Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №522/5422/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 522/5422/26

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., ФедусикА.Г.,

секретар – Божко А.К.,

за участю: представника позивача – Душейка Ю.М.

представника відповідача – Танасійчука О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Південного офіса Держаудитслужби Державної аудиторської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у справі № 522/5422/26 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради" до Південного офіса Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2026 року Комунальне підприємство "Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради" звернулось до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Південного офісу Державної аудиторської служби України від 25.03.2026 за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2025-12-11-021201-a.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 11.12.2025 уповноваженою особою комунального підприємства “Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради” було оголошено процедуру закупівлі “Охоронні послуги з цілодобової фізичної охорони” (код ДК 021:2015: 79710000-4), ідентифікатор UА-2025-12-11-021201-а. 09.03.2026 Південним офісом Державної аудиторської служби України розпочато моніторинг вказаної процедури. За результатами моніторингу 25.03.2026 складено Висновок, яким встановлено порушення Позивачем положень абзаців 1 та 8 пункту 28 “Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, затверджених Постановою Кабінету міністрів України “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” від 12 жовтня 2026 року № 1178 (далі – Особливості), а саме “Замовник у тендерній документації не зазначив підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 Особливостей, чим порушив вимоги абзаців першого та восьмого пункту 28 Особливостей”.

Відповідач у своєму Висновку стверджує, що Позивач не зазначив у тендерній документації підстави для відхилення тендерної пропозиції за порушення вимог встановлених пунктом 47 Особливостей.

Позивач не погоджується з даним Висновком, з огляду на наявність у ТД та оголошенні про проведення закупівлі, розміщених у електронній системі Рrozorro, прямих і відсилочних посилань на положення та підстави для відмови в участі у відкритих торгах, що містяться у зазначеній нормі, та вважає такий висновок необґрунтованими і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що Південний офіс Держаудитслужби відповідно до норм статті 8 Закону здійснив моніторинг відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: ДК 021:2015: 79710000-4: Охоронні послуги (Охоронні послуги з цілодобової фізичної охорони) (оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2025-12-11-021201-a), очікуваною вартістю 1 117 600,80 грн з ПДВ, щодо дотримання Позивачем законодавства у сфері публічних закупівель. За результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 25.03.2026, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону.

За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено. Згідно з абзацом першим пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 28 Особливостей у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - дев`ятому цього пункту. Абзацом восьмим пункту 28 Особливостей визначено, що у тендерній документації зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/ або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Проте Замовник у тендерній документації не зазначив підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 Особливостей, чим порушив вимоги абзаців першого та восьмого пункту 28 Особливостей.

Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 16 червня 2026 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував висновок Південного офісу Держаудитслужби від 25.03.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-12-11-021201-a.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби на користь Комунального підприємства “Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради суму сплаченого судового збору в розмірі 3328 грн. 00 коп. (три тисячі триста двадцять вісім гривень нуль копійок).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що висновки відповідача, викладені у Висновку, щодо відсутності дослівного цитування положень пункту 47 Особливостей є виявом надмірного формалізму, оскільки чинне законодавство не визначає форми “зазначення” інформації в ТД (цитування чи відсилка); пункт 47 Особливостей є нормою прямої дії; технічна реалізація процедури закупівлі в електронній системі Рrоzоrrо передбачає обов`язкове підтвердження Учасником відсутності підстав, визначених пунктом 47, шляхом заповнення електронних форм.

Таким чином, відсутність дублювання тексту нормативного акту в текстовому файлі ТД за наявності прямого посилання на нього, наявності у оголошенні повного тексту кожної підстави визначеної у пункті 47 Особливостей, та наявності відповідних електронних полів у системі, не є порушенням у розумінні статті 8 Закону, оскільки не впливає на законність визначення переможця та не створює корупційних ризиків.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що встановлене Південним офісом Держаудитслужби порушення має виключно формальний характер та не призвело до порушення принципів здійснення публічних закупівель, не вплинуло на результати процедури закупівлі, не обмежило конкуренцію між учасниками та не створило передумов для корупційних зловживань.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Південний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не надав належної уваги тому, що Замовник у тендерній документації не зазначив підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 Особливостей, чим порушив вимоги абзаців першого та восьмого пункту 28 Особливостей.

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що 11.12.2025 уповноваженою особою комунального підприємства “Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради” (далі - Позивач) було оголошено процедуру закупівлі “Охоронні послуги з цілодобової фізичної охорони” (код ДК 021:2015: 79710000-4), ідентифікатор иА-2025-12-11-021201-а.

09.03.2026 Південним офісом Державної аудиторської служби України (далі - Відповідач) розпочато моніторинг вказаної процедури.

Південний офіс Держаудитслужби відповідно до норм статті 8 Закону здійснив моніторинг відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: ДК 021:2015: 79710000-4: Охоронні послуги (Охоронні послуги з цілодобової фізичної охорони) (оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2025-12-11-021201-a), очікуваною вартістю 1 117 600,80 грн з ПДВ, щодо дотримання Позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 25.03.2026, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону.

За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено.

Згідно з абзацом першим пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 28 Особливостей у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - дев`ятому цього пункту.

Абзацом восьмим пункту 28 Особливостей визначено, що у тендерній документації зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/ або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

Проте Замовник у тендерній документації не зазначив підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 Особливостей, чим порушив вимоги абзаців першого та восьмого пункту 28 Особливостей.

Відповідно до п. 2 констатуючої частини висновку моніторингу: за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено порушення вимог абзаців першого та восьмого пункту 28 Особливостей.

Згідно з пунктом 3 констатуючої частини Висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись ст.ст. 5 та 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та ст. 8 Закону України “Про публічні закупівлі”, Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема, шляхом складання тендерної документації відповідно до вимог Особливостей та Закону, притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи вказаний висновок відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з преамбулою Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 №922-VIII (далі – Закон №922-VIII) цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 3-7 Розділу X Закону України “Про публічні закупівлі” установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

На виконання цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 затверджені “Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі - Особливості).

Згідно пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частинами 1, 4, 6, 7, 8 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 р. № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 р. за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).

Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Розділом ІІ Порядку № 552 встановлено порядок заповнення вступної частини форми висновку:

- у пункті 1 зазначаються: повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходження;

- у пункті 2 зазначаються назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), а також його очікувана вартість;

- у пункті 3 зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу;

- у пункті 4 зазначається, яку з визначених частиною першою статті 13 Закону України “Про публічні закупівлі” процедур закупівель застосовано замовником;

- у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”, за наявності якої (яких) керівник органу державного фінансового контролю або його заступник прийняв рішення про початок моніторингу процедури закупівлі;

- у пункті 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу процедури закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю;

Інформація, зазначена у пунктах 1-4 розділу II цього Порядку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель.

Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.

Розділом III Порядку № 552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку:

- у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення);

- у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися;

- разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Правовий аналіз зазначених норм матеріального права дає можливість дійти висновку, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону № 922-VII. У разі виявлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель складається висновок за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що за результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером UA-2025-12-11-021201-a від 25.03.2026, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону.

Вирішуючи спірне питання щодо виявлених Південним офісом Держаудитслужби порушень позивачем вимог абзаців першого та восьмого пункту 28 Особливостей, суд першої інстанції виходив із таких мотивів.

Згідно з пунктом 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до ст. 22 Закону “Про публічні закупівлі” з урахуванням Особливостей.

Абзац 8 пункту 28 Особливостей вимагає зазначати підстави для відмови згідно з пунктом 47 Особливостей.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції погодився із доводами позивача , що оскільки підстави визначені пунктом 47 Особливостей реалізовані у системі Рrоzоrrо через механізм електронних полів та самодекларування, а також містяться у повному вигляді у розділі “Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі” оголошення, дублювання цього ж тексту в “паперовому” (електронному) вигляді тендерної документації є надмірним інформуванням, з огляду на таке.

Апеляційний суд як і суд першої інстанції зазначає, замовником у ТД було застосовано використання відсилочної норми щодо положень пункту 47 Особливостей, чим було виконано вимогу встановлену абзацу 8 пункту 28 Особливостей.

На підтвердження наведеного, у пункті 3 Розділу 5 ТД (“Відхилення тендерних пропозицій”) прямо визначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію, якщо учасник підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 Особливостей.

Крім того, у Додатку 1 до ТД деталізовано порядок підтвердження відсутності таких підстав через самостійне декларування в електронній системі.

До того ж, з огляду на наявність підпунктів пункту 47 Особливостей, невідповідність яким учасник не може підтвердити самостійним декларуванням в електронній системі, замовником було прямо зазначено підстави для відхилення та порядок підтвердження відсутності таких підстав у Додатку № 6 до ТД “Перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції”.

При цьому, учасник фізично не може подати пропозицію, не підтвердивши, шляхом маркування відповідного поля в електронній системі навпроти кожного підпункту пункту 47 Особливостей, факт того, що він не підпадає під зазначені пункти.

Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що висновки відповідача, викладені у Висновку, щодо відсутності дослівного цитування положень пункту 47 Особливостей є виявом надмірного формалізму, оскільки чинне законодавство не визначає форми “зазначення” інформації в ТД (цитування чи відсилка); пункт 47 Особливостей є нормою прямої дії; технічна реалізація процедури закупівлі в електронній системі Рrоzоrrо передбачає обов`язкове підтвердження Учасником відсутності підстав, визначених пунктом 47, шляхом заповнення електронних форм.

Отже, відсутність дублювання тексту нормативного акту в текстовому файлі ТД за наявності прямого посилання на нього, наявності у оголошенні повного тексту кожної підстави визначеної у пункті 47 Особливостей, та наявності відповідних електронних полів у системі, не є порушенням у розумінні статті 8 Закону, оскільки не впливає на законність визначення переможця та не створює корупційних ризиків.

Водночас ґрунтовним є висновок суду першої інстанції, що встановлене Південним офісом Держаудитслужби порушення має виключно формальний характер та не призвело до порушення принципів здійснення публічних закупівель, не вплинуло на результати процедури закупівлі, не обмежило конкуренцію між учасниками та не створило передумов для корупційних зловживань.

Матеріалами справи підтверджено, що інформація щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, визначених пунктом 47 Особливостей, була доступною учасникам через електронну систему закупівель, а також відображена у тендерній документації шляхом прямого відсилання до відповідної норми та визначення способу підтвердження відсутності таких підстав. За таких обставин відсутність дослівного відтворення тексту пункту 47 Особливостей у тендерній документації не свідчить про недотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Наведене дає підстави для висновку, що зауваження відповідача стосовно “виявленого порушення” носить суто формальний характер, оскільки не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенням конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції та виконанням завдання органу державного фінансового контролю — здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, передбачених ст. 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю”.

Між тим, в оскаржуваному Висновку про результати моніторингу процедури Закупівлі взагалі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування Висновку Південного офісу Державної аудиторської служби України від 25.03.2026 за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2025-12-11-021201-a.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південного офіса Держаудитслужби Державної аудиторської служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у справі № 522/5422/26 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення – 25 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк