Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №520/5667/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 р.Справа № 520/5667/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 (суддя: Шевченко О.В., м. Харків) по справі № 520/5667/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Мега Пак ЛТД") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00563110704 від 17.12.2025;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00563120704 від 17.12.2025.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 по справі № 520/5667/26 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" (вул. Мала Гончарівська, буд. 28/30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 39203950) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00563110704 від 17.12.2025, № 00563120704 від 17.12.2025.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" (код ЄДРПОУ 39203950) судові витрати в розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. 04 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495).

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 по справі № 520/5667/26 скасувати, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що копію міжнародної товарно-транспортної накладної, яку не взято до уваги судом першої інстанції, було надано на офіційний запит ГУ ДПС у Харківській області позивачем під час проведення перевірки. Звертає увагу суду, що на вказаній CMR відсутня печатка та підпис ТОВ «Мега Пак ЛТД», що стало підставою для висновку акту перевірки. Також, вказує на відсутність документів, які підтверджують господарські операції позивача з ТОВ «Хаск-Флекс».

Зазначає, що сукупність обставин, встановлених під час розгляду матеріалів перевірки, свідчить, що передача безпілотного літального апарату (Хорьок) у кількості 6 шт. на адресу БО «Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО» здійснювалась за плату і не відповідає критеріям безоплатного постачання (відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПК України), а, відтак, має оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Щодо висновку контролюючого органу про порушення ТОВ «Мега Пак ЛТД» вимог п.п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст.201 ПК України та заниження податкових зобов`язань на загальну суму 123 929,4 грн. за серпень 2025 року у зв`язку з неможливістю встановити фактичну наявність ТМЦ на кінець періоду, що перевірявся, по рахунку 20 та непідтвердження перевіркою залишків ТМЦ на суму 619 647 грн., зазначає, що в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Мега Пак ЛТД» за результатами проведеної інвентаризації надало контролюючому органу інвентаризаційні описи. Так, згідно з інвентаризаційним описом від 24.11.2025 № 55, встановлено нестачу на суму 3 542,8 грн., ПДВ - 708,56 грн., згідно з інвентаризаційним описом від 24.11.2025 № 57, встановлено нестачу на суму 6 683,1 грн., ПДВ - 1 336,62 грн., згідно з інвентаризаційним описом від 24.11.2025 № 53, надлишків/нестач не встановлено, згідно з інвентаризаційним описом від 24.11.2025 № 54, залишки ТМЦ складають 689 355,20 грн., при цьому, встановлено наявність ТМЦ на загальну суму 79 934,09 грн., стосовно іншого товару за інвентаризаційним описом від 24.11.2025 № 54, ТОВ «Мега Пак ЛТД» до перевірки надало акт про пожежу від 26.07.2025. В акті перевірки вчинено запис, що відповідно до наданих документів встановлено наявність щодо пошкодження будівлі та інших приміщень, без будь-якого зазначення пошкодження/втрати ТМЦ. Так, в акті про пожежу у розділі «пожежею знищено» вказано наступне: «дах виробничого приміщення, готову продукцію з поліпропілену, сировину для виробництва продукції та майно…», проте у склад товару, який ТОВ «Мега Пак ЛТД» виготовляв, не входить поліпропілен. Під час проведення інвентаризації, ГУ ДПС у Харківській області встановив наявність товарно-матеріальних цінностей за інвентаризаційним описом від 24.11.2025 №54 на загальну суму 79 934,09 грн..

Відтак, вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними та такими, що не належить скасувати.

Позивач, у надісланому на апеляційну скаргу відзиві, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що, згідно з наказом ГУ ДПС у Харківській області від 17.11.2025 за № 5168-п, виданим на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п. п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, п.п. 78.1.5, 78.1.8. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Пак ЛТД» щодо дотримання вимог податкового законодавства України при декларуванні у податковій декларації за серпень 2025 року у розмірі 505 784,00 грн., яку сформовано за рахунок періодів виникнення від`ємного значення - липень, серпень 2025 року.

Результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки оформлені актом № 45393/20-40-07-04-05/39203950 від 03.12.2025 (далі по тексту - Акт перевірки).

За висновками Акта перевірки, ТОВ «Мега Пак ЛТД»:

- занижено податкові зобов`язання на загальну суму 123 929,00 грн. за серпень 2025 року всупереч вимогам п. 189.1. ст. 189, п. 198.5. ст. 198, п. 201.1., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України та в порушення п. 180.1 ст. 180, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1. ст. 193, п. 201.1., п. 201.10. ст. 201, п. п. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовано пільгові операції на суму 750 000,00 грн., у зв`язку з чим занижено податкові зобов`язання на суму 150000,00 грн.;

- внаслідок відображення операцій, не підтверджених первинними документами, завищено показник рядку 17 (колонка Б) на суму 414 564,00 грн. в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 198.5. п. 201.1., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України.

В акті перевірки зазначено, що вказані порушення призвели до завищення задекларованих показників на загальну суму 505 784,00 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою ПЗ та ПК поточного звітного періоду (+) (рядок 18) у сумі 182 709,00 грн. у серпні 2025 року.

На підставі Акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.12.2024:

- № 00563110704 від 17.12.2025 за формою «В4» (про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 505 784,00 грн.);

- № 00563120704 від 17.12.2025 за формою «Р» (про збільшення суми грошового зобов`язання податку на додану вартість у розмірі 182 709,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 45667,25 грн.).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень. Судом, зокрема, зазначено, що в силу приписів п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України позивач звільнений від нарахування податкових зобов`язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України за товари, знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, а саме готової продукції із поліпропілену, сировини для виробництва продукції, що знаходилась у цеху (5 пусковий комплекс цеху по виробництву виробів із полімерних матеріалів), розташованому за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлизаветівка, вулиця Індустріальна, буд. 9А.

Також, з урахуванням того, що ТОВ «Мега Пак ЛТД» реалізовано БО «Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО» безпілотні літальні апарати, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких є військова частина, суд дійшов висновку, що у позивача наявні правові підстави для застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Крім того, аналізуючи наведені контролюючим органом доводи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що такі не свідчать про нереальність (безтоварність) господарських операцій позивача з контрагентом, а наведені позивачем аргументи та докази, надані на їх підтвердження, - повною мірою спростовують висновки контролюючого органу, наведені в акті перевірки в цій частині.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (абзац десятий пункту 198.5 статті 198 ПК України).

За змістом наведених норм, платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому, під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу вибіркової (часткової) інвентаризації.

Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку та, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2020 року у справі № 807/1556/17, від 18 березня 2024 року у справі № 120/2466/23.

Згідно з приписами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно з підпунктом 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно із законодавством.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 (далі - Положення № 879).

Згідно з пунктом 5 розділу І цього Положення, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення № 879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За приписами пункту 1 розділу II Положення № 879, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до п. 20 розділу II, п. І розділу ІV Положення № 879, бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Зважаючи на викладене, висновок про визнання товарів використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, може бути зроблений лише за результатами інвентаризації, якою виявлено нестачу ТМЦ; доказом наявності (залишку) або відсутності (нестачі) ТМЦ є сам результат інвентаризації - інвентаризаційний опис (акт інвентаризації), у разі виявлення нестачі - також звіряльна відомість і протокол.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мега Пак ЛТД» контролюючим органом встановлено порушення вимог п.п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст.201 ПК України та заниження податкових зобов`язань на загальну суму 123929,40 грн. за серпень 2025 року у зв`язку з неможливістю встановити фактичну наявність ТМЦ на кінець періоду, що перевірявся, по рахунку 20 та непідтвердженням перевіркою залишків ТМЦ на суму 619 647 грн..

Так, згідно з відомостями про об`єкти оподаткування ТОВ «Мега Пак ЛТД»: цех (5 пусковий комплекс цеху по виробництву виробів із полімерних матеріалів) знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлизаветівка, вулиця Індустріальна, буд. 9А.

Як зазначено в Акті перевірки, ТОВ «Мега Пак ЛТД» за результатами проведеної інвентаризації надало контролюючому органу інвентаризаційні описи, згідно з якими, зокрема, встановлено нестачу ТМЦ: згідно з інвентаризаційним описом від 24.11.2025 за №55 - на суму 3542,80 грн., ПДВ - 708,56 грн.; згідно з інвентаризаційним описом від 24.11.2025 за №57 - на суму 6 683,10 грн., ПДВ - 1 336,62 грн.; згідно з інвентаризаційним описом від 24.11.2025 за №54, залишки ТМЦ складають - 689 355,20 грн., водночас, встановлено наявність ТМЦ на загальну суму 79 934,09 грн., стосовно іншого товару за інвентаризаційним описом від 24.11.2025 за №54 ТОВ «Мега Пак ЛТД» до перевірки надало акт про пожежу від 26.07.2025 (адреса об`єкта пожежі: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, ІІетриківська селищна рада, с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна, буд. 9А), в якому зазначено, що пожежею знищено дах виробничого приміщення ТОВ «Мега Пак ЛТД», готову продукцію із поліпропілену, сировину для виробництва продукції та майно на площі 5 000 кв.м., причинна пожежі - обстріл, акт комісійного обстеження об`єкта пошкодженого, внаслідок збройної агресії російської федерації від 07.08.2025, а також інформацію щодо внесення до ЄРДР відомостей про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (26.07.2025), що не заперечується контролюючим органом в Акті перевірки.

Водночас в Акті перевірки зазначено, що відповідно до наданих документів встановлено наявність щодо пошкодження будівлі та інших приміщень без будь-якого зазначення пошкодження/втрати ТМЦ.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, колегія суддів вказує, що п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України звільнено платників податків від нарахування податкових зобов`язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України за товари, знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану.

Так, відповідно до п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари:

придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану;

придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Не є постачанням товарів та послуг передача/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

До наведених у цьому пункті операцій норми пункту198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються.

Отже, ключовою умовою для застосування відповідного звільнення є наявність належного документального підтвердження факту знищення майна саме внаслідок таких обставин.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Законом України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі - Закон №671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно з пунктом 1 статті 141 Закону № 671/97-ВР, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Так, позивачем до матеріалів справи надано експертний висновок № ГО-1461 від 23.01.2026, складений Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, яким зафіксовано стан та вартість майна ТОВ «Мега Пак ЛТД», пошкодженого та зруйнованого внаслідок бойових дій, за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлизаветівка, вулиця Індустріальна, буд. 9А, згідно з яким розмір збитків позивача склав 59947672,94 грн. (т. 2, а.с. 181-199).

Також, Дніпропетровською торгово-промисловою палатою щодо ТОВ «Мега Пак ЛТД» оформлено сертифікат № 1200-26-0470 (вих. № 180/08-15 від 26.02.2026) про форс-мажорні обставини, яким підтверджено обставини непереборної сили щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахувати належним чином податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 Податкового Кодексу України (з податку на додану вартість на вартість товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, які були знищені внаслідок військових дій 26.07.2025 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна, 9А, у термін: з 26.07.2025, за п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, з урахуванням п.189.1 ст.189 Податкового Кодексу України, перед ГУ ДПС у Харківській області) (а.с. 200-201).

Отже, в силу приписів п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України позивач звільнений від нарахування податкових зобов`язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України за товари, знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, а саме готової продукції із поліпропілену, сировини для виробництва продукції, що знаходилась у цеху (5 пусковий комплекс цеху по виробництву виробів із полімерних матеріалів), розташованому за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлизаветівка, вулиця Індустріальна, буд. 9А.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки Акта перевірки у вказаній частині спростовуються матеріалами справи.

Щодо висновків Акта перевірки в частині того, що ТОВ «Мега Пак ЛТД» в порушення п. 180.1 ст. 180, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1. ст. 193, п. 201.1., п. 201.10. ст. 201, п. п. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовано пільгові операції на суму 750 000,00 грн., у зв`язку з чим занижено податкові зобов`язання на суму 150 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з підпунктом 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, зокрема безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, водних безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8906 згідно з УКТ ЗЕД.

Як вбачається з висновків Акта перевірки, за результатами аналізу наданих до перевірки копій документів встановлено, що на формування показників декларації ТОВ «Мега Пак ЛТД» за серпень 2025 року мали вплив операції з реалізації товарно-матеріальних цінностей, у т. ч. безпілотних літальних апаратів (Хорьок) на адресу неплатників ПДВ, зокрема, БО «Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО».

Так, згідно з наданою до перевірки видатковою накладною від 21.08.2025 за № 563, встановлено реалізацію товару (безпілотний літальний апарат (Хорьок)) у кількості 6,0 шт. на суму 750000,00 грн. ТОВ «Мега Пак ЛТД» (постачальник) БО «Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО» (покупець). Транспортування товару здійснювалось відповідно до товарно-транспортної накладної від 21.08.2025 № Р563, розрахунки проводились у безготівковій формі відповідно до платіжного доручення від 19.08.2025 за № 252 на суму 750000,00 грн. (призначення платежу: сплата за товари згідно з рахунком № 275 від 18.08.2025, без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів перевірки, БО «Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО» на запит контролюючого органу надала копії первинних документів, зокрема, оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за серпень-вересень 2025 року щодо товару - безпілотний літальний апарат (Хорьок)»: сальдо початкове - 0,0 грн., оборот по Дт - 1 250 000,00 грн., кількість - 10 шт., оборот по Кт - 1 250 000 грн., кількість - 10 шт., сальдо кінцеве - 0 грн., акт приймання-передачі матеріальної (благодійної) допомоги від 17.09.2025, згідно з яким Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України приймає безповоротну, безоплатну та безстрокову матеріальну (благодійну) допомогу, у вигляді товару - безпілотний літальний апарат (Хорьок), у кількості 10 шт., загальна вартість безповоротної, безоплатної та безстрокової матеріальної (благодійної) допомоги становить 1250000,00 грн..

Крім того, за взаємовідносинами з постачальником ТОВ «Мега Пак ЛТД» БО «Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО» надала копії первинних документів, зокрема, рахунки на оплату за товар - безпілотний літальний апарат (Хорьок), кількість - 6,0 шт. на суму 750 000 грн., платіжні інструкції (перелік наведено в Акті перевірки).

Водночас, за висновками Акта перевірки, відсутні такі документи: договір, укладений між БО "Харківський обласний благодійний фонд "ДАРУЙ ДОБРО" та військовою частиною, заявка від військової частини щодо необхідності безпілотних літальних апаратів, інформація щодо отримання/надходження коштів на адресу БО "Харківський обласний благодійний фонд "ДАРУЙ ДОБРО" з метою подальшого надання благодійної допомоги.

В Акті перевірки також зазначено, що відповідно до інтернет-ресурсу «Prozorro», де міститься інформація щодо сфери публічних закупівель, відсутня інформація щодо БО «Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО» як учасника публічних закупівель, а також відсутня інформація в категорії «Рамкові угоди для потреб оборони».

Надаючи оцінку можливості застосування податкової пільги відповідно до підпункту 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України при реалізації позивачем безпілотних літальних апаратів БО "Харківський обласний благодійний фонд "ДАРУЙ ДОБРО", колегія суддів зазначає, що звільнення від оподаткування ПДВ має виключний і цільовий характер та застосовується за умови одночасної наявності двох обов`язкових умов: кінцевим отримувачем товару має бути спеціальний суб`єкт; товар повинен класифікуватися за конкретними групами, товарними позиціями або підкатегоріями УКТ ЗЕД, прямо визначеними законодавцем у зазначеній нормі.

Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість застосування податкової пільги.

Отже, пільга не є універсальною та підлягає суворому, обмежувальному тлумаченню, а її застосування вимагає доведення відповідності товару обом встановленим критеріям.

З урахуванням того, що ТОВ «Мега Пак ЛТД» реалізовано БО «Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО» безпілотні літальні апарати, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких є військова частина, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача наявні правові підстави для застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

За встановлених обставин, операції з реалізації безпілотних літальних апаратів (Хорьок) підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів звертає увагу, що взаємовідносини між ТОВ «Мега Пак ЛТД» та БО «Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО» з приводу реалізації безпілотних літальних апаратів, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, не відповідають правовій природі державного оборонного контракту, а БО «Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО» не є державним замовником у сфері оборони, що виключає наявність підстав для застосування приписів Закону України «Про публічні закупівлі» до такої господарської операції.

Водночас, чинне законодавство не зобов`язує платника податків надавати документи за взаємовідносинами контрагента (БО "Харківський обласний благодійний фонд «ДАРУЙ ДОБРО») з третіми особами або інформацію щодо отримання/надходження коштів на адресу БО "Харківський обласний благодійний фонд "ДАРУЙ ДОБРО" з метою подальшого надання благодійної допомоги.

Умовами підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України наявність відповідних документів та вказаної інформації у платника податків для застосування податкової пільги не визначена у якості обов`язкових.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про правомірність невключення ТОВ «Мега Пак ЛТД» податку на додану вартість у сумі 150000,00 грн. до складу податкових зобов`язань за операціями з реалізації зазначених вище товарів.

У зв`язку з викладеним, висновки акта перевірки у відповідній частині є необґрунтованими.

Щодо висновків акта перевірки про те, що ТОВ «Мега Пак ЛТД» внаслідок відображення операцій, непідтверджених первинними документами, в порушення абз. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено показник рядку 17 (колонка Б) на суму 414 564 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За приписами п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 с. 198 ПК України).

За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", факт здійснення господарських операцій повинен бути підтверджений первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містять відомості про такі господарські операції.

Відповідно до частин одинадцятої, дванадцятої статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 за № 1955-IV, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом, в тому числі, може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

У 2006 році Україна приєдналась до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (далі - Конвенція), яка застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Статтею 4 Конвенції визначено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

За приписами статті 5 Конвенції, вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника. Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (стаття 9 Конвенції).

Отже, за змістом Конвенції, міжнародна автомобільна накладна (CMR) є формою договору перевезення, сторони за якою є її підписанти - відправник і перевізник.

Частиною першою статті 6 цієї Конвенції визначено перелік відомостей, що має містити вантажна накладна, зокрема ім`я та адресу відправника; ім`я та адресу перевізника.

Як вбачається з матеріалів справи, до перевірки позивачем було надано вантажно-митну декларацію 25UА1003806335901U7 від 08.08.2025:

вантажовідправник: Ageneja Ceina UKR-POL by order Tech, 22-100 Srebrzyszcze. ul. Dorohuska;

вантажоодержувач: ТОВ «МЕГА ПАК ЛТД», вул. Мала Гончарівська 28/30, м. Харків 61052, Україна;

ідентифікація та країна реєстрації транспортного засобу під час відправлення і прибуття: НОМЕР_2 ;

умови поставки: DAP, м. Харків;

валюта та загальна вартість: 50 000,00 USD;

коригування: 2 072 820,00 грн.;

товар: двигуни авіаційні для використання у власній виробничій діяльності для RCGF бОсе. ВМ Side Exhaust Gasoline Engi nе for aircraft UAV. Двигун авіаційний RCGF, 60 куб.см. бензиновий, з бічним вихлопом для літака/БПЛА - 100 шт.. Складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби) безпілотних систем, що класифікуються за кодами, визначеними пунктом 9027 розділу XXI Митного кодексу України, для використання підприємствами у власній виробничі й діяльності з виробництва БПЛА. Торговельна марка RCGF/ Виробник RCGF/Країна виробництва СN.

До вантажно-митної декларації 25UA100380633590U7 від 08.08.2025 надано CMR:

вантажовідправник: Agencja Сеlna UKR-POL by order l ech. 22-і00 Srebrzyszcze, ul. Dorohuska;

вантажоодержувач: TOR «МЕГА ПАК ЛТД», вуд. Мала Гончарівська 28/30, м. Харків, 61052, Україна;

місце розвантаження: м. Харків;

місце і дата навантаження товару: 07.08.2025, м. Вишневе (Київська обл.);

перевізник: НОМЕР_2 , печатка ТОВ «ХАСК - ФЛЕКС».

В акті перевірки зазначено, що на CMR відсутня жодна печатка та підпис ТОВ «МЕГА ПАК ЛТД», водночас наявні печатки ТОВ «ХАСК - ФЛЕКС».

Колегія суддів зауважує, що недоліки у товарно-транспортній накладній не можуть свідчити про безтоварність зовнішньоекономічної господарської операції, імпортований товар за якими пройшов процедуру легалізації, що включає декларування, перевірку митним органом та сплату платежів.

Відповідач також вказує, що під час перевірки не було надано договору на перевезення товару, податкової накладної, товарно-транспортних накладних, прибуткова накладна № 746 від 08.08.2025 не містить підпису та печатки особи, яка відвантажила товар, відсутня печатка ТОВ «МЕГА ПАК ЛТД», номер та дата довіреності на Тягнирядно Л.Н..

Проте, наведені відповідачем обставини колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі не були наведені в Акті перевірки в якості підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі №803/667/18, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття.

Отже, аналізуючи наведені контролюючим органом доводи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що такі не свідчать про нереальність (безтоварність) господарських операцій позивача з контрагентом, а наведені позивачем аргументи та докази, надані на їх підтвердження, повною мірою спростовують висновки контролюючого органу, наведені в акті перевірки в цій частині.

За приписами частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на що такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ "Мега Пак ЛТД".

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 по справі № 520/5667/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко