Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №280/9753/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9753/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2026 в адміністративній справі №280/9753/25 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг у розмірі 30 526,76 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили 10 лютого 2026 року. 13 березня 2026 року у справі видано виконавчий лист.

24 квітня 2026 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду строком на один рік.

В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що з січня 2025 року не працює, можливості працевлаштуватися не має, отримує пенсію по інвалідності, інших доходів не має. Доходів від належної йому нерухомості не отримує. Також зазначив, що на момент блокування державним виконавцем його банківського рахунку на рахунку знаходилося 454 грн.

На підтвердження свого матеріального становища відповідачем надано довідку про доходи №6277 2222 3680 0218 від 03 квітня 2026 року, відповідно до якої загальна сума пенсійних нарахувань за період з квітня 2025 року по лютий 2026 року склала 26 202,90 грн.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області подав заперечення, в яких зазначив, що податковий борг виник за 2023– 2024 роки, відповідач був обізнаний про його наявність, однак тривалий час не вживав заходів щодо його погашення. У зв`язку з цим просив відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2026 в адміністративній справі №280/9753/25 заяву ОСОБА_1 задоволено.

Розстрочено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року у справі №280/9753/25 строком на 12 місяців шляхом розстрочення сплати суми заборгованості 30 526,76 грн рівними частинами: 11 місяців по 2543,00 грн щомісячно, а в останньому місяці 2553,76 грн, починаючи з місяця набрання ухвалою законної сили.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною четвертою статті 378 КАС України передбачено, що, вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, щодо фізичної особи її матеріальне становище.

Отже, розстрочення виконання судового рішення є процесуальним заходом, застосування якого можливе за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням матеріального стану боржника та необхідності забезпечення балансу інтересів сторін.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач на час звернення із заявою не працює, отримує пенсію по інвалідності та не має інших доходів.

При цьому відповідно до наданої довідки про доходи загальна сума пенсійних нарахувань відповідача за період з квітня 2025 року по лютий 2026 року становила 26 202,90 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується складне матеріальне становище відповідача, який має постійний, але незначний дохід у вигляді пенсії, що об`єктивно ускладнює можливість одноразового виконання рішення суду щодо сплати податкового боргу у розмірі 30 526,76 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені обставини є істотними у розумінні частини третьої статті 378 КАС України та дають підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що податковий борг виник за 2023– 2024 роки, а відповідач був обізнаний про його існування та протягом тривалого часу не вживав заходів для його погашення, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Наявність у відповідача обов`язку зі сплати податкового боргу та його обізнаність про такий борг не виключають можливості застосування положень статті 378 КАС України у разі встановлення обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення.

При цьому розстрочення виконання судового рішення не змінює суті встановленого судом обов`язку відповідача та не звільняє його від сплати визначеної судовим рішенням суми податкового боргу, а лише визначає порядок її сплати з урахуванням фактичного матеріального становища боржника.

Колегія суддів також враховує, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про розстрочення, не звільнив відповідача від виконання судового рішення, а встановив конкретний строк та графік погашення заборгованості, що забезпечує поступове виконання судового рішення.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи та надано їм належну правову оцінку, а висновок про наявність передбачених статтею 378 КАС України підстав для розстрочення виконання рішення суду є обґрунтованим.

Колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили про те, що надання розстрочення у визначеному судом порядку порушує права та законні інтереси Головного управління ДПС у Запорізькій області або фактично унеможливлює виконання рішення суду.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області-залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2026 в адміністративній справі №280/9753/25 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов