Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №400/1463/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1463/26

Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,

повний текст судового рішення

складено 13.04.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Вербицької Н.В., Терлецького Д.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі №400/1463/26 за позовом Приватного підприємства "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 02.09.2025 №ОПШ 047701

У С Т А Н О В И В:

13.02.2026 Приватне підприємство "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ047701 від 02.09.2025 про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення порядку рейдової перевірки та габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки працівником Укртрансбезпеки не встановлено хто саме виступає автомобільним перевізником. Крім того, ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" не отримувало повідомлення про розгляд справи.

Не погодившись із заявленими ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" позовними вимогами Державною службою України з безпеки на транспорті до суду першої інстанції подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що позивачем здійснювалось перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів. При цьому, відповідного дозволу в суб`єкта господарювання не було. Також, суб`єкт владних повноважень зауважує, що наведені позивачем в позовній заяві доводи є необгрунтованими.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі №400/1463/26 адміністративний позов Приватного підприємства "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив із того, що в спірних правовідносинах Укртрансбезпекою не з`ясовано хто саме виступав перевізником під час перевезення вантажу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Укртрансбезпекою подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги суб`єкт владних повноважень зазначає про те, що автомобільним перевізником - ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" здійснювалось перевезення вантажу із перевищенням допустимих вагових параметрів без відповідного дозволу, за що абз.17 ч.2 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено відповідальність. Як відмічає скаржник, в спірних правовідносинах працівником Укртрансбезпеки дотримано порядок проведення рейдової перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю. Також, відповідач стверджує, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт проведено за участю представника ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18".

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом позивачем до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 13.04.2026 у справі №400/1463/26. На думку позивача судом першої інстанції рішення прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. Натомість, доводи апеляційної скарги Укртрансбезпеки Приватне підприємство "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" уважає необґрунтованими.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступне.

Зокрема, колегією суддів установлено, що 13.08.2025 посадовими особами Укртрансбезпеки у пункті габаритно-вагового контролю розміщеному на автомобільній дорозі Н-11 «Дніпро – Миколаїв через м.Кривий Ріг» 262км., проведено перевірку транспортного засобу марки MAN, державний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом – самоскидом марки TAKDIR, державний номер НОМЕР_2 .

Згідно із наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 12.08.2025 автомобільним перевізником вантажу виступає ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18".

За наслідком вказаної перевірки складено акт проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №ОАР 038869 від 13.08.2025, у якому зазначено про перевезення вантажу згідно ТТН від 12.08.2025 з перевищенням вагових норм, а саме: фактична маса транспортного засобу 48,65т. при допустимих 40т., що становить 21,62%, навантаження на строєну вісь 32,1т. при допустимих 24т., що становить 33,75%.

За результатом проведення габаритно-вагового контролю фахівцем Укртрансбезпеки також складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №ОАВ 003107 від 13.08.2025 відповідно до якого, нормативно допустима маса транспортного засобу становить – 40т, а фактична – 48,65т.

Отже, під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, державний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом – самоскидом марки TAKDIR, державний номер НОМЕР_2 , фахівцем контролюючого органу установлено перевищення навантаження на строєну вісь на 8,1т. (32,1т. відняти 24т.), що становить 22,7%.

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт контролюючим органом винесено постанову №ПШ047701 від 02.09.2025 про застосування до ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51000грн.

Не погодившись із таким актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегія суддів виходить із такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

- для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

- для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Підпунктом 5-1 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, передбачено, що документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Пунктом 16 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно із пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правила дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м, для транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Агентством відновлення, Укртрансбезпекою, Національною поліцією - 4,35 м, за довжиною автомобіля (тягача) з напівпричепом - 18,75м., фактична маса двовісного вантажного автомобіля – 18т., трьохвісного автомобіля – 25т. (26т* - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни) Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом – 36т., двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом – 40т. Навантаження на одиночну вісь – 11,5 т, на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр -11,5т., від 1 до 1,3 метра – 15т., від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах – 18т. На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше – 21т., понад 1,3 до 1,4 метра – 24т.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 “Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).

Відповідно до п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Наведеними правовими нормами визначено повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Між тим, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

Як з`ясовано колегією суддів, у досліджуваній ситуації фахівцями контролюючого органу установлено перевезення ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" вантажу з перевищенням вагових параметрів на 30% без відповідного дозволу.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до абзацу 17 частини 1 якої за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає правомірною постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.09.2025 №ПШ044701 про застосування до ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000грн.

Здійснюючи розгляд даної справи суд першої інстанції правильно вказав, що в спірних правовідносинах в діях перевізника вбачається склад правопорушення передбаченого абз.17 ч.1 ст.17 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Однак, окружний адміністративний суд безпідставно зауважив, що в спірних правовідносинах залишилось не з`ясованим хто саме виступає автомобільним перевізником, адже із наявної у матеріалах справи товарно-транспортної накладної від 12.08.2025 чітко вбачається, що автомобільним перевізником є ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18".

Оскільки за приписами законодавства про автомобільний транспорт відповідальність у досліджуваній ситуації має нести автомобільний перевізник, тобто ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18", то суб`єктом владним повноважень цілком правомірно до названого підприємства застосовано адміністративно-господарський штраф.

Між тим, є безпідставним сумнів позивача стосовно того, що рейдову перевірку Укртрансбезпекою проведено без відповідного направлення, оскільки як убачається з акта перевірки від 13.08.2025 №ОАР 038869 рейдову перевірку фахівцем контролюючого органу проведено на підставі направлення від 11.08.2025 №001616.

До того ж, відповідне направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 11.08.2025 №001616 відповідачем додано до матеріалів справи.

На думку ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18", працівник Укртрансбезпеки повинен був надати водію транспортного засобу направлення на рейдову перевірку. Натомість, за приписами пункту 11 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі зупинення транспортного засобу під час звернення до водія посадова особа зобов`язана лише пред`явити направлення для ознайомлення, а не надати його водію.

Не є юридично спроможним припущення позивача, що відсутність в ТТН номера та дати робить неможливим ідентифікацію сторін, що у ній зазначені, т.я. із наданої водієм транспортного засобу працівнику Укртрансбезпеки ТТН від 12.08.2025 чітко убачається, що автомобільним перевізником є саме ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18".

Відхиляються посилання позивача на те, що він не є власником транспортного засобу, адже в досліджуваній ситуації відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається на автомобільного перевізника, тобто ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18".

Є безпідставним акцентування уваги позивача на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду в справах №400/3746/20, №400/7824/21, оскільки такі судові акти не мають жодного преюдиційного значення по відношенню до даної справи.

Колегія суддів вказує про необґрунтованість доводу ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" відносно того, що габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки, адже приписами Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, такої вимоги не передбачено.

Щодо посилання позивача на відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі колегія суддів відмічає, що означене не ставить під сумнів достовірність результатів зважування.

Вимога щодо необхідності використання під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами методики, затвердженої Мінекономрозвитку, яка була закріплена у п. 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, виключена з 08.09.2017 із вказаного нормативно-правового акту на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671.

Тому, з огляду на виключення п. 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, наявність у терміні «вимірювання» посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не свідчить про наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

На думку ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18", відсутність інформації про конкретну назву та вид габаритновагового контролю дає підстави вважати, що вищезазначений комплекс не має сертифікації Мінекономрозвитку України Державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Державне підприємство «Херсонстандартметрологія».

Натомість, вказане є лише припущенням та спростовується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки.

Відносно повідомлення ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт колегія суддів вказує наступне.

Згідно із пунктами 17, 19 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи.

Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”.

У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що в органу державного контролю наявний обов`язок повідомити автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.

Водночас, неявка уповноваженої особи автомобільного перевізника на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.

Відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.03.2018 у справі №820/4810/17, від 14.12.2023 у справі № 280/1426/20, від 21.12.2023 у справі №560/11763/22, від 06.06.2024 у справі №340/1617/22.

Як убачається з матеріалів справи, Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області на ім`я керівника ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" (56500, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Київська,285) складено запрошення від 15.08.2025 №72419/34/24-25 на розгляд 02.09.2025 з 09год. 00хв. до 11год. 00хв. справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

При цьому, у запрошенні зазначено, що в разі неявки представника товариства, матеріали справи будуть розглянуті без його участі.

З матеріалів справи убачається, що надіслане суб`єктом владних повноважень запрошення було повернуто органом поштового зв`язку на відправника із відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Між тим, колегія суддів зауважує, що запрошення містить відмітку про те, що директор Кулакевич О.А. прибула 02.09.2025 на розгляд справи. Означене засвідчено підписом уповноваженої особи ПП "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18".

Тобто, відповідач виконав свій обов`язок щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.

Установлені в межах розгляду даної справи вищенаведені фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки та викладені позивачем в адміністративному позові доводи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як установлено колегією суддів, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а відтак рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі №400/1463/26 підлягає скасуванню.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат, згідно із ст.139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті – задовольнити повністю.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі №400/1463/26 - скасувати.

Прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ТРАНСБУДАЛЬЯНС 18" до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 02.09.2025 №ОПШ 047701 – відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька Д.С. Терлецький