Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №420/150/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/150/26

Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

02.01.2026р. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 р.

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р., з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 р., відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що у період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. проходження військової служби у підрозділах Державної прикордонної служби України йому була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у меншому розмірі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) подало відзив на позов, зазначаючи, що позивач перебував на фінансовому забезпеченні військовій частині НОМЕР_4 з 2019р., проте позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення стосуються періоду з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.04.2026р. позов залишив без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, визначитись з позовними вимогами та сторонами по справі, надавши докази уточненої позовної заяви належному відповідачу.

29.04.2026р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що відповідно пункту 293 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України», затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009р. №1115/2009, остаточний розрахунок з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, у тому числі з індексації грошового забезпечення, здійснюється при його звільненні саме за останнім місцем проходження військової служби тим органом (прикордонним загоном); який звільняє військовослужбовця з військової служби. У зв`язку з вищезазначеним вважає, що розпорядники коштів третьої ланки - прикордонні загони, повинні діяти у відповідності до порядку визначеному вищим розпорядником коштів, саме розрахунок (виплату) коштів (індексації грошового забезпечення) здійснює прикордонний загін, яким було звільнено військовослужбовця з військової служби.

З огляду на вказане, позивач наполягає, що в даному випадку належним відповідачем є ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), як орган з якого був звільнений позивач.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.05.2026р. залучив до участі у справі в якості других відповідачів:

ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 );

військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 .);

військову частину НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Військова частина НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_3 , військова частина НОМЕР_2 подали відзиви на позовну заяву, у яких заперечували проти задоволення позову, зазначаючи, що з січня 2016р. розмір грошового забезпечення позивача збільшився за рахунок підвищення його додаткових складових. Таким чином, на переконання відповідача, для проведення подальшої індексації, обчислення індексу споживчих цін необхідно враховувати базовий місяць січень 2016 року, а не січень 2008 р.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25.06.2026 р. позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 06.10.2016р. індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 р.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 06.10.2016р. індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008р., відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 07.10.2016р. по 12.08.2017р. індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 р.

Зобов`язав військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 07.10.2016р. по 12.08.2017р. індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008р., відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 16.08.2017р. по 28.02.2018р. індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008р.

Зобов`язав військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 16.08.2017р. по 28.02.2018р. індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008р., відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 - 02.07.2026р., військова частина НОМЕР_2 – 10.07.2026р., військова частина НОМЕР_3 – 28.07.2026р. звернулись з апеляційними скаргами до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в яких просили скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 р. та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 ухвалою від 06.07.2026 р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_2 ухвалою від 22.07.2026 р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_3 ухвалою від 31.08.2026 р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження ухвалою від 31.08.2026р.

Обставини справи

ОСОБА_1 проходив військову службу в Державної прикордонної служби України та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) від 30.06.2020р. за №152-ОС був звільнений з військової служби в запас Збройних Сил України та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) від 31.07.2020р. за №181-ОС виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.08.2020р., про що також свідчить витяг з послужного списку капітана 2 рангу ОСОБА_1

03.11.2024р. начальник Регіонального управлінні Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України за результатом розгляду запиту від 31.10.2024р. (реєстр. № 6983-вих від 30.10.2024р.) листом повідомив представника позивача, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 01.08.2020р. у відповідності до наказу начальника Регіонального управлінні Морської охорони від 31.07.2020р. за №181-ОС.

Щодо отримання розрахунків індексації та довідок про грошове забезпечення ОСОБА_1 необхідно звернутись до військових частин, де вказаний військовослужбовець проходив військову службу, а саме січень 2016р. - вересень 2016р. - військова частина НОМЕР_1 ; вересень 2016р. - липень 2017р. - військова частина НОМЕР_3 , липень 2017р. - серпень 2017р. військова частина НОМЕР_8 , серпень 2018р. - грудень 2019р. - військова частина НОМЕР_9 , серпень 2018р. —грудень 2019р. військова частина НОМЕР_1 .

Так, у спірний період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. позивач проходив військову службу, зокрема,

у період з 24.11.2015р. по 06.10.2016р. - в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується витягом з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.11.2015р. № 296-OC та витягом з наказу від 06.10.2016р. за № 312-ОС.

у період з 07.10.2016р. по 12.08.2017р. (дата звільнення) у ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджується Архівними відомостями №161 за 2016 -2017рр., наданими Галузевим державним архівом Державної прикордонної служби України.

у період з 16.08.2017р по 15.08.2018р у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 27.05.2026р. № 1202, за якою підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 ,виключений зі списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 15.08.2018р. №437-ОС та вибув для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 15.08.2018р.

Відповідно до довідки-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 09/43 від 28.10.2024р. щодо індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 06.10.2016р. (день звільнення) нарахована та не виплачена сума індексації за січень - квітень 2016 р. становить 2 466,62 грн. щомісячно, за травень 2016 р. – 2595,50 грн., з червня – вересень 2016 р. становить 2830,40 грн. щомісячно, за 6 днів жовтня 2016 р. - 547,82 грн. Базовий місяць для нарахування індексації – січень 2008р.

Відповідно до довідки-розрахунку військової частини НОМЕР_2 від 26.05.2026р. індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2017р. по 31.08.2018р. поточна індексація за період з вересня 2017р. по лютий 2018р. склала 2495,91 грн. Базовий місяць для нарахування індексації - листопад 2015, березень 2018р. згідно з «Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р.

Згідно з Архівними відомостями №161 за період з жовтня 2016р. по серпень 2017р., наданими Галузевим державним архівом Державної прикордонної служби України, індексація грошового забезпечення за період з 07.10.2016р. по 12.08.2017р. військовою частиною НОМЕР_3 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Вважаючи порушеним своє право на отримання індексації у належному розмірі за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Враховуючи незмінність посадового окладу за посадою, яку займала позивач, станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, позивач відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням січня 2008р. базовим місяцем.

Доводи апеляційних скарг

Військова частина НОМЕР_1 та військова частина НОМЕР_3 на обґрунтування вимог про скасування рішення суду вказали, що згідно з чинним на той момент правовим регулюванням індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. позивачу не нараховувалась і не виплачувалась, оскільки відсутні законні підстави для вчинення таких дій.

Військова частина НОМЕР_2 також вказала на відсутність правових підстав для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 р. як базового місяця. Особливо в апеляційні скарзі вказано на розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020р. №Т/116-1743, за яким у разі звільнення військовослужбовця зі служби з ним має розраховуватись військова частина, з якої його було виключено з грошового забезпечення. Отже, заявлені позовні вимоги мають розглядатись до військової частини НОМЕР_4 .

Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Позивач, належно повідомлений про розгляд даної справи, своїм правом на подання відзиву не скористався.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII). Закон № 1282-XII наведено у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-XII).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, відповідно до частини другої статті 5 Закону №1282-ХІІ та пункту 6 Порядку №1078 підприємства, установи, організації, включно з тими, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, зобов`язані проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила встановлений поріг індексації.

Суд у складі колегії суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.06.2020 р. у справі № 206/4411/16-а, за яким здійснення особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у редакції, станом на 15.09.2015р., у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Водночас згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 р. №1013, яка набрала чинності 15.12.2015 р., до Порядку №1078 внесені зміни.

Згідно зі змінами, зокрема, замість категорії «базовий місяць» запроваджено категорію «місяць підвищення доходу», а також інший порядок визначення місяця підвищення доходу. Окремо слід вказати, що згідно з пунктом 6 цієї Постанови вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року.

Так, на відміну від механізму визначення «базового місяця» яким вважався місяць підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування або зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (у тому числі за рахунок постійних складових зарплати) «місяць підвищення доходу» настає виключно тоді, коли фактично підвищено тарифну ставку (оклад). Зростання заробітної плати за рахунок інших постійних складових без підвищення тарифної ставки чи окладу на індексацію за цими змінами не впливає та не зменшує розмір індексації.

Для працівників бюджетної сфери поняття «підвищення тарифних ставок (окладів)» у новому механізмі означає підвищення, здійснене відповідно до законодавства в цілому, а не індивідуальну зміну ставки конкретному працівнику (наприклад, у зв`язку з призначенням або переведенням на іншу посаду), як це передбачалося раніше. Тобто місяць підвищення тарифної ставки відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, не визначається для кожного працівника окремо.

Якщо за попереднім механізмом точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін слугував базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю (100%), а нарахування індексації здійснювалося індивідуально залежно від дати прийняття на роботу та зміни надбавок і доплат працівника, то за змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, індекс споживчих цін обчислюється не індивідуально, а починаючи з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Отже, починаючи з 01.12.2015р. відправною точкою для визначення місяця підвищення та початку наростаючого обчислення індексу споживчих цін є місяць, у якому востаннє була підвищена тарифна ставка (оклад) за посадою, що її обіймає відповідний працівник.

У зв`язку із запровадженням порядку, покликаного забезпечити єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників Кабінет Міністрів України доручив міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року (абзац перший пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013).

Також було визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 (абзац другий пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013).

Наведені висновки щодо змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.04.2023р. у справі №420/15397/21. Цей висновок залишається незмінним у практиці Верховного Суду, що підтверджується постановами від 30.04.2025р. у справі №580/7644/23, від 15.11.2024р. у справі № 160/3223/22 та іншими.

Згідно з встановленими у цій справі обставинами станом на січень 2016р. розмір посадових окладів військовослужбовців визначався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007р. №1294.

Вказана Постанова набрала чинності 01.01.2008р. та втратила чинність 01.03.2018р.у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

З наведених причин повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для застосування Порядку №1078 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013), не є дискреційними. У Порядку №1078 установлено тільки один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, у встановленому розмірі, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року. Збіжний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 22.03.2023 р. у справі № 380/1730/22 та від 27.04.2023 р. у справі № 420/15397/21.

Оцінюючи посилання військової частини НОМЕР_2 на розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020р. №Т/116-1743 та лист Голови Державної прикордонної служби України від 02.06.2020р. «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» на обґрунтування того, що всі заявлені у цій справі позовні вимоги повинні розглядатися до одного відповідача – військової частини НОМЕР_4 , оскільки з неї був звільнений позивач, суд у складі колегії суддів зазначає таке.

Суд у складі колегії суддів вказує на помилковість тверджень скаржника, оскільки у спірний період позивач проходив військову службу у в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ), у військовій частині НОМЕР_2 та отримував грошове забезпечення, щодо якого, на думку скаржника, не було належно нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.

Твердження скаржника, що виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець виключений зі списків частини у зв`язку із звільненням з військової служби, не спростовує висновків, за якими виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні у спірний період, оскільки індексація грошових доходів не є виплатою військовослужбовцю у зв`язку зі звільненням чи заборгованістю.

Згідні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.05.2025 р. у справі №420/20215/23. Так, зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив: «Твердження суду апеляційної інстанції про те, що виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини у зв`язку із звільненням з військової служби, що спрямовано на уникнення подвійного стягнення заборгованості грошового забезпечення за попереднім місцем служби та за останнім, оскільки за останнім місцем служби суб`єкт владних повноважень зобов`язаний здійснити повний розрахунок з військовослужбовцем перед звільненням з урахуванням заборгованостей з попередніх місць служби, не спростовує висновків про те, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні у спірний період, оскільки індексація грошових доходів не є виплатою військовослужбовцю у зв`язку зі звільненням чи заборгованістю, а є періодичною виплатою й у цій справі є спірною».

Окрім цього, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) у відзиві на позовну заяву вказало на відсутність підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивачу за період з грудня 2015р. по лютий 2018р. із застосуванням при розрахунку базового місяця – січень 2008р. та виплати перерахованої суми індексації грошового забезпечення.

Стосовно позовних вимог в частині виплати перерахованого грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд у складі колегії суддів зазначає таке.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначає Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44 (далі - Порядок № 44).

Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби (абзац перший пункту 2 Порядку № 44).

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3 Порядку № 44).

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (пункт 4 Порядку № 44).

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5 Порядку № 44).

Суд у складі колегії суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що аналіз норм Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

З огляду на це позовні вимоги у частині нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, є правомірними.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційних скаргах доводи та міркування не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційних скарг таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат зміні не підлягає.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні апеляційних скарг військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 – відмовити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2026р. у справі № 420/150/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С.Терлецький

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: О.О.Димерлій