 року, а Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) - за період з 07 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Зокрема, із наданих Квартирно-експлуатаційним відділом міста Біла Церква карток особових рахунків вбачається, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з січня 2016 року по серпень 2017 року не виплачувалась, а з карток особових рахунків, наданих Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району), встановлено відсутність виплати індексації з серпня 2017 року по листопад 2018 року.

Колегія суддів враховує, що посадові оклади військовослужбовців, установлені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», були підвищені з 01 січня 2008 року та надалі до 01 березня 2018 року не переглядалися, а наступне підвищення посадових окладів відбулося у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

З огляду на зміну з 01 грудня 2015 року механізму проведення індексації, запроваджену постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, визначальним для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення тарифної ставки (посадового окладу), а не індивідуальне збільшення складових грошового забезпечення конкретного військовослужбовця.

Враховуючи, що у період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року підвищення посадових окладів військовослужбовців не відбувалося, саме січень 2008 року є місяцем, від якого для спірних періодів належить здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 06 серпня 2017 року Квартирно-експлуатаційним відділом міста Біла Церква та за період з 07 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) з урахуванням січня 2008 року.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що проведення індексації грошового забезпечення залежить від наявності та обсягу бюджетних асигнувань, оскільки наведені в апеляційній скарзі положення бюджетного законодавства та пункту 6 Порядку № 1078 визначають джерела фінансування відповідних виплат, однак не скасовують установленого законом обов`язку щодо проведення індексації грошового забезпечення та не ставлять саме право військовослужбовця на таку виплату у залежність від фактичного надходження коштів до відповідної бюджетної установи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги у цій частині не спростовують правильності висновку суду першої інстанції щодо наявності у ОСОБА_1 права на індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як місяця, від якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Щодо періоду з 01 березня 2018 року по 04 листопада 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що у березні 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, у зв`язку з чим, саме березень 2018 року є місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким підлягало вирішенню питання щодо наявності у нього права на індексацію-різницю, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Для визначення наявності такого права підлягають встановленню розмір підвищення доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року, сума можливої індексації грошового забезпечення у цьому місяці та співвідношення між зазначеними величинами.

Судом першої інстанції встановлено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року становило 12566,56 грн, а за березень 2018 року - 13196,32 грн, у зв`язку з чим розмір підвищення його грошового доходу у березні 2018 року становив 629,76 грн.

Водночас, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року становила 253,3 відсотка, а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн, у зв`язку з чим, сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року становила 4463,15 грн (1762,00 грн Ч 253,3 % / 100).

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у березні 2018 року у розмірі 4463,15 грн перевищувала розмір підвищення його доходу у цьому місяці, який становив 629,76 грн, на 3833,39 грн. Відповідно, саме 3833,39 грн становить розмір індексації-різниці, право на отримання якої виникло у ОСОБА_1 з березня 2018 року.

При цьому, за змістом абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078, визначена у місяці підвищення доходу сума індексації-різниці підлягає виплаті щомісячно до наступного підвищення тарифних ставок (окладів), а до такої суми надалі додається поточна індексація у разі перевищення величиною індексу споживчих цін установленого порогу індексації.

Матеріалами справи підтверджується, що Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 у період із серпня 2017 року по листопад 2018 року взагалі не виплачувалась, а її виплату розпочато лише з грудня 2018 року.

Водночас, доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01 березня 2018 року по 04 листопада 2020 року індексації-різниці у розмірі 3833,39 грн щомісячно матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району), викладені у заяві про приєднання до апеляційної скарги, щодо належності визначення розміру індексації грошового забезпечення до дискреційних повноважень відповідача.

Застосування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 не передбачає можливості суб`єкта владних повноважень обирати один із кількох правомірних варіантів поведінки, оскільки за встановлених фактичних показників розмір підвищення доходу, сума можливої індексації та розмір індексації-різниці визначаються шляхом арифметичного розрахунку відповідно до нормативно встановленого механізму. У зв`язку з цим, повноваження Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці не є дискреційними.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 листопада 2020 року та наявність підстав для її нарахування і виплати у розмірі 3833,39 грн на місяць з урахуванням раніше виплачених сум.

З приводу позовних вимог у частині перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 04 листопада 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) із заявою про здійснення перерахунку та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 04 листопада 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Листом від 11 грудня 2025 року № 584/4031 Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району) надала ОСОБА_1 відповідь та довідку про доходи, зі змісту якої встановлено, що при обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення у період з 29 січня 2020 року по 04 листопада 2020 року для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, у розмірі 1762,00 грн.

Колегія суддів враховує, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 у первинній редакції було передбачено визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 пункт 4 постанови № 704 викладено у редакції, відповідно до якої для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103, яким, зокрема, були внесені відповідні зміни до пункту 4 постанови № 704.

Відтак, з 29 січня 2020 року при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями підлягав застосуванню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, з множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови № 704.

При цьому, Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не було встановлено застережень щодо застосування у 2020 році для визначення грошового забезпечення військовослужбовців прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2018 року, тоді як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2102 грн.

Таким чином, починаючи з 29 січня 2020 року Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району) повинна була визначати посадовий оклад та оклад за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14 до постанови № 704.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району) продовжувала застосовувати при обчисленні грошового забезпечення ОСОБА_1 розрахункову величину у розмірі 1762,00 грн, тобто прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) щодо обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 04 листопада 2020 року із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та про наявність підстав для зобов`язання здійснити перерахунок належних позивачу основних і додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, розмір яких залежить від посадового окладу, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, апеляційна скарга та заява про приєднання до неї не містять конкретних доводів, які б спростовували встановлений судом першої інстанції факт застосування Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) у спірний період розрахункової величини 1762,00 грн або правовий висновок щодо необхідності застосування з 29 січня 2020 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Щодо виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, слід зазначити наступне.

Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, передбачає механізм відшкодування військовослужбовцям сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих із виплат, право на які набуте ними у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

За змістом пунктів 3-5 Порядку № 44, виплата грошової компенсації здійснюється установами, які утримують військовослужбовців, за рахунок відповідних коштів, що є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, пов`язаних з утриманням податку з доходів фізичних осіб. Така компенсація виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення та за місцем його одержання.

При цьому, визначальним для застосування Порядку № 44 є правова природа відповідної виплати та набуття права на неї у зв`язку з проходженням військової служби, а не момент фактичного проведення її нарахування та виплати.

Оскільки індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовця та право ОСОБА_1 на її отримання за спірні періоди виникло під час проходження ним військової служби, нарахування та виплата належних йому сум індексації має здійснюватися з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква та Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) здійснити виплату присуджених ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Доводів, які б спростовували право ОСОБА_1 на таку компенсацію або свідчили про незастосовність Порядку № 44 до спірних виплат, апеляційна скарга та заява про приєднання до неї не містять.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква та заяви Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) про приєднання до неї, колегія суддів виходить з такого.

Основним доводом апелянта є посилання на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква є бюджетною установою, а проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та коштів, передбачених на відповідні цілі. На підтвердження цієї позиції апелянт посилається, зокрема, на роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 08 серпня 2017 року та 04 липня 2017 року, а також лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26 березня 2018 року № 248/1485.

Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи апелянта, оскільки, положення пункту 6 Порядку № 1078 регулюють питання джерел фінансування індексації та не встановлюють підстав для звільнення роботодавця від обов`язку щодо її нарахування і виплати у разі відсутності відповідного фінансування.

Право військовослужбовця на індексацію грошового забезпечення безпосередньо передбачене законодавством, а тому реалізація цього права не може бути поставлена у залежність від фактичного фінансування відповідної бюджетної установи чи виділення їй коштів на проведення таких виплат.

Посилання апелянта на зазначені листи та роз`яснення Міністерства соціальної політики України і Департаменту фінансів Міністерства оборони України не змінює встановленого нормативно-правовими актами механізму проведення індексації грошового забезпечення та не спростовує обов`язку відповідачів провести її нарахування і виплату відповідно до Закону № 1282-XII та Порядку № 1078.

При цьому, обставини ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 06 серпня 2017 року Квартирно-експлуатаційним відділом міста Біла Церква та за період з 07 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) у матеріалах справи підтверджені та по суті відповідачами не спростовані.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району), викладені у заяві про приєднання до апеляційної скарги, щодо дискреційного характеру повноважень відповідача при визначенні належної ОСОБА_1 суми індексації.

Наведені у заяві про приєднання положення щодо дискреційних повноважень суб`єктів владних повноважень не враховують характеру спірних правовідносин. Порядком № 1078 встановлено нормативно визначений механізм розрахунку індексації, за яким за наявності встановлених цим Порядком умов відповідний суб`єкт зобов`язаний здійснити нарахування та виплату належної суми. Відповідач у таких правовідносинах не наділений правом обирати між декількома юридично допустимими варіантами поведінки.

Зокрема, при застосуванні абзаців 3, 4 та 6 пункту 5 Порядку № 1078 підлягають встановленню конкретні розрахункові величини - розмір підвищення грошового доходу у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), сума можливої індексації у цьому місяці та різниця між ними. Встановлення таких величин і проведення передбаченого Порядком № 1078 арифметичного розрахунку не передбачає свободи розсуду відповідача щодо того, нараховувати чи не нараховувати відповідну виплату.

Отже, визначення судом конкретної суми належної ОСОБА_1 індексації-різниці у розмірі 3833,39 грн на місяць не становить втручання у дискреційні повноваження Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району), а є застосуванням до встановлених обставин справи нормативно визначеного механізму розрахунку індексації.

Доводи Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) про те, що у березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшився з 1300,00 грн до 6630,00 грн, самі по собі також не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки, для вирішення питання про наявність права на індексацію-різницю правове значення має не лише факт підвищення посадового окладу, а співвідношення загального розміру підвищення грошового доходу у березні 2018 року із сумою можливої індексації, яка склалася у цьому місяці.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, таке співвідношення свідчить про виникнення у ОСОБА_1 права на індексацію-різницю у розмірі 3833,39 грн щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 04 листопада 2020 року.

Водночас, ані в апеляційній скарзі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква, ані у заяві Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) про приєднання до неї не наведено належних розрахунків або доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції розмір підвищення доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року, суму можливої індексації у цьому місяці та визначений на їх підставі розмір індексації-різниці.

Так само доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання не спростовують установленого матеріалами справи факту застосування Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) у період з 29 січня 2020 року по 04 листопада 2020 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн, при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , а також висновку суду першої інстанції щодо необхідності застосування у цей період розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2020 року.

Колегія суддів також враховує, що Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району), приєднуючись до апеляційної скарги, повністю підтримала її вимоги та просила скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

Разом з тим, наведені відповідачами доводи не містять правових та фактичних підстав, які б свідчили про неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи або неправильне застосування норм матеріального права до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевказане в сукупності, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки, матеріалами справи підтверджено ненарахування та невиплату йому індексації грошового забезпечення за періоди з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, від якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін, наявність права на індексацію-різницю у розмірі 3833,39 грн щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 04 листопада 2020 року, а також неправомірність обчислення Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) грошового забезпечення позивача за період з 29 січня 2020 року по 04 листопада 2020 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, замість розміру, встановленого законом на 01 січня 2020 року. Обраний судом спосіб захисту відповідає змісту порушеного права та забезпечує його належне відновлення.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, до якої приєдналася Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району) - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.