Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №420/24850/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24850/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря: Мунтян С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 у справі №420/24850/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державного реєстратора Заболотного Олександра Олександровича, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

24.07.2025 ОСОБА_3 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1148/7 від 12.06.2025 щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 28.04.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.04.2025 за № СК-1584-25, з доповненнями до неї від 30.04.2025, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01.05.2025 за № СК-1622-25 на рішення державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного Олександра Олександровича від 02.12.2024 №76373485;

- зобов`язати Міністерство юстиції України провести повторний розгляд скарги ОСОБА_1 від 28.04.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.04.2025 за № СК-1584-25, з доповненнями до неї від 30.04.2025, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01.05.2025 за № СК-1622-25 на рішення державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного Олександра Олександровича від 02.12.2024 № 76373485, із врахуванням судових рішень, що набрали законної сили, та норм чинного законодавства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_3 зазначає про протиправність прийнятого Міністерством юстиції України наказу №1148/7 від 12.06 2025. На думку позивачки, державний реєстратор ОСОБА_4 , здійснив реєстраційні дії на підставі недійсного договору дарування від 15.06.1984, був зобов`язаний перевірити, що оригінал договору дарування від 15.06.1984 втратив чинність у 2002 році через видачу дубліката, а право власності на 27/50 часток домоволодіння, скасовано рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27.04.1990 у справі №2-929/90, яким визнано недійсними договори купівлі-продажу та дарування, на підставі яких ОСОБА_2 зареєстровано власником 27/50 часток домоволодіння. За таких обставин подані реєстратору документи не відповідали вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Цивільним кодексом України. Це свідчить про істотне порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, допущене державним реєстратором, що є достатньою підставою для анулювання Міністерством юстиції України доступу реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач – Міністерство юстиції України з позовними вимогами не погоджувалось з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначаючи про правомірність прийняття спірного наказу №1148/7 від 12.06.2025 щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 28.04.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.04.2025 за № СК-1584-25, з доповненнями до неї від 30.04.2025, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01.05.2025 за № СК-1622-25 на рішення державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного Олександра Олександровича від 02.12.2024 №76373485. Як стверджує відповідач, під час розгляду скарги ОСОБА_1 із доповненнями жодних процедурних порушень допущено не було. Також, на думку суб`єкта владних повноважень, державним реєстратором Заболотним О.О. належним чином перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам законодавчих приписів. Крім того, Міністерство юстиції України зауважує, що позивачкою обрано неефективний спосіб захисту порушеного права.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державним реєстратором Заболотним Олександром Олександровичем до суду першої інстанції подано письмові пояснення, у яких учасник справи зазначає про правомірність прийняття рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно №76373485 від 02.12.2024 та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності №57803927 від 13.11.2024 стосовно права власності ОСОБА_5 на 27/50 часток на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,9кв.м. Також, на думку державного реєстратора, є правомірним наказ Міністерства юстиції України №1148/7 від 12.06.2025 щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 з доповненнями.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 до окружного адміністративного суду також подано письмові пояснення, у яких учасниця справи зауважує, що право власності на спірну нерухомість нею набуто правомірно. При цьому, ОСОБА_5 стверджує про безпідставність наведених позивачкою в позовній заяві доводів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 у справі №420/24850/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції вказав Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції при розгляді скарги позивачки від 28.04.2025 діяла відповідно до приписів Порядку №1128, а саме дослідила порядок та законність прийняття державним реєстратором рішення від 02.12.2024 №76373485. Також, окружним адміністративним судом враховано, що у висновку від 03.06.2025 Колегією надано відповіді на вимоги позивача, зазначені у скарзі від 28.04.2025, зокрема, щодо прийняття спірного рішення, можливості притягнення державного реєстратора до дисциплінарної відповідальності тощо. Здійснюючи розгляд даної справи судом першої інстанції надано оцінку наведеним ОСОБА_1 доводам та вказано про їх безпідставність.

Не погодившись із вищеозначеним рішенням окружного адміністративного суду ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з`ясування фактичних обставин справи, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 зауважує, що суть спору полягає не у вирішенні адміністративним судом цивільного спору про право власності як такого, а у перевірці законності дій державного реєстратора та законності розгляду Міністерством юстиції України скарги позивачки на відповідну реєстраційну дію. Для вирішення питання про законність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України суд першої інстанції зобов`язаний був перевірити, чи була Міністерством юстиції України належним чином проведена перевірка доводів скарги та чи були досліджені документи і відомості, які безпосередньо стосувалися законності державної реєстрації.

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом Міністерством юстиції України та ОСОБА_5 до апеляційного адміністративного суду подано відзиви на апеляційну скаргу, у яких учасники справи повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 24.07.2026 у справі №420/24850/25, у зв`язку з чим просять залишити його без змін. Натомість, на думку відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, викладені ОСОБА_6 в апеляційні скарзі доводи є необґрунтованими.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні фактичні обставини.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що 02.12.2024 державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотним Олександром Олександровичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №76373485, яким зареєстровано право власності на 27/50 частки житлового будинку за ОСОБА_5 .

На підставі такого рішення останнім до Державного реєстру речових прав внесено відповідний запис.

Уважаючи дії державного реєстратора протиправними ОСОБА_1 до Міністерства юстиції скеровано відповідну скаргу від 28.04.2025 (з доповненнями від 30.04.2025). У скарзі позивачкою викладено прохання: 1) провести службову перевірку діяльності державного реєстратора ОСОБА_4 ; 2) визнати недійсними та скасувати реєстраційні записи, внесені за витягом №406114502 від 02.12.2024; 3) заблокувати доступ ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 4) подати подання про анулювання свідоцтва державного реєстратора Заболотного Олександра Олександровича.

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 (з доповненнями) Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок, у якому рекомендовано відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 28.04.2025, з доповненням до неї від 30.04.2025, оскільки рішення державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного О.О. від 02.12.2024 №76373485 відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У подальшому, Міністерством юстиції України прийнято наказ «Про відмову в задоволенні скарги» від 12.06.2025 №1148/7.

Не погодившись із названим вище наказом позивачка звернулась до адміністративного суду з даним позовом.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначено приписами статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За приписами частин 1, 2, 6, 10 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Міністерство юстиції України розглядає:

1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;

3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

- про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

- про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

- про залишення скарги без розгляду по суті.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

25.12.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1128 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції».

Названим підзаконним нормативно-правовим актом визначено процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, зокрема на дії, проведені в автоматичному режимі, на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін`юсту, а також повідомлень державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) іншими особами (далі - скарги у сфері державної реєстрації) відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” із урахуванням особливостей, визначених Законами України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” і “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.

Пунктами 2-4 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України “Про звернення громадян”.

Відповідно до пункту 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

- оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

- наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

- наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

- наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

- здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

- подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

- закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Згідно із пунктом 8 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Відповідно до п.9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктами 10, 12-14 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, визначено, що для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину.

Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін`юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання.

Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Так, як установлено колегією суддів та зазначено вище, 02.12.2024 державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотним Олександром Олександровичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №76373485, яким за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 27/50 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Уважаючи дії державного реєстратора протиправними ОСОБА_1 до Міністерства юстиції скеровано відповідну скаргу від 28.04.2025 (з доповненнями від 30.04.2025).

У такому зверненні позивачка повідомила, що вона є спадкоємцем 11/25 частин домоволодіння, розта шованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі заповіту від 17.05.2008 та рішення судової колегії в цивільних справах Одеського обласного суду від 19.03.1982.

Як стверджує ОСОБА_1 , проведена державним реєстратором реєстраційна дія є протиправною, оскільки:

- використано недійсний договір дарування від 15.06.1984, який втратив чинність у зв`язку з видачею дубліката в 2002 році;

- у технічному паспорті від 08.11.2024, виданому ТОВ "Солар-Нова", наведено недостовірні дані, що не відповідають відомостям технічного паспорта КП "ОМБТІ та РОН" від 26.01.2007;

- існуюча структура часток у праві власності змінена судовими рішеннями ще у 1982 році, а частка 27/50 більше не існує;

- відомості про речові права були внесені на підставі документів, які не мають юридич ної сили після рішення Верховного Суду України від 07.09.2010, яким скасовано рішення про визнання права власності за ОСОБА_2 ;

- ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси у справі №2-3506/2009 забезпечено позов та накладено арешт на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;

- постановою президії Одеського обласного суду від 20.09.1981 рішення Малиновського районного народного суду м.Одеси від 10.10.1980 скасовано, а справу передано на новий розгляд, а тому в ОСОБА_7 не було правових підстав для реєстрації права власності на 27/50 частини домоволодіння.

За наслідком розгляду скарги ОСОБА_1 (з доповненнями) Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 03.06.2025, у якому зазначено, що державним реєстратором Заболотним О.О. належним чином було перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановленим чинним законодавством.

Мотивуючи власну позицію Колегією зазначено наступне:

1) під час колегіального розгляду з відкритих відомостей веб-порталу судової влади України (court.gov.ua) та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, не встановлено наявності інформації про відкрите за заявою скаржниці судове провадження, предметом якого є оскарження рішення державного реєстратора від 02.12.2024 №76373485, або дій у сфері державної реєстрації прав;

2) під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених п.10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128), за 15 днів (дата публікації оголошення - 16.05.2025) до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржниці, державному реєстратору Заболотному О.О. засобами електронної пошти;

3) абзацом п`ятим пункту 10 Порядку №1128 регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи). Отже, після повідомлення про розгляд скарги до Міністерства юстиції України надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами скарги від державного реєстратора Заболотного О.О. від 19.05.2025, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 20.05.2025, заява від ОСОБА_5 від 27.05.2025, відповідь на яку надано листом Міністерства юстиції України від 02.06.2025;

4) пунктом 12 Порядку №1128 передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду. Отже, до Мін`юсту після призначення колегіального розгляду скарги надійшли пояснення по суті скарги від скаржниці від 18.05.2025, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.05.2025 за №СК-1919-25 (т.1 а.с.39-43), та клопотання від 29.04.2025, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.04.2025 за №СК-1605-25, пояснення (заперечення) від державного реєстратора ОСОБА_4 від 26.05.2025, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.05.2025 за №СК-2115-25, які долучено до матеріалів скарги та досліджено в ході колегіального розгляду. У поясненнях по суті скарги від 18.05.2025 скаржниця додатково повідомляє, що житловий будинок був прийнятий до експлуатації 29.04.1964. Право власності на нього було зареєстровано за ОСОБА_8 . Водночас, на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.10.1980 у справі №2-98-80 за ОСОБА_8 було визнано право власності на 23/50 частки у праві власності житловий будинок, за ОСОБА_9 - 27/50 частки у праві власності на житловий будинок. 28.10.1981 ОСОБА_9 продав 27/50 частки у праві власності на житловий будинок ОСОБА_7 ;

5) рішенням судової колегії у цивільних справах Одеського обласного суду від 19.03.1982 було змінено розподіл часток у праві власності на житловий будинок між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Зокрема, за ОСОБА_8 визнано право власності на 11/25 частки у праві власності на житловий будинок, за ОСОБА_7 - на 14/25 (28/50) частки у праві власності на житловий будинок. 02.12.1983 ОСОБА_7 продав 27/50 частки у праві власності на житловий будинок ОСОБА_10 , а вже 15.06.1984 ОСОБА_11 подарувала 27/50 частки у праві власності на житловий будинок ОСОБА_2 ;

6) на підставі рішення Малиновського районного народного суду м. Одеси від 27.04.1990 у справі №2-929/90 визнано частково недійсними договір купівлі-продажу частки домоволодіння, укладений 02.12.1983 між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , та договір дарування, укладений 15.06.1984 між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , визнано за ОСОБА_2 право власності на 14/25 (28/50) частки у праві власності на житловий будинок;

7) рішенням Верховного Суду України від 17.03.2010 у справі №2-929/90 скасовано рішення суду у справі №2-929/90;

8) згідно із відомостями Державного реєстру прав, на підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором ОСОБА_4 відкрито розділ на житловий будинок №3054035251100, внесено запис про право власності на 27/50 частки у праві власності на нього №57803927 за ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 15.06.1984, посвідченого державним нотаріусом П`ятої одеської державної нотаріальної контори Сухановою Т.О., зареєстрованого в реєстрі за №3-Є-1237 (далі – договір дарування), технічного паспорту від 06.11.2024 №ТІ01:6157-7404-7928-5053, сформованого з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 13.11.2024, довідки від 20.06.2013 №3835-10/205-С, виданої Комунальним підприємством Одеської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», рішення Малиновського районного народного суду м. Одеси від 27.04.1990 у справі №2-929/90, рішення Верховного Суду України від 17.03.2010 у справі №2-929/90;

9) також до заяви від 13.11.2024 №63990963, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення, долучено лист Комунального підприємства Одеської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» від 20.11.2024 №47324/04-04 (т.3 а.с.116), наданий у відповідь на запит державного реєстратора Заболотного О.О. від 15.11.2024 №01-20/15-11-24, лист Малиновського районного суду міста Одеси від 25.11.2024 №12/88/2024 (т.3 а.с.119), наданий у відповідь на запит державного реєстратора Заболотного О.О. від 15.11.2024 № 02-14/15-11-24-1;

10) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127. Відповідно до п.1 ч.2 статті 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката. Пунктом 58 Порядку №1127 передбачено, що у разі коли в документах, що подаються для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт будівництва, відсутні відомості про його технічні характеристики, державна реєстрація права власності на такий об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічні характеристики, отриманих, державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Правило, передбачене абзацом першим цього пункту, щодо обов`язкової наявності відомостей про технічні характеристики закінченого будівництвом об`єкта чи об`єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва застосовується також у разі проведення державної реєстрації права власності, реєстрацію якого було проведено до 01.01.2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, незалежно від наявності в документах, що подаються для державної реєстрації прав, відомостей про його технічні характеристики, крім випадків державної реєстрації права власності на житло за заявами, поданими в електронній формі, або державної реєстрації права власності в умовах воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування. Згідно з п.3 ч.3 статті 10 Закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Отже, відповідно до довідки від 21.10.1988 право власності на 27/50 частки у праві власності на житловий будинок було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування. На підставі рішення Малиновського районного народного суду м. Одеси від 27.04.1990 у справі №2-929/90 проведено державну реєстрацію права власності на 14/25 частки (що відповідає частці 28/50) у праві власності на житловий будинок за ОСОБА_2 замість реєстрації права власності на 27/50 частки. На підставі рішення Верховного Суду України від 17.03.2010 у справі №2-929/90 було скасовано право власності ОСОБА_2 на 14/25 (28/50) частки у праві власності на житловий будинок. Крім того, у довідці надано роз`яснення ОСОБА_5 , відповідно до якого остання для реєстрації права власності 27/50 частки у праві власності на житловий будинок мала звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на 27/50 частки у праві власності на житловий будинок на підставі попереднього правовстановлюючого документа - договору дарування;

11) пунктом 2 частини першої статті 23 Закону (у редакції, чинній станом на дату реєстрації заяви) встановлено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках, зокрема, неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013. Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 08.09.2016 №594 внесено зміни до пункту 12 Порядку №1127 такого змісту: «У разі коли документом, поданим для державної реєстрації прав, є рішення суду, державний реєстратор з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі такого рішення суду обов`язково використовує також відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, щодо наявності в Реєстрі електронної копії такого рішення, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами». Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу її «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» встановлено, що у разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Отже, за результатами розгляду заяви державним реєстратором Заболотним О.О. було прийнято рішення від 14.11.2024 №76096120 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв`язку з направленням запитів до Малиновського районного суду міста Одеси та Комунального підприємства Одеської міської ради «Бюро технічної інвентаризації». У листі Комунального підприємства Одеської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» від 20.11.2024 №47324/04-04 було вказано, що з 12.06.1990 зареєстровано право власності на 14/25 частки у праві власності на житловий будинок за ОСОБА_2 на підставі рішення Малиновського районного народного суду м. Одеси від 27.04.1990 у справі №2-929/90. Однак, 16.08.2010 було скасовано право власності ОСОБА_2 на 14/25 частки у праві власності на житловий будинок на підставі рішення Верховного Суду України від 17.03.2010 у справі №2-929/90. Листом Малиновського районного суду міста Одеси від 25.11.2024 №12/88/2024 державному реєстратору Заболотному О.О. надано належним чином завірені копії рішення Малиновського районного народного суду м. Одеси від 27.04.1990 у справі №2-929/90, рішення Верховного Суду України від 17.03.2010 у справі №2-929/90, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 05.12.2007 у справі № 2-929/1990;

12) після отримання вищевказаних листів державним реєстратором Заболотним О.О. було прийнято оскаржуване рішення;

13) щодо надання для проведення державної реєстрації права власності оригіналу договору дарування, який втратив чинність у 2002 році у зв`язку з видачею дублікату, та технічного паспорту, який містить недостовірні відомості, зазначено, що відповідно до абз.1 ч.2 статті 22 Закону відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом;

14) пунктом 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2011 року №1141 (далі - Порядок №1141), встановлено, що пошук відомостей у Державному реєстрі прав про речові права, обтяження речових прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, здійснюється за одним або кількома ідентифікаторами, передбаченими абзацами другим - шостим пункту 20 цього Порядку, а також за такими ідентифікаторами: 1) суб`єкт речового права, обтяжувач: для фізичних осіб: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; реєстраційний номер облікової картки платника податків; реквізити документа, що посвідчує особу: серія документа; номер документа; для юридичних осіб: повне найменування юридичної особи; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України); податковий номер, присвоєний контролюючим органом відповідно до законодавства України (для юридичних осіб, створених відповідно до законодавства іноземної держави); для територіальних громад: найменування органу місцевого самоврядування; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ органу місцевого самоврядування; для держави: повне найменування органу державної влади, що здійснює управління (розпоряджання) об`єктом речових прав; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ органу державної влади, що здійснює управління (розпоряджання) об`єктом речових прав. У разі коли органом державної влади, що здійснює управління об`єктом речових прав, є Кабінет Міністрів України чи Верховна Рада України, для цілей ведення Державного реєстру прав зазначаються повне найменування юридичної особи, що забезпечує діяльність Кабінету Міністрів України/Верховної Ради України, та її ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ. Під час формування заяви обирається один або декілька із передбачених цим підпунктом параметрів залежно від типу суб`єкта речового права, обтяження; 2) номер відомостей про речове право, обтяження речового права в Державному реєстрі прав. Абзацами першим-п`ятим пункту 20 Порядку № 1141 передбачено, що пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється за одним або кількома такими ідентифікаторами: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна; ідентифікатор об`єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва; кадастровий номер земельної ділянки адреса об`єкта нерухомого майна; код (номер) меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі. Отже, Колегією встановлено, що відповідно до відомостей за результатами пошуку інформації в Державному реєстрі прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.12.2024 №406112891 за адресою житлового будинку, сформованих державним реєстратором ОСОБА_4 , станом на дату прийняття оскаржуваного рішення в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна був наявний арешт на нежитлову будівлю, незаконно реконструйовану нежитлову будівлю - теплицю, розташовану за тією самою адресою, що й житловий будинок. Однак, арешти на житловий будинок були відсутні. Крім того, арешт на житловий будинок, накладений на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 16.06.2009 у справі №2-3506/2009, припинено 16.10.2024 на підставі рішення від 16.10.2024 №75584900 державного реєстратора Василівської сільської ради Белградського району Одеської області ОСОБА_12 ;

15) статтею 18 Закону передбачено порядок державної реєстрації прав, зокрема, прийняття і перевірку документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрацію заяви; встановлення факту відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав. Колегією встановлено, що державним реєстратором Заболотним О.О. відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.10, ст.18, п.1 ч.1 статті 27 Закону, п.58 Порядку №1127, пунктів 20, 21 Порядку №1141 належним чином перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

16) відповідно до частини шостої статті 37 Закону за результатами розгляду скарги на рішення у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав). Згідно із абзацом першим пункту 4 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950, рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення. Відповідно до абзацу першого статті 147 Кодексу законів про працю України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Щодо вимог скаржника в частині проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності державного реєстратора, слід зазначити, що відповідно до п.5 ч.7 статті 37 Закону у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України. А отже, притягнення до дисциплінарної відповідальності державного реєстратора ОСОБА_4 , який не є посадовою особою територіального органу Міністерства юстиції України, у будь-якому разі не належить до компетенції Міністерства юстиції України. Крім того, державний реєстратор ОСОБА_4 не перебуває у трудових відносинах з Міністерством юстиції України.

За наслідком дослідження змісту висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 03.06.2025 у системному зв`язку із питаннями, які поставлено ОСОБА_1 у скарзі від 28.04.2025 (із доповненнями), суд апеляційної інстанції зазначає, що прийнятий Міністерством юстиції України на підставі такого висновку наказ від 12.06.2025 №1148/7 відповідає таким критеріям як обґрунтованість та врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 28.04.2025 (із доповненнями) Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції належним чином перевірено правомірність прийняття державним реєстратором ОСОБА_4 рішення від 02.12.2024 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №76373485, яким зареєстровано право власності на 27/50 частки житлового будинку за ОСОБА_5 та надано відповіді на всі питання, які поставлено ОСОБА_1 .

Здійснюючи перегляд даної справи в апеляційному порядку колегією суддів враховуються правові висновки Верховного Суду, які викладено в постановах від 12.06.2019 у справі № 821/1490/17 та від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16, за якими у справах про оскарження наказів Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідком розгляду скарг на реєстраційні дії державного реєстратора, адміністративні суди, у першу чергу, перевіряють правомірність дій Міністерства юстиції України під час розгляду скарги на рішення та дії державного реєстратора. При цьому, оцінку діям державного реєстратора може бути надано судами цивільної або господарської юрисдикцій у справах за позовами осіб, яких стосуються відповідні реєстраційні дії.

У межах розгляду цієї справи адміністративний суд перевіряє лише дотримання процедури під час реалізації Мін`юстом владних управлінських функцій під час адміністративного оскарження вчиненої державним реєстратором реєстраційної дії.

З огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень.

За результатом перевірки дій Міністерства юстиції України під час розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення та дії державного реєстратора, колегія суддів зазначає, що вони є правомірними та відповідають процедурі, яка регламентована приписами Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128.

У контексті означеного апеляційний адміністративний суд також уважає за необхідне відмітити, що в судовому засіданні 17.09.2026 представник позивачки Гайса А.М. визнав, що в досліджуваних правовідносинах суб`єктом владних повноважень не порушено процедуру розгляду скарги ОСОБА_1 .

Відносно сумніву позивачки щодо наявності у державного реєстратора ОСОБА_13 підстав для проведення за ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на 27/50 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи убачається, згідно із відомостями Державного реєстру прав на підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором ОСОБА_4 відкрито розділ на житловий будинок № 3054035251100, внесено запис про право власності на 27/50 частки у праві власності на нього № 57803927 за ОСОБА_5 на підставі: договору дарування від 15.06.1984, посвідченого державним нотаріусом П`ятої одеської державної нотаріальної контори Сухановою Т.О., зареєстрованого в реєстрі за № 3-C-1237; технічного паспорту від 06.11.2024 №TIO.1.-6157-7404-7928-5053, сформованого з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 13.11.2024; довідки від 20.06.2013 №3835-10/205-С, виданої Комунальним підприємством Одеської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»; рішення Малиновського районного народного суду м. Одеса від 27.04.1990 у справі № 2-292/90, рішення Верховного Суду України від 17.03.2010 у справі № 2-292/90.

Під час проведення реєстраційної дії державним реєстратором ОСОБА_4 до КП «Бюро технічної інвентаризації» та Малиновського районного суду м.Одеси скеровано відповідні запити.

20.11.2024 КП «Бюро технічної інвентаризації» надано відповідь (лист №47324/04-04), у якій зазначено, що станом на 31.12.2012 право власності на 11/25 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за фізичною особою ОСОБА_8 на підставі рішення судової колегії у цивільних справах Одеського обласного суду 19.03.1982. Реєстраційний запис зроблено 17.04.2002 за реєстровим номером 11117 у реєстровій книзі 9 доп на сторінці 277. З 12.06.1990 було зареєстровано право власності на 14/25 частин домоволодіння за адресою; АДРЕСА_3 , за фізичною особою ОСОБА_14 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси 27.04.1990 по справі № 2-929/90 (у реєстровій книзі 9 доп на сторінці 276 за реєстровим номером 11117). Однак, 16.08.2010 в реєстровій книзі 9 доп, на сторінці 276, р. №1117, на підставі рішення Верховного Суду України від 17.03.2010 по справі №6-1882св08, зроблено запис про визнання недійсним рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.04.1990 по справі №2-929/90, та скасовано право власності на 14/25 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, Малиновським районним судом м.Одеси на ім`я державного реєстратора Заболотного О.О. скеровано лист від 25.11.2024 №12/88/2024, до якого додано належним чином засвідчені копії судових рішень по цивільній справі №2-929/1990 за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_7 , ОСОБА_11 про визнання договорів купівлі-продажу і дарування частково недійсними та визнання права власності на частину будинку, а саме: рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 27.04.1990; ухвали Апеляційного суду Одеської області від 05.12.2007; рішення Верховного Суду України від 17.03.2010.

Вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав наведено у статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Дослідивши подані ОСОБА_5 та отримані державним реєстратором Заболотним О.О. документи, у системному зв`язку із наведеними в апеляційній скарзі доводами позивачки, суд апеляційної інстанції, що вони не підтверджують наявність суперечностей між заявленим правом та вже наявними зареєстрованими правами.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що ОСОБА_1 свої спадкові права не оформила та з питання видачі їй свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса не звернулася. Право власності на частину домоволодіння не зареєструвала.

З огляду на вказане є безпідставними посилання скаржниці в досліджуваній частині апеляційної скарги.

Колегія суддів відхиляє твердження позивачки стосовно порушення державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород Дністровського району Одеської області ОСОБА_4 територіальної юрисдикції державної реєстрації спірного нерухомого майна, що знаходиться в місті Одесі, адже за приписами абзацу 1 частини 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.

Не є юридично спроможним довід скаржниці стосовно того , що підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 16.06.2009 у справі №2-3506/2009 на житловий будинок накладено арешт, т.я. такий арешт було припинено 16.10.2024 на підставі рішення №75584900 державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_12 , тобто ще до прийняття державним реєстратором Заболотним О.О. рішення від 02.12.2024 №76373485.

Крім того, як установлено судом апеляційної інстанції, в провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває на розгляді цивільна справа №521/4125/25 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (т.3 а.с.146-149), в якому ОСОБА_5 просить суд:

- припинити право спільної часткової власності та виділити ОСОБА_5 в натурі 27/50 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з приміщень житлового будинку літ. «А»: І - тамбур площею 2,6 кв.м., 1-1 - коридор площею 4,0 кв.м., 1-2 - кухня площею 8,2 кв.м., 1-3 - житлова кімната площею 21,3 кв.м., 1-6 — коридор площею 3,5 кв.м., 1-7 - санвузол площею 4,2 кв.м., загальною площею 43,8 кв.м., житловою площею 21,3 кв.м., вбиральні літ. «В» в самостійне майно;

- визнати за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок літ. «А», що складається з приміщень: І - тамбур площею 2,6 кв.м., 1-1 - коридор площею 4,0 кв.м., 1- 2 - кухня площею 8,2 кв.м., 1-3 - житлова кімната площею 21,3 кв.м., 1-6 - коридор площею 3,5 кв.м., 1-7 - санвузол площею 4,2 кв.м., загальною площею 43,8 кв.м., житловою площею 21,3 кв.м., вбиральню літ. «В» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_15 усунути перешкоди ОСОБА_5 у праві користування земельною ділянкою шляхом затвердження порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі висновку земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи.

У свою чергу, ОСОБА_1 в межах цивільної справи №521/4125/25 подано зустрічний позов на позовну заяву ОСОБА_5 про виділ в натурі частки майна та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (т.3 а.с.150-154), в якій ОСОБА_3 просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності на 27/50 часток домоволодіння, АДРЕСА_1 , зареєстрованих за ОСОБА_2 на підставі зазначеного технічного паспорта ТОВ «Солар-Нова» щодо домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та втраченого договору дарування, який є нікчемним.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 11.09.2025 у справі №521/4125/25 у поновленні ОСОБА_1 пропущеного процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви до ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - повернуто заявнику.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржила її до Одеського апеляційного суду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2026 у справі №521/4125/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 11.09.2025 про відмову у поновленні пропущеного строку на подання зустрічної позовної заяви, повернення зустрічної позовної заяви в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою – скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Наразі рішення у цивільній справі №521/4125/25 не прийнято.

Апеляційний адміністративний суд вказує, що саме в межах розгляду цивільної справи №521/4125/25 має бути вирішено питання стосовно правомірності державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 27/50 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Здійснюючи розгляд даної справи судом апеляційної інстанції встановлено обставини та зроблено висновки лише в контексті реалізації Міністерством юстиції України владних управлінських функцій під час адміністративного оскарження вчиненої державним реєстратором реєстраційної дії.

Такі обставини та висновки не стосуються правомірності державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 27/50 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені позивачкою в апеляційній скарзі доводи.

Колегія суддів уважає правильним висновок окружного адміністративного суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені позивачкою в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на результат розгляду справи розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 у справі №420/24850/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державного реєстратора Заболотного Олександра Олександровича, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано колегією суддів 24.09.2026.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький