Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №420/39188/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39188/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Терлецького Д.С., Вербицької Н.В.,

за участю секретаря: Мунтян С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі №420/39188/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення

У С Т А Н О В И В:

24.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 01.08.2025 № ЦО-12670 щодо скасування рішення від 25.09.2023 №49 д/п про встановлення ОСОБА_1 II групи інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» оскаржуване рішення від 01.08.2025 № ЦО-12670 прийнято з порушенням порядку проведення переогляду, без забезпечення прав позивача на участь та без повного врахування наданих медичних документів. Скасування рішення МСЕК без проведення повторного оцінювання, виклику та огляду особи, неврахування наявних медичних документів щодо стану особи та лікування, на думку позивача, є протиправним. Також, ОСОБА_1 зауважує, що лист слідчого Державного бюро розслідувань не є процесуальним рішенням, яке оформлюється постановою, а тому у відповідача не було законодавчо передбачених підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК №1013 від 08.06.2022. Крім того, оскаржуване рішення не містить мотивів, які слугували підставною для скасування рішення МСЕК.

Не погодившись із заявленими позивачем вимогами Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» до суду першої інстанції скеровано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством проведено ретельний аналіз всіх документів ОСОБА_1 . За результатом проведеного аналізу медико-експертної справи позивача експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено, що наявна у пацієнта патологія з боку опорно-рухової та шкіряної систем не дає підстав для встановлення жодної групи інвалідності. Враховуючи вищезазначене, рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 законно та обґрунтовано Центром оцінювання функціонального стану особи скасовано. Як зазначає відповідач, в досліджуваній ситуації проводилась перевірка обґрунтованості рішення, а не повторне оцінювання, а тому позивач і не викликався для проведення медичного обстеження. До того, суб`єкт владних повноважень вказує про наявність підстав для проведення перевірка обґрунтованості рішення МСЕК.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі №420/39188/25 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Приймаючи означене рішення суд першої інстанції вказав, що постанова Державного Бюро Розслідувань про залучення спеціалістів від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 є процесуальним рішенням у межах кримінального провадження, яке у розумінні пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи дає відповідачу право на проведення перевірки обґрунтованості рішення стосовно особи, зазначеної у такому рішенні, зокрема, ОСОБА_1 . Також, окружний адміністративний суд зауважив, що у період дії воєнного стану за результатом перевірки обґрунтованості рішень МСЕК Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України наділена повноваженням щодо прийняття рішення заочно. Відсутність доказів виклику особи на огляд не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, якщо матеріали справи містять об`єктивні медичні дані, що однозначно спростовують встановлений раніше статус особи з інвалідністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційні скарги в яких, з посиланням на неповне з`ясування окружним адміністративним судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо встановлення ІІ групи інвалідності Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» безпідставно не враховано додатково поданих позивачем документів, а також не здійснено його медичний огляд. Як стверджує ОСОБА_1 , наявне у нього захворювання прогресує. Крім того, скаржник відмічає, що його не було повідомлено про початок адміністаривного провадження з перевірки обґрунтованості рішення МСЕК. Натомість, учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим до прийняття рішення. До того, ОСОБА_1 зауважує, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень належним чином не мотивоване. На думку скаржника, здійснюючи розгляд даної справи суд першої інстанції фактично доповнив мотиви адміністративного акту, а також неправильно розподілив обов`язок доказування.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступне.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що ОСОБА_1 є працівником органу прокуратури.

19.09.2022 медико-соціальною експертною комісією проведено огляд ОСОБА_1 щодо встановлення йому групи інвалідності.

За наслідком такого огляду ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (загальне захворювання).

У подальшому, медико-соціальною експертною комісією проведено повторний огляд ОСОБА_1 щодо встановлення йому групи інвалідності.

За наслідком огляду ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (загальне захворювання).

Означене підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №503253.

За фактичними обставинами справи, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 01.08.2025 №ЦО-12670 ОСОБА_1 з 01.08.2025 скасовано інвалідність.

Уважаючи свої права порушеними ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Радою національної безпеки і оборони України 22.10.2024 прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів».

Означене рішення введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024.

Пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпукнтами «б-ґ» пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» Кабінету Міністрів України рекомендовано:

- забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів (далі - робочі групи);

- у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

- підготовку та подання Міністерством охорони здоров`я України разом з Міністерством цифрової трансформації України на розгляд Кабінету Міністрів України у двотижневий строк плану цифровізації проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій;

- проведення разом із Пенсійним фондом України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Службою безпеки України у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 № 1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу», від 08.11.2024 №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317».

26.10.2024 Міністерством охорони здоров`я України видано наказ №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ».

Пунктом 1 цього наказу права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" з дати підписання цього наказу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 вказано про необхідність виконуючій обов`язки державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" згідно з актом приймання-передачі.

Перелік повновежень, якими наділено комісією визначено в пункті 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809, згідно із яким комісія:

- здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

- розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

- проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;

- узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;

- повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

- проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

- надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

- направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;

- забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;

- впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;

- бере участь в акредитації обласних. Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;

- проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

- бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.

Пунктом 12 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809, передбачено, що комісія має право:

- одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій;

- направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;

- подавати державним органам необхідні матеріали для вжиття щодо посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права осіб з інвалідністю, заходів впливу;

- допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, довірену особу на засідання комісії.

01.01.2025 набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

За фактичними обставинами справи, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.1 ст. 366-2, ч. 2, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 12.11.2024 по справі №757/52809/24-к надано дозвіл у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 прокурору групи прокурорів, прокурору першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 на проведення обшуку нежитлового приміщення, за місцем розташування Одеської обласної прокуратури з метою відшукання і вилучення оригіналу особової справи ОСОБА_1 , який є прокурором Одеської обласної прокуратури (заступник начальника відділу Одеської обласної прокуратури, в органах прокуратури працює з липня 2012 року).

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 19.11.2024 по справі №757/54330/24-к надано дозвіл у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 прокурору групи прокурорів, прокурору першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 на проведення обшуку житлового приміщення, за місцем проживання ОСОБА_1 - заступника начальника відділу Одеської обласної прокуратури, з метою відшукання і вилучення з таких речей і документів: довідки невропатолога щодо ОСОБА_1 на 1 арк. від 31.08.2023; рентгенівського знімку ОСОБА_1 на 1 арк.; довідки з диспансеру щодо ОСОБА_1 від 15.07.2022 на 1 арк.; копії довідки з МСЕК щодо ОСОБА_1 від 25.09.2023 на 1 арк.; копії довідки з МСЕК щодо ОСОБА_1 від 15.09.2022 на 1 арк.; копії виписки з медичної карти ОСОБА_1 від 16.09.2022 на 2 арк.; копії виписки щодо ОСОБА_1 від 31.03.2023 на 2 арк.; копії рентген знімку ОСОБА_1 нв 1 арк.; довідки невропатолога щодо ОСОБА_1 на 1 арк.; копії довідки травматолога щодо ОСОБА_1 від 26.07.2022 на 1 арк.; копії довідки щодо ОСОБА_1 на 1 арк.; копії рентгену попереку щодо ОСОБА_1 на 1 арк.; рентгену щодо ОСОБА_1 від 21.08.2023 на 1 арк.; довідки травматолога щодо ОСОБА_1 із направленням на МСЕК від 22.07.2022 на 1 арк.; довідки хірурга щодо ОСОБА_1 для МСЕК від 21.08.2023 на 1 арк.; копії квитанції на 1 арк.; довідки травматолога щодо ОСОБА_1 від 22.08.2024 на 1 арк.; довідки щодо ОСОБА_1 від 11.11.2022 на 1 арк.; копії виписки з медичної карти щодо ОСОБА_1 від 27.02.2024 на 2 арк; копії рентген знімку щодо ОСОБА_1 на 1 арк.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 17.09.2025 по справі №757/44931/25-к надано дозвіл слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 на проведення обшуку в приміщеннях Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в тому числі Центру оцінювання функціонального стану особи, з метою відшукання та вилучення: висновків (рішень) МСЕК (ЦМСЕК, ЦОФСО), довідок про інвалідність, про невизнання інвалідами, медико-експертних справ (у тому числі форми № 160-3/о), актів оглядів медико-соціальних експертних комісій (експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, у тому числі форми № 157/о), направлень на МСЕК (оцінювання повсякденного функціонування особи, у тому числі форми № 088/о), виписок з історій хвороб, амбулаторних та стаціонарних карток (у тому числі форми №№ 0/25/о, 0/27о), результатів лабораторних, інструментальних, променевих обстежень, консультативних висновків профільних обласних спеціалістів, результатів аналізів, досліджень, ЕКГ, ЕХО, КТ, МРТ, рецептів лікарів, рішень (витягів), протоколів, рекомендацій експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, планів реабілітаційних заходів, додаткових документів, які підтверджують причини інвалідності, медичної документації, копій документів, що посвідчують особу, матеріалів перевірок медико-експертних справ за період 2020-2025 років, на службових осіб державних та правоохоронних органів, які протягом 2024-2025 років визнані не інвалідами, зокрема, щодо ОСОБА_1 .

У межах означеного провадження старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань винесено постанову від 31.01.2025 щодо залучення у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

На дослідження спеціалістів поставлено питання щодо обгрунтованості прийняття рішення медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності, зокрема, ОСОБА_1 .

З метеріалів справи убачається, що 31.01.2025 постанову слідчого про залучення спеціалістів від 31.01.2025 скеровано до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», яку остнньою отримано 04.02.2025.

У подальшому, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи здійснено перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної комісії від 25.09.2023 №49д/п щодо встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

За наслідком такої перевірки 01.08.2025 прийнято рішення №ЦО-12670 про скасування ОСОБА_1 другої групи інвалідності з 01.08.2025.

Мотивуючи такий індивідуальний акт експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи вказано, що за наслідком розгляду наданої медичної документації наявна у поцієнта патологія зі сторони опорно-рухової та шкірної системи не дає підстав для встановлення жодної групи інвалідності з 01.08.2025.

За наслідком дослідження змістового наповнення оскаржуваного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО -12670 від 01.08.2025 колегією суддів установлено, що такий акт індивідуальної дії є цілком обґрунтованим, прийнятим суб`єктом владних повноважень у межах повноважень та у спосіб, який передбачено вищенаведеними законодавчими приписами.

Як вказує скаржник, у Центру оцінювання функціонального стану особи не було законодавчо передбачених підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

Мотивуючи такий довід позивач відмічає, що лист слідчого ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 не є тим процесуальним рішенням, з яким законодавець пов`язує можливість ініціювання перевірки обґрунтованості рішення МСЕК (постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді).

Надаючи оцінку наведеному твердженню ОСОБА_4 колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно із п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Як убачається з наявних у матеріалах справи документів та встановлено вище, розглянувши матеріали кримінального провадження №62024000000000923 старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань винесено постанову від 31.01.2025 щодо залучення в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», а також поставлено питання стосовно обґрунтованості прийняття рішення медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності, зокрема, ОСОБА_1 .

Отже, перевірку обгрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією, про встановлення ОСОБА_1 . ІІ групи інвалідності Центром оцінювання функціонального стану особи проведено на виконання постанови слідчого, що цілком кореспондується з приписами п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338.

Між тим, апеляційний адміністративний суду вказує, що зазначення в п.п.6.2 п.6 оскаржуваного рішення від 01.08.2025 №ЦО-12670 реквізитів листа ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, жодним чином не свідчить про те, що відповідну перевірку проведено не на виконання постанови слідчого. До того ж, до листа ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 додано постанову старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 31.01.2025.

З огляду на встановлені фактичні обставини суд апеляційної інстанції уважає безпідставними посилання позивача в досліджуваній частині правовідночин.

Також, як вказує ОСОБА_1 , скасування рішенням МСЕК без проведення повторного оцінювання, виклику та медичного огляду особи є неправомірним.

З даного приводу слід вказати наступне.

Пунктом 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Центр оцінювання функціонального стану особи, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що в досліджуваних правовідносинах Центр оцінювання функціонального стану особи наділено повноваженнями на проведення перевірки: 1) обґрунтованості рішень, 2) повторного оцінювання особи.

У разі «перевірки обґрунтованості рішення» проведення повторного оцінювання, виклику та медичного огляду особи законодавцем не передбачено.

За приписами п.8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, проведення повторного оцінювання, виклик та медичний огляд особи здійснюються лише в разі прийняття рішення про необхідність проведення «повторного оцінювання особи».

У досліджуваних правовідносинах Центром оцінювання функціонального стану особи проведено перевірку саме обґрунтованості рішення, а не оцінювання особи.

За фактичними обставинами справи, рішення про необхідність проведення повторного оцінювання ОСОБА_1 не приймалось, а здійснювалась перевірка обґрунтованості рішеня, прийнятого медико-соціальною експертною комісією, а тому є безпідставними доводи позивача в досліджуваній частині правовідносин.

Відносно твердження позивача про те, що оскаржуваний акт індивідуальної дії суб`єктом владних повноважень прийнято без дотримання приписів Закону України «Про адміністративну процедуру», зокрема, стосовно повідомлення ОСОБА_1 про перевірку обґрунтованості рішення МСЕК, колегія суддів зазначає таке.

15.12.2023 набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру», який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.

Статтею 87 Закону України «Про адміністративну процедуру» передбачено, що адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.

Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що порушення процедури (процесуальних норм) не завжди свідчить про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень, якщо це порушення не вплинуло на правильність вирішення певного питання по суті.

Ключовим у такій ситуації є те, чи були порушені права особи і чи заважало це встановити істину.

Процедурне порушення є підставою для скасування рішення, лише якщо воно є істотним та завадило органу всебічно та об`єктивно розглянути певне питання.

Якщо порушення процедури не призвело до прийняття неправильного рішення, такий індивідуальний акт може бути визнано правомірним.

За наслідком з`ясування фактичних обставин спарви в системному зв`язку із законодавчими приписами апеляційний адміністративний суд зазначає, що оскаржуване ОСОБА_1 рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-12670 від 01.08.2025 прийнято компетентним адміністративним органом відповідно до закону.

Під час розгляду даної справи як в суді першої інстанції, так і під час її перегляду в апеляційному порядку, позивачем не наведено та до матеріалів справи не подано жодних доказів, які б вказували на протиправність висновків комісії щодо відсутності підстав призначення йому ІІ групи інвалідності. Також, ОСОБА_1 не повідомив суд, як першої та апеляційної інстанції, про наявність додаткових доказів, які суб`єктом владних повноважень залишено поза увагою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання позивача у цій справі на наявність процедурного порушення, яке не може істотно вплинути на висновки адміністративного органу про те, що наявна в пацієнта патологія зі сторони опорно-рухової та шкірної системи не дає підстав для встановлення ОСОБА_1 жодної групи інвалідності.

Відтак, в ході судового розгляду справи позивачем не обґрунтовано, яким чином неповідомлення ОСОБА_1 про перевірку обґрунтованості рішення МСЕК вплинуло на його права та обов`язки.

Не є юридично спрможними також акцентування скаржником уваги на висновки окружних адміністративних судів та апеляційних адміністративних судів, які викладено у відповідних судових актах, оскільки за приписами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16, від 26.09.2018 у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

За наслідком перевірки дотримання відповідачем порядку ухвалення оскаржуваного рішення колегія суддів зазначає, що такого порядку суб`єктом владних повноважень в досліджуваній ситуації дотримано.

Крім того, слід зауважити, що впровадження механізмів екстериторіального моніторингу рішень МСЕК в умовах воєнного стану переслідує легітимну мету – захист національної безпеки та забезпечення справедливості у розподілі соціальних ресурсів держави. Встановлення інвалідності не створює імунітету від перевірки обґрунтованості такого статусу, якщо існують об`єктивні сумніви у законності його отримання. Перегляд таких рішень є формою реалізації принципу належного урядування, де держава на підставі закону виправляє можливі системні помилки задля захисту суспільного інтересу.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі доводи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені позивачем в апеляційній скарзі мотиви не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі №420/39188/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано колегією суддів 25.09.2026.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Д.С. Терлецький Н.В. Вербицька