Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №420/36881/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36881/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ольга-Т" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року (суддя Лебедєва Г.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 05.12.2025) по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Ольга-Т" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

28.11.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов голови ФГ "Ольга-Т" ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області, у якому просила суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 18.09.2024, якою фермерське господарство повідомлено про заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску у сумі 87142,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №420/5862/24, яким визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 08.12.2023 у частині 36944,22 грн. Зокрема, судом у згаданій справі було встановлено, що у період з 2020-2021 роки страхові внески ФГ "Ольга-Т" сплачувались, а саме: 06.11.2020 у розмірі 28133,22 грн.; 08.06.2021 у розмірі 8811,00 грн. Водночас, з інтегрованої картки платника податків за періоди 20.12.2019 по 22.12.2025 вбачається, що суми єдиного внеску, а саме: 06.11.2020 у розмірі 28133,22 грн; 08.06.2021 у розмірі 8811,00 грн не визначені сплаченими.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФГ "Ольга-Т" перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Одеській області, Березівській державній податковій інспекції, як платник єдиного внеску з 25.03.2008 року.

08.12.2023 Головним управлінням винесено вимогу №Ю-27907-17, якою нараховано фермерському господарству недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 72754,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №420/5862/24 визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 08.12.2023 на суму 36944,22 грн.

Судом у справі №420/5862/24 було встановлено, що "у період з 2020-2021 роки частково сплачувалися страхові внески ФГ "Ольга-Т", а саме: 06.11.2020 у розмірі 28133,22 грн; 08.06.2021 у розмірі 8811,00 грн. Відповідачем не надано доказів, що при формуванні податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 06.12.2023 вказані внески були зараховані".

У подальшому, станом на 31.08.2024 відповідно до даних ІКС "Податковий блок" за ФГ "Ольга-Т" обліковувалася заборгованість із єдиного соціального внеску в сумі 87142,00 грн, у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 18.09.2024.

Не погоджуючись з вказаною Вимогою, ФГ "Ольга-Т" звернулося до адміністративного суду з позовом про її скасування.

На думку позивача, при формуванні спірної вимоги податковим органом не були зараховані вказані у справі №420/5862/24 внески.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що при формуванні оскаржуваної вимоги Головним управлінням ДПС в Одеській області враховано сплачені ФГ "Ольга-Т" страхові внески в розмірі 28133,22 грн та 8811,00 грн, а тому доводи позивача є неспроможними.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI (далі – Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

В силу абз.1 п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону №2464-VI визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 8 ст. 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно із п.12 ст.9 Закону №2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону №2464-VI, вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч.6 ст.25 Закону №2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Приписами п.п.2, 3, 5 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953 (далі – Інструкція №449), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

Пунктами 6, 7 розділу VI Інструкції №449 установлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 8 Інструкції №449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З аналізу викладеного вбачається, що контролюючий орган має сформувати і надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. У випадку збільшення суми боргу (недоїмки) загальний порядок формування вимоги не змінюється, але наступна вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2023 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17, якою позивача повідомлено, що станом на 30.11.2023 його заборгованість зі сплати ЄВ становить 72754,00 грн.

13.06.2024 набрало законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №420/5862/24, яким визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 08.12.2023 на суму 36944,22 грн.

Судом у згаданій справі було встановлено, що у період з 2020-2021 роки частково сплачувалися страхові внески ФГ "Ольга-Т", а саме: 06.11.2020 у розмірі 28133,22 грн; 08.06.2021 у розмірі 8811,00 грн.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, у силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України факт наявності у позивача станом на 30.11.2023 заборгованості зі сплати ЄВ у розмірі 35809,78 грн (72754,00 грн – 36944,22 грн) не потребують доказування.

Підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Водночас, згідно до наявного в матеріалах справи розрахунку податкового боргу до оспорюваної у даній справі Вимоги, станом на 30.11.2023 розмір заборгованості ФГ "Ольга-Т" зі сплати ЄВ становить 72754,00 грн, та з 30.11.2023 по 31.08.2024 – 14298 грн (всього 87142,00 грн).

Встановлені обставини підтверджують доводи позовної заяви про те, що під час формуванню оспорюваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 18.09.2024 на суму 87142,00 грн, ГУДПС не було враховано, що судовим рішенням, що набрало законної сили у справі №420/5862/24, визнано протиправним формування боргу за ФГ "Ольга-Т" на суму 36944,22 грн, що була сплачена платником податків 06.11.2020 у розмірі 28133,22 грн та 08.06.2021 у розмірі 8811,00 грн.

Зазначені висновки відповідачем не спростовуються, якій у відзиві на позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що загальна сума заборгованості ФГ "Ольга-Т", станом на дату подання письмового пояснення становила – 87142,00 грн, тому Головне управління ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 18.09.2024, яка позивачем не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною, а тому – є узгодженою. Податковий борг позивачем з моменту винесення податкової вимоги від 18.09.2024 року не переривався і не був повністю погашений.

Водночас доказів на підтвердження того, що при формуванні спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 18.09.2024 відповідачем було зменшено грошове зобов`язання позивача на суму 36944,22 грн згідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №420/5862/24 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про протиправність спірної Вимоги на суму 36944,22 грн, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Резюмуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути повністю визнано законними і обґрунтованими, оскільки суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи позивача та не надав правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як убачається з матеріалів справи, позивач поніс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7570,00 грн (3028,00 грн за подачу позовної заяви та 4542,00 грн за подачу апеляційної скарги).

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду позов задоволено частково, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме 3 209,33 грн (36944,22 / 87142,00 х 7570,00).

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ольга-Т" – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року – скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким позовні вимоги Фермерського господарства "Ольга-Т" – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 18.09.2024 на суму 36944,22 грн.

У задоволенні іншої частині адміністративного позову – відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "Ольга-Т" сплачений судовий збір у розмірі 3 209,33 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов