Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №420/8386/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №420/8386/26

Суддя: Вербицька Н.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8386/26

Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Ступакової І.Г.,

при секретарі судового засідання Худика С.А.,

за участю представника апелянта Зарудної А.І.,

представника позивача адвоката Кравченка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інфраструктура Сіті" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

26 березня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інфраструктура Сіті» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 13787/15-32-07-07-23 від 25 березня 2026 року, яким визначено пеню у розмірі 1 054 306,01 грн за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок контролюючого органу за результатами документальної позапланової виїзної перевірки про наявність простроченої дебіторської заборгованості за контрактами від 11.12.2020 р. № L-C-01, від 22.01.2021 року № GS-IC-01 є помилковим, оскільки це не відповідає ані фактичним обставинам справи, ані наданим під час проведення перевірки документам.

Так, між ТОВ «Інфраструктура Сіті» та компанією «Goleader (Hong Kong) International Limited» (Китай) 11 грудня 2020 року укладений контракт № L-C-01 на поставку плавальних басейнів на суму 30 000 доларів США. На виконання вимог вказаного контракту позивач 16 грудня 2020 року перерахував кошти за товар і його контрагентом частково було здійснено поставку товару на суму 10 688,82 доларів США.

У подальшому між сторонами підписано додаткову угоду, відповідно до якої компанія «Goleader (Hong Kong) International Limited» зобов`язалась повернути позивачу частину отриманої попередньої оплати протягом 30 банківських днів з моменту її підписання у розмірі 19 311,18 доларів США, що становить 16 954 євро, та сторони дійшли згоди про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог.

Водночас, як зазначає позивач, в межах іншого господарського контракту на поставку обладнання, укладеного між ним та компанією "ESE GmbH" (Німеччина) від 25.09.2017 р. № СІ-ESE/1, у позивача була наявна заборгованість за поставлений товар. 10.12.2021 року між позивачем та "ESE GmbH" (Німеччина) укладено додаткову угоду, в якій вирішено питання щодо можливості відступлення права вимоги кредитора без згоди боржника. У зв`язку із чим між позивачем та його контрагентами укладено договір про відступлення права вимоги та в подальшому між позивачем та новим кредитором укладено угоду про залік зустрічних однорідних вимог.

Поряд з цим, позивач зазначив, що 22 січня 2021 року між ним та компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) укладено контракт від 22.01.2021 р. № GS-IC-01 на поставку контейнерів на суму 50 000 доларів США, а питання стосовно виконання взятих на себе зобов`язань з боку сторін визначалося у спосіб зарахування однорідних зобов`язальних вимог за згодою.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що Головним управлінням ДПС в Одеській області отримано податкову інформацію Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені граничні строки розрахунків імпортного товару по зовнішньоекономічних контрактах позивача та після чого на адресу ТОВ «Інфраструктура Сіті» направлено письмові запити щодо надання пояснень та підтверджуючих документів по господарським взаємовідносинам, однак запити були повернуті у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштової кореспонденції.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 06.02.2026 року за № 1188-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача та встановлено, що позивачем не дотримано вимог валютного законодавства в частині ненадходження імпортного товару за контрактами від 11.12.2020 р. № L-C-01, укладеним з компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай), заборгованість у сумі 19311,18 доларів США за період з 16.12.2021 р. по 20.02.2026 р., та від 22.01.2021 р. № GS-IC-01, укладеним з компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина), заборгованість у сумі 16627,00 євро за період з 25.01.2022 р. по 20.02.2026 р.

Податковий орган звертав увагу, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де особа є кредитором за одним зобов`язанням та боржником за іншим. Однак, угоди про відступлення права вимоги, укладені між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ", компанією "ESE GmbH" та компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited", а також між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ", компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" та компанією "H&N GmbH" не підтверджують завершення імпортних операцій за вищевказаними зовнішньоекономічними контрактами. Позивачем не підтверджено виконання фінансових зобов`язань після проведення угод про залік зустрічних однорічних вимог, наявність/відсутність судових спорів з питань погашення заборгованості ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ". Крім того, позивачем до перевірки не надано документів, що підтверджують наявність підстав для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення вимог валютного законодавства та не дотримано критеріїв однорідності та зустрічності.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інфрастурктура Сіті» задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначає, що інформація про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій повинна відображатися підприємством у фінансовій звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Саме по собі зарахування однорідних зустрічних вимог за зовнішньоекономічним контрактом не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності, оскільки з`ясуванню також підлягають усі обставини виникнення такої заборгованості, зокрема чи зміна боржника/кредитора за грошовими вимогами не завдала шкоди експортно-імпортному торговому балансу України.

Надані позивачем документи не відповідають вимогам чинного валютного законодавства, а саме щодо відсутності вимог, які випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за укладеними зовнішньоекономічними договорами.

Крім того, апелянт зазначає, що матеріалами справи не підтверджено виконання фінансових зобов`язань після проведення угод про залік зустрічних однорідних вимог, наявність/відсутність судових спорів з питання погашення заборгованості позивача. При цьому, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню мають бути однорідними та зустрічними, чого в даному випадку між позивачем та контрагентами не було.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта не має з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ» зареєстроване як суб`єкт господарювання 27 лютого 2017 року, основним видом економічної діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 11).

Згідно витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 1715524500183 від 28.04.2017 року слідує, що товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ» є платником податків на додану вартість (а.с. 21).

11 грудня 2020 року між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" (Покупець) та компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) (Продавець) укладено контракт № L-C-01 на поставку басейнів плавальних на суму 30 000 доларів США.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 15.12.2020 року № 37 ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" перерахувало компанії "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) 30 000 доларів США (а.с. 50).

Додатковою угодою № 1 до Контракту № L-C-01 від 11 грудня 2020 року передбачено, що у зв`язку із неможливістю виконання продавцем обов`язків з постачання товару відповідно до умов укладеного Контракту, сторони дійшли згоди, що продавець звільняється від подальшого постачання товарів покупцю.

Протягом 30 банківських днів з моменту підписання цієї додаткової угоди продавець зобов`язується повернути покупцю частину суми отриманої від нього попередньої оплати у розмірі 19 311,18 доларів США, що в євро по курсу склало 16954 євро.

За домовленістю сторін можливе зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 45).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків № 1 за контрактом на закупівлю товару № L-C-01 від 11.12.2020 року заборгованість компанії "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) перед позивачем станом на 10.12.2021 р. складала 16 954 євро (а.с. 70).

Водночас, 25 вересня 2017 року між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" (Покупець) та компанією "ESE GmbH" (Німеччина) (Продавець) укладено контракт № CI ESE/1 на поставку обладнання на суму 200 000 євро (а.с. 53-58).

13.10.2021 року ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" отримало від компанії "ESE GmbH" (Німеччина) товар на суму 20 580 євро згідно митної декларації від 13.10.2021 р. № UA209170/2021/080912 (а.с. 60, 61).

Заборгованість позивача перед компанією "ESE GmbH" (Німеччина) за поставлений товар по митної декларації від 13.10.2021 р. № UA209170/2021/080912 склала 20 580 євро.

10.12.2021 року між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" та компанією "ESE GmbH" (Німеччина) підписано додаткову угоду № 5/1 до контракту від 25.09.2017 р. № CI-ESE/1, за умовами якої правочин щодо відступлення права вимоги кредитора за контрактом з третьою особою може бути укладений без згоди боржника. Правочин щодо переведення боргу боржником за цим контрактом з третьою особою може бути укладений боржником тільки за згодою кредитора. Можливо укладання правочинів щодо відступлення права вимоги кредитора в повному обсязі або частково (а.с. 59).

Наявність заборгованості позивача перед компанією "ESE GmbH" (Німеччина) підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 10.12.2021 р. № 1, згідно якого заборгованість ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" станом на 10.12.2021 р. складала 73 803 євро (а.с. 66, 67).

13.12.2021 року між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ", компаніями "ESE GmbH" (Німеччина) та "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) укладено договір про відступлення права вимоги № 13/12/21, відповідно до якого компанія "ESE GmbH" (Німеччина) передала право вимоги компанії "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) щодо отримання від боржника - ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" оплати за товар, поставлений в рамках контракту від 25.09.2017 р. № CI-ESE/1 відповідно до митної декларації від 13.10.2021 р. № UA209170/2021/080912, у розмірі 20 580 євро (а.с. 62, 63).

13.12.2021 року між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" та компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) підписано угоду про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якої компанія "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) визнала право вимоги ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" щодо сплати 16 954 євро по контракту від 11.12.2020 р. № L-C-01, а ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" в свою чергу визнало грошову вимогу компанії "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) щодо сплати за товар по контракту від 25.09.2017 р. № CI-ESE/1 та митної декларації від 13.10.2021 р. № UA209170/2021/080912, з урахуванням договору про відступлення права вимоги від 13.12.2021 р. № 13/12/21, на суму 20 580 євро.

Сторони прийшли до згоди про залік зустрічних однорідних вимог, а саме: погашення заборгованості компанії "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) перед ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" на суму 16 954 євро; частковому погашенні заборгованості ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" перед компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) на суму 16 954 євро. Заборгованість ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" перед компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) залишилась у розмірі 3626 євро (а.с. 64, 65).

22 січня 2021 року між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" (Покупець) та компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) (Продавець) укладений контракт від 22.01.2021 р. № GS-IC-01 на поставку контейнерів різних об`ємів та розмірів на суму 50 000 доларів США (а.с. 72).

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 22.01.2021 р. № 2 позивач 25.01.2021 р. перерахував компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) 26 000 доларів США (а.с. 78).

20.08.2021 року між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" та компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) підписано додаткову угоду № 1 до контракту від 22.01.2021 р. № GS-IC-01, згідно якої сума, яка була сплачена позивачем на користь компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) у розмірі 26 000 доларів США, зараховується на користь компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) по перерахунку доларів США в євро в сумі 22 087 євро (а.с. 73).

20.08.2021 року позивач отримав від компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) товар на суму 5 460 євро згідно митної декларації від 20.08.2021 р. № UA209170/2021/065711 (а.с. 75-77).

01.10.2021 року між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" та компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) підписано додаткову угоду № 2 до контракту від 22.01.2021 р. № GS-IC-01, за умовами якої компанія "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) була звільнена від подальшої поставки товарів покупцю у зв`язку з неможливістю поставки товарів. При цьому протягом 30 банківських днів з моменту підписання додаткової угоди № 2 до контракту компанія "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) зобов`язалась повернути ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" частину отриманої попередньої оплати у розмірі 16 627 євро.

Відповідно заборгованість компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) перед ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" з постачання товару склала 16 627 євро, а строк повернення іноземної валюти - протягом 30 банківських днів, починаючи з 01.10.2021 р.

У пункту 3 додаткової угоди № 2 вказано, що за домовленістю сторін можливо зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 74).

Наявність заборгованості компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) перед ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 10.10.2021р. № 1, згідно якого заборгованість компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) станом на 10.10.2021 р. складала 16 627 євро.

Між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" (покупець) та компанією "H&N GmbH" (Німеччина) (Продавець) укладено контракт від 25.09.2017 р. № IC-H&N/1 на поставку обладнання на суму 50 000 євро (а.с. 81-83).

30.08.2021 р. позивач отримав від компанії "H&N GmbH" (Німеччина) товар на суму 8 368 євро згідно митної декларації від 30.08.2021 р. № UA209170/2021/068176, а 06.09.2021 р. - на суму 9 783 євро згідно митної декларації від 06.09.2021 р. № UA209170/2021/069906 (а.с. 85-87).

10.10.2021 р. між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" (покупець) та компанією "H&N GmbH" (Німеччина) підписано додаткову угоду № 5/1 до контракту від 25.09.2017 р. № IC-H&N/1, згідно якої правочин щодо відступлення права вимоги кредитора за контрактом з третьою особою може бути укладений без згоди боржника. Правочин щодо переведення боргу боржником за цим контрактом з третьою особою може бути укладений боржником тільки за згодою кредитора. Можливо укладання правочинів щодо відступлення права вимоги кредитора в повному обсязі або частково.

Наявність заборгованості позивача перед компанією "H&N GmbH" (Німеччина) підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 10.10.2021 р. № 1, відповідно до якого заборгованість ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" станом на 10.10.2021 р. складала 52 801 євро (а.с. 84).

11.10.2021 р. між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ", компаніями "H&N GmbH" (Німеччина) та "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) укладено договір про відступлення права вимоги № 11/10/21, за умовами якого компанія "H&N GmbH" (Німеччина) передала право вимоги компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) щодо отримання від боржника - ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" оплати за товар, поставлений в рамках контракту від 25.09.2017 р № IC-H&N/1 відповідно до митних декларацій від 30.08.2021 р. № UA209170/2021/068176 на суму 8368 євро та від 06.09.2021р. № UA209170/2021/069906 на суму 9783 євро, всього на 18 151 євро (а.с. 88).

Таким чином, оплату у розмірі 18151 євро позивач зобов`язався сплатити компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) в рамках контракту від 25.09.2017 р. № IC-H&N/1 відповідно до митних декларацій від 30.08.2021 р. № UA209170/2021/068176 та від 06.09.2021р. № UA209170/2021/069906.

15.10.2021 року між позивачем та компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) підписано угоду про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якої компанія "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) визнала право вимоги ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" щодо сплати 16 627 євро по контракту від 22.01.2021 р. № GS-IC-01, а ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" в свою чергу визнало грошову вимогу компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) щодо сплати за товар по контракту від 25.09.2017 р № IC-H&N/1 та відповідно до митних декларацій від 30.08.2021 р. № UA209170/2021/068176, від 06.09.2021р. № UA209170/2021/069906, з урахуванням договору про відступлення права вимоги від 11.10.2021 р. № 11/10/21, на суму 18 151 євро (а.с. 89).

Після укладення угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 15.10.2021 р. заборгованість позивача перед компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) стала 1524 євро, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 15.10.2021 р. № 2 (а.с. 95).

Після укладення договору про відступлення права вимоги від 11.10.2021 р. № 11/10/21 заборгованість позивача перед компанією "H&N GmbH" (Німеччина) стала 34 650 євро (- 18 151 євро), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 13.10.2021 р. № 2 (а.с. 93, 94).

У період з 16.02.2026 р. по 20.02.2026 р. відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС листами від 03.08.2021 р. № 17622/7/99-00-07-07-02-07, від 08.02.2022 р. № 2354/7/99-00-07-07-02-07, від 11.05.2022 р. № 3825/7/99-00-07-07-02-07, на підставі наказу від 06.02.2026 р. № 1188-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 09.06.2020 р. № ІС/МВ-06-2020 (дата операції - 15.06.2020 р.), від 11.12.2020 р. № L-С-01 (дата операції - 16.12.2020 р.), від 22.01.2021 р. № GS-ІС-01 (дата операції - 25.01.2021 р.) за період з 15.06.2020 р. по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої 27.02.2026 року складено акт № 7434/15-32-07-07-18.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення:

пунктів 1, 3 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VII "Про валюту і валютні операції" та пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5, в частині ненадходження імпортного товару за контрактами:

від 11.12.2020 р. № L-C-01, укладеним з компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай), заборгованість у сумі 19311,18 доларів США за період з 16.12.2021 р. по 20.02.2026 р.,

від 22.01.2021 р. № GS-IC-01, укладеним з компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина), заборгованість у сумі 16627,00 євро за період з 25.01.2022 р. по 20.02.2026 р.

Прострочена дебіторська заборгованість по розрахунках за контрактами:

- від 11.12.2020 р. № L-C-01 на загальну суму 19311,18 доларів США (екв. 536059,05 грн.), укладеному з компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай);

від 22.01.2021 р. № GS-IC-01 на загальну суму 16627,00 євро (екв. 518246,96 грн.), укладеному з компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) (а.с. 22-28).

06.03.2026 року ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" подано заперечення на акт перевірку, за результатами розгляду яких листом від 20.03.2026 р. № 3490/КПР/15-32-07-07-06 Головне управління ДПС в Одеській області повідомило про залишення висновку акту перевірки від 27.02.2026 р. № 7434/15-32-07-07-018 без змін (а.с. 33-41).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області 25.03.2026 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 13787/15-32-07-07-23, відповідно до якого ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 1 054 306,01 грн (а.с. 42).

Згідно розрахунку станом на 20 лютого 2026 року за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічній операції розмір пені склав 1 054 306,01 грн (а.с. 43).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань.

Також суд першої інстанції прийшов висновку, що під час розгляду справи факт виконання зобов`язань за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за наявності належним чином оформлених документів, знайшов своє підтвердження, а тому доводи відповідача про порушення позивачем термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами є необґрунтованими.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що обмеження стосовно зняття експортних операцій з валютного контролю, запроваджені постановами правління НБУ № 386 та № 410, адресовані виключно уповноваженим банкам. Обов`язок продажу валютної виручки у певному розмірі сам по собі не є обмеженням для сторін у здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог.

Вказані положення актів НБУ не регулюють підприємницьку діяльність суб`єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, положення яких судом наведено вище, та якими передбачено вільний вибір сторонами контракту форми розрахунків.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютну операцію» (далі – Закон №2473-VIII).

За приписами частини другої статті 3 Закону №2473-VIII, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 11 Закону №2473-VIII, органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно абзацу першого частини дев`ятої статті 11 Закону №2473-VIII, органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За приписами частини 10 статті 11 Закону №2473-VIII, у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Згідно пункту 2 частини першої статті 12 Закону №2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частинами першою-третьою, п`ятою, восьмою статті 13 Закону №2473- VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Аналіз наведених норм права закону дає підстави для висновку, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Отже, законодавцем передбачено випадок незастосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору.

З наявних доказів у матеріалах справи, судом першої інстанції вірно встановлено, що в межах проведення господарської діяльності позивач уклав зовнішньоекономічні договори № L-C-01 від 11.12.2020 року, № GS-IC від 22.012021 року та на виконання вказаних договорів здійснювалася поставка товару, що відповідачем не було спростовано під час судового розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що укладені зовнішньоекономічні договори є діючими, доказів їх оскарження, визнання нечинними матеріали справи не містять та відповідачем вказані обставини під час проведення податкової перевірки не встановлені.

Також під час судового розгляду встановлено, що припинення зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами № L-C-01 від 11.12.2020 року, № GS-IC від 22.012021 року відбулося внаслідок зарахування зустрічних вимог згідно укладених договорів про відступлення прав вимоги та угод про залік зустрічних однорідних вимог (а.с. 62-95).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні докази підтверджують як обставини виникнення зобов`язань за зовнішньо-економічними договорами, так і обставини їх виконання та подальшого припинення за принципом зарахування вимог.

Доводи податкового органу стосовно того, що обставини проведення вказаних господарських операцій не відображено позивачем у фінансовій звітності не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки згідно акту № 7434/15-32-07-07-18 від 27.02.2026 року бухгалтерський облік податковим органом досліджувався в розрізі аналізу оборотно-сальдових відомостей, карток по рахунку № 632 та встановлено відсутність будь-якого виду заборгованості (а.с. 217-223).

Також судова колегія вважає необґрунтованими доводи апелянта про неможливість здійснення зарахування вимог у зв`язку із їх неоднорідністю, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з підпунктом 5 пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі – Інструкція №7), банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

- вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Отже, залік (або зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань. Водночас, для проведення зарахування необхідна сукупність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов`язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України, згідно з частиною третьою якої, господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Отже, залік (або зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань. Водночас, для проведення зарахування необхідна сукупність певних наведених вище умов.

При тлумаченні наведених норм необхідно виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки.

Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

З цього приводу Верховний Суд в низці судових рішень (постанова від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18; постанова від 16 квітня 2019 року у справі №911/483/18; постанова від 21 листопада 2018 року у справі №755/9929/15-ц) дотримується послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 826/17678/15, від 7 грудня 2023 року у справі №420/21182/21.

Колегія суддів зазначає, що у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що суперечності щодо можливості завершення здійснення банками валютного нагляду на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, наявні в пункті 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 та підпункт 5 пункту 10 розділу III Постанови Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 7 повинні трактуватися на користь позивача.

Аналогічний за змістом підхід підтверджується і правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі №320/29423/23, від 12 серпня 2025 року у справі №420/29813/23, від 23 жовтня 2025 року у справі №260/4525/24, від 20 січня 2026 року у справі №320/8245/23, від 4 березня 2026 року у справі №320/57458/24.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до укладеного між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ", компаніями "ESE GmbH" (Німеччина) та "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) договору про відступлення права вимоги від 13.12.2021 р. № 13/12/21 компанія "ESE GmbH" (Німеччина) передала право вимоги компанії "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) щодо отримання від боржника - ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" оплати за товар, поставлений в рамках контракту від 25.09.2017 р. № CI-ESE/1 згідно митної декларації від 13.10.2021 р. № UA209170/2021/080912, у розмірі 20580 євро.

Отже, оплату у розмірі 20580,00 євро позивач зобов`язався сплатити компанії "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) в рамках контракту від 25.09.2017 р. № CI-ESE/1 відповідно до митної декларації від 13.10.2021 р. № UA209170/2021/080912, у зв`язку з чим заборгованість ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" перед компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) по контракту від 25.09.2017 р. № CI-ESE/1 та митної декларації від 13.10.2021 р. № UA209170/2021/080912 склала 20580 євро.

13.12.2021 року між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" та компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) підписано угоду про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якої компанія "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) визнала право вимоги ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" щодо сплати 16954 євро по контракту від 11.12.2020 р. № L-C-01, а ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" визнало грошову вимогу компанії "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) щодо сплати за товар по контракту від 25.09.2017 р. № CI-ESE/1 та митної декларації від 13.10.2021 р. № UA209170/2021/080912, з урахуванням договору про відступлення права вимоги від 13.12.2021 р. № 13/12/21, на суму 20580 євро.

Після укладення угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 13.12.2021 р. заборгованість позивача перед компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) стала 3626 євро, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 13.12.2021 р. № 2.

Взаємні обов`язки як компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) перед ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" щодо повернення грошових коштів у розмірі 16954 євро, так і обов`язки ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" перед компанією "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) щодо сплати грошових коштів у розмірі 20580 євро, існували протягом визначеного строку, в тому числі і на дату укладання сторонами угоди про залік однорідних вимог від 13.12.2021 р. У компанії "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай) вони виникли 10.12.2021 р. та протягом 30 банківських днів не вважалися простроченими. У ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" вони виникли 13.12.2021 р. та не були простроченими.

Крім того, відповідно до укладеного між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ", компаніями "H&N GmbH" (Німеччина) та "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) договору про відступлення права вимоги від 11.10.2021 р. № 11/10/21 компанія "H&N GmbH" (Німеччина) передала право вимоги компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) щодо отримання від боржника - ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" оплати за товар, поставлений в рамках контракту від 25.09.2017 р № IC-H&N/1 згідно митних декларацій від 30.08.2021 р. № UA209170/2021/068176 на суму 8368 євро та від 06.09.2021 р. № UA209170/2021/069906 на суму 9783,00 євро, всього на 18151 євро.

Таким чином, оплату у розмірі 18151,00 євро позивач зобов`язався сплатити компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) в рамках контракту від 25.09.2017 р. № IC-H&N/1 відповідно до митних декларацій від 30.08.2021 р. № UA209170/2021/068176 та від 06.09.2021 р. № UA209170/2021/069906, у зв`язку з чим заборгованість ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" перед компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) по контракту від 25.09.2017 р. № IC-H&N/1 відповідно до митних декларацій від 30.08.2021 р. № UA209170/2021/068176 та від 06.09.2021 р. № UA209170/2021/069906 склала 18151 євро.

15.10.2021 року між ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" та компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) підписано угоду про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якої компанія "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) визнала право вимоги ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" щодо сплати 16627 євро по контракту від 22.01.2021 р. № GS-IC-01, а ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" визнало грошову вимогу компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) щодо сплати за товар по контракту від 25.09.2017 року № IC-H&N/1 та відповідно до митних декларацій від 30.08.2021 р. № UA209170/2021/068176, від 06.09.2021 р. № UA209170/2021/069906, з урахуванням договору про відступлення права вимоги від 11.10.2021 р. № 11/10/21, на суму 18151 євро.

Після укладення угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 15.10.2021 р. заборгованість позивача перед компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) стала 1524 євро, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 15.10.2021 р. № 2.

Взаємні обов`язки як компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) перед ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" щодо повернення грошових коштів у розмірі 16627 євро, так і обов`язки ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" перед компанією "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) щодо сплати грошових коштів у розмірі 18165 євро, існували протягом визначеного строку, в тому числі і на дату укладання сторонами угоди про залік однорідних вимог від 15.10.2021 р. У компанії "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) вони виникли 01.10.2021 р. та протягом 30 банківських днів не вважалися простроченими. У ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" вони виникли 11.10.2021 р. та не були простроченими.

Вищевикладене, на переконання колегії суддів, свідчить про те, що між сторонами, які є контрагентами за цими операціями, існували взаємні зобов`язання: компанії "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай), "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) були зобов`язані повернути позивачу суму отриманої попередньої оплати за товар у розмірах 16954 євро та 16627 євро відповідно, а ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" було зобов`язано сплатити компаніям "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай), "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина) оплату за товар у розмірі 20580 євро та 18165 євро відповідно.

На момент укладення угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.12.2021 р., від 15.10.2021 р. грошові зобов`язання існували між одними й тими ж сторонами - ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА СІТІ" та компаніями "Goleader (Hong Kong) International Limited" (Китай), "GLOBAL SUPPLY KFT" (Угорщина), відтак сторони грошових зобов`язань повністю співпадали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що є правильним висновок суду першої інстанції про можливість у даному випадку зарахування вимог, оскільки вимоги між сторонами є зустрічними й однорідними (єдина валюта виконання грошового зобов`язання за укладеними господарськими договорами), а строк виконання вимог, який сторонами визнавався, визначений в зовнішньоекономічних договорах з урахуванням договорів про відступлення права вимоги та угод про залік зустрічних однорідних вимог настав.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи апелянта про те, що позивачем надано документи, які не відповідають вимогам чинного валютного законодавства, оскільки з них чітко можна встановити вимоги сторін, які випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за укладеними зовнішньоекономічними договорами.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення відносно позивача є протиправним, а тому наявні правові підстави для його скасування.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,310, 312, 315, 316, 321, 328, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25 вересня 2026 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: І.Г.Ступакова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua