Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №160/4163/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4163/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року в адміністративній справі № 160/4163/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/4163/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, а також щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру її пенсії, невиплати компенсації втрати частини доходу з 30 вересня 2019 року та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 30 вересня 2019 року як непрацюючому пенсіонеру, з компенсацією втрати частини доходів, а також виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно до зазначених банком у заяві реквізитів.

Рішення набрало законної сили 23 жовтня 2025 року.

31 грудня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 160/4163/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 160/4163/25 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у тримісячний строк з дня отримання копії ухвали звіт про виконання судового рішення.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано звіт про виконання судового рішення.

У поданому звіті відповідач зазначив, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за віком з 30 вересня 2019 року як непрацюючому пенсіонеру. Первинно відповідач зазначав, що після проведеного перерахунку розмір пенсії позивачки залишився без змін, заборгованість за результатами перерахунку відсутня, у зв`язку з чим компенсація втрати частини доходів не нараховується.

Також повідомлено, що пенсія виплачується на визначений пенсіонеркою банківський рахунок в АТ «Ощадбанк».

28 квітня 2026 року представником позивача до суду першої інстанції подано заяву, в якій просив відмовити у прийнятті звіту про виконання судового рішення та накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф за невиконання рішення суду.

06 травня 2026 року відповідачем подано доповнення до звіту, в якому зазначено, що позивачці здійснено перерахунок пенсії як непрацюючому пенсіонеру з 30 вересня 2019 року.

Водночас відповідач уточнив, що після проведеного перерахунку нарахована заборгованість за період з 30 вересня 2019 року по 31 травня 2026 року становить 39 672,00 грн, а сума компенсації втрати частини доходів на суму доплати 38 641,00 грн становить 9 775,42 грн.

Зазначено, що виплата поточної пенсії здійснюється на визначений пенсіонеркою банківський рахунок, тоді як виплата заборгованості залежить від бюджетного фінансування.

07 травня 2026 року представником позивача подано заперечення щодо прийняття звіту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду від 17 квітня 2025 року у справі № 160/4163/25.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штрафу відмовлено.

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про звільнення керівника від сплати штрафу задоволено та звільнено керівника від його сплати.

Одночасно відповідачу встановлено новий строк для подання звіту про повне виконання судового рішення.

Не погодившись із зазначеною ухвалою в частині відмови у накладенні штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та його звільнення від сплати штрафу, позивачка подала апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 382-3 КАС України встановлено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту.

Разом з тим частиною п`ятою статті 382-3 КАС України передбачено можливість за клопотанням суб`єкта владних повноважень зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, спрямованих на виконання судового рішення, які на момент розгляду звіту є достатніми та вичерпними.

Для випадків, коли судове рішення стосується здійснення виплат, у тому числі пенсійних, закон також передбачає можливість зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати за наявності доказів відсутності бюджетних асигнувань та вжиття керівником усіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань.

Отже, положення статті 382-3 КАС України передбачають необхідність окремої оцінки питання про повноту виконання судового рішення та питання про застосування персонального штрафу до керівника суб`єкта владних повноважень.

У цій справі суд першої інстанції встановив, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року виконано не в повному обсязі, оскільки відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачки та визначено розмір заборгованості і компенсації втрати частини доходів, однак доказів фактичної виплати цих сум позивачці не надано.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову у прийнятті звіту є обґрунтованим.

Разом з тим сам факт неповного виконання судового рішення не може бути єдиною підставою для висновку про необхідність персонального стягнення штрафу з керівника суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про застосування штрафу необхідно оцінити конкретні дії керівника, спрямовані на виконання судового рішення, обсяг його повноважень та наявність реальної можливості забезпечити виконання рішення у повному обсязі.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру з 30 вересня 2019 року.

За результатами проведеного перерахунку відповідачем визначено суму заборгованості за період з 30 вересня 2019 року по 31 травня 2026 року у розмірі 39 672,00 грн та суму компенсації втрати частини доходів у розмірі 9 775,42 грн.

Крім того, відповідачем забезпечується виплата поточної пенсії позивачці на визначений нею банківський рахунок.

Отже, відповідачем здійснено конкретні дії на виконання судового рішення, а саме проведено перерахунок пенсії, визначено суму заборгованості та здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходів.

Водночас фактична виплата заборгованості за минулий період та компенсації втрати частини доходів на момент розгляду звіту не проведена.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за таких обставин судове рішення не може вважатися виконаним у повному обсязі, а тому звіт підлягає неприйняттю.

Разом з тим колегія суддів не вбачає достатніх підстав для покладення персональної відповідальності у вигляді штрафу саме на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Матеріали справи не містять доказів того, що керівник відповідача особисто ухилявся від виконання судового рішення, умисно перешкоджав його виконанню або не вживав залежних від нього заходів, спрямованих на його виконання.

При цьому факт наявності заборгованості, що виникла за результатами перерахунку, сам по собі не свідчить про наявність підстав для застосування персонального штрафу.

Посилання відповідача на необхідність бюджетного фінансування не свідчить про повне виконання рішення суду та не звільняє Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від обов`язку забезпечити його повне виконання.

Водночас зазначена обставина підлягає врахуванню при вирішенні питання про персональну відповідальність керівника у сукупності з іншими встановленими обставинами, зокрема здійсненням перерахунку, визначенням належних позивачці сум та вчиненням інших дій на виконання судового рішення.

Колегія суддів також враховує, що суд першої інстанції, відмовивши у прийнятті звіту, одночасно встановив відповідачу новий строк для подання звіту про повне виконання судового рішення.

Таким чином, судовий контроль у цій справі продовжено, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не звільнено від обов`язку фактично виконати рішення суду та надати суду відповідне підтвердження.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2026 року у справі № 420/31439/24 також виходив із того, що відмова у прийнятті звіту про виконання судового рішення не означає автоматичного застосування персонального штрафу до керівника. При вирішенні питання про штраф підлягають оцінці конкретні дії керівника, спрямовані на виконання рішення, його повноваження, об`єктивна можливість забезпечити виконання рішення та, у справах щодо виплат, обставини бюджетного фінансування. У зазначеній справі Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, якою на керівника ГУ ПФУ було вперше накладено штраф, та залишив у силі ухвалу суду першої інстанції про звільнення керівника від його сплати.

Наведений правовий висновок підлягає врахуванню при вирішенні цієї справи відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

За встановлених у цій справі обставин колегія суддів не встановила належних та достатніх підстав для висновку про необхідність накладення штрафу саме на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до посилання на те, що рішення суду залишається невиконаним у частині фактичної виплати належних позивачці коштів. З цим висновком колегія суддів погоджується.

Однак зазначена обставина вже врахована судом першої інстанції шляхом відмови у прийнятті звіту та встановлення нового строку для подання звіту про повне виконання рішення суду.

Відсутність фактичної виплати заборгованості не є самостійною та безумовною підставою для персонального накладення штрафу на керівника за відсутності встановлених обставин, які свідчать про його особисте ухилення від виконання рішення або невжиття ним залежних від нього заходів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність на момент розгляду звіту достатніх підстав для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та про наявність підстав для його звільнення від сплати штрафу.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року в адміністративній справі № 160/4163/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов