Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №400/11023/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11023/25

Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

дата складання повного тексту

рішення суду 16.02.2026 року;

м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді Казанчук Г.П.,

суддів: Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, оформленої довідкою від 07.10.2025 №2025-1007-5015-0, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 оформлену у формі Довідки військово-лікарської комісії №2025-1007-5015-0 від 07.10.2025, як таку, що не відповідає дійсності і нормам положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що військово-лікарська комісія допускала численні порушення при проведенні огляду позивача: на зауваження не реагувала і в деяких випадках поводилися грубо, аби не чути про необхідність додаткових обстежень, особливо з урахуванням того, що на той момент у позивача не було на руках медичних документів на підтвердження наявності захворювань. До кінцевих висновків включили не всі показники обстежень. Весь час, коли проходив ВЛК позивач був позбавлений волі і не мав можливості принести медичні документи. Після винесення відповідної постанови у формі довідки ВЛК, йому не надали змоги ознайомитися ні з постановою ВЛК, ні з карткою обстежень. Таким чином невідповідність реального обсягу обстеження з нормами, які викладені в положенні про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України не дає можливість встановити реальний стан здоров`я військовозобов`язаного. А халатність посадових осіб і деяких лікарів військово-лікарської комісії тільки поглиблює невідповідність постанов, які вони виносять, реальному стану здоров`я військовозобов`язаних. З цього виходить що військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 грубо порушила права позивача на повний і всебічний аналіз стану його здоров`я, а також грубо порушила норми положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виснував про порушення ОСОБА_1 процедури оскарження висновків ВЛК, з огляду на те, що Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 не передбачено право на оскарження висновку ВЛК при районному ТЦК до суду.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що Порядок оскарження постанов відповідних ВЛК зазначених в Наказі № 402 визначає його право на оскарження до ЛК вищого рівня, а не його обов`язок. Користуватися цим правом чи ні, кожен громадянин вирішує самостійно. Вказує, що і Наказ Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, і Постанова КМУ № 560 від 16.05.2024 за своєю суттю є підзаконнними актами і ніяким чином не можуть протиречити законам України, а тим паче нормам Конституції України. А право звернутися до суду надано будь-якому громадянину України Конституцією України, що за своєю юридичною силою є значно вищою за вищезгадані Наказ і Постанову.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та витребувана адміністративна справа.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 року призначено розгляд справи за правилами письмового провадження.

27.04.2026 року до апеляційного суду надійшла адміністративна справа №400/11023/25.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 року витребувані додаткові докази.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 року витребувані додаткові докази.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 року повторно витребувані додаткові докази.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2026 року втретє витребувані додаткові докази та повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_4 про застосування заходів процесуального примусу через невиконання вимог ухвали суду.

У період з 20.07.2026 по 24.07.2026 та з 03.08.2026 по 14.08.2026 суддя Казанчук Г.П. перебувала у щорічній відпустці; з 03.08.2026 по 03.09.2026 суддя Градовський Ю.М. перебував у щорічній відпустці; з 03.08.2026 по 11.09.2026 суддя Єщенко О.В. перебував у щорічній відпустці та на лікарняному.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції з`ясовано та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 , за наслідками якого була прийнята довідка ВЛК № 2025-1007-1428-5015-0 від 07.10.2025, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі ст.38б,74в,39в графи ІІ розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах. Діагноз: ВВС, двохстулковий аортальний клапан, помірна аортальна недостатність, Гіпертонічна хвороба Іст., 1 ст (надалі – спірне рішення).

Отже, правомірність та законність спірного висновку ВЛК є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015р. №389-VIII (далі - Закон №389-VIII).

Згідно із статтею 1 Закону №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, згідно пункту 4 якого встановлено призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров`я” № 2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Згідно зі статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пп. 70-73 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 Порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

Медичний огляд резервістів та військовозобов`язаних може проводитися у закладах охорони здоров`я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_7 про придатність резервіста або військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.

Положення про військово-лікарську експертизу у ЗСУ затверджене наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 за № 1109/15800 визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу( в редакції чинній на момент проходження ВЛК).

Розділом ІІ медичний огляд гр.3 п.3.1 передбачено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Відмовляючи в позові, судом першої інстанції констатовано, що рішення ВЛК районного ТЦК військовозобов`язаний може оскаржити, або до штатних ВЛК, або подати скаргу на постанову ВЛК районного ТЦК до ВЛК обласних ТЦК у разі незгоди громадянина з рішенням та на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Суд першої інстанцій дійшов висновку, що Наказом № 402 не передбачено право на оскарження висновку ВЛК при районному ТЦК до суду, а тому Позивач не дотримався вимог постанови КМУ №560 (п.п.70,72,73 щодо порядку оскарження), норм Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що стало самостійною підставою для відмови у задоволенні позову про скасування постанови ВЛК.

Так, колегія суддів частково погоджується із таким висновком, натомість порушення процедури проходження ВЛК чи то неповнота проходження ВЛК може бути оцінена під час розгляду спірного питання в суді, оскільки перевірка процедури проведення ВЛК не потребує спеціальних медичних знань.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 8 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. №154 (далі Положення №154) виконання завдання з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, призову громадян на військову службу покладені саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Одним із доводів апеляційної скарги позивача є неналежне проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та визнання його придатним до військової служби.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей (пункт 3.2 Положення №402).

Так, колегія суддів, оглянувши картку обстеження та медичного огляду позивача зазначає, що остання містить інформацію про огляд позивача терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, лором, психіатром та стоматологом. Також у медичних документах наявна інформація про клінічний аналіз крові, у тому числі визначений резус групи, серологічний аналіз крові на ВІЛ (наявна інформаційна згода ОСОБА_1 на проходження аналізу), аналіз сечі загальний, флюрограма легенів та серця, ехокардіографія .

Отже, на переконання колегії суддів, під час проведення медичного огляду, відповідачем були дотримані та з`ясовані усі необхідні обставини, тобто взяті усі аналізи та позивача було оглянуто усіма лікарями.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №661/20974 (далі форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Доказів наданні вказаної медичної документації під час проведення ВЛК, матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача проте, що ВЛК допускала числені порушення, на зауваження позивача не реагувала та поводились грубо, оскільки такі доводи не підтверджені жодним належними та допустимими доказами. Більш того, поведінка лікарів не може впливати на законність висновків ВЛК, а може бути оцінена лікарською комісією з питань етики поведінки лікарів.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно з абзацами 1-7 пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Пунктом 2.2 розділу І Положення №402 визначено, що до штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК); ВЛК регіону.

Згідно з положеннями підпункту 2.5.1, 2.5.4 пункту 2.5 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Згідно з абзацами 1, 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

За приписами підпункту 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до абзаців 1 та 5 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. п. 2.4 розділу І Положення №402).

Згідно з підпунктом 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Вказане у сукупності свідчить про те, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Позивач пройшов медичний огляд ВЛК при РТЦК, відповідно до якого визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логічтики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Не погоджуючись із Довідкою ВЛК та зафіксованими у ній висновками, позивач не надав доказів на підтвердження його звернення до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду такого, як і не надав доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК. Тобто, у тому разі, якщо позивач вважає би помилковим або неповним визнання його діагнозу, останній мав право на звернення до ВЛК вищого рівня з питань, які охоплюються медичними знаннями із наданням відповідних медичних документів.

Втім, Положення №402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови штатних (позаштатних) ВЛК (в даному випадку ВЛК при РТЦК) у судовому порядку, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Перевірка рішення штатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Подібне правозастосування в частині оскарження висновків штатних (позаштатних) ВЛК відповідно до Положення №402 висвітлено у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справах №600/3273/22-а, №240/13173/22.

Принагідно колегія суддів зауважує, що позивачем ні у позові, ні в апеляційній скарзі не конкретизовані порушення, які на його думку, були допущені під час проходження ВЛК.

Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правові підстави для стягнення на користь позивача середнього заробітку за своєчасно не виплачене грошове забезпечення при звільненні позивача, проте помилково визначив суму такої компенсації без врахування висновків Верховного суду, що в силу приписів статті 242 КАС України, є обов`язковими. У зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції слід змінити у частині мотивів задоволення позову

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, проте вважає змінити рішення суду першої інстанції у мотивації відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі №400/11023/25 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя О.В. Єщенко

Суддя Ю.М. Градовський