Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №480/1009/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 р.Справа № 480/1009/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

представників сторін: позивача - Маківського О.В., відповідача - Сахнюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2026, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, Суми, повний текст складено 20.04.26 року по справі № 480/1009/25

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту – ГУ ДПС у Сумській області, відповідач, контролюючий орган), у якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 61818280901 від 24.01.2025 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 822588,00 грн за порушення ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 60218280901 від 24.01.2025 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1195992,00 грн за порушення ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

В обґрунтування позовних вимог послалась на протиправність винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень № 61818280901 від 24.01.2025 та № 60218280901 від 24.01.2025, якими до позивача застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 2018580 грн за порушення вимог частини 2 статті 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX (далі – Закон № 3817-IX), оскільки ані сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ані нікотин не продавались ФОП ОСОБА_1 як під час здійснення контрольних розрахункових операцій, так і у період, охоплений вибірковими перевірками відповідачем електронних копій розрахункових документів (фіскальних чеків), а тому в її діях відсутні будь-які ознаки протиправності.

Наполягала, що зазначені у фіскальних чеках товари «NewWay 15 мл Гліцерин Харчовий», «NW 12 мл Ароматична Добавка Харчова», «NewWay 7 мл Гліцерин Харчовий» та «NW 5 мл Ароматична Добавка Харчова» мають широку сферу застосування, зокрема у харчовій промисловості, що підтверджується копіями відповідних сертифікатів відповідності.

Зауважила, що приймаючи накази про проведення фактичних перевірок у магазинах позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, зокрема, норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але при цьому жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірок ФОП ОСОБА_1 та наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для їх проведення.

З огляду на вищевикладене, наголошувала на відсутності підстав у розумінні підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України для прийняття ГУ ДПС у Сумській області наказів про проведення фактичних перевірок за місцем фактичного провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме в магазинах, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

Додатково повідомила, що під час здійснення відповідачем перевірки магазину позивача за адресою: АДРЕСА_1 , одним із перевіряючих ОСОБА_2 було ініційовано звернення до поліції із заявою про продаж ФОП ОСОБА_1 сировини до електронних сигарет та нікотину. Так, 24.12.2024 ДОП СП Роменського РВП ГУНП у Сумській області старшим лейтенантом поліції Педьком О. О. складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.12.2024 серії ВАВ № 008280 про притягнення ОСОБА_3 (продавця у магазині) до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП (роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі). Разом з тим, за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення (справа № 585/37/25) Роменським міськрайонним судом Сумської області винесено постанову від 20.01.2025, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі № 480/1009/25 у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 року по справі № 480/1009/25 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 61818280901 від 24.01.2025 та № 60218280901 від 24.01.2025 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій на загальну суму 2 018 580,00 грн за порушення частини 2 статті 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про реалізацію позивачем забороненої продукції (нікобустера), адже нікобустер передавався безоплатно як подарунок, а його вартість не включалась до ціни придбаних товарів, окремо не оплачувалась покупцем та не була предметом розрахункової операції. Сам по собі факт одночасної передачі покупцю безоплатного товару разом із придбаними товарами не свідчить про його реалізацію, оскільки обов`язковою ознакою реалізації є саме оплатний характер передачі товару.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Зауважив, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює продаж продуктів харчування, що підтверджується її видом діяльності за КВЕД, а саме «47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах», який не передбачає продаж продуктів харчування, а за інформацією, розміщеною на веб-сторінці магазинів, у яких проведено перевірку, такі спеціалізуються на продажі рідин для електронних сигарет. У свою чергу, гліцерин, ароматизатор та нікобустер в сукупності є сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах, що підтверджується їх фізичними властивостями та інформацією з загальнодоступних джерел інформації, зокрема з розміщеної на веб-сторінках магазинів, що спеціалізуються на продажі рідин для електронних сигарет про використання таких складових для її створення. До того ж, гліцерин, ароматизатор та нікобустер, отриманий посадовими особами від ФОП ОСОБА_1 в результаті контрольної розрахункової операції є набором та складовими частинами одного цілого, на що вказує той факт, що вищевказані товарні категорії об`єднані однією торгівельною маркою, одним виробником та можливістю використання разом. Додатково на дану обставину вказує інформація, яка розміщена на веб-сторінках магазинів, що спеціалізуються на продажі рідин для електронних сигарет про їх приналежність до одного набору.

Отже, посилання суб`єкта господарювання на безоплатну передачу нікобустера не узгоджується з фактичними обставинами справи та має ознаки штучного пояснення, спрямованого на приховування реального змісту господарської операції. Враховуючи відповідність сплаченої суми вартості повного набору компонентів для виготовлення рідини для електронних сигарет, передача нікобустера не може розцінюватися як самостійний подарунок, а є складовою реалізованого товару, вартість якого фактично була оплачена під час контрольної розрахункової операції.

Обґрунтовуючи наявність підстав для проведення фактичної перевірки вказував, що у спірних наказах від 20.12.2024 № 2478-к та № 2477-к чітко визначена правова (юридична) підстава проведення такої перевірки, зокрема, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тоді як фактична підстава проведення перевірок міститься у доповідній записці № 888/18-28-09-01-07 від 20.12.2024 про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини 2 статті 23 Закону № 3817-ІХ, згідно з якою на даний факт вказує інформація з електронних копій розрахункових документів (що містяться в СОД РРО) про реалізацію суб`єктом господарювання ароматизаторів та гліцерину, які є сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах. У сукупності, зазначена доповідна записка у розумінні підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, що дає підстави для призначення та проведення перевірки, а тому твердження апелянта про зворотне слід вважати необґрунтованими.

У поясненнях від 03.07.2026 контролюючий орган повідомив, що Головним управлінням ДПС у Сумській області під час аналізу інформації, яка міститься в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО), було встановлено електронні копії розрахункових документів, сформовані програмними реєстраторам розрахункових операцій, що використовується ФОП ОСОБА_1 у магазинах за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , які свідчать про факти роздрібної торгівлі ароматизаторами, ароматичними добавками та гліцерином, що є сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах. У зв`язку з чим, службовими особами контролюючого органу було підготовлено доповідну записку № 888/18-28-09-01-07 від 20.12.2024 про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини 2 статті 23 Закону № 3817-ІХ з обґрунтуванням необхідності проведення фактичної податкової перевірки; після чого, керівником Головного управління ДПС у Сумській області 20 грудня 2024 року прийнято наказ № 2477-кл про проведення фактичної перевірки за місцем провадження діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та наказ № 2477-кл про проведення фактичної перевірки за місцем провадження діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником відповідача надано додаткові пояснення від 15.09.2026, в яких зазначено, що твердження представника позивача про те, що передача нікобустера під час контрольної розрахункової операції відбулася на вимогу перевіряючого спростовується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, за змістом якого продавцем одразу було надано всі три компонента набору для рідини, що використовується у електронних сигаретах, без окремої вимоги перевіряючого, після чого було проведено розрахунок.

Вказував, що матеріалами перевірки підтверджується реалізація вказаних товарів у торговельному об`єкті, діяльність якого не пов`язана з обігом харчової продукції. Окрім цього, на призначення гліцерину та ароматизатору, що реалізовувалися суб`єктом господарювання, також вказує встановлений під час фактичної перевірки механізм реалізації товарів. Тому відсутність у окремих розрахункових документах відомостей щодо передачі нікобустера не змінює правової природи відповідних господарських операцій та не спростовує висновку контролюючого органу про реалізацію забороненої продукції.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб`єкт господарювання 19.04.2024, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Сумській області та здійснює господарську діяльність, зокрема, за КВЕД 47.19 та 47.78 — роздрібна торгівля у неспеціалізованих та спеціалізованих магазинах.

Позивач здійснює господарську діяльність через магазини, розташовані за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

На підставі наказів Головного управління ДПС у Сумській області від 20.12.2024 № 2477-кп та № 2478-кп «Про проведення фактичної перевірки» контролюючим органом призначено проведення фактичних перевірок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцями здійснення господарської діяльності.

Згідно зі змістом зазначених наказів, фактичні перевірки призначено з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, у тому числі щодо заборони роздрібної торгівлі тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином, на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (а.с.27-29).

Фактична перевірка за адресою: АДРЕСА_1 проведена 24.12.2024 з 12 год. 00 хв., що підтверджується актом перевірки від 01.01.2025 (а. с. 10-12).

Перевірку здійснювали посадові особи відповідача на підставі направлень, виданих 20.12.2024, які були пред`явлені продавцю позивача на початку перевірки. Копії наказів про проведення перевірки були вручені продавцю позивача безпосередньо під час її проведення.

Під час проведення фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_1 контролюючим органом здійснено контрольну розрахункову операцію, а також досліджено інформацію з електронних систем обліку розрахункових операцій, зокрема реєстр електронних копій фіскальних чеків за період здійснення господарської діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів перевірки, у фіскальних чеках, сформованих у період з жовтня – грудня 2024 року, відображено реалізацію товарів під назвами «гліцерин харчовий» та «ароматична добавка харчова» різних об`ємів та найменувань (а. с. 13-19).

Разом з тим, за результатами проведеної інвентаризації 24.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено наявність у місці здійснення господарської діяльності залишків товарів, зокрема: нікобустер (нікотин), гліцерин, ароматичні добавки та ароматизатори на загальну суму 926 260,00 грн.

Крім того, матеріалами перевірки підтверджується, що піж час контрольної розрахункової операції покупцям було фактично передано товар, який містить нікотин (нікобустер), який не був відображений у фіскальному чеку, у якому зазначено лише інші товари.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 01.01.2025, у якому зафіксовано висновки контролюючого органу про виявлені порушення, зокрема, статті 24 Кодексу законів про працю України у частині допущення працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин, а також порушення частини другої статті 23 Закону України № 3817-ІХ у частині здійснення роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах (а. с. 10-12).

Окремо судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 20.12.2024 № 2477-кп проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача за адресою: АДРЕСА_2 .

Перевірка за вказаною адресою проведена уповноваженими посадовими особами контролюючого органу на підставі направлень, виданих 20.12.2024, які були пред`явлені уповноваженій особі позивача на початку перевірки, із врученням копії наказу про її проведення.

Під час проведення фактичної перевірки за адресою: Сумська область, м. Суми, Покровська площа, буд. 7/2 контролюючим органом здійснено контрольні заходи, а також досліджено інформацію з електронних систем обліку розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів перевірки, за результатами дослідження інформації з реєстру електронних копій фіскальних чеків за місцем здійснення діяльності позивача у м. Суми, фіскальних чеків, сформованих у період жовтня – грудня 2024 року, встановлено відображення ФОП ОСОБА_1 реалізації товарів під назвами «гліцерин харчовий» та «ароматична добавка харчова» різних об`ємів та найменувань.

З аналізу досліджених розрахункових документів вбачається системність здійснення позивачем реалізації відповідної продукції, яка за своїми характеристиками може використовуватись як складові для виготовлення рідин, що застосовуються в електронних сигаретах.

За результатами перевірки, проведеної за адресою: АДРЕСА_2 , складено акт від 01.01.2025, у якому контролюючим органом зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини другої статті 23 Закону України № 3817-ІХ у частині здійснення роздрібної торгівлі продукцією, яка відноситься до сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Таким чином, за результатами проведених фактичних перевірок за кожним із місць здійснення господарської діяльності позивача контролюючим органом встановлено окремі факти порушення вимог частини другої статті 23 Закону України № 3817-ІХ, що стало підставою для складання відповідних актів перевірок від 01.01.2025.

На підставі вищевказаних актів перевірок Головним управлінням ДПС у Сумській області 24.01.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 61818280901, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 822 588,00 грн; № 60218280901, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 1 195 992,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі пункту 21 частини другої статті 73 Закону України № 3817-ІХ у зв`язку з порушенням вимог частини другої статті 23 цього Закону, якою заборонено роздрібну торгівлю тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином окремо або в наборах.

Розмір застосованих фінансових санкцій визначено контролюючим органом у відповідності до вимог зазначеної норми як 200 відсотків вартості реалізованих товарів, встановлених під час проведення відповідних перевірок.

Не погодившись із винесеними контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як таких, що прийняті у межах наданих повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки встановлення контролюючим органом факту реалізації ФОП ОСОБА_1 забороненої продукції, зокрема, товару, яка містить нікотин, що є порушенням частини другої статті 23 Закону України № 3817-ІХ та достатньою правовою підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 21 частини другої статті 73 Закону № 3817-ІХ.

За висновком суду, сам факт відсутності відповідного товару у фіскальному чеку не свідчить про відсутність його реалізації, оскільки такий товар фактично передано покупцям, що підтверджується належними та допустимими доказами у розумінні статті 72 КАС України.

Судом відхилені посилання позивача на порушення відповідачем процедури призначення та проведення фактичної перевірки з посиланням на їх неістотність та недоведеність позивачем обставин того, що можливі недоліки наказів про проведення перевірок призвели до порушення її прав або вплинули на встановлення фактичних обставин справи, які підтверджені іншими належними доказами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом № 3817-IX.

Відповідно до частини 1 статті 72 Закону № 3817-IX контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи ліцензування та інші органи в межах компетенції, визначеної законом. Контроль за дотриманням вимог щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів, малих виробництв пива здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Згідно з підпунктами 19-1.1.13 - 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівл

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17, від 22.05.2018 та 04.10.2022 у справі № 810/1394/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 05.07.2023 у справі № 460/2663/22, від 26.07.2023 у справі № 280/4696/22, від 17.08.2023 у справі № 160/15431/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 висловив позицію, згідно з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Також Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі № 120/5729/20-а, від 12.10.2021 у справі № 120/5229/20-а, від 11.07.2022 у справі № 120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі № 500/1331/21, від 05.07.2023 у справі № 460/2663/22, від 17.08.2023 у справі № 160/15431/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 зазначав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації, в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень, суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

В пункті 57 постанови від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23 Верховний Суд наголосив, що на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах Податкового кодексу України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23 виклав наступний узагальнюючий висновок: «У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.

Оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав».

Колегією суддів встановлено, що як у наказі від 20.12.2024 № 2478-кл «Про проведення фактичної перевірки», так і у наказі від 20.12.2024 № 2477-кн «Про проведення фактичної перевірки», контролюючим органом зазначено нормативну підставу : підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункт 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, статтю 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР та статтю 72 розділу ХІ Закону № 3817-IX, а фактичну – здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів, тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та нікотину.

Враховуючи правові висновки, викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23, наявність в наказах від 20.12.2024 № 2478-кл «Про проведення фактичної перевірки» та від 20.12.2024 № 2477-кн «Про проведення фактичної перевірки» посилань на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України із зазначенням мети призначення перевірки - здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів, тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та нікотину, є мінімально достатнім у розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.07.2026 по справі № 420/3389/25.

Таким чином, доводи апелянта про не конкретизованість наказів про проведення перевірки є такими, що не відповідають дійсності, а тому підлягають відхиленню.

Надаючи оцінку встановленим під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 порушенням частини 2 статті 23 Закону № 3817-IX, колегія суддів виходить із такого.

Згідно частиною 2 статті 23 Закону № 3817-IX роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Колегія суддів наголошує, що така заборона є абсолютною та діє незалежно від того, чи реалізуються ці речовини як окремі товарні одиниці, чи пропонуються споживачеві у складі певних наборів.

Для забезпечення належної ідентифікації товарів та перевірки дотримання зазначених обмежень, законодавець у частині 1 статті 1 Закону № 3817-IX визначив базові поняття, а саме:

«тютюнові вироби» — сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання;

«тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН)» — вироби із вмістом промислово обробленого тютюну, не призначені для куріння, нюхання, смоктання чи жування, які використовуються для генерування аерозолю шляхом нагрівання тютюну електричним підігрівачем з електронним управлінням до температури, за якої не відбувається процесу горіння (згоряння) виробу та виділення тютюнового диму;

«сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах» — суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Крім того, стаття 14 ПК України додатково деталізує термінологічний апарат у цій сфері:

«електронна сигарета» — виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин;

«рідини, що використовуються в електронних сигаретах» — рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Системний аналіз викладених дефініцій у їх взаємозв`язку дозволяє дійти висновку, що правова кваліфікація дій платника податків безпосередньо залежить від встановлення фізико-хімічних властивостей реалізованого товару та його відповідності критеріям «готового виробу» (що вимагає ліцензування) або «забороненої сировини» (роздрібний обіг якої заборонено як такий).

Відповідно до пункту 21 частини 2 статті 73 Закону № 3817-IX до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за роздрібну торгівлю тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД), окремо чи в наборах, - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Суд наголошує на тому, що вказані норми забороняють роздрібну торгівлю сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах. Порушення такої заборони тягне за собою накладення на суб`єкта господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Для застосування пункту 21 частини другої статті 73 Закону № 3817-IX достатньо лише здійснювати торгівлю нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД).

Схожі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 02.12.2025 по справі № 160/2614/25, від 09.07.2026 по справі № 280/2818/25.

Колегією суддів зі змісту Актів про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів від 01.01.2025 № 2/А/18-28-09-01/3708809942 та від 01.01.2025 № 11/А/18-28-09-01/3708809942 встановлено, що перед початком перевірки працівниками контролюючого органу була проведена контрольно-розрахункова операція, що підтверджує факт роздрібної торгівлі сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме: за адресою Сумська обл., м. Ромни, вул. Руденка, буд. 11/1 24.12.2024 о 11:38:52 придбано «Гліцерин харчовий «NewWay 15 мл»; Ароматична добавка харчова «NW 12 мл»; Нікобустер «NewWay 500 мл» на загальну суму 280 грн.

Крім того, вибірковою перевіркою електронних копій розрахункових документів (фіскальних чеків), що передаються до органів ДПС відповідно до Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, та сформовані по програмному реєстратору розрахункових операцій: фіскальний номер № 4000894825, який використовується ФОП ОСОБА_1 у магазині за адресою : АДРЕСА_2 , встановлено, що у періоді з 27 липня по 24 грудня 2024 року, виявлено факти роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на загальну вартість 597996 грн, а по програмному реєстратору розрахункових операцій : фіскальний номер № 4000974308, який використовується ФОП ОСОБА_1 у магазині за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що у періоді з жовтня по грудень 2024 року мали місце факти продажу сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на загальну вартість 411294 грн.

Позивач не заперечує проти виявленого контролюючим органом факту продажу «Гліцерину харчового «NewWay 15 мл» та «Ароматичної добавки харчової «NW 12 мл» на вищевказані суми, однак звертає увагу, що Нікобустер «NewWay 500 мл», у складі якого є нікотин, надається покупцю у подарунок, а відтак відсутній факт саме платної реалізації нікотину.

З приводу наведеного колегія суддів зауважує, що у розумінні підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Таким чином, у розумінні підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України будь-яка операція, яка передбачає передачу прав власності на такі товари, у тому числі операція з безоплатного надання товарів, є продажем, а тому не включення нікобустера, як товарної позиції до фіскального чека, виданого ФОП ОСОБА_1 , не спростовує його продаж покупцям.

Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, відповідно до якого, реалізатор підтверджує, що нікобустер іде в подарунок до інших складових для рідин, що використовуються в електронних сигаретах (суміш для самозамісу).

Таким чином, передача нікобустера є складовою частиною єдиної господарської операції, спрямованої на реалізацію товарів, а його невідображення у фіскальному чеку не звільняє позивача від відповідальності за продаж забороненого товару.

Колегія суддів зауважує, що з огляду на те, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює продаж продуктів харчування, що підтверджується її видом діяльності за КВЕД, а саме «47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах», який не передбачає продаж продуктів харчування, можливість використання таких товарів "NewWay 15 мл Гліцерин Харчовий" та "NW 5 мл Ароматична Добавка Харчова" у харчовій промисловості не є підставою для звільнення її від відповідальності за здійснення діяльності, спрямованої на продаж складових для виготовлення рідин для електронних сигарет, що підпадає під регулювання та обмеження, встановлені Законом №3817-ІХ.

Крім того, гліцерин, ароматизатор та нікобустер, отриманий посадовими особами від ФОП ОСОБА_1 в результаті контрольної розрахункової операції є набором та складовими частинами одного цілого, на це вказує той факт, що вищевказані товарні категорії об`єднані одною торгівельною маркою, одним виробником та можливістю використання разом. При цьому, наявність у складі реалізованого позивачем нікобустеру нікотину чітко підтверджується наявними у матеріалах фото.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що позивач фактично здійснив реалізацію товару, який містить нікотин, що є порушенням прямої заборони, встановленої частиною другою статті 23 Закону України № 3817-ІХ.

Висловлені у судовому засіданні представником позивача доводи про те, що контролюючим органом застосовано не чинну редакцію пункту 21 частини 2 статті 73 Закону № 3817-ІХ є хибними, адже як станом на 27.07.2024 (перший епізод вчинення порушення), так і на 24.01.2025 (дата прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) пункт 21 частини 2 статті 73 Закону № 3817-ІХ, на підставі якого до позивача і було застосовано штрафну санкцію був чинний у такій редакції: "21) роздрібна торгівля тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/ або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах, - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року".

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків, контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням № 61818280901 від 24.01.2025 застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 822588,00 грн, що дорівнює 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції) - 411294 грн, та за податковим повідомленням-рішенням № 60218280901 від 24.01.2025 застосовано штрафну санкцію у розмірі 1195992,00 грн, що дорівнює 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції) - 597996 грн.

Таким чином, розмір застосованих відповідачем штрафних санкцій узгоджується із пунктом 21 частини 2 статті 73 Закону № 3817-IХ.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності відповідно до пункту 21 частини другої статі 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у вигляді фінансової санкції 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції) за податковими повідомленнями-рішеннями № 61818280901 від 24.01.2025 та № 60218280901 від 24.01.2025, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі № 480/1009/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій

Повний текст постанови складено та підписано 25.09.2026