Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №420/35700/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35700/24

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року, прийняту у порядку судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

18.11.2024р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду, в якому позивач просив суд:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2023р. №836, якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, 100 000,00 грн – грошове забезпечення винагороду при перебуванні на лікуванні, після отримання тяжкого поранення за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень та частину вересня місяці 2024р.;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити солдату ОСОБА_2 100 000,00 грн – грошове забезпечення - винагороду за особисту участь у бойових діях при перебуванні на лікуванні, після отримання тяжкого поранення за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень та частину вересня місяці 2024р.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.03.2025р. у справі №420/35700/24 задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, у розмірі до 100 000 грн за весь час (періоди) перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024р. по 10.09.2024р.

Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 у розмірі до 100 000 грн за весь час (періоди) перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024р. по 10.09.2024р.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2025р. у справі №420/35700/24 сторонами оскаржене не було і набрало законної сили 29.04.2025р.

12.05.2025р. Одеський окружний адміністративний суд видав у справі №420/35700/24 виконавчий лист.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.03.2026р. замінив військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) як боржника у виконавчому листі у справі №420/35700/24.

12.06.2026р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, на обґрунтування якої зазначено, що рішення суду не виконано належним чином.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.06.2026р. зобов`язав військову частину НОМЕР_3 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 28.03.2025р. у справі №420/35700/24 у місячний строк з моменту отримання копії ухвали суду.

Позивач, в інтересах якого діє адвокат Кресюн В.А., надав заперечення на звіт виконання рішення суду, в якому просив відмовити військовій частині НОМЕР_3 у прийняті звіту; накласти на командира військової частини НОМЕР_3 адміністративний штраф; надати військовій частині НОМЕР_3 термін – один місяць для виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/35700/24 від 28.03.2025р.

На обґрунтування зазначено, що військова частина НОМЕР_3 нарахувала та виплатила ОСОБА_1 503 854,65 грн замість 700 000,00 грн. Військова частина НОМЕР_3 повинна вирахувати з ОСОБА_1 як з військовослужбовця військовий збір у розмірі 1.5%, а не 5%. Військова частина НОМЕР_3 не повинна стягувати з ОСОБА_1 ПДФО за отримання тяжкого поранення, а виплатити йому ці кошти без утримання ПДФО – пункту 168.5. статті 168 Податкового кодексу України.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 31.08.2026р. прийняв звіт військової частини НОМЕР_3 про виконання судового рішення від 28.03.2025р. у справі №420/35700/24.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, в інтересах якого діє адвокат Кресюн В.А., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити по справі судом апеляційної інстанції нову постанову, якою військовій частині НОМЕР_3 надати новий термін – 1 місяць для виплати солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, у розмірі до 100 000 грн за весь час (періоди) перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024р. по 10.09.2024р., у зв`язку з отриманням тяжкого поранення та подати до суду новий звіт про виконання рішення суду у справі № 420/35700/24р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 07.09.2026р.

Матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду 18.09.2026р.

Оцінка суду першої інстанції

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про прийняття звіту військової частини НОМЕР_3 про виконання судового рішення від 28.03.2025р. у справі №420/35700/24, дійшов таких висновків.

Військова частиною НОМЕР_3 на виконання судового рішення у справі №420/35700/24 здійснила розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до якого нараховане грошове забезпечення позивача за період з 08.02.2024р. по 10.09.2024р. складає 654 356,69 грн.

05.05.2026р. здійснено платіж, яким позивачу перераховані кошти в сумі 503 854,65 грн. Водночас військова частина НОМЕР_3 утримала з нарахованої суми грошового забезпечення військовий збір 5% у розмірі 32717,83 грн, а також ПДФО у розмірі 117784,20 грн, що разом складає 150502,03 грн.

Суд першої інстанції урахував правові висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 31.10.2018р. у справі №704/1547/17, відносно мети судового контролю, а також правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 31.07.2018р. у справі №235/7638/16-а.

З наданих військовою частиною НОМЕР_3 до суду доказів вбачається, що нею було здійснено перерахунок додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, у розмірі до 100 000 грн. за весь час (періоди) перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024р. по 10.09.2024р., та внаслідок чого перераховано позивачу 503 854,65 грн.

Щодо посилань представника позивача у запереченні на прийняття звіту з приводу того, що військова частина НОМЕР_3 протиправно нарахувала та виплатила позивачу 503 854,65 грн замість 700 000,00 грн., то з цього приводу суд зазначає, що вищевказані зауваження сторони позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з довідки-розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що сума належної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 складає 709 195,40 грн, сума фактично нарахованої та виплаченої додаткової винагороди (до виконання судового рішення) – 54 838,71 грн, а сума додаткової винагороди, яка належить до перерахунку (на виконання судового рішення) – 654 356,69 грн.

Суд першої інстанції також відхилив зауваження щодо протиправного утримання військового збору та ПДФО із перерахованої суми грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №420/35700/24, оскільки утримання із суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, за весь час перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024р. по 10.09.2024р., сум військового збору та ПДФО при виплаті такої винагороди не було предметом спірних правовідносин в адміністративній справі №420/35700/24, а тому зазначені питання не підлягають вирішенню в під час розгляду судом процесуальних клопотань сторін, поданих в порядку виконання судового рішення у справі №420/35700/24.

Суд першої інстанції дійшов висновку про виконання відповідачем судового рішення від 28.03.2025р. у справі №420/35700/24 та наявність підстав для прийняття звіту військової частини НОМЕР_3 про його виконання. Ц свою чергу клопотання представника позивача від 28.07.2026р. задоволенню не підлягають з вищенаведених мотивів та обґрунтувань.

Доводи апеляційної скарги

Позивач на обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав такі аргументи.

ОСОБА_1 перебував на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024р. по 10.09.2024р. у зв`язку з отриманням тяжкого поранення, а відповідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 йому повинна виплачуватися додаткова винагорода, у розмірі до 100 000 грн. за весь час (періоди) перебування на лікуванні або у відпустці.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.03.2025р. у справі №420/35700/24 частково задовольнив позов ОСОБА_1 , та зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 у розмірі до 100 000 грн за весь час (періоди) перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024р. по 10.09.2024р.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.03.2026р. замінив військову частину НОМЕР_1 на військову частину НОМЕР_3 як боржника у виконавчому листі у справі №420/35700/24.

Військова частина НОМЕР_3 на виконання судового рішення у справі №420/35700/24 здійснила розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до якого нараховане грошове забезпечення позивача за період з 08.02.2024р. по 10.09.2024р. складає 654 356,69 грн.

05.05.2026р. здійснено платіж, яким позивачу перераховані кошти в сумі 503 854,65 грн.

Військова частина НОМЕР_3 незаконно утримала з нарахованої суми грошового забезпечення військовий збір 5% у розмірі 32 717,83 грн., а також ПДФО у розмірі 117 784,20 грн, що разом складає 150 502,03 грн.

Позиція відповідача на заявлену апеляційну скаргу

Військова частина НОМЕР_3 належно повідомлена про апеляційний розгляд цієї справи у встановлений судом апеляційної інстанції строк відзив на апеляційну скаргу не надала.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 382-3 КАС України суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд наділений повноваженнями відмовити у прийнятті звіту, якщо:

- суб`єкт владних повноважень не навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або

- заходи, які вживає суб`єкт владних повноважень для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, або

- звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України.

Згідно з частиною третьої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частини дев`ятої статті 382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 КАС України.

Згідно з частиною десятою статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини одинадцятої статті 382 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

За своїм цілепокладанням судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який здійснюється в порядку, встановленому статтями 287, 382 382-3 й 383 КАС України, спрямований на забезпечення своєчасного й повного виконання судового рішення. Такий контроль не передбачає повторного розгляду за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, первісно заявлених такою особою позовних вимог.

Апеляційний перегляд ухвали про прийняття або відмову в прийнятті звіту про виконання судового рішення не передбачає апеляційного перегляду ухваленого на користь особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, судового рішення, яке набрало законної сили, перевірки його законності і обґрунтованості.

В іншому разі було б порушено надважливий для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям, принцип остаточності судового рішення (абзац перший підпункту 7.7 пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 р. № 10-р(ІI)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах).

Переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги від 01.09.2026р., суд у складі колегії суддів зазначає, що вирішення питань щодо обставин, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких у судовому рішенні при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наведені відповідні висновки, можливе шляхом пред`явлення окремого позову на захист порушених прав позивача.

Суд у складі колегії суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги від 01.09.2026р. вказує, що утримання сум військового збору та ПДФО при виплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, не було предметом спірних правовідносин в адміністративній справі №420/35700/24, а тому зазначені питання не підлягають вирішенню в під час розгляду судом процесуальних клопотань сторін, поданих в порядку виконання судового рішення у справі №420/35700/24.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не встановив підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325,328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2026р. у справі №420/35700/24 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій